Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Вплив природного та антропогенного чинників на компоненти території заповідного урочища стояни

Вплив природного та антропогенного чинників на компоненти території заповідного урочища стояни




Сторінка1/5
Дата конвертації28.04.2017
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Управління освіти і науки Херсонської облдержадміністрації

Херсонське відділення МАН України

Історико-географічне відділення

Секція: географія та ландшафтознавство

ВПЛИВ ПРИРОДНОГО ТА АНТРОПОГЕННОГО ЧИННИКІВ

НА КОМПОНЕНТИ ТЕРИТОРІЇ

ЗАПОВІДНОГО УРОЧИЩА СТОЯНИ

Роботу виконала

Коваль Анастасія Юріївна,

учениця 11 класу

Дудчанського загальноосвітнього об'єднання

«дитячий садок-школа І-ІІІ ступенів-

позашкільний заклад»

Науковий керівник:

Гапич Світлана Василівна,

учитель географії

Дудчанського загальноосвітнього об'єднання

«дитячий садок-школа І-ІІІ ступенів-

позашкільний заклад»
Дудчани – 2013

Тези науково-дослідницької роботи

Коваль Анастасії Юріївни,

учениці 11 класу

Дудчанського загальноосвітнього об'єднання

«дитячий садок - школа І-ІІІ ступенів - позашкільний заклад»

Науковий керівник:

Гапич Світлана Василівна,

учитель географії

ВПЛИВ ПРИРОДНОГО ТА АНТРОПОГЕННОГО ЧИННИКІВ

НА КОМПОНЕНТИ ТЕРИТОРІЇ

ЗАПОВІДНОГО УРОЧИЩА СТОЯНИ

Метою роботи є дослідження компонентів заповідного урочища Стояни, впливу природних та антропогенних чинників на їх зміни.

Заповідне урочище - один з природних об'єктів та територій природно-заповідного фонду України.



Завдання дослідження:

  1. Опрацювання літературних, електронних та картографічних джерел інформації про заповідання як найбільш досконалу форму охорони природних ресурсів.

  2. Визначення сутності ландшафту як генетично єдиної геосистеми.

  3. Вивчення стану компонентів ПТК заповідного урочища Стояни та їх взаємозв'язків.

  4. Дослідження якості питної води джерела екосистеми – виходу гідрокарбонатних вод методами титрування розчином трилону Б та розчином хлоридної кислоти.

    Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.

    Хлоридна кислота, також: соляна кислота, хлороводнева кислота - розчин хлороводню (HCl) у воді. Соляна кислота є типовою кислотою. За своєю хімічною активністю вона належить до найсильніших кислот. Подібно до інших сильних кислот вона активно розчиняє більшість металів з виділенням водню, взаємодіє з оксидами металів тощо.



  5. Виявлення природних та антропогенних факторів впливу на компоненти урочища та їх трансформацію.

    Антропоге́нні фа́ктори середо́вища - фактори, зумовлені діяльністю людини.



  6. Розроблення пропозицій системи заходів щодо збереження залишків унікальних природних територій дніпровських плавень та джерела питної води екосистеми Стоянів.

Актуальність проблеми: оскільки проблема взаємодії суспільства з навколишнім середовищем ще ніколи не була настільки гострою, а геофізичний і геохімічний вплив став загрозою для динамічної рівноваги природи, виникає необхідність збереження та відновлення унікальних в науково-природничому, рекреаційному відношенні географічних ландшафтів.

У першому розділі розглядається заповідання як одна з найдосконаліших форм охорони природних комплексів, аналізується природно-заповідний фонд Херсонської області, визначається сутність ландшафту.

Приро́дний ко́мплекс (лат. complexus - зв'язок) - система окремих природних об'єктів у їх екологічних взаємозв'язках. Природними комплексами є природа в цілому (навколишнє природне середовище), урочища, ландшафти, екосистеми, біогеоценози тощо.

У другому розділі описується ПТК заповідного урочища Стояни та аналізуються фактори впливу на його компоненти.

Практична частина роботи виконувалась безпосередньо на території Стоянів в польових умовах, де було проведено аналіз росту яружних систем, складу гірських порід, замулення; та в лабораторії Херсонського державного університету, де було досліджено якість питної води з місця виходу гідрокарбонатних вод джерела урочища.

Гірські́ поро́ди (англ. rocks, нім. Gesteine) - природні агрегати однорідних або різних мінералів, що виникли за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні, більш чи менш стійкі за складом, які утворюють самостійні геологічні тіла.

Херсо́нська о́бласть - область у південній частині України, у межах Причорноморської низовини. На північному заході межує з Миколаївською, на півночі - з Дніпропетровською, на сході - із Запорізькою областями України, на півдні з Автономною Республікою Крим.

Херсонський державний університет (ХДУ) - вищий навчальний заклад в Херсоні, Україна. Є одним із найстаріших навчальних закладів на півдні України.

Найбільш досконала форма охорони природних ресурсів - заповідання. Херсонська область має 69 територій природно-заповідного та культурно-історичного фонду.

Генетично єдина геосистема заповідного урочища Стояни містить унікальні залишки дніпровських плавень, рідкісні та зникаючі види флори і фауни, вихід мінеральних грунтових вод. Але природні та антропогенні чинники негативно впливають на компоненти ПТК. Випливає необхідність укріплення схилів ярів, контроль за станом джерела, припинення випасання худоби, більш жорсткий контроль за збереженням даної екосистеми з боку землекористувача «МГ Гаврилівське».

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………5

Розділ 1 Заповідання – найдосконаліша форма охорони

еталонів природних екосистем



    1. Ландшафт – генетично єдина геосистема………………………….9

    2. Загальна характеристика природно-заповідного фонду

Херсонської області………………………………………………..11

Розділ 2 Вплив природного та антропогенного факторів на компоненти

заповідного урочища Стояни

2.1 Фізико-географічна характеристика заповідного

урочища……………………………………………………………..14

2.2 Чинники трансформації компонентів природно-територіального комплексу Стоянів…………………………………………………..16

Розділ 3 Практична частина

3.1 Аналіз якості гідрокарбонатних вод джерела на території

урочища …………………………………………………………….20

3.2 Моніторинг динаміки яружних систем в екосистемі……………22

Висновки…………………………………………………….............................25

Список використаних джерел…………………………………………………27

Додатки………………………………………………………………………….28

В природі нема ні відплат,

ні покарань, - а лише наслідки.

Роберт Грін Інгерсолл

ВСТУП

Однією з глобальних проблем сучасності є збереження природних ресурсів, бо саме вони – чинники відтворення життя на планеті.

В історії розвитку суспільства проблема його взаємодії з навколишнім середовищем ще ніколи не була настільки гострою і актуальною, як у ХХІ столітті. Вплив природних і соціально-економічних факторів торкнувся усіх без винятку компонентів природи і став загрозою для її динамічної рівноваги. Першість тут належить антропогенному чиннику, який проявляється як у позитивному, так і в негативному значенні. На будь-який вплив природних факторів у живих організмів вироблені у процесі еволюції певні адаптивні властивості, тоді як на більшість антропогенних – їх немає. Саме про цю особливість люди мають завжди пам'ятати та враховувати її у будь-якій діяльності, пов'язаній з природним середовищем.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

У результаті інтенсивного використання природних ресурсів відбуваються кількісні та якісні зміни у географічній оболонці. Надто активна їх експлуатація стала однією з причин перетворення ПТК, зменшення площі природних ландшафтів, особливо степової фізико-географічної зони. Степові ландшафти у непорушному стані в Україні зникли ще задовго до початку їх наукового дослідження.

Приро́дний ландша́фт (від нім. Landschaft, вигляд простору, краєвид) - цілісна частина ландшафтної оболонки Землі, що утворилася в результаті складної й тривалої взаємодії основних геокомпонентів планети (гірських порід, води, повітря, біоти) в певних (щоразу специфічних) умовах середовища, і як наслідок - набула характерного вигляду в просторі.

Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.

Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Основні їх масиви були розорані у кінці ХVІІІ століття. Жодна з природних зон не зазнала таких масштабних змін у результаті діяльності людини (додаток А).

Сьогодні під сильним антропогенним пресом (розорювання, водна та вітрова ерозія земель, забруднення вод та повітря, пряме знищення видів рослин, грибів і тварин) стаються катастрофічні зміни навіть на тих територіях Херсонщини, які належать до природно-заповідного фонду.

Дефля́ція, видування (рос. дефляция, англ. deflation, wind erosion, нім. Deflation f, äolische Erosion f, Abblasung f) - в геології процес руйнування вітром гірських порід та розвіювання продуктів їх вивітрювання.

Цей процес необхідно зупинити, доки ще збереглися ділянки земель, на яких знаходяться представники флори і фауни, характерні для Херсонської області.

Оскільки питання охорони й збереження ПТК півдня України надзвичайно актуальне, й починати вирішуватись воно повинно на локальному рівні шляхом збереження та відновлення унікальних в науково-природничому, рекреаційному відношенні морфологічних частин географічних ландшафтів, було обрано тему дослідження «Вплив природного та антропогенного чинників на компоненти території заповідного урочища Стояни».

Метою виконання даної роботи є дослідження компонентів заповідного урочища Стояни, впливу природних та антропогенних чинників на його зміни та доведення необхідності встановлення жорсткого контролю за екологічним станом даного ПТК.

Досягнення мети передбачає виконання наступних завдань:



  1. Опрацювання літературних, електронних та картографічних джерел інформації про заповідання як найбільш досконалу форму охорони природних ресурсів.

  2. Визначення сутності ландшафту як генетично єдиної геосистеми.

  3. Вивчення стану компонентів ПТК заповідного урочища Стояни та їх взаємозв'язків.

  4. Дослідження якості питної води джерела екосистеми – виходу гідро- карбонатних вод методами титрування розчином трилону Б та розчином хлоридної кислоти.

  5. Виявлення природних та антропогенних факторів впливу на компоненти урочища та їх трансформацію.

  6. Розроблення пропозицій системи заходів щодо збереження залишків унікальних природних територій дніпровських плавень та джерела екосистеми Стоянів.

Об'єктом дослідження є територія заповідного урочища місцевого значення Стояни (село Дудчани Нововоронцовського району Херсонської області).

Предметом дослідження являються компоненти ландшафту: якісний аналіз питної води місцевого джерела, рідкісні і зникаючі види флори і фауни, ерозійні форми рельєфу, виходи гірських порід, залишки дніпровських плавень, чинники їх трансформації.

Я́кісний ана́ліз (рос. качественный анализ, англ. qualitative analysis; нім. qualitative Analyse f) в якому речовини ідентифікують або класифікують на основі їх хімічних або фізичних властивостей, таких, як хімічна реакційна здатність, розчинність, молекулярна вага, точка плавлення, випромінювальні властивості (емісія, абсорбція), мас-спектри, ядерний час напіврозпаду тощо Якісний аналіз - сукупність хім., фіз.-хім. та фіз. методів для визначення та ідентифікації компонентів - хім. елементів, молекул сполук, йонів, радикалів, функційних груп, мінералів тощо, які входять у досліджувану речовину або суміш речовин.

Еро́зія (від лат. виривати), (нім. Erosion; англ. Erosion; фр. Érosion; рос. Эрозия) - процеси руйнування: Руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком (водна ерозія), вітром (вітрова ерозія, або дефляція), льодом.

У першому розділі розглядається заповідання як одна з найдосконаліших форм охорони природних комплексів, аналізується заповідний фонд Херсонської області, визначається сутність ландшафту як генетично єдиної геосистеми, однорідної за зональними та азональними ознаками, що включає в себе набір локальних геосистем. У цій частині роботи виконується завдання щодо опрацювання літературних, електронних та картографічних джерел інформації, які стосуються теми дослідження.

У другому розділі дається фізико-географічна характеристика ПТК заповідного урочища Стояни та аналізуються фактори впливу на його компоненти. Також у цьому розділі з'ясовані характерні особливості унікальних територій залишків дніпровських плавень, виявлені ареали поширення рідкісних та зникаючих видів флори і фауни.

Практична частина роботи виконувалась у лабораторії Херсонського Державного університету, де було досліджено якість питної води з місця виходу гідрокарбонатних вод джерела; та в польових умовах, безпосередньо на території урочища, де досліджувалися причини та можливі негативні наслідки збільшення площі ерозійних форм рельєфу, замулення затоки, аналізувався склад гірських порід.

Форма рельєфу - спотворення поверхні літосфери. Форма рельєфу - це одиниця геоморфології.

При написанні роботи використовувалися різні методи дослідження: польовий, літературного аналізу, картографічний, лабораторного аналізу, математичний, порівняння.

Практичне значення полягає у доведенні до загального відома дійсної картини екологічного стану заповідного урочища та способів перешкоджання впливу негативних факторів на його компоненти, зверненні до працівників «МГ Гаврилівське» з метою встановлення більш жорсткішого контролю за ПТК, підвищенні екологічної культури, розширенні можливостей для розвитку «зеленого туризму», організації споживання води джерела та систематичного догляду за його станом.

Оскільки вплив природних та антропогенних факторів на заповідне урочище Стояни не описано в літературних, електронних джерелах, засобах масової інформації, а лабораторний аналіз місцевої криничної води не проводився дуже давно (хоч місцеве населення використовує її для пиття), то дане наукове дослідження, у якому вперше систематизовано результати глибокого аналізу сучасного стану локальної одиниці степового ландшафту, відповідає критерію наукової новизни.

Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.

А унікальне поєднання елементів у даній екосистемі може стати базою для вивчення змін у довкіллі, впровадження в практику системи раціонального співіснування людини з природою.

.

РОЗДІЛ 1

ЗАПОВІДАННЯ – НАЙДОСКОНАЛІША ФОРМА ОХОРОНИ ЕТАЛОНІВ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ


    1. Ландшафт – генетично єдина геосистема

Проблема збереження навколишнього середовища, викликана недалекоглядним відношенням людини до природних ресурсів, виникла не сьогодні і не вчора. Якщо вчасно не вжити радикальних заходів, то людство може зустрітися з непоправною катастрофою – поступовим руйнуванням природних ландшафтів.

Найбільш досконалою формою охорони ПТК в Україні є заповідання. Такий режим включає вирішення завдань збереження унікальних в науково-природознавчому відношенні географічних ландшафтів, всього видового і внутрішньовидового різноманіття органічного світу, в першу чергу ендемічних (поширених лише на певній території), реліктових (збережених із минулих геологічних епох), рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, а також забезпечення необхідних для їх життя і еволюції екологічних умов і географічного простору ( додаток Б).

Епоха геологічна (рос. эпоха геологическая, англ. geological epoch, нім. geologische Epoche f) - підрозділ геохронологічної шкали, що відповідає часові утворення відкладів одного відділу.

Ландшафт є єдиною генетичною системою, однорідною за зональними та азональними ознаками, що складається з взаємопов'язаних локальних геосистем: місцевостей, урочищ, фацій. Природні компоненти (гірські породи, повітря, вода, грунт, рослини, тварини) знаходяться у постійній взаємозалежності, яка здійснюється завдяки ландшафтотвірним процесам (теплообміну, вологообміну, обміну мінеральними та органічними речовинами).

Органі́чні речови́ни (рос. органические вещества, англ. organic matter; нім. organische Stoffe m pl) - речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.

Різноманітність ПТК пояснюється тривалим взаємозумовленим розвитком їх елементів під дією відмінних чинників утворення, таких як радіаційний, циркуляційний, тектонічний, антропогенний.

У визначенні М. А. Солнцева підкреслюється, що ландшафт є закономірно побудованою системою локальних ПТК, що розглядаються як її морфологічні частини. Але це не виключає однорідності за зональними та азональними умовами, яка виявляється в генетичній одноманітності ландшафту. Морфологічна будова різноманітна за складністю внутрішнього територіального устрою. На сучасному етапі розвитку географії ПТК розглядають як складну індивідуальну територіальну одиницю, що складається з більш дрібних елементів [11].

Фація – найпростіша категорія геосистемної ієрархії, яка характеризується найбільшою однорідністю природних умов і функціонує у взаємодії з іншими фаціями різних типів (акумулятивно-елювіальних, аквальних, транселювіальних, алювіальних, метаелювіальних тощо). Вона є динамічною, нестійкою, недовговічною як у часі, так і в просторі.

Урочище – система генетично, динамічно і територіально пов'язаних фацій і їх груп – підурочищ, які виділяються в межах одного урочища на схилах різних експозицій. Найбільш яскраво виражені в умовах чергування випуклих і ввігнутих форм рельєфу.

Місцевість – найбільша морфологічна одиниця, що являє собою набір одного із варіантів основних урочищ, який закономірно повторюється.

Розрізняють природний і антропогенний ландшафти. Перший складається з природних, взаємодіючих між собою компонентів та формується під впливом фізико-географічних процесів. Другий – із змінених людиною компонентів, що взаємодіють між собою (сільськогосподарські угіддя, меліоративні системи, населені пункти, лісонасадження, штучні водосховища, кар'єри, дороги тощо). Він сформувався за історичний час під впливом господарської діяльності.

Характеристики окремих елементів природи показують, що територія України відзначається складною просторовою диференціацією умов для утворення різноманітних природних комплексів.

Госпо́дарська дія́льність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Херсонська область, як складова території України, входить до певних одиниць фізико-географічного районування, які відображають просторову диференціацію ландшафтної оболонки: клас рівнинних східноєвропейських, тип степових. За відмінностями в коефіцієнті зволоження і в грунтово-рослинному покриві в межах області виділяють два підтипи степових ландшафтів: середньостеповий (коефіцієнт зволоження 0,5-0,4, з чорноземами південними під типчаково-ковиловими степами); південностеповий або сухостеповий (коефіцієнт зволоження 0,4-0,3 з темнокаштановими і каштановими грунтами під полиново-злаковими степами). Окремим типом є заплавні ландшафти річкових долин Дніпра та Інгульця.

Районува́ння фі́зико-географі́чне (рос. райони́рование фи́зико-географи́ческое, англ. physical and geographical regionalization, нім. physikalisch-geographische Rayonierung f) - система територіального поділу земної поверхні на супідрядні природні регіони, які відрізняються комплексом природних властивостей, зумовлених їхнім положенням, історією розвитку та характером фізико-географічних процесів.

Доли́на - від'ємна, лінійно витягнута форма рельєфу з одноманітним падінням.

В межах області є 12 видів степових ландшафтів, найпоширенішими з них є: лесові дреновані рівнини з чорноземами південними мало гумусними, слабко дреновані лесові рівнини з каштановими солонцюватими грантами, терасові піщано-лесові рівнини з чорноземами південними солонцюватими і темно-каштановими грантами в комплексі з солонцями, плавневі, лиманно-морські солончакові рівнини [7, с.44-49].

Охорона і збереження природних ландшафтів Херсонщини для майбутніх поколінь, створення оптимальної мережі об’єктів заповідного фонду – першочергове завдання для всіх мешканців області.


1.2. Загальна характеристика природно-заповідного фонду

Херсонської області
Не дивлячись на радикальні заходи щодо охорони природи, бурхливий розвиток техніки та інтенсивна господарська діяльність людини ставлять під загрозу існування багатьох складових природних комплексів, перетворюючи їх поступово на антропогенні, або впливаючи на них опосередковано.

Діяльність - це процес взаємодії людини з довкіллям, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, яка виникла внаслідок появи потреби.

Охоро́на приро́ди (рос. охрана природы; англ. nature protection, nature conservation; нім. Naturschutz m) - комплекс заходів із збереження, раціонального використання і відновлення природних ресурсів Землі.

Знищення якого-небудь виду викликає порушення рівноваги в біоценозах, пов'язане з загибеллю інших його компонентів.

Забезпечити стабільний розвиток Херсонської області, поновити рівновагу між природними і антропогенними ландшафтами може створення оптимальної мережі об'єктів природно-заповідного фонду, оскільки сучасна - вкрай недостатня. Площа заповідних одиниць в степовій зоні повинна займати не менше 10% території, тобто має бути збільшена вдвічі.

Згідно з Законом «Про природно-заповідний фонд України» в Херсонській області є природоохоронні об'єкти, які мають відповідний природоохоронний статус і відносяться до різних категорій (додаток В).

Біосферні заповідники є науково-дослідницькими установами міжнародного значення і входять до всесвітньої глобальної мережі. В них зберігаються в природному стані типові природні комплекси біосфери, здійснюється екологічний моніторинг, проводиться вивчення змін середовища під дією антропогенних факторів. У «Асканії-Нова» імені Ф. Е, Фальц-Фейна Чаплинського району вивчаються еталонні для степової зони типчаково-ковилові степи, є дендропарк та зоопарк. У Чорноморському біосферному заповіднику охороняються ПК піщаних арен, пустельних територій, водно-болотних угідь – місць оселення водоплавних птахів.

Во́дно-болотяні угі́ддя, або вологі землі (англ. Wetlands) - ділянки місцевості, ґрунт яких є аквіфером з постійною або сезонною вологістю. Такі ділянки місцевості можуть бути частково або повністю зайняті водоймищами.

Моніто́ринг довкі́лля, екомоніто́ринг (англ. environmental monitoring, нім. Monitoring n der Umwelt (der Umgebung)) - комплексна науково-інформаційна система регламентованих періодичних безперервних, довгострокових спостережень, оцінки і прогнозу змін стану природного середовища з метою виявлення негативних змін і вироблення рекомендацій з їх усунення або ослаблення.

Водопла́вні птахи́ - позасистематична група птахів, що ведуть водний спосіб життя. До них належать птахи, що вміють триматися на поверхні води, а не лише полюють у водному середовищі. З погляду кладистики водоплавні птахи далеко не завжди є близькими родичами.

Степ - біом помірного поясу, для якого характерне майже повсюдне поширення трав'янистої, в основному злакової рослинності на чорноземних і каштанових ґрунтах.

Чорномо́рський біосфе́рний запов́ідник - заповідник, розташований на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей України. Як установа, ЧБЗ підпорядкований НАН України.

У природних національних парках встановлюється диференційований режим щодо їх збереження, відтворення та використання: Азово-Сиваський, «Джарилгач», Олешківські піски.

Національний природний парк - категорія природно-заповідного фонду в Україні та світі, територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення.

Природні території, які створюються з метою збереження і відтворення ландшафтів чи їх компонентів, є заказниками. Режим жорсткої охорони встановлюється для одного чи кількох об'єктів, інші використовуються так само, як використовувались до створення заказника. Вони можуть мати загальнодержавне або місцеве значення. В області нараховується 5 заказників загальнодержавного значення. Це:лісові - Бакайський та Березові колки, орнітологічний – Ягорлицький в Голопристанському районі; ботанічний - на острові Джарилгач в Скадовському районі; ландшафтний – Урочище Саги в Цюрупинському районі. Також є 7 заказників місцевого значення, загальною площею 23820 га.

В області є 32 пам'ятки природи місцевого значення – унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення. Серед них - джерело Шилової балки та Козацьке в Бериславському районі, Федорівська печера, озеро Грязьове в Гопрах та інші.

Березові колки - один з об'єктів природно-заповідного фонду Херсонської області, лісовий заказник загальнодержавного значення із загальною площею 1312 га. Створений у 1974 році.

Голопри́станський райо́н - адміністративно-територіальна одиниця у складі Херсонської області України. Площа - 3,400 тис. км². Населення - 46059 осіб. Районний центр - місто Гола Пристань.

Джерело «Шилової балки» - гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Об'єкт розташований на території Бериславського району Херсонської області, 2,5 км на північ від села Веселе. Середня частина Шилової балки, неподалік від автотраси Херсон - Нікополь.

З метою вивчення та збереження видів дерев і чагарників на Херсонщині створено дендрологічний парк «Асканія-Нова» в комплексі одноіменного біосферного заповідника.

В області взято піл охорону 12 цінних зразків паркового будівництва, які використовуються в естетичних, виховних і оздоровчих цілях. Це такі, як ботанічний сад Херсонського державного університету, дендропарки в Каховці, Голій Пристані, Роздольному.

У виокремлених цілісних ландшафтах, заповідних урочищах встановлюється, як і в заповідниках, жорсткий заповідний режим. В області нараховується 10 заповідних урочищ місцевого значення, площею 942 га: Агайманське, Архангельський ліс, Голопристанський ліс, Збур'ївський ліс, Летючі піски, Недогірський ліс, Новодмитрівський ліс, Малокаховський бір, Цюрупинський бір, Стояни.

Отже, край має 79 територій та об’єктів природно-заповідного та культурно-історичного фонду, 2 біосферні заповідники, 5 заказників, дендрологічний парк Асканія-Нова (всі державного значення); місцевого значення – 7 заказників, 32 пам'ятки природи, 12 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ.

Режим заповідний - суворий режим охорони природного комплексу природних заповідників, а також заповідних зон біосферних заповідників і національних природних парків, що забороняє будь-яке господарське використання території заповідників, а також будь-яке пряме і безпосереднє втручання в хід природних процесів і явищ.

Садо́во-па́ркове мисте́цтво (або садо́во-па́ркова архітекту́ра) - мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення.

На Херсонщині лише невелика частина об’єктів взята під охорону, і є ще величезні резерви щодо поповнення мережі природно-заповідного фонду.



  1   2   3   4   5



  • ВПЛИВ ПРИРОДНОГО ТА АНТРОПОГЕННОГО ЧИННИКІВ НА КОМПОНЕНТИ ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНОГО УРОЧИЩА СТОЯНИ
  • Тези науково-дослідницької роботи Коваль Анастасії Юріївни
  • ВПЛИВ ПРИРОДНОГО ТА АНТРОПОГЕННОГО ЧИННИКІВ НА КОМПОНЕНТИ ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНОГО УРОЧИЩА СТОЯНИ Метою роботи
  • Завдання дослідження: Опрацювання літературних, електронних та картографічних джерел інформації про заповідання як найбільш досконалу форму охорони природних ресурсів
  • першому
  • В природі нема ні відплат, ні покарань, - а лише наслідки. Роберт Грін Інгерсолл ВСТУП
  • РОЗДІЛ 1 ЗАПОВІДАННЯ – НАЙДОСКОНАЛІША ФОРМА ОХОРОНИ ЕТАЛОНІВ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ Ландшафт – генетично єдина геосистема
  • 1.2. Загальна характеристика природно-заповідного фонду Херсонської області Не дивлячись на радикальні заходи щодо охорони природи
  • Чорноморському біосферному заповіднику
  • Березові колки