Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Влад, надійшли свою курсову з тту повністю з титульним листом та літературою. Про отримання цього листа повідом-напиши а краще позвони

Скачати 313.5 Kb.

Влад, надійшли свою курсову з тту повністю з титульним листом та літературою. Про отримання цього листа повідом-напиши а краще позвони




Скачати 313.5 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації29.11.2019
Розмір313.5 Kb.
  1   2




Влад, надійшли свою курсову з ТТУ повністю з титульним листом та літературою.Про отримання цього листа повідом-напиши а краще позвони.

Вступ
Однією з найголовніших проблем для держави є проблема раціонального розподілення електроенергії на промислових підприємствах, які на сьогодні є основними споживачами енергії в Україні, набувають істотного значення . Ці завдання ускладнюються постійно зростаючими вимогами до якості електроенергії та до надійності електропостачання.

Підвищення технічного рівня методів проектування систем електропостачання промислових підприємств досягається використання надійних економічних схем електропостачання , новітніх засобів транспортування електроенергії , компенсації реактивної потужності, заходів по підвищенню максимуму навантаження і зменшення втрат.[9]

Процес виробництва залежить від систем електропостачання , що забезпечує нормальний режим роботи підприємства. Система електропостачання повинна задовольняти наступним вимогам:



  • економічність;

  • безпечна експлуатація;

  • надійність;

  • можливість подальшого розвитку без суттєвих змін;

  • забезпечення нормативної якості електроенергії.

Проектування систем електропостачання промислових підприємств є складною і відповідальною задачею. Прийняття проектних рішень безпосередньо впливає на об’єм і трудомісткість монтажних робіт, зручність та безпечність експлуатації електротехнічних установок систем електропостачання. [1]

Надійність електропостачання забезпечується вибором найбільш доскональних електричних апаратів , силових трансформаторів , кабельно-провідникової продукції, відповідальністю електричних навантажень в нормальних і аварійних режимах номінальним навантаження цих елементів, використання структурного резервування ,пристроїв автоматики і релейного захисту. Спорудження електричних мереж та підстанцій систем електропостачання зв'язані ї великими матеріальними затратами. Тому при проектуванні повинен проводитись детальний аналіз економічності проектних рішень та режимів роботи всіх елементів системи електропостачання.

Чи малу перевагу дає використання комбінованого виробництва теплоти і електроенергії — це, зокрема економія палива, зниження викидів шкідливих речовин у порівнянні з окремим виробництвом енергії. На існуючих котельнях внаслідок встановлення малих турбін чи газопоршневих генераторів може бути отриманий значний приріст електричних потужностей [23].

Як об'єкт дослідження вибране місцеве підприємство ВАТ "Вінницький завод тракторних агрегатів", що використовує достатньо значну кількість енергетичних ресурсів.

Задачами даного проекту є :

- проектування системи електропостачання Вінницького заводу тракторних агрегатів „ВЗТА". Для забезпечення надійного електропостачання необхідно здійснити розрахунок зовнішнього живлення, системи заводського та цехового розподілення електроенергії.

- розглянути роботу заводу і визначити, де можна заощадити енергоресурси, а також шляхом енергоаудиту визначити, де і які потрібно вносити зміни, щоб знизити споживання енергетичних ресурсів підприємством

Завдання роботи – розглянути проблему поточних витрат та собівартості продукції, зниження витрат енергії підприємства та запропонувати підвищення ефективності використання енергоресурсів, що призведе до більш економного і вигідного виробництва, шляхом впровадження енергозберігаючих заходів

Цінність проекту: покращення роботи котельні , отримання додаткових кошів за рахунок відпуску електроенергії та теплової енергії зовнішнім споживам, проектування схеми електропостачання, знаходження способів енергозбереження що допоможуть зменшити витрати заводу на енергоносії

1.Загальні відомості про підприємство


1.1Відомості про Вінницький завод тракторних агрегатів
Завод тракторних агрегатів (в минулому чавуноливарний завод "Молот") - одне з найстаріших підприємств міста Вінниці.

Завод "Молот" заснований в 1890 році. Після націоналізації в 1919 році йому була залишена така ж назва. В 1933 році завод був об'єднаний з машинотракторною майстернею і отримав назву Вінницького автотракторного заводу ім. Горького, а в 1956 році - Вінницький агрегатний завод.

До революції завод виготовляв машини для цукрових та винокурениих заводів, чавунну та мідну арматуру, само різки, кінні приводи, відливки металі­чні, вироби для господарських та побутових потреб. Його матеріальну базу складали 5 металорізальних та 4 деревообробних станка, дві вагранки та 5 ку­вальних горнів. Кількість працюючих складала 68 чоловік.

В 30-ті роки на заводі заснований випуск гасильних барабанів для силіка­тної промисловості, які для цього закуповувались в Германії, а також поршнів та запчастин до тракторів.

Після об'єднання заводу з машинотракторними майстернями були ство­рені нові цеха: модельний, ливарний, котельний, кувальний, механічний та ді­лянка ширпотреба. Загальна кількість працюючих вже складала 225 чоловік.

На заводі виконується капітальний ремонт тракторів, автомобілів, двигу­нів, виготовлялись бормашини, станки ТН-20, ТН-23, запасні частини до тракторів, виконувався ремонт господарських машин. Здійснювалася велика допомога колгоспам та радгоспам. В роки Великої Вітчизняної війни завод був повністю знищеним, його почали відновлювати з перших же днів звільнення Вінниці. До кінця 1948 року завод був повністю відновлений.В період з 1951 до 1956 роки завод засвоїв випуск вертикально-свердлильних станків типу 2125,12135, радіально-свердлильних станків 2А-53, передаточних коробів КУД-6, ЖН-2, масло насоса ЖМО-13 для зерно- та кукурудзозбиральних комбайнів. Були впроваджені поточні лінії, швидкодіючі пневматичні пристрої, бага­тошпиндельні головки, що дозволило підвищити продуктивність праці, якість виробів. Починаючи з 1958 року завод перейшов на випуск нової продукції – гідравлічних шестерних насосів НШ-10 та НШ-46, гідровузлів до комбайнів СК-3 і СК-4, запчастин до коробки передач автомобіля ЗИЛ-150.


1.2 Основні вимоги до якості продукції
Аналіз розвитку міжнародного ринку показав, що основним критерієм оцінки підприємства на можливість|спроможність| виготовлення конкурентноздатної|конкурентоспроможної| продукції високої якості є|з'являється,являється| наявність чіткої системи якості.

Саме тому правлінням ВАТ "ВЗТА|" було ухвалене рішення про розробку і впровадження такої системи відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000 і державного стандарту України ДСТУ| ISO 9001 — 2001.

Підсумком виконаної|проробленої| роботи з'явилася сертифікація системи управління якістю французької фірми Bureau Veritas. На ВАТ "ВЗТА|" встановлені|установлені| протоколи якості, регулюючі ефективність функціонування системи управління якістю.

У основі рішення стратегічних задач служби маркетингу в системі управління якістю лежить проведення досліджень, які включають систематичний збір|збирання|, обробку, аналіз і представлення даних про вимоги споживачів до якості продукції, що випускається.

Крім того, для отримання|здобуття| і використання інформації про задоволеність споживача використовується метод опитування|опитування| споживачів на регіональних виставках методом анкетування, а також методом анкетування дилерами підприємства.

Спостережливість| також є|з'являється,являється| неодмінною вимогою, тому продукція контролюється і ідентифікується на всіх етапах виробництва, проходить|минає,спливає| 100%випробування на дотримання технічних параметрів, а також таврування кожного насоса особистим|особовим| клеймом|тавром| складальника і випробувача.

Контроль і випробування продукції оформляються відповідними протоколами

якості. Результати контролю і випробувань готових вузлів гідросистем використовуються для проведення коректуючих дій відносно деталей, вузлів і гідросистем, виробничого процесу або процесу управління якістю.


1.3 Визначення категорій електричних навантажень
Згідно ПУЕ приймачі електроенергії промислових підприємств по ступені безперебійності електропостачання, що вимагається підрозділяються на 3 категорії, розглянемо їх детальніше:

Перша категорія - приймачі, перерва в електропостачанні яких може потягти за собою небезпеку для життя та здоров'я людей , або значні народногосподарські втрати, викликані пошкодженням обладнання , тривалим збоєм складного технологічного процесу, або масовим браком продукції;

Друга категорія - приймачі порушення електропостачання яких пов'язане тільки з масовим недовипуском продукції, простоєм людей, механізмів та промислового транспорту - прокатні стани, електричні дугові печі, металорізальні станки, штампувальні преси, механізми текстильного виробництва та інше;

Третя категорія - всі інші приймачі, які не підходять під визначення 1-ї та 2-ї категорій, наприклад, приймачі допоміжних цехів, невідповідальних складів несерійного виробництва і тому подібне. Механічні і механозбірні цехи - спо­живачі 2-ї категорії - цехи серійного виробництва: станки холодної обробки металів і механічна вентиляція.

Споживачі 3-ї категорії, цехи несерійного виробництва (обладнання теж саме).

Інструментальні цехи - споживачі 2-ї категорії - цехи серійного поточного виробництва, станки холодної обробки металів, механічна вентиляція, печі для термообробки.Споживачі 3-ї категорії - цехи несерійного поточного виробництва (обла­днанні теж саме).Ливарні цеха та ливарні дільниці з механізованою подачею серійного виробництва – споживачі 1-ї категорії: приводи для дуття вагранок, розливні крани.Споживачі 2-ї категорії – транспортери пилоприготувальні, конвеєри для подачі опок для заливання, крани, бігуни, глином’ялки та інше технологічне обладнання, механічна вентиляція. Ливарні дільниці без механізованої дільниці несерійного виробництва – споживачі 2-ї категорії – приводи для дуття вагранок, споживачі 3-ї категорії – інші технологічні установки та механізми.



Кувальні, штампувальні і пресувальні цехи – споживачі 2-ї категорії – цехи серійного виробництва : преси, механічна вентиляція, печі для нагріву і термічної обробки.


Назва цеху

К-сть змін

Категорія

1. Склад №1

2

3

2. Шліфувальна дільниця

2

3

3. Склад №2

2

3

4. Склад №3

2

3

5. Компресорна станція

2

2

6. Ливарний цех №1

3

2

7. Механічно-складальний цех №4

2

3

8. Механічно-складальний цех №3

2

3

9. Гараж

2

3

10.Ковальсько-термічна дільниця

2

2

11. Ливарна дільниця №1

3

2

12. Ливарний цех №2

3

2

13.Котельня

3

2

14. Ливарний цех №3

3

2

15.Заводоуправління

1

3

16. Механічно-складальний цех №2

2

3

17. Ремонтно- механічний цех

2

3

18. Механічно-складальний цех №5

2

3

19. Ливарна дільниця №2

3

2

20. Склад готової продукції

2

3
Споживачі 3-ї категорії – цехи несерійного виробництва (обладнання таке ж саме). Термічні цехи – споживачі 2-ї категорії: печі для термічної обробки та механічна вентиляція.

Таблиця 1.1- Дані про категорію навантажень цехів

1.4 Опис технологічного процесу

Працею багатьох поколінь робочих|робітників| заводу створена надійна виробнича база, відмітною особливістю якої є|з'являється,являється| замкнутість технологічного циклу, що дозволяє випускати продукцію, що відповідає стандартам, за доступними цінами.

Особлива увага на заводі приділяється технічному прогресу і впровадженню передової технології. На підприємстві використовуються:


  • механізоване фарбування виробів в електростатичному полі;

  • комплекс механізованого видалення|віддалення| і переробки стружки;

  • автоматичні лінії хіміко-термічної обробки деталей;

  • лінії верстатів-автоматів з|із| маніпуляторами для механічної обробки деталей;

  • міжцехові конвеєри;

  • лінії поперечно-клинового плющення;

  • комплекс спеціалізованого| устаткування|обладнання| для обробки складних корпусних деталей.

Власна ремонтна база з|із| ділянкою нестандартного устаткування|обладнання і інструментальне господарство дає можливість|спроможність| підтримувати існуючі виробничі потужності в робочому стані, а також освоювати в короткі терміни нові види продукції.

Все це дозволяє підвищувати продуктивність праці і якість продукції, що випускається. Загальна|спільна| потужність механозбірного| виробництва насосів НШ| — 1.000.000, гідроциліндрів — 120.000, РВД| — 500.000 в рік.

Ливарне виробництво оснащене карусельно-фрезерним устаткуванням|обладнанням| для лиття|лиття| в кокіль, машинами для лиття|лиття| під тиском|тисненням|, хімічною лабораторією для контролю якості сплаву. Загальна|спільна| виробнича потужність 10.000 тонн кольорового металу.

Ковальсько-термічна ділянка оснащена лініями для хіміко-термічної обробки деталей. Гальванічна ділянка оснащена високопродуктивною автоматичною лінією цинкування і устаткуванням|обладнанням|, що дозволяє проводити|виробляти,справляти| всі необхідні операції для захисту і зміцнення поверхневого|поверхового,зверхнього| шару деталей. Потужність ділянки 221.000 м2 поверхневого|поверхового,зверхнього| шару в рік.

Особлива увага на заводі приділялася технічному прогресу, впровадженню передової техніки та наукової організації праці, були впроваджені механізо­ване фарбування виробів електростатичному полі, комплексна механізація видалення та переробки стружки, індукційні печі плавки кольорових металів, високочастотні установки для термічної обробки деталей, в ряді цехів виконане технічне перепланування та заміна застарілого обладнання.

Була здійснена нова реконструкція заводу — впровадження в експлуатацію виробничий корпус,. котельня потужністю 40 т/год. Пари, компресорна, мазутохранилише місткістю 6 тис.м2 здійснено ряд заходів з подальшого удосконалення технічного прогресу но 341 одиниця нового технологічного обладнання. 300 одиниць прогресивної пневмогідравлічної оснастки, 13 механізованих поточних ліній, 4 збірних кон­веєра, автоматичну лінію цинкування деталей, 8 підвісних конвеєрів протяжністю 1190 пог.м, підвісний міжцеховий конвеєр протяжністю 500 пог.м, 13 вимірних приладів. При виробництві втулок насоса НШ-469, бронза ОЦС-5-5-5, що раніше використовувалася, замінена на сплав АМО-7, що дало річний еко­номічний ефект в сумі 446 тис. руб. і дозволило зекономити 100 т коштов­ної бронзи. Шість виробів основної продукції (29% від загального об'єму) випускається з відміткою якості.

Основна продукція заводу - шестеренні гідравлічні насоси НШ 6Т-1. НШ-10, НШ-46 для нагнітання робочої рідини в гідросистеми тракторів, сільськогосподарських, дорожніх та інших машин . Цими насосами комплектуються вироби Мінського та Барнаульського моторних заводів, Харківського «Серп і молот » та інше. Крім цього, велика партія насосів щорічно поставляється підприємствам господарської техніки. Завод випускає також гідро циліндри:

- силовий - для керування навісною системою тракторних само-хідних шасі Т-16М, ДВСТ-16;

- гідро циліндр варіатора - для роботи в гідросистемі управління варіатором мотовила самохідних комбайнів СК-4 та СК-5, "Нива", СК-6, "Колос". Вузли пневмогальмівної системи, що випускаються заводом, - регулятор тиску, крани гальмівний і разобщительний, головка з'єднувальна - призначені для ком­плектування тракторів Т-150 і МТЗ-80. Завод має виробничі зв'язки з 80 великими поставниками сировини та матеріалів і більше ніж 500 споживачами.

Розглянемо детально цехи та дільниці, що використовуються для випуску даної продукції :

1. Ливарний цех, в якому виконується відливка корпусів і кришок насосів. Після відливки деталі з алюмінію проходять термообробку.

2. Механозбірні цеха виконують механічну обробку деталей, відлитих в ли­варному цеху, а також заготовок, отриманих з інших заводів. В механозбірному цеху №2 виготовляються деталі для виробництва шлангів високого тиску. Механозбірний цех №3 виготовляє шестерні для всіх видів насосів. В МЦС №4 виконується обробка деталей до насосів, а також повна зборка готових насосів та їх випробування.

3. Ковально-термічна дільниця виконує термообробку всіх деталей, вигото­влених з чорних металів. Обробка виконується в без муфельному агрегаті конвеєрного типу, в печах опору та газових камерних печах.

4. Для забезпечення заводу необхідними засобами, пресформами та інстру­ментом існує інструментальний цех.

5.Утримання в справному стані обладнання, будівель та споруд і мереж заводу здійснює ремонтно-механічна та енергоремонтна дільниця.

На підприємстві розміщені 3 двотрансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ, які живляться від ГПП. Живлення ГПП здійснюється від трансформаторної підстанції «Пневматика» 110/10 кВ, що знаходиться на відстані 2000 м від підприємства.

Конструктивно заводські мережі підприємства виконані кабелями, прокладеними в траншеях.
2.Енергоаудит об’єкту обстеження
2.1 Теплова частина
2.1.1 Опис котельні заводу та характеристика обладнання
Завод тракторних агрегатів споживає теплову енергію у вигляді пари та води, яку бере з власної котельної. Парова частина складається з одного котла ДКВР-10/13.

Паровий котел ДКВР-10/13 виробляє 10 т/г перегрітої пари з тиском Р=1,3 МПа і температурою 120 0С, в якості палива використовується газ. Котел має загальну конструкторську схему, яка характеризується двома поздовжньо-розташованими барабанами між якими розташований конвективний пучок. Топка котла має 4 екрана, які виконані з труб діаметром 51 мм.

Котел ДКВР 10/13 має поверхню нагріву 390,5 м2: водяної 10,5 м3, парової 1,8 м3. Ширина топочної камери складає 1830 мм. Глибина її змінюється від 1980 до 7200 мм.Забір дуттьового повітря здійснюється з верхньої зони котельної та зовні неї.
2.1.2 Розрахунок існуючої теплової схеми в опалювальний період
Котельня Вінницького заводу тракторних агрегатів працює для забезпечення гарячою водою, опаленням та парою споживачів. Споживачами тепла є заводські приміщення, будинки ЖЕКу 23 і 11, дитячі садки та інші загальною потужністю Qз=4 МВт.

У котельні встановлені нагрівачі технологічної і мережної води потужністю відповідно 0,35 МВт і 3,6 МВт, пара на які подається через РУ (редукційну установку) з котла.



Теплова схема зображена на рисунку 2.1



Рисунок 2.1- Теплова схема котельної ВЗТА.


Пара виробляється котлом ДКВР 10/13, який працює на газу та на мазуті. Після РУ пара відбирається на власні потреби котельні та на потреби завода.Конденсат з нагрівачів та зворотній конденсат з заводу зливається в деаератор атмосферного типу ДСА з якого насосом живильна вода подається у барабан котла. Продувочна пара з котла надходить в РБП (розширник безперервної продувки) звідти пара іде в деаератор, а вода на підігрівник хімочищеної води і на злив.Добавочна хімочищена вода підігрівається в теплообмінниках спершу у ПВ1 (підігрів водою з РБП), потім в ОВ (охолоджувач випару з деаератора) і ПВ2 (підігрів живильною водою). [8]

Паровий котел ДКВР–10/13

Редукційна установка РУ 13/3

Деаератор типу ДСА 100

Витрата пари котла Dпг=2,8 кг/с

Потужність мереж теплофікації:

технологічна Qтв=0,35 МВт

мережна міста Qсм=1,1 МВт

мережна заводу Qсз=2,5 МВт

Величина безперервної продувки αпр=0,03

Частка повернення зворотного конденсату αзв=0,02

Температура води в системі:

технології tс=75ºС, tзв=50ºС

мережі tс=90ºС, tзв=60ºС



Визначемо витрату пари на деаератор
(2.1)

(кг/с)
Витрати системи теплофікації

Загальна потужність сітьових нагрівачів міста і заводу [8]


Qс=Qсм+Qсз=1,1+2,5=3,62 (МВт) (2.2)

Витрата пари на сітьові нагрівачі [7]


Dс=Qс/((h'-h")∙ηт)=3,62∙103/((2707-504)∙0,98)=1,67 (кг/с) (2.3)
де h' – ентальпія пари на вході в нагрівач;

h"– ентальпія конденсату на виході з нагрівача;

ηт– к.п.д. нагрівачів.

Витрата пари на технологічні нагрівачі

Dт=Qтв/(( h'-h")∙ηт)=0,35∙ 103/((2707-504)∙0,98)=0,16 (кг/с) (2.4)

Витрата пари на промислових споживачів


Dпс= Dпг–( Dс+ Dт+ Dд)=2,8-(1,67+0,16+0,095)=0,12 (кг/с) (2.5)


Потужність промспоживачів[7]
Qпс= Dпс∙ ( h'-h")=0,12∙ (2707-504)/1000=0,26 (МВт) (2.6)
Кількість конденсату, що повертається в деаератор після нагрівачів[7]
Gт=(1–αвтр) ∙Dт=(1–0,02) ∙0,16=0,857 (кг/с) (2.7)

Gс=(1–αвтр) ∙Dс=(1–0,02) ∙1,67=1,64 (кг/с) (2.8)

Gпс=(1–αвтр) ∙Dпс=(1–0,02) ∙0,12=0,117 (кг/с) (2.9)

Втрати конденсату в підігрівачах


ΔGп= αвтр∙ (Dт+ Dс+ Dпс)=0,02∙ (0,16+1,67+0,12)=0,039 (кг/с) (2.10)
Кількість води яка циркулює в системі теплофікації
Wт=Qт/(ср∙ (tc–tзв))=0,35×103/(4,2∙ (75–50))=3,3 (кг/с) (2.11)

Wс=Qс/(ср∙ (tc–tзв))=3,6×103/(4,2∙ (90–60))=28,5 (кг/с) (2.12)

Втрати води в системі теплофікації[8]
ΔWс= αвтр∙ (Wт+ Wс)=0,02∙ (3,3+28,5)=0,636 (кг/с) (2.13)
Розрахунок РБП

Кількість продувочної води з барабана котла


Gпр=0,03∙Dпг=0,03∙2,8=0,084 (кг/с) (2.14)
Запишемо рівняння теплового балансу РБП[7]
Gпр∙hпр∙ηр=D"р∙h"р+(Gпр–D"р) ∙h'р (2.15)

де h'р – ентальпія води, яка виходить з РБП;

h"р– ентальпія пари, яка виходить з РБП;

hпр– ентальпія води, яка входить в РБП;

ηр – к.к.д. РБП.

Звідси парова видатність РБП складає


D"р=Gпр∙ (hпр∙ηр–h'р)/(h"р–h'р) (2.16)

D"р=0,084∙ (814,8∙0,98–441)/(2690–441)=0,013(кг/с)


Кількість води що зливається з РБП
Gзл= Gпр– D"р=0,084–0,013=0,071 (кг/с) (2.17)
Теплова втрата з продувкою, яка використовується в схемі котельної
Qвт=Gзл∙cp∙tзл=( Gпр– D"р) ∙hзл=(0,084–0,013) ∙294=20,8 (кВт) (2.18)

де hзл– ентальпія води, що виходить з ПВ1 при tзл=70ºС.

Теплота безперервної продувки, яка використовується в схемі котельної

Qпр=(D"р∙h"р+Gзл∙ (h'р–hзл)) ∙ηр

Qпр =(0,013∙2690+0,071∙ (441–294)) ∙0,98=44,4 (кВт) (2.19)

Витрата живильної води з урахуванням безперервної продувки


Gжв=(1+αпр) ∙Dпг=(1+0,03) ∙2,8=2,88 (кг/с) (2.20)
Розрахунок деаератора

Для розрахунку деаератора зведемо всі потоки які входять і виходять з деаератора в таблицю 2.1

Таблиця 2.1 Матеріальний баланс деаератора.



Назва

Кількість,

кг/с


Ентальпія,

кДж/кг


1

2

3



4

5

6



7

8


Пара з РБП

Добавка води з ХВО

Конденсат з ПТВ

Конденсат з ПСВ

Конденсат від промспоживачів

Пара на деаератор

Випар з деаератора

Живильна вода



0,013

0,039


0,857

1,64


0,12

0,095


0,022

2,88


2690

473


504

275


504

2710


2690

437

Складаємо матеріальний баланс деаератора

Gжв= D"р+Gхво+ Gт+ Gс+ Gпс +Gд – Dв (2.21)

Gжв =0,013+0,039+0,857+1,64+0,12+0,095–0,022=2,767(кг/с)
Отже, розбіжність становить ΔGжв=0,033(кг/с)

Розрахунок нагрівачів ХВО

Теплова потужність нагрівачів Qпв1=20,8 кВт,формула 2.17
Qпв2=Gжв∙ (hдв–hжв)=2,88∙ (436,8–420) =43.4 (кВт) (2.22)

Qов= Dвип∙ (hвип–hзл)=0,0047∙ (2682–294) =11,2 (кВт) (2.23)

Витрата ХВО

Gхво=Qхво/(hхво–hводи) (2.24)

Gхво=(20,8+43,4+11,2) ∙/(473–42) =0,17 (кг/с)
Витрати в окремих елементах схеми зводимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2- Витрати в елементах схеми.





Назва

Кількість, кг/с

1

2

3



4

5

6



7

8

9



10

11



Витрата парового котла

Витрата пари на :

технологічні нагрівачі

сітьові нагрівачі

Витрата пари на деаератор

Витрата пари на промспоживачів

Парова видатність РБП

Парова видатність деаератора

Витрата води на котел

Кількість продувочної води

Кількість води з РБП

Витрата води ХВО

Витрата води в системах :

технології

сітьові


2,8
0,16

1,67


0,095

0,12


0,013

0,0047


2,88

0,084


0,071

0,17
3,3

28,5

Техніко-економічні показники

Витрата умовного палива на парогенератор [6]

Ву=(Dпг∙ (h0–hжв')+Dпр∙ (hб–h жв'))/(Qнр∙η)

Ву =(2,8∙ (2787–420)+0,084∙814,8–420))/(29,3∙1000∙0,875)=0,259 (кг/с) (2.25)
Електричні потужності устаткування зведені в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 Електричні потужності робочого обладнання




№ на плані

назва обладнання

Рн,

кВт


1-3

Електродвигун димоскмокту

22

4-6

Електродвигун вентилятора

10

7-9

Електродвигун для насосу мережної води

55

10-11

Електродвигун для підживлюючого насосу

7,5

12-14

Електродвигун для рециркуляційного насосу

1,4

15-16

Електродвигун для насосу перекачки конд.

1,7

17-18

Електродвигун для насосу живильної води

30

19-20

Електродвигун для насосу сирої води

4,5

21-22

Електродвигун для насосу міцн. розчину солі

2,2

23

Електродвигун для насосу промивочної води

2,8

Всього




357

Отже, сумарна електрична потужність устаткування котельної становить ΣNe=0,357 МВт

Потужність, яка витрачається на промислове і теплофікаційне споживання
Qкор=Qс+Qт+Qпс+ Qхво = 3,6+0,35+0,26+0,08=4,29 (МВт) (2.26)

Qкорі=Dпг∙ (h0–hжв)=2,8∙ (2787–420)/103=6,63 (МВт) (2.27)

Qпгбр= Qкорі∙ (1+qвт)= 6,63∙ (1+0,02)=6,76(МВт) (2.28)

Витрата палива в котельній[8]

Вубр= Qпгбр/( Qнур∙ηк)= 6,76/(29,3∙0,875)=0,26(кг/с) (2.29)

Вувл=ΣNe/(Qнур∙ηес∙ηем)= 0,357/(29,3∙0,35∙0,92)=0,042 (кг/с) (2.30)

Повні витрати умовного палива та його теплоти[8]

Вуубрувл=0,26+0,042=0,3 (кг/с) (2.31)

Qвитр= Ву∙Qнур=0,3∙29,3=8,84 (МВт) (2.32)

К.к.д. котельної

ηк= Qкор/Qвитрі=6,63/8,84=0,75

Список літератури:


1.М.Й Бурбело Розрахунки в системах електропостачання – Вінниця ВДТУ, 2002. – 76 с.

2.Справочник по электроснабжению и электрооборудованию Под ред. А.А. Федорова. - М.: Энергоатомиздат, 1987. - Т.1 - 580 c., т.2 - 591 с.

3.Ю.Г.Барыбин. Справочник по проектированию электрических сетей и электрооборудования

4.А.Д.Смирнов, К.М.Антипов Справочная книжка энергетика . - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 440 c.

5.Андрюхин И.М., Окороков О.М. Методы технико-экономического анализа в
энергетике. - Л.: Наука, 1988. - 272 с.

6.Ткаченко С.Й., Чепурний М.М., Степанов Д.В. розрахунки теплових схем і основи проектування джерел теплопостачання. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 20005. – 137 с.

7.Ривкин С. Л., Александров А. А. Теплофизические свойства воды и водяного пара. – М.: Энергия, 1980. – 424 с.

8.Бузников Е.Ф., Роддатис К.Ф., Берзиньш Э.Я. Производственные и отопительные котельные. – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 248 с.

9.Промышленность Украины: Путь к энергетической эффективности. - ЕС -
Energy Centre. - Kiev, - 1995. -197 с.

10.Андрющенко А.И. Комбинированные системы энергоснабжения Теплоэнергетика 1997. №5.

11.Горюнов И.Х., Цанев С.В.. К методике определения показателей тепловой экономичности ГТУ - ТЭЦ // Электрические станции. 1996. №9.

12.Чернухин А.А., Флаксерман Ю.Н. Економіка енергетики. - М.: Енергія, 1980;

13.Таряник Н.А. - Методичні вказівки до виконання курсової роботи з організації, плануванню і керуванню енергогосподарством. -ВПИ, 1983;

14.Г.Е. Мошек. Основи менеджменту: -К.: КДТЕУ, 1998.-136 с.

15.Мочерного С.В. Основи економічної теорії:-К.:1997463 с.

16.Методические указания. Е. Снабж. Э. П.: В.1989. 63 с.

17.Денисов В.И. Задачи совершенствования тарифов при переходе к рыночным отношениям //Электрические станции. –1994. -№6 – С.38-56.

18.Макар Р.М., Говдяк Р., Шелковський Н.А. Стан, шляхи та перспективи газозабезпечення України//Вісник ДУ «Львівська політехніка»- Проблеми економії енергії.- Львів, 1998.- С.7-1

19.Богуславский Л.Д .Энергозбережение в системах теплоснабжения, вентилициия, кондиционирования – Москва 1990г.

20.Козак Л.Ю., Давидів М.П. Шляхи зниження техногенного впливу енергетики на навколишнє середовище Івано-Франківської області//Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ,2000.- № 37- С.138-142

21.Яркин Е.В. Особенности регулирования тарифов на энергию в условиях акционерной формы собственности // Электрические станции. –1994. - №6.-С.18

22.Яковчук П. Міні-ТЕЦ у системі енергопостачання міст // Енергоінформ. - 2001, серпень. - С. 8

23.Демченко В. Новые разработки в сфере мини-ТЭЦ // Электропанорама. - 2000. - № 5. - С. 20-23

24.Проект Закону України "Про засади функціонування оптового ринку електроенергії в Україні" (пройшов у першому читанні 20 жовтня 1999 року) // Енергоінформ. - 1999. - №22 (42). - Листопад.



25.Праховник А.В., Прокопенко В.В., Иншеков Е.Н., Разумовский О.В., Свистунов В.Л., Овдиенко А.В., Кульбачный П.В., Чернявский А.В. Отчёт по проведению энергетического аудита предприятия. - Нац. техн. ун-т Украины «Киев. политехн. ин-т» - Киев, 2000. - 53 с - Рус. - Дсп. в ГНТБ Украины 27 04 2000 №100-Ук 2000.

26.Енергетичний менеджмент: Навчальний посібник/ А. В. Праховник, В. П. Розен, О. В. Разумовський – Київ, 1999р. – 184 с.

27.Находов В.Ф., Замулко А.І. Типова методика енергоаудиту промислових підприємств / / Енергетика і електрифікація. – 2002. – №4. – С.22 –27.

28 .Соловйов П.В. та ін. Енергетичний аудит. – Черкаси: Видавництво «Світ», 2005 – 325 с.

29.О.В. Кобилянський, О.П. Терещенко. Методичні вказівки щодо опрацювання

розділу “Охорона праці” в дипломних проектах і роботах студентів електротехнічних спеціальностей. – Вінниця, ВНТУ, 2004. – 46с.

30.Справочник по охране окружающей среди. В.Г. Сахав, Б.В. Щербицький. –К.: Будівельник, 1986.-152с

31.ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

32.СНиП ІІ-4-79/85. Естественное и искуственное освещение. Нормы проектирования.

33.Долинский А.А., Фиалко Н.М. Некоторие пути енергосбережения у жилищно-комунальном хозяйстве. // Конгрес з енергоресурсозбереження. - Київ, 3-6 червня 1997р.- С.78-84

34.Лихошва Ю.В. Енергозбереження у житлово-комунальному господарстві - пріорітетний напрям діяльності// Конгрес з енергоресурсозбереження. - Київ, 3-6 червня 1997р.- С.25-39

35.Покровський Л. Л. Энергосбережению – государственное регулирование // Міське господарство України. – 2000. - №2. –С. 23-25.

35.Дубовик В. С. Направления энергосберегающей политики в Украине // Міське господарство України. – 2000. - №2. –С. 26-30.

36.Остапенко Я. В. Економічно – фінансові проблеми підприємств комунальної теплоенергетики // Міське господарство України. – 2000. - №2. –С. 37-38.

37.Ковалко М.П., Денисюк С. П. Енергозбереження - пріоритетний напрямок державної політики України. - К.: Українські енциклопедичні знання, 1998. - 511с.

38.Козак Л.Ю., Грудз В.Я., Середюк М.Д., Слободян В.І. Енергозаощадження у газотранспортній системі України// Нафтова і газова промисловість. 2001, №3, с.

39.Здановський В.Г. Деякі аспекти екобезпеки теплоенергетики України та шляхи її покращання// Розвідка і розробка нафтових і газових родовищ. - Івано-Франківськ, 2000.- № 37(том 9)- с.21-30

ДОДАТОК А


Технічне завдання

  1   2


Скачати 313.5 Kb.

  • Влад, надійшли свою курсову з ТТУ повністю з титульним листом та літературою.Про отримання цього листа повідом-напиши а краще позвони.