Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом держаного регулювання Проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копали та інструкцій з їх

Скачати 96.63 Kb.

Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом держаного регулювання Проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копали та інструкцій з їх




Скачати 96.63 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.04.2017
Розмір96.63 Kb.
  1   2

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення»



  1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати

шляхом держаного регулювання

Проект наказу Міністерства екології та природних ресурсів України «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копали та інструкцій з їх заповнення» розроблений відповідно до статті 42, 44 Кодексу України про надра та статті Закону України «Про державну геологічну службу України», підпункту 4 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391 та пунктів 2, 15 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.

Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.
Ко́рисні копáлини - мінеральні утворення земної кори, хімічний склад і фізичні властивості яких дають змогу ефективно використовувати їх у сфері матеріального виробництва. За В .С .Білецьким та В. О. Смирновим, корисними копалинами називають природні мінеральні речовини, які за сучасного рівня розвитку техніки можна з достатньою ефективністю використовувати у господарстві безпосередньо або після попередньої обробки.
Держа́вна слу́жба - професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Ука́з Президе́нта Украї́ни - це правовий акт глави держави, який видається з найважливіших питань, віднесених до його компетенції. Укази можуть мати як нормативний, так і ненормативний (правозастосовний характер).
Постанова Кабінету Міністрів України Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
1995 № 75 де зазначено, що державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин (далі - державний облік) здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, яким відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391 є Держгеонадра України.
Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.

Прийняття зазначеного акта дозволяє встановити порядок обліку корисних копалин на всій території України шляхом складання форм звітності за видами корисних копалин.

Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
Метою прийняття акта є здійснення достовірного обліку запасів і ресурсів корисних копалин, отримання систематизованої інформації про їх кількість, якість, ступінь геологічної та техніко-економічної вивченості і проектів промислового освоєння, а також відомостей про видобуток і втрати корисних копалин для прийняття управлінських рішень щодо забезпеченості економіки країни достовірними та вірогідними запасами мінеральної сировини, розробки планів розвитку видобувної галузі з визначенням оптимальних рівнів видобутку корисних копалин в країні, забезпечення раціонального і комплексного освоєння родовищ в процесі їх промислового використання, а також розробки напрямів подальшого геологічного вивчення надр.
Втрати корисних копалин (рос.потери полезных ископаемых, англ. working loss, mineral losses; нім. Verlust m der Minerals n, Mineralienverluste m pl) - частина балансових запасів твердих корисних копалин, яка неминуче втрачається при розробці родовищ і переробці корисних копалин.
Видобуток корисної копалини (рос. добыча (полезного ископаемого), англ. mining, recovery, output; нім. Abbau m, Gewinnung f - кількість корисної копалини, добута з надр за певний проміжок часу.

Відповідно до статті 42 Кодексу України про надра родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Державний облік здійснюється з метою поліпшення та нарощування мінерально-сировинної бази держави як основи розвитку видобувних та переробних галузей національної економіки; забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного, сейсмічного вивчення надр, пошуку і розвідки корисних копалин на території України, у межах територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.

Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.
Континента́льний шельф (рос. континентальный шельф, англ. continental shelf, нім. Kontinentalschelf m, n) - частина континенту, занурена нижче рівня моря.

Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.

Державний баланс запасів корисних копалин (далі - державний баланс) ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Баланс запасів корисних копалин - державний облік запасів у надрах усіх корисних копалин, що виявлені, розвідані або розроблюються. Відображає кількість та частково якість корисної копалини, ступінь розвіданості запасів, їх освоєння гірничовидобувною промисловістю та зміни в результаті видобутку і втрат під час експлуатації або інших причин.
Ві́домство (від «відати») - установа виконавчої влади держави або самоврядної території, яка відає певною галуззю або сферою суспільного життя і здійснює державне управління в цій сфері.

Пунктом 15 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.

Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
1995 № 75 встановлено, що облік запасів корисних копалин ведеться на основі звітних балансів гірничодобувних і геологорозвідувальних підприємств.

Форма звітного балансу за групами корисних копалин та інструкції щодо їх заповнення розробляються Мінприроди, погоджуються із заінтересованими міністерствами та відомствами і затверджуються Мінстатом.

На підставі даних державного обліку здійснюється моніторинг мінерально-сировинної бази, геологічного середовища та підземних вод що дозволяє створити єдину інформаційну систему користування надрами.

Геологі́чне середо́вище (рос. геологическая среда, англ. geological environment, нім. geologische Umgebung f) - частина земної кори (гірські породи, ґрунти, донні відклади, підземні води тощо), яка взаємодіє з елементами ландшафту, атмосферою та поверхневими водами і може зазнавати впливу техногенної діяльності.

Разом з тим, підпунктом 3,4,10 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391, визначено, що Держгеонадра, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин та веде державний баланс запасів корисних копалин і державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин з метою формування державного фонду родовищ корисних копалин, резерву цього фонду.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Державний баланс запасів корисних копалин України (рос. государственный баланс запасов полезных ископаемых англ. State balance of mineral reserves) - містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають про-мислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.
Родовище Родо́вище корисних копалин (англ. mineral deposit, occurrence, field; нім. Lagerstätte f nutzbarer Mineralien n pl) - це накопичення мінеральної речовини на певній площі в земній корі, що утворилось під впливом геологічних процесів, яке в якісному та кількісному відношенні задовольняє вимогам промисловості при даному стані техніки і в даних економіко-географічних умовах.

Також, відповідно до підпункту 27 пункту 4 зазначеного Положення, Держгеонадра України забезпечують розвиток мінерально-сировинної бази, організацію геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного, сейсмічного вивчення надр, пошуку і розвідки корисних копалин на території України, у межах територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.

Прийняття запропонованого акту дозволить нормативно урегулювати порядок державного обліку запасів і ресурсів корисних копалин щодо їх кількості, якості, ступеню геологічного та техніко-економічного вивчення з метою забезпечення економіки країни достовірними та вірогідними запасами мінеральної сировини, планування розвитку видобувної галузі з визначенням оптимальних рівнів видобутку корисних копалин в країні, забезпечення раціонального і комплексного освоєння родовищ в процесі їх промислового використання, а також розробки напрямів подальшого геологічного вивчення надр. За допомогою ринкових механізмів розв’язати зазначену проблему не можливо, оскільки відносини, що виникають при здійсненні державного обліку запасів і ресурсів корисних копалин, за правовими ознаками є адміністративними, а чинна нормативна база є достатньою для відповідного державного регулювання.

Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.



  1   2


Скачати 96.63 Kb.

  • Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом держаного регулювання
  • Закону України
  • Кабінету Міністрів України