Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості відповідно до національних та загальнолюдських цінностей

Скачати 66.38 Kb.

Виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості відповідно до національних та загальнолюдських цінностей




Скачати 66.38 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір66.38 Kb.

Опис виховної системи класу

Виховання всебічно та гармонійно розвиненої особистості відповідно до національних та загальнолюдських цінностей

Ваша сила - віра в себе.

Ваша свобода - відповідальність за власний розвиток.

Ваші здібності - культура самостворення.

А.Смоловик



Компоненти структури




орієнтаційно-цільовий компонент

(стратегічна ціль (державна стратегія виховної політики, генеральна мета виховання; етапи становлення та розвитку виховної системи; конкретизація цілей виховання відповідно до етапів виховання, місце і роль класу у виховному просторі освітнього закладу)




Український педагог В.О.
Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.
Сухомлинський у праці "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості" писав: "Всебічний розвиток особистості — це створення індивідуального людського багатства, яке поєднує в собі високі ідейні переконання, моральні якості, естетичні цінності, культуру матеріальних і духовних потреб. Міркувати про всебічний розвиток не можна без винятково важливого застереження: справжній всебічний розвиток — це гармонія того, що людина дає суспільству, і того, що вона одержує, споживає".


Жива людська плоть і кров всебічно розвиненої людини втілює в собі повноту і гармонію сил, здібностей, пристрастей, потреб, в якій вихователь бачить такі сторони, риси, грані, як моральну, ідейну, громадянську, розумову, творчу, естетичну, емоційну, фізичну досконалість. Провідним, визначальним компонентом у цій гармонії є моральність.

Майстерність і мистецтво виховання всебічно розвиненої особистості полягає в умінні педагога відкрити буквально перед кожним, отже й перед найпосереднішим, найважчим вихованцем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершин, виявити себе, заявити про своє Я, черпати сили з джерел людської гідності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим.



гносеологічно-аксіологічний (змістовий) компонент

(досягнення стратегічних цілей у вихованні через конкретизацію завдань у контексті педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник)




Основні завдання для досягнення поставленої мети це:

  1. Консолідувати зусилля вчителів, сім’ї, громадськості щодо поліпшення всебічного виховання і навчання.

  2. Сприяти тому, щоб зміст і форми колективної творчої діяльності та індивідуального впливу допомагали кожному з учнів знайти себе, самовизначитися.
    Креат́ивність - (лат. creatio - створення) - творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор».


  3. Стимулювати самостійність учнів у процесі навчання, збуджувати їх інтерес до навчання.

  4. Формувати поняття професійного самовизначення.

  5. Виховувати високу моральність у взаєминах юнаків та дівчат.

  6. Формувати вміння цінувати себе як унікальну і неповторну особистість;   визначати свій соціальний статус у соціальній групі, уникати конфліктних ситуацій, адаптуватися в різних життєвих ситуаціях та вміти   коректувати та регулювати власну поведінку.
    Соціа́льна грýпа - сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.
    Соціальний статус - досить чітко визначене положення індивіда в соціальній ієрархії групи або групи у взаємостосунках з іншими групами.


  7. Прилучати учнів до духовної культури, до скарбів українського народу та кращих зразків світової культури.
    Духо́вна культу́ра - складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.
    Українці Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.


  8. Розвивати та удосконалювати навички самопізнання, самовизначення, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінки.

  9. Стимулювати креативність, ініціативність, ерудованість, правосвідомість, працездатність.

організаційно-педагогічний компонент

(педагогічні умови ефективності виховного процесу)




Виховний процес у школі буде ефективним, якщо будуть створені відповідні педагогічні умови:

1. Створення музеїв, тематичне оформлення рекреацій. Як стверджував В. Сухомлинський, у школі і стіни повинні говорити. Така інформаційно-образна насиченість шкільних приміщень не тільки збагачує учнів знаннями, які виходять за межі навчальних програм, а й має відчутний виховний вплив на них.

2. Органічне поєднання завдань, вирішуваних школою, з потребами довкілля. Це передусім організація допомоги школярів населенню в охороні та примноженні багатств природи, у вирішенні проблем виробництва, орієнтації учнів на вибір потрібної для їх міста професії.

3. Створення в школі відповідного морально-психологічного клімату поваги до знань. Школа має пропагувати серед учнів думку, що в цивілізованому суспільстві людині вигідно бути вихованою і освіченою. Це потрібно й суспільству. Тому виховний процес має долати тимчасове явище неповаги деяких учнів до вихованості й освіченості.

Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.

4. Підбір раціонального змісту виховання відповідно до його мети і рівня вихованості колективу й окремих учнів. Школа повинна відчувати, який напрям змісту виховання треба посилити на певному етапі виховної роботи.

Виховна робота у Збройних Силах та інших військових формуваннях України - це система організаційних, морально-психологічних, інформаційних, педагогічних, правових, культурно-просвітницьких та військово-соціальних заходів, спрямованих на формування і розвиток у воїнів професійно необхідних якостей, моральної самосвідомості, що має забезпечити високу бойову і мобілізаційну готовність органів управління, з’єднань і частин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, згуртування військових колективів.
На початку XXI ст. в Україні такої уваги потребують питання морального і правового виховання.

5. Розумне співвідношення між інформаційними методами впливу на учнів і залученням їх до різних видів діяльності. Це зумовлено превалюванням у школі словесних методів виховання, які дають змогу формувати погляди і переконання учнів, але не забезпечують вироблення відповідних навичок і звичок поведінки. Цим зумовлений розрив між свідомістю і поведінкою деяких школярів, подоланню якого сприяє залучення їх до різноманітних видів діяльності.

6. Своєчасне здійснення виховних заходів, акцентування уваги на профілактиці негативних явищ в учнівському середовищі. Нерідко деякі виховні заходи проводять лише після того, як у школі стався неприємний випадок. Але, як відомо, виховання повинне бути профілактичним, запобігати негативним явищам.

7. Використання різноманітних форм і методів виховного впливу, які б відповідали віку учнів, спонукали їх до активності, ініціативи й самостійності в підготовці та проведенні виховних заходів.

8. Підвищення емоційності виховних заходів. Ця вимога ґрунтується на твердженні психологів, що знання засвоюються швидше і стають поглядами й переконаннями за небайдужості до них учня, емоційного переживання у процесі їх засвоєння.

9. Створення умов для розвитку самостійності та ініціативи учнів, їх самоврядування, самоосвіти та самовиховання.

10. Подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до учнів. Підготовка учнів до життя в демократичному суспільстві потребує відмови від командного стилю у взаємодії з ними. Школа має бути взірцем демократизації українського суспільства, а учні за період перебування в ній повинні набути досвіду відносин на демократичних засадах.

Українське суспільство - це таке суспільство, яке самовизначається як кровно-духовна спільнота українського походження і будує своє життя за українським стилем.
Демократія Демокра́тія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).

Особливу увагу школа повинна приділити подоланню звички терпіти національне приниження, зневажливого ставлення до власної культури та мови, а також лихослів'я, злодійства, алкоголізму, хабарництва, апатії та байдужості, взаємної підозрілості, некерованості сексуальних потягів та ін.



практично-діяльнісний компонент

(стратегії та методи виховної роботи, організаційні форми – індивідуальні, групові, колективні, масові; спілкування, тактика та стиль діяльності класного керівника)




Виховання як цілеспрямований процес формування особистості здійснюється за допомогою різних методів.

Методи формування свідомості.

Це методи різнобічного впливу на свідомість, почуття і волю з метою формування поглядів і переконань.

До них належать словесні методи: бесіда, лекція, диспут і метод прикладу.

Методи формування суспільної поведінки.

Ці методи передбачають організацію діяльності вихованців та формування досвіду суспільної поведінки. До них належать вимога, громадська думка, вправляння, привчання, доручення, створення виховуючих ситуацій.



Методи стимулювання діяльності й поведінки.

Ці методи виконують функції регулювання, коригування і стимулювання поведінки і діяльності вихованців. До них належать змагання, заохочення і покарання.



Методи контролю й аналізу ефективності виховання.

Завдання їх полягає у з'ясуванні результативності конкретних виховних заходів, виховної роботи в конкретному колективі загалом. До них належать такі методи науково-педагогічного дослідження, як педагогічне спостереження, бесіда, опитування (анкетне, усне), педагогічний експеримент, аналіз результатів діяльності учня.



Особистість вихованця і сам колектив постійно розвиваються. Дослідження цих змін має практичне значення для подальшої виховної роботи, зокрема для правильного прогнозування її змісту і добору методів, форм виховного впливу. Наприклад, протягом років навчання учень може побувати в різних класах та школах. Однак процес його вивчення має тривати всюди. І кожен новий вихователь, перш ніж продовжити вивчення і виховання такого учня, має встановити, що було зроблено до нього.


діагностико-результативний компонент

(очікувані результати, критерії ефективності, оцінка й аналіз функціонування системи)



Основним критерієм результативності цього процесу і його ефективності є формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості вихованця, з високою духовністю, чіткими життєвими орієнтирами, позитивним ставленням до оточення і до самого себе, спроможної само-актуалізуватися у професійному й особистому житті. Оцінково - результативний компонент є обов'язковим, він водночас результат і критерій педагогічного процесу, а також мірило для внесення в нього необхідних корективів. 

Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)






Скачати 66.38 Kb.

  • Компоненти структури орієнтаційно-цільовий компонент
  • Методи формування свідомості.
  • Методи формування суспільної поведінки.
  • Методи стимулювання діяльності й поведінки.
  • Методи контролю й аналізу ефективності виховання.
  • Структурно-функціональна чи організаційно-педагогічна модель системи (якщо є)