Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Вінтонів Х. М., м. Івано-Франківськ кандидат історичних наук

Скачати 67.58 Kb.

Вінтонів Х. М., м. Івано-Франківськ кандидат історичних наук




Скачати 67.58 Kb.
Дата конвертації29.03.2019
Розмір67.58 Kb.
Вінтонів Х. М., м. Івано-Франківськ кандидат історичних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій та права, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Пахомов В. М., кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій та права, Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Тринчук В. Б.
Соціальна комунікація (англ. social communication) - обмін між людьми або іншими соціальними суб'єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві.
Філоло́гія (грец. φιλολογία; від грец. φίλος - любов і грец. λόγος - слово, учення) - сукупність (єдність) гуманітарних наук: мовознавства, літературознавства, фольклористики, текстології, джерелознавства, риторики, палеографії тощо, які вивчають духовну культуру певного народу чи цивілізації через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам'яток.
, студентка 3-го курсу інституту гуманітарної підготовки та державного управління Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу Яремко М. В., студентка 3-го курсу інституту гуманітарної підготовки та державного управління Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу ІНТЕРНЕТ-ЖУРНАЛІСТИКА: СУЧАСНИЙ СТАН Україна, як і весь світ, поступово переходить в епоху, де інформаційна галузь стає визначальною у функціонуванні найважливіших сфер життя суспільства. Активізація інформаційних потреб на певному етапі розвитку людства стала основою появи нового виду діяльності – інформаційної, компонентом якої є засоби масової комунікації (далі – ЗМК).
Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.
Отже, історично поява засобів масової інформації (далі – ЗМІ) зумовлена необхідністю задоволення інформаційних потреб суспільства.
Ма́сова комуніка́ція (англ. Mass communication) - це поняття можна розглядати мінімум в двох аспектах: Як процес передачі інформації групі людей одночасно за допомогою спеціальних технічних засобів - мас-медіа.
Журналістика в Україні сьогодні переживає перехідний період не лише тому, що країна прямує до демократії та ринкової економіки, але й у зв’язку з глобальними змінами в мас-медіа. Виникнення Інтернету стало чи не найважливішою подією у світі за останні 20 років. Оскільки Інтернет має цілий ряд специфічних комунікаційних та інформаційних особливостей, поступово зародився новий вид ЗМІ – мережеві ЗМІ: інтернет-преса, інтернет-телебачення, інтернет-радіо [7, с. 128-129]. Інтернет-журналістика – різновид журналістики, що передбачає поширення журналістських матеріалів через мережу Інтернет [8, с. 15-17].
Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Близькими до Інтернет-журналістики є поняття «мережева журналістика», «веб-журналістика», «онлайн-журналістика». У вузькому значенні Інтернет-журналістика – матеріали, що публікуються в онлайн-ЗМІ, тобто у мережевих версіях традиційних ЗМІ, або в самостійних онлайн-виданнях. У широкому значенні до Інтернет-журналістики можуть відносити також блоги, соціальні медіа та інші ЗМК, що використовуються в Інтернеті.
Соціа́льні ме́діа (англ. Social media) - вид мас-медіа, ряд онлайнових технологій на принципах Веб 2.0, завдяки яким споживачі контенту через свої дописи стають його співавторами і можуть взаємодіяти, співпрацювати, спілкуватися, ділитися інформацією або брати участь у будь-якій інший соціальній активності із теоретично усіма іншими користувачами певного сервісу.
Для їх позначення іноземні фахівці використовують термін «соціальні медіа». З одного боку, Інтернет-журналістика диференціювалась як четвертий вид ЗМІ, а з іншого, саме онлайн-видання поєднали в собі риси всіх інших різновидів медіа [4]. Одними з перших ЗМІ в Україні, які почали працювати в онлайновому режимі, стали саме друковані, в першу чергу, газети. А з часом окремі з них взагалі перестали існувати у своєму традиційному вигляді, та утворили Інтернет-версії. Однак найпоширенішою та найактуальнішою нині є така тенденція: газети видруковують певний тираж, але при цьому водночас розміщують зразок часопису на своєму сайті. Серед таких українських періодичних видань, можна назвати газети «Дзеркало тижня», «День», «Сьогодні», «Газета по-українськи», журнали «СНІР», «ПіК».
Журнал (фр. journal) - друковане періодичне видання. Поряд з газетою, журнал є одним з основних ЗМІ і пропаганди, впливає на громадську думку, формуючи її відповідно до інтересів певних ідеологічних груп, суспільних класів, політичних партій і організацій.
Публікація періодики в режимі онлайн має чимало переваг, а саме: - Швидке та часте оновлення інформації по мірі її надходження. Інтернет-газети мають змогу оновлювати сторінки миттєво, по мірі надходження інформації. - Залучення читачів до співпраці. Опублікувати свої матеріали в онлайнових ЗМІ та електронних версіях офлайнової періодики можуть не лише працівники редакції, а й зацікавлені читачі. - Републікація матеріалів (передруки з інших ЗМІ). Завдяки цьому Інтернет-видання стають більш інформаційно насиченими, висвітлюють ширший діапазон подій, подаючи різні, часто діаметрально протилежні точки зору, наявність форумів та гостьових книг.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
- Проведення опитувань. ЗМІ, які мають Інтернет-сторінки, за допомогою анкет оперативно можуть обговорити з читачами ту чи іншу проблему, провести міні-соцопитування. - Легкий доступ до архівних матеріалів. У електронній періодиці в мережевих архівах за допомогою одного кліку мишки можна відкрити номер будь-якої давності й відшукати у ньому потрібний матеріал. - Використання «закладок». Читач, знайшовши потрібну йому інформацію у мережевих ЗМІ, має змогу додати її до своїх персональних «закладок» і в будь-який зручний час повернутися до прочитання матеріалу. - Можливість робити тематичні добірки інформації. Деякі видання ведуть такі добірки, а у деяких є спеціальні пошукові служби в архіві видання. - Оперативність. У мережі швидко можна знайти необхідну інформацію будь-якої давності з різноманітних джерел. - Наявність систем пошуку. За допомогою спеціальних електронних пошукових систем в онлайнових ЗМІ можна відшукати будь-який матеріал, знаючи лише уривок із заголовка, цитату з матеріалу чи прізвище автора.
Пошуко́ва систе́ма (або скорочено пошукови́к) певна база даних - онлайн-служба (апаратно-програмний комплекс з веб-інтерфейсом), що надає можливість пошуку інформації в Інтернеті. У просторіччі під пошуковою системою розуміють веб-сайт, на котрому розміщено інтерфейс (фронт-енд) системи.
- Персональний підхід. Завдяки опитуванням Інтернет-ЗМІ мають змогу дізнаватись про думки та побажання читачів та оперативно реагувати на них. - Економічність. Сьогодні значно дешевше читати пресу в мережі, аніж купувати друковані примірники. - Зворотний звязок. Інтерактивність Інтернету дає змогу зробити зворотний звязок з читачами максимально швидким і зручним. Читаючи матеріал в Інтернеті, будь-хто може відреагувати на нього, написавши електронного листа на адресу редакції. - Гіпертекстуальність – наявність гіперпосилань. Таким чином, читачі легко можуть знаходити різноманітну інформацію на тему, яка їх зацікавила. Інтернет-версії газет мають чимало переваг порівняно з друкованими ЗМІ, у яких: частина тиражу залишається не розкупленою; необхідно використовувати службу доставки; доставка за межі країни істотно обмежена; важко робити тематичні добірки інформації з підшивки; незручно збирати підшивки газет і журналів; вкрай утруднений пошук необхідної статті в підшивці; важко використовувати знайдені матеріали для часткового відтворення; помилки, допущені при друці, неможливо виправити; необхідний друк накладу [6, с. 89-91]. Однак суттєвою різницею між онлайновими ЗМІ та їхніми офлайновими аналогами є те, у якому режимі їхня аудиторія користується інформацією. Дослідження показали, що інтернет-ЗМІ фактично не використовують функцію «прочитати пізніше». Поодинокі випадки її використання лише підтверджують той факт, що інформація в Інтернеті споживається в режимі реального часу.
Реальний час - режим роботи автоматизованої системи обробки інформації і керування, при якому враховуються обмеження на часові характеристики функціювання.
Для сприймання інформації в реальному режимі більш пристосовані офлайнові медіа [5]. Окрім того, читання Інтернет-версій газет передбачає наявність комп’ютера, підключення до мережі та уміння користуватися ПК, що нині є доступним не кожному. Проте це аж ніяк не зменшує кількість переваг електронних ЗМІ. Нині без зайвих зусиль безплатно і дуже швидко можна отримати найважливішу інформацію [10, с. 51-53]. Саме тому майбутнє ЗМІ за онлайновою журналістикою. Отже, інтернет-журналістика значно скоротила відстань між ЗМІ та читачами. Аудиторія отримала можливість не тільки читати, але й оцінювати, коментувати, вказувати на помилки, пропонувати нові ідеї, навіть самостійно створювати контент. Стає очевидним, що активна взаємодія з читачами все більше впливає на популярність та конкурентоспроможність медіа. Донедавна Інтернет не розглядався як загальнодоступний ЗМІ, подібно до традиційних радіо, телебачення чи друкованих ЗМІ. Проте нині Інтернет-журналістика стала вагомою складовою інформаційної індустрії в Україні, а Інтернет-ЗМІ для українських користувачів – впливовим джерелом інформації. Список використаних джерел: Артамонова І. Системні характеристики онлайнових та офлайнових ЗМІ І. Артамонова «Вісник СумДу. Серія «Філологія»». – 2008. – № 1. – С. 182. Давыдов И. Массмедиа Рунета Давыдов И. Основные тенденции развития и анализ текущей ситуации. – 2010. – № 11-12. – С. 19-20. Данилюк А. Інтернет як засіб інтеграції традиційних ЗМІ в Україні [Електронний ресурс] А. Данилюк. – Режим доступу : media-journal.franko.lviv.ua. Електронна бібліотека Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:journlib.univ.kiev.ua. Іванов В. Ф. Короткий огляд ситуації в українському медіа-полі [Електронний ресурс] В. Ф. Іванов Академія української преси.
Інститу́т журналі́стики Київського національного університету імені Тараса Шевченка - структурний підрозділ Київського університету ім. Шевченка.
Академія української преси (АУП) (англ. The Academy of Ukrainian Press) - міжнародний благодійний фонд, неприбуткова, неурядова та незалежна організація, розміщена в Києві та представлена в регіонах. АУП заснована 2001 року та підтримується європейськими й американськими інституціями.
– Режим доступу : http:www.aup.com.uaupload1134038407strid.pdf. Куляс І. Ефективне виробництво теленовин : стандарти інформаційного мовлення; професійна етика журналіста-інформативника І.
Професійна етика - це кодекс правил, що визначає поведінку спеціаліста у службовій обстановці, норм, які відповідають існуючим законам та відомчим нормативним документам, професійним знанням, стосункам у колективі, глибокому усвідомленню моральної відповідальності за виконання професійних обов'язків.
Куляс, О. Макаренко Практичний посібник для журналістів. – К. : ХББ, 2006. – 120 с. Крейг Р. Інтернет-журналістика : робота журналіста та редактора у новинах ЗМІ Річард Крейг пер. з англ. А. Іщенко. – К. : Києво-Могилянська академія. – 2007. – 324 с. Машкова С. Г. Интернет-журналистика : учебное пособие С. Г. Машкова. – Тамбов : Изд-во тамб. гос. техн. ун-та. – 2006. – 80 с. Чабаненко М. В. До питання якості вітчизняних Інтернет-видань [Електронний ресурс] М. В. Чабаненко. – Режим доступу : http:www.franko.lviv.uamediaecomereg_zmichabanenko.htm. Чабаненко М. В. Інтернет-ЗМІ як складова частина системи засобів масової інформації України : монографія М. В. Чабаненко. – Запоріжжя : ЗНУ. – 2011. – 183 с. Сова Ю. Майбутнє інтернет-журналістики на Україні [Електронний ресурс] Ю. Сова. – Режим доступу : http:h.uastory86743.


Скачати 67.58 Kb.

  • Академія української преси