Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Вступ навчальна дисципліна «Іноземна мова» є вибіркової І носить професійно спрямований І пізнавальний характер. Програма відображає конкретні характеристики

Скачати 300.11 Kb.

Вступ навчальна дисципліна «Іноземна мова» є вибіркової І носить професійно спрямований І пізнавальний характер. Програма відображає конкретні характеристики




Скачати 300.11 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.05.2017
Розмір300.11 Kb.
  1   2

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Іноземна мова» є вибіркової і носить професійно спрямований і пізнавальний характер.

Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.

Програма відображає конкретні характеристики рівнів практичного володіння іноземною мовою та встановлює мінімум навчального матеріалу для розвитку передбачених навичок і вмінь мовленнєвої діяльності.

Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.

Мо́влення - це процес спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.

Практичне володіння іноземною мовою передбачає демонстрування високого рівня сформованості функціональної, мовної та мовленнєвої компетенцій. Функціональна компетенція включає володіння іноземною мовою для академічних цілей, а саме: вміння читати наукові тексти (першоджерела), анотувати та реферувати їх; слухати та конспектувати лекції; готувати та проводити презентації та семінари. Мовна компетенція передбачає володіння студентом орфографічними, орфоепічними, лексичними, фонетичними, граматичними та стилістичними нормами сучасної іноземної мови.

Текст (від лат. textus - тканина, з'єднання) - загалом зв'язана і повністю послідовна сукупність знаків. Наука, що вивчає тексти називається герменевтикою.

Компете́нція (лат. competentia, від compete - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) - сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.

Конспе́кт - стислий писаний виклад змісту чого-небудь. Різновид навчального видання. Конспе́кт лекцій - стислий виклад курсу лекцій чи окремих розділів навчальної дисципліни.

Академі́зм - стиль і напрям у мистецтві XIX століття, який наголошував на необхідності дотримуватися принципів і правил, визначених визнаними офіційними авторитетами в галузі «високого мистецтва» - насамперед національними академіями мистецтв з використанням спадщини античності та Відродження.

Лексика (від дав.-гр. τὸ λεξικόν - сукупність слів якоїсь мови чи діалекту та словниковий склад мови письменника чи художнього твору) - словниковий склад мови. Наука, яка вивчає словниковий склад, називається лексикологією.

Грама́тика (грец. γραμματική, від γράμμα - «літера», «написання») - термін, який вживається в двох пов'язаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.

Фоне́тика (грец. φωνητικός - звуковий) - це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки.

Студент Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.

Мовленнєва компетенція охоплює рецептивні та продуктивні вміння. Студент повинен брати участь в усному спілкуванні іноземною мовою в обсязі, передбаченому програмою матеріалу.



Вимоги до навичок та вмінь в мовленнєвій діяльності

Складовими мовленнєвої діяльності є рецептивні та продуктивні вміння. До рецептивних умінь належать читання та аудіювання.



ЧИТАННЯ
Студент повинен вміти:

– виконувати різні види робіт з оригінальною літературою з фаху залежно від поставлених завдань, що полягають у розумінні змісту й отриманні різноманітної інформації з оригінального джерела, що прочитано;

Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.

Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Розумі́ння - психологічний стан, який виражає собою правильність ухваленого рішення і супроводжуваний відчуттям упевненості в точності сприйняття або інтерпретації якої-небудь події, явища, факту.

– читати й розуміти тексти загальнонаукового та професійно орієнтованого характеру;

– володіти всіма видами читання (вивчаючим, ознайомлювальним, переглядовим і пошуковим);

– читати без словника із швидкістю 500-550 друкованих знаків за хвилину (обсяг матеріалу для одноразового контролю – 900 друкованих знаків);

– читати за допомогою галузевого словника із швидкістю не менш, ніж 300 друкованих знаків за хвилину (обсяг матеріалу для одноразового контролю – не менш, ніж 1200-1500 друкованих знаків за одну академічну годину);

Друка́рство - принцип одержання відбитків письмових знаків за допомогою тиснення. Отримані таким чином роботи можна використовувати у великих кількостях - що і стало суттю друкарства. До цього винаходу, на створення та відтворенням рукописних документів і книг мали монополію лише невелика кількість фахівців (особливо освічені ченці монастирях).

Словни́к - упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих.

Академі́чна годи́на - це мінімальна облікова одиниця навчального часу. Тривалість академічної години становить 40…45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин.

– робити висновки й умовиводи на основі переробки отриманої інформації.


АУДІЮВАННЯ
Студент повинен розуміти:

запитання екзаменаторів;

– короткі висловлювання й коментарі екзаменаторів;

– повідомлення й оголошення на конкретні та абстрактні теми, мовлення яких є нормативне;

Питання - форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка непитальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.

Абстра́кція (лат. abstractio - відвернення, відволікання) - одна з основних операцій мислення, а також метод наукового дослідження, що полягає в тому, що суб'єкт, відокремлюючи які-небудь ознаки об'єкту, що вивчається, відволікається від інших, не враховуються його неістотні сторони і ознаки.

Висновок - остаточна думка про що-небудь, логічний підсумок, зроблений на основі спостережень, міркувань або розгляду певних фактів.

Оголошення - це короткі текстові повідомлення, котрі містять різну за призначенням інформацію. Переважно оголошення містять інформацію приватного рекламного характеру. Це пропозиція певних товарів чи послуг приватними особами, або малими приватними підприємствами.

– нормативне мовлення, яке здебільшого зустрічається в суспільному, професійному або академічному житті, і визначати погляди і ставлення мовця так само добре, як зміст інформації.

До продуктивних умінь належать говоріння, письмо та переклад.



ГОВОРІННЯ
Монологічне мовлення:

– представляти себе;

– володіти мовленнєвим етикетом повсякденного й професійного спілкування;

– володіти всіма видами монологічного мовлення (інформування, пояснення, уточнення тощо);

– проводити презентації;

Діалогічне мовлення:

– починати бесіду, вести та завершувати її;

– вести бесіду, демонструючи елементи розпиту, пояснення, висловлення власної думки і т.ін.

– уміти встановлювати контакти у ситуаціях повсякденного, професійного та наукового спілкування (контакти по телефону, обмін інформацією / дискусія).

Монолог - компонент художнього твору, що становить мовлення, яке звернене до самого себе чи інших (мовлення від 1-ї особи), на відміну від діалогу.

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.



ПЕРЕКЛАД

Під час перекладу оригінального матеріалу студент повинен уміти:

– працювати з двомовним та одномовним словниками;

– вибрати з двомовного словника відповідні українські або іншомовні еквіваленти;

Еквівалент (рос. эквивалент, англ. equivalent, нім. Äquivalent n) - предмет або кількість, що відповідає ін. предметам або кількостям, може замінювати або виражати їх.

– давати повний та адекватний переклад на основі розпізнавання синтаксичної структури речення.

Характер навчального мовного матеріалу
Правила читання
Для розвитку навичок і вмінь читання студент повинен у галузі орфоепії володіти на рівні автоматизму вимовою всіх звуків іноземної мови до міри, що забезпечує можливість для студента зрозуміти промовлений текст.

Граматичний мінімум

Граматичний мінімум з англійської мови передбачає знання таких тем:



  1. Речення.

    Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

    Си́нтаксис (дав.-гр. σύνταξις - "побудова, порядок, складання", від σύν - "з, разом" і ταξις - "впорядкування") - розділ граматики, що вивчає граматичну будову словосполучень та речень у мові.

    Англі́йська мо́ва (English, the English language) - мова, що належить до германської групи індоєвропейської сім'ї мов. Одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування.

    Порядок слів в англійському реченні.

  2. Комунікативні типи речень. Розповідні, питальні та заперечні, питально-заперечні речення.

  3. Типи питальних речень.

  4. Іменник. Однина та множина іменників. Присвійний відмінок.

  5. Артикль (a/an; the).

  6. Займенник. Особові, присвійні, вказівні, питальні займенники.

    Займенник - повнозначна частина мови, яка вказує на предмети, але не називає їх. Відповідає на питання хто?, що?, який? чий? .

    Іме́нник - самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?. В українській мові, яка належить до флективних синтетичних мов, іменник є змінною частиною мови, загалом, в інших мовах іменник може не змінюватися.

    Прикме́тник - самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

    Неозначені займенники some, any, somebody, something, anybody, anything і заперечні займенники nо, nobody, nothing.
    Кількісні займенники many, much, few, a few, little, a little. Неозначено-особовий займенник one. Підсилювальні та зворотні займенники.

  7. Зворот there is, there are.

  8. Слова - замінники.

  9. Прикметник. Ступені порівняння.

  10. Прислівник. Ступені порівняння.

  11. Числівник. Кількісні та порядкові числівники.

    Числ́івник - самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

    Дріб. Читання формул, хронологічних дат, позначень часу.

  12. Прийменник. Прийменники часу. Прийменники місця. Прийменники руху.

  13. Безособові речення.

  14. Дієслово. Допоміжні та смислові дієслова, дієслово-звязка.

    Хронологія (від грец. χρόνος - час і λόγος - вчення) - як загальне поняття: послідовність історичних подій у часі; часослів'я, опис і вивчення того, як саме відбувалися певні події в часі (історично).

    Прийме́нник - службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні. Прийменники не мають самостійного лексичного значення, тому членами речення не виступають.

    Дієсло́во - самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?». Зміст 1 Українська мова 1.1 Дієвідмінювання 1.2 Часи дієслів 1.3 Способи дієслів 1.



  15. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий). Система часів.

  16. Часова система англійського дієслова в активному стані:

  • Present, Past, Future Simple;

    Англи Англи (лат. Anglii, англ. Angles, нім. Angeln) - германські племена, що населяли південь та центральний схід півострова Ютландія. У V столітті н. е. з невідомих причин (можливо, через зміну клімату, неврожаї) переселилися на Британські острови, де потіснили місцеве кельтське населення.

    Future Simple-in- the Past;

  • Present, Past, Future Progressive; Future Progressive-in- the Past;

  • Present, Past, Future Perfect; Future Perfect-in- the Past.

17. Часова система англійського дієслова в пасивному стані:

  • Present, Past, Future Simple; Future Simple-in- the Past;

  • Present, Past Progressive;

  • Present, Past, Future Perfect; Future Perfect-in- the Past).

  1. Модальні дієслова та їх еквіваленти. Ознаки модальності to be Infinitive, to have Infinitive, shоuld Infinitive. Модальні дієслова з перфектним інфінітивом.

19. Узгодження часів.

20. Пряма та непряма мова.

Узго́дження - тип підрядного зв'язку між головним і залежним словами у словосполученні, коли форма залежного слова відповідає формі головного, тобто узгоджується з ним у роді, числі, відмінку. Наприклад, червона троянда.

Інфінітив (від лат. infinitivus - невизначений, неозначений) або дієіме́нник - початкова форма дієслова . В індоєвропейських мовах інфінітив являє форму віддієслівного імені, яке перейшло у дієслівну парадигму.

Непряма́ мо́ва - це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання.

21. Умовні речення.


  1. Безособові форми дієслова. Дієприкметник. Інфінітив. Герундій.

  2. Основні суфікси іменників, прикметників, дієслів, прислівників.

    Дієприкме́тник (рос. причастие, англ. participle) - форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Дієприкметники можуть виражати ознаку предмета за дією, яку виконує предмет (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники).

    Прислівник (лат. adverbium - біля дієслова) - це незмінна самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?



Ввідні дієслова (see, hear, know, want...) як ознаки тричленної дієслівної конструкції з інфінітивом і її значення. Ввідний елемент (is said, is known, seem...) як ознака суб’єктного інфінітивного звороту (Не is said to arrive soon) і його значення.

Найуживаніші суфікси, префікси англійської мови наукової літератури та їх значення.

Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас: (близько 250 тис. різних слів; Оксфордський словник англійської мови нараховує близько 600 тис. слів, а Словник Вебстера - 475 тис., але серед них велика частка архаїчних слів та величезний об'єм технічних термінів).

Основні суфікси іменників, прикметників, дієслів, прислівників.

Мінімум для оволодіння читанням передбачає подальшу автоматизацію вказаних явищ; основні випадки виразу модальності і використання форм умовного способу підмови даного фаху.

Автоматиза́ція - один з напрямів науково-технічного прогресу, спрямований на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій.

Наукова публікація - це опублікований опис наукового дослідження, що містить аналіз сутності певної наукової проблеми, методи і результати її дослідження, науково обґрунтовані висновки. Завданням наукових публікацій є знайомити науковий світ з результатами досліджень окремих вчених та груп науковців.

Умовний спосіб - модальна форма української мови, спосіб дієслова, що функціонує і як кондиціоналіс, і як кон'юнктив.



Розподіл годин з дисципліни «Іноземна мова»

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів –5

Галузь знань

02- «Культура і мистецтво»

Вибіркова


Спеціальність

025 – «Музичне мистецтво»

Модулів – 2

Спеціалізація:

«Фортепіано, орган»,

«Оркестрові, струнні інструменти», «Оркестрові, духові та ударні інструменти», «Народні інструменти», « Академічний спів», «Естрадний спів», «Хорове диригування», «Музичне мистецтво естради».


Рік підготовки:

Змістових модулів – 4

1-й

-




Семестр

Загальна кількість годин - 150

1-2-й

-

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1

самостійної роботи студента – 1


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

-

-

практичні

80

-

семінарськи

-

-

Самостійна робота

70 год.

  • год.

Індивідуальні завдання: -

Вид контролю:

залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1: 1

Рекомендована література

Основна:

1.

Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.

Барановська Т.В. Граматика англійської мови: зб. вправ:навч.

Також це мова, яку знають найбільше людей як другу (нерідну) : (від 250 млн до 350 млн людей).

посіб.-К., 2011.-384 с. 2.Бондар Т.І., Кириченко З.Ф. Англійська мова для аспірантів та наукових співробітників:Навч.

Англійською друкують найбільше.

посіб.для студентів вищ.навч.закл.-К.:Центр навчальної літератури, 2005.-352 с.

3.Верба Г.В. Граматика сучасної англійської мови (довідник)/Г.В.Верба, Л.Г.Верба.-К.:Логос, 2011.-341 с.

4.Видашенко Н.І.Довідник з граматики англійської мови:фонетика, словотвір, морфологія, синтаксис, пунктуація /Н.І.Видашенко.-Х.:Парус, 2008.-384 с.

5.Ігнатенко Л.О. Тести з навчальної дисципліни «Англійська мова» для аспірантів усіх форм навчання.-Х.

Співпраця, співробітництво - спільна з ким-небудь діяльність, спільна праця для досягнення мети.

На основі англійської мови створено кілька спрощених штучних мов.

Найдовше слово в англійській мові: pneumonoultramicroscopicsilicovolcanoconiosis (45 літер, силіко́з - захворювання людини, викликане тривалим вдиханням пилу, що містить вільний діоксид кремнію).

Для відображення негативного сенсу цього слова (співпраця з ворогом) використовується слово колабораціонізм.

Аспірáнт - основна форма підготовки наукових кадрів при вищих навчальних закладах і науково-дослідницьких установ. Час навчання в стаціонарній аспірантурі входить до наукового стажу і зараховується при призначенні пенсії за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Пунктуація (лат. punctuatio: від punctum - «крапка») - система правил уживання на письмі розділових знаків і розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків.

Словотвір (також деривація) - розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів і способи їх творення. (лексичні одиниці за структурою і способом творення їх). Зміст 1 Способи словотвору 2 Словотвір в українському мовознавстві 3 Основні поняття словотвору.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

: Вид.ХНЕУ, 2010.-32 с.

6.Кузнецова Л.Г.Methods of teaching scientific communication: навч.-метод.посіб. до курсу «Основи наукової комунікації англійською мовою» /Л.Г.Кузнецова.-Черкаси: Видавництво ЧНУ ім.Б. Хмельницького, 2010.-147 с.

7.Куликова В.І., Пакулова Т.В. «Learn and Practice English Grammar».-метод.посіб./Куликова В.І.,Пакулова Т.В.-Горлівка, 2010.-500 с.

8.Липко З.М. «Test your English» (Vocabulary and grammar)/З.М.Липко, А.В.Ковальова.-Навчальний посібник з тестування лексики та граматики для студентів та аспірантів немовних ВНЗ.-Харків, ХНУ ім.В.Н.Каразіна, 2005 .-120 с.

9.Лишенко Л.Л.Навчальний посібник для аспірантів немовних факультетів/Л.Л.Лишенко, В.О.Ужик, О.А.Сергєєва.-«Practice in scientific reading.-Харків: ХНУ ім.В.Н.Каразіна, 2004.-120 с.

10.Максимчук В.М., Дудок Р.І. Англійська мова для аспірантів та науковців гуманітарних спеціальностей університетів.

Науко́вець - знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує лише наукові методи.

Існує гіпотеза, що англійська мова насправді є скандинавською, тобто належить до північногерманської мовної групи, разом з норвезькою, данською, шведською, ісландською і фарерською. Автором цієї гіпотези є професор лінгвістики з Університету Осло Терьє Форлунд (Jan Terje Faarlund)

Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.

Університе́т (нім. Universität, від лат. universitas - «сукупність», universitas magistrorum et scholarium - сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається) - автономний вищий навчальний заклад, тип якого виробився в Європі за середньовіччя.

«English for PHD Students»: Підручник.

Підру́чник (калька з пол. podręcznik) - книжка, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.

-Львів, 2006.-232 с..

11.Успенская Н.В.Как писать по-английски научные статьи, рецензии, рефераты/ Н.В.Успенская, Т.Н.Михельсон.-СПб.: Cпециальная литература, 1995.-168 с.

12. Яхонтова Т.В. Основи англомовного наукового письма: навч.посібник для студентів і науковців/ Т.В.Яхонтова.-Л.: ПАІС, 2003.-220 с.

13.Evans Virginia.Round-up. English Grammar Practice.- Harlow: Longman, 2002.№ 4.- 144p.

14. Evans Virginia.Round-up. English Grammar Practice.- Harlow: Longman, 2002. № 5.- 144p.

15. John Eastwood. Oxford Practice Grammar /Oxford University Press, 2000.-432 p.

16. F.Foley. Longman Advanced Learners’ Grammar .-Pearson Education (Longman), 2003.-384p.

17. R.Murphy. English Grammar in use.- Cambridge: Cambridge University Press, 2005.- 392 p.

Cambridge University Press Видавництво Кембриджського університету (англ. Cambridge University Press, скор.: CUP) - видавництво, що входить до складу Кембриджського університету в Англії.

18. Luke Prodromou. Grammar and Vocabulary for First Certificate.-Longman, 2001.-319p.

19. Stuart Redman. English Vocabulary in Use.-Pre-intermidiate and intermediate.- .- Cambridge: Cambridge University Press, 2003.- 264 p.

20. Michael Swan, Catherine Walter. How English works. A grammar Practice book.-Oxford University Press, 2002.-358 p.



Допоміжна:
1.Агабекян И.П., Коваленко П.И., Кудряшова Ю.А. Английский язык для психологов. – М. Проспект, 2008. – 173 с.

2. Англійська мова: Підручник за модульно-рейтинговою технологією навчання (для рівня В1): У 6-х част. Ч.1, 2, 3. / За ред. А.В. Корольової. – К.: Освіта України, 2008. – Ч.1.- 288с.; Ч.2. – 346с.; Ч.3.-260с.

3. Гужва Т.М. Англійські розмовні теми: Навч.посіб. для студентів факультетів іноземної філології.

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Філоло́гія (грец. φιλολογία; від грец. φίλος - любов і грец. λόγος - слово, учення) - сукупність (єдність) гуманітарних наук: мовознавства, літературознавства, фольклористики, текстології, джерелознавства, риторики, палеографії тощо, які вивчають духовну культуру певного народу чи цивілізації через мовний і стилістичний аналіз літературних та інших пам'яток.

Факульте́т (нім. Fakultät, від лат. facultas - спроможність, здатність) - основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і лабораторії.

-Харків: Фоліо, 2006.-191с.

4. Драгункин А. Английский язык. Суперруководство для умных лентяев. – М.: РИПОЛ классик, 2008. – 224 с.

5. Левицький А.Е.

Леви́цький (Левитський, рос. Левицкий; пол. Lewicki) - українське, білоруське, польське і російське прізвище.

Порівняльна граматика англійської та української мов: Навч. посіб. – К.: Освіта України, 2007. – 138 с.

6. Макарова Е.А. Английский язык для психологов: учеб. пособ. / Е.А. Макарова. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Юрайт, 2011. – 403 с.

7. Мартиненко А.О. Англійська граматика в таблицях: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006. – 168 с.

8. Ніколенко А.Г. Speak up.-Київ: «Слово», 2003.-392 с.

9. Новий англо-укр. , укр.-англ. Словник: 50 000 слів. / За ред. Ю.О. Жлуктенка.- К.: А.С.К., 2005. – 880 с.

10. Новітній англо-український словник. 150 000 слів.– Х.: Еспада, 2006. – 1072 с.

11. Хоменко Е.Г. Граматика англійської мови: Навч. посіб.-К.: Знання-Прес, 2003.- 606 с.

12. Шкваріна Т.М. Англійська мова: Навч. посіб. для студ. вищих пед. навч. закладів. – К.: Освіта України, 2007. – 688 с.



10. Інформаційні ресурси в Інтернеті

1.

Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

www. bellenglish.com.ua

2. www. oup.co.uk

3. www.ucl.ac.uk/internet-grammar/home.htm




Теми практичних занять
  1   2


Скачати 300.11 Kb.