Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Виступ на педраді зднвр безверха О. В. Компетентнісно спрямований педагогічний процес

Скачати 116.07 Kb.

Виступ на педраді зднвр безверха О. В. Компетентнісно спрямований педагогічний процес




Скачати 116.07 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.04.2017
Розмір116.07 Kb.
  1   2

Виступ на педраді ЗДНВР Безверха О.В.

Компетентнісно спрямований педагогічний процес

Компетентнісний підхід в освіті - це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, постійне оновлення інформації зумовлюють потребу у членах суспільства - фахівцях, які здатні оперативно адаптуватись, навчатись протягом життя, безперервно розвиватисьПровідні освітянські документи визначають компетентнісно орієнтований підхід пріоритетом розвитку сучасної вітчизняної системи освіти. Концепція середньої загальноосвітньої школи, критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти, концепція профільного навчання у старшій школі та інші базові освітянські документи ґрунтуються на компетентнісній стратегії.
Державний стандарт (рос. Государственный стандарт, ГОСТ; можливий український переклад абревіатури: ДЕСТ) - одна з основних категорій стандартів в СРСР, сьогодні міждержавного стандарту в СНД. Приймається Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації (МГС).
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.
Сере́дня загальноосві́тня шко́ла - загальноосвітня школа, в якій учні здобувають середню освіту.
Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.


Загальнопедагогічні проблеми формування компетентностей школярів розглядають Н. Бібік, С. Бондар, М. Гончарова-Горянська, Л. Гузєєв, І. Гушлевська, О. Дахін, І. Єрмаков, О. Локшина, А. Маркова, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, Дж. Рамен, С. Трубачова, П. Хоменко, А. Хуторськой, С. Шишов. Отже, презентованість і в директивних і концептуальних документах, і в наукових розвідках вітчизняних і зарубіжних педагогів свідчить про те, що компетентнісний підхід до навчання стає освітянською реалією.
Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Об'єктивним є поступ в усвідомленні сутності компетентності як педагогічного явища, у пропозиціях до виокремлення груп компетентностей як пріоритетів національної системи освіти.



1 Поняттям «компетентність» українська освіта оперує в значенні, запропонованому європейськими країнами.

2 Компетентність (соmpetency) - здатність успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби, діяти й виконувати поставлені завдання.

У «Критеріях оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» компетентність визначається «як загальна здатність, яка базується на знаннях, уміннях, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню».

3 Компетентність ґрунтується на знаннях і вміннях, але ними не вичерпується, обов’язково охоплюючи особистісне ставлення до них людини, а також її досвід, який дає змогу ці знання «вплести» в те, що вона вже знала, та її спроможність збагнути життєву ситуацію, у якій вона зможе їх застосувати.

4 Кожна компетентність побудована на поєднанні:


  • знань і вмінь,

  • пізнавальних ставлень і практичних навичок,

  • цінностей, емоцій,

  • поведінкових компонентів, тобто всього того, що можна мобілізувати для активної дії.

Однак дуже гострою залишається проблема реального застосування компетентнісного підходу, визначення процесуальних та організаційних основ його впровадження, проблема формування компетентності учнів у навчально-виховному процесі. Розв'язання цієї проблеми має вийти за межі теоретичних обговорень у площину інструментального прикладного застосування.

5. Через творчість учителя до розвитку особистості кожного школяра і підвищення творчої активності обдарованих дітей у процесі впровадження компетентнісно зорієнтованого навчання  

6. 1. Формування професійних компетенцій педагогічних кадрів для запровадження освітніх інновацій .

  • Створення умов для розвитку й реалізації творчого потенціалу учасників навчально-виховного процесу.( не т-ки організац, але і психолог, мотивац )

  • підготовка педагогів до реалізації компетентісного підходу відбуватиметься на фоні коректного відношення до їх досвіду та адаптаційних можливостей з використанням педагогічних технологій, які передбачають «тонке, турботливе відношення людини до людини». Мета такого навчання – не «переробка» педагога, не трансляція йому нової інформації, не спантеличування інструкціями. Йдеться про терапевтичний підхід як створення безпечних умов, зміна установок та поведінкових паттернів педагогів, стимулювання внутрішнього усвідомлення, яке розповсюджується на життя в цілому, а не тільки на професійну діяльність

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів. Які ж критерії основних "умінь широкого спектру"? У багатьох західноєвропейських країнах розроблено їх перелік, визначено, що необхідні кожній компетентній людині для життєдіяльності. їх перелік відрізняється в кожній країні як за зміс­том, обсягом, так і за специфічною термінологією.

Наприклад,у Швейцарії виділяють: уміння в соціальній, етичній та політичній сферах (інтегрування в суспільство; комунікативність), уміння в інтелектуальній, науковій та теоретичній сферах (структурування та застосування знань; збір ін­формації та самостійне навчання; використання власного досвіду та знань), уміння в культурній, комунікативній та естетичній сфері (уміння брати участь в культурному житті; мати знання про інші культури), уміння, що необхідні при особистому навчанні та при використанні технологій (можли­вість надати інформацію; використання інформа­ційних та комунікативних технологій; розуміння переваг та ризику нових технологій;

Технологія Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
уміння вчи­тися; знання про інформаційні технології).
Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

У Шотландії акцентують на особистісні яко­сті (самоповага та повага до інших; відчуття соці­альної відповідальності; обов'язок учитися; від­чуття належності),уміння та навички (основні навички комунікації; особиста ефективність у ви­рішенні проблем - критичне мислення, плану­вання та організація, рецензування та оцінюван­ня, робота в команді;

Критичне мислення Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.
використання інформацій­них технологій),знання та розуміння (знання про себе; знання про свої права, відповідальність, роботу; сфера професійних знань, обов'язки).

В Австрії виділяють: центральні уміння (за­гальні уміння та навички: комунікація; співпраця та співробітництво; робота в командах; уміння вирішувати конфлікти; здатність до адаптації; відповідальність), уміння та навички щодо процесу навчання та роботи (збір інформації; планування та організація; гнучкість; уміння вирішувати про­блеми; уміння вчитися протягом життя; уміння вчитися самостійно та незалежно), особистий розвиток (креативність, критичність, єдність цілей, обов'язковість, самоорганізація).

Незважаючи на розбіжності та різну терміноло­гію, можна переконатися, що для всіх країн спіль­ними вважаються уміння, які необхідні для реаль­ної життєдіяльності - професійні, уміння аде­кватного застосування знань, отримання інфор­мації, поновлення знань та продовження навчан­ня, самоосвіти, соціальні та комунікативні уміння, уміння спілкуватися, вирішувати проблеми та суперечні питання або конфлікти, працювати в команді, відчувати відповідальність тощо.


  1   2


Скачати 116.07 Kb.