Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Вільні економічні зони: суть, класифікація та функції

Скачати 390.52 Kb.

Вільні економічні зони: суть, класифікація та функції




Скачати 390.52 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.04.2017
Розмір390.52 Kb.
  1   2   3

Курсова робота

зі світової економіки на тему:

Вільні економічні зони: суть, класифікація та функції”



План



Розділ І.
Світова́ еконо́міка - сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.
Створення закордонних дочірніх фірм і офшорні зони як один з найсприятливіших секторів здійснення інвестиційної діяльності
.
Офшорна зона (від англ. off shore - «поза берегом») - один із видів вільних економічних зон, що належать до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.
Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

§ 1.1 Дочірні підприємства як суб’єкти інвестиційної діяльності

§ 1.2 Аналіз країн за їх привабливістю до здійснення інвестиційної діяльності

§ 1.3 Розкриття суті та сенсу поняття «офшор»

§ 1.4 Створення і функціонування офшорних компаній


Розділ ІІ. Перелік та аналіз декількох найбільш інвестиційно привабливих офшорних зон.
§ 2.1 Новий Перелік офшорних зон: доповнення та відозміни

§ 2.2 Особливості функціонування Британських Віргінських островів як офшорної зони

§ 2.

Офшорна компанія - це компанія, що користується пільгами у сфері оподаткування і зареєстрована в офшорній зоні, тобто в країні або на території, що цілеспрямовано привертає міжнародний бізнес, надаючи йому податкові пільги.
Дочірнє підприємство (англ. subsidiary firm) - суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє материнська компанія.
Британські Віргінські Острови - британська заморська територія, що складається з 60 островів і коралових рифів (загальна площа 153 км²), розташованих на північний захід від Американських Віргінських островів.
3 Панама - один з найпривабливіших “офшоров” світу

§ 2.4 Характеристика Острова Мен як вільно економічної зони

§ 2.5 Підсумки щодо вибору офшорної зони
Розділ ІІІ. Офшорні суперечності в українському законодавстві.

§ 3.1 Ставлення українського законодавства до офшорних зон, “Закон про прибуток”

§ 3.2 Невідповідності законодавства України її міжнародним договорам

§ 3.3 Статус міжнародних договорів у правовій системі України

§ 3.

Міжнаро́дний до́говір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).
Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.
Правова система - це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини та ін.).
4 Колізії в українському законодавстві

§ 3.5 Проблематика прийняття рішень щодо невідповідностей в законодавстві



Розділ І. Створення закордонних дочірніх фірм і офшорні зони як один з найсприятливіших секторів здійснення інвестиційної діяльності.
§ 1.1 Дочірні підприємства як суб’єкти інвестиційної діяльності.

Міжнародна інтеграція господарських зв'язків і економічні перетворення в Україні створили передумови для розширення закордонної підприємницької діяльності вітчизняних підприємств.

Капіталізм Капіталі́зм - суспільний лад, економічна система виробництва та розподілу, заснована на принципах приватної власності, особистої ініціативності, раціональності та ефективності використання наявних ресурсів, максимізації прибутку (капіталу).
Створення закордонних господарських одиниць забезпечує додаткові можливості для розширення закордонного інвестування й інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Вітчизняні суб'єкти господарської діяльності можуть створювати за межами України наступні господарські одиниці:

відділення — закордонне підприємство, що є частиною підприємства експортера;

представництво — структурна одиниця вітчизняного підприємства, що не здійснює господарської діяльності, а займається посередництвом, підготовкою угод, контрактів і виконує задачі, зв'язані з контрактами між партнерами;

філія — підрозділ вітчизняного господарського суб'єкта, зареєстрована як окрема фірма без права юридичної особи здійснювати торгові чи інші операції;

Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

спільне підприємство — підприємство, створене на основі об'єднання капіталів резидента і нерезидента для здійснення спільної фінансово-господарської діяльності, керування і розподіли прибутків пропорційно вкладеному капіталу;

асоційоване підприємство — підприємство

у статутному капіталі якого частка інвестора складає від 20% до 50%;

Статутний капітал - капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.

дочірнє підприємство — підприємство, у статутному капіталі якого частка інвестора складає від 50% до 100%.

Інвестори віддають перевагу створенню за межами України асоційованих і дочірніх підприємств. Це обумовлено можливістю їхнього контролю, що передбачає здійснення вирішального впливу на фінансову, господарську і комерційну політику з метою одержання прибутку від їхньої діяльності.

Створити дочірні підприємства резидентів України за її межами можна шляхом:

1) внесення майнових і грошових внесків;

2) придбання іноземного діючого підприємства;

3) придбання пакетів акцій іноземних підприємств.

Здійснення майнових і грошових інвестицій. у тому числі й у дочірні підприємства, за межі України підлягає ліцензуванню відповідно до Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженим постановою КМУ від 19.02.96 р. № 229, і Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління НБУ 16.03.99 р. № 122.

До іноземних фінансових інвестицій, що здійснюються резидентами в закордонні дочірні підприємства, пред'являються наступні вимоги:

— здійснюються тільки за рахунок власних коштів, а за рахунок кредитів банків, у тому числі іноземних, — забороняється;

— здійснюються тільки в безготівковій формі і винятково через кореспондентські рахунки уповноважених банків України в банках країни-реципієнта;

Кореспонде́нтський раху́нок - банківський рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.
В Україні, як і в більшості країн світу, існує дворівнева банківська система, де на першому рівні знаходиться центральний банк - Національний банк України, на другому - комерційні банки. Національний банк є особливим, незалежним від Уряду, органом державного управління України, основними функціями якого є формування грошово-кредитної політики країни, емісія та забезпечення стабільності національної валюти - Гривні, управління державними золотовалютними резервами, регулювання та нагляд за діяльністю комерційних банків. Національний банк України надає кредити комерційним банкам, управляє їх касовими резервами та забезпечує розрахунки між ними. Він не може володіти їх акціями (державні комерційні банки в Україні належать Уряду а не НБУ), кредитувати і приймати депозити від приватних осіб та компаній. Отримання прибутку не є основною метою НБУ але він може виникати в процесі його діяльності.

— усі надходження від іноземних інвестицій на користь резидентів повинні бути зараховані на їхні валютні рахунки в уповноважених банках після сплати всіх податків відповідно до законодавства країни, що приймає інвестиції, про що офіційно інформується уповноважений банк і податкова адміністрація;

— прибуток, отриманий резидентами за кордоном, підлягає обов'язковому декларуванню.



Основними типами дочірніх фірм, що створюються за кордоном українськими підприємствами, є:

1)торгово-посередницькі. Створення таких підприємств дозволяє максимально наблизити пропозицію товарів до ринку збуту;

2) виробничі (ремонтні, складальні, сервісні й ін.) підприємства, призначені для перенесення частини виробничо-збитового циклу за кордон з метою адаптації експортованого товару до вимог зовнішніх ринків;

3) підприємства з спільною реалізацією інвестиційних проектів за участю іноземних партнерів (наприклад, будівництво об'єктів в інших країнах);

4) підприємства інвестиційного профілю. Виступають однією з найбільш перспективних сфер застосування закордонних дочірніх фірм. Такі дочірні компанії можуть ефективно вкладати грошові кошти в іноземні банки, акції й інші цінні папери іноземних підприємств, нерухомість;

Інвестиційний проект - це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.
Ці́нні папе́ри (англ. securities) - документи, які засвідчують зобов'язальні відносини між особою, яка їх видала, та особою, яка є їхнім власником. Документ вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може бути самостійним об'єктом прав.
Гроші Гро́ші - особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу.

5) фінансові дочірні підприємства. Акумулюють ресурси, які призначені для подальшого інвестування, а також для репатріації капіталу в Україну;

6) інші.

Кожне з цих дочірніх підприємств виконує функції по забезпеченню основних зовнішньоекономічних операцій материнського підприємства.

§ 1.2 Аналіз країн за їх привабливістю до здійснення інвестиційної діяльності.
При виборі країни для створення дочірнього підприємства, як правило, враховують, чи надає вона визначені пільги для іноземних інвесторів. У зв'язку з цим можна виділити наступні групи країн:

1) країни, де встановлені спеціальні правила і пільги для іноземних інвестицій;

2) країни з «помірною» системою оподатковування;

3) офшорні зони.

Прикладом першого типу країн є Угорщина, у якій відповідно до Закону про оподатковування суспільств (01 1996 р., зі змінами і доповненнями) передбачені інвестиційні пільги, особливо в пріоритетних районах і створених підприємницьких зонах. Так, наприклад, якщо іноземні інвестиції спрямовані на виробництво продукції з обсягом не менш 1 млрд.

Прямі́ інозе́мні інвести́ції (ПІІ; англ. Foreign direct investment (FDI)) - за визначенням «інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора». Згідно з методологією МВФ ПІІ - це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.
форинтів (за станом на 18.11.2000 р. 1000 форинтів були рівні 17.78 грн.) і вкладені після 31.12.95 р., тоді надається пільга на податок із прибутку в розмірі 50% протягом 5 років, що слідують за роком здійснення інвестиції. Якщо ж іноземна інвестиція здійснена в підприємницьку зону (наприклад, Захонську підприємницьку зону) у розмірі 3 млрд. форинтів і забезпечує зайнятість не менш 100 чоловік, то такі інвестори звільняються від оподатковування протягом 10 років.

Завдяки цьому Угорщина істотно випереджає інші сусідні країни і займає перше місце як по обсягах зовнішньоекономічного обороту, так і по кількості спільних підприємств у регіоні.

Спільні підприємства - підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.

До другої групи відносяться країни, у яких при досить значному розмірі податку на прибуток застосовується система спеціальних податкових пільг, наприклад, щодо механізму перекладу доходів і репатріації прибутків. Такими країнами з «помірною» системою оподатковування є Австрія, Данія, Греція, Швейцарія, Нідерланди, Ірландія. Для них характерні ліберальні валютні і митні режими. Крім того, вони підписали з більшістю країн світу, в тому числі з Україною, двосторонні угоди про запобігання подвійного оподатковування.

Пода′ткові пі́льги (англ. Tax Benefits) - переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг з податків і зборів, не можуть мати індивідуального характеру.
Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
Відповідно до цих угод відбувається зниження додаткових податків на вивіз доходів і запобігання подвійного оподатковування в країні-одержувачі.

При виборі місця створення дочірньої компанії з «помірною» системою оподатковування необхідно враховувати специфіку діяльності потенційного дочірнього підприємства, оскільки в різних країнах свої преференції по податкових пільгах для визначених видів діяльності.

Так, для Нідерландів характерним є наявність пільг, наданих фінансовій і інвестиційній компаніям. Зокрема, доходи холдингових компаній, що надходять від дочірніх фірм у вигляді дивідендів, не обкладаються податком.

Хо́лдингова компа́нія (від англ. holding company) - юридична особа, що є власниками інших юридичних осіб або здійснює контроль над такими юридичними особами як пов'язана особа. Зазвичай це публічне акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств.
Доцільно створювати великі фірми з великими обсягами зовнішньоторговельних операцій у Швейцарії. В Ірландії краще розміщати дочірні підприємства, що займаються проведенням науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, особливо якщо існує можливість одержати конкурентноздатні науково-технічні результати. Це зв'язано з тим, що доходи від використання патентів на винаходи, створені в Ірландії, звільняються від податків на її території.

Третя група країн — це країни, розташовані в офшорних зонах, у яких максимально спрощений порядок реєстрації юридичних осіб і практично відсутні податки на прибуток. Прикладом офшорних зон є Британські Віргінські острови, Багамські острова, острів Мен, Панама, Коста-Рика, Ліхтенштейн, Монако та інші.


  1   2   3


Скачати 390.52 Kb.

  • Британських Віргінських островів
  • Розділ ІІІ. Офшорні суперечності в українському законодавстві .
  • Розділ І. Створення закордонних дочірніх фірм і офшорні зони як один з найсприятливіших секторів здійснення інвестиційної діяльності