Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Вступ. Організація будівництва І структура монтажних організацій

Вступ. Організація будівництва І структура монтажних організацій




Сторінка1/30
Дата конвертації25.03.2017
Розмір3.76 Mb.
ТипЛекція
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Лекція №1



Тема: Вступ. Організація будівництва і структура монтажних організацій.

Мета:Ознайомитися із загальними питаннями монтажу електроустаткування; вивчити структуру монтажних організацій; ознайомитися із сітковим плануванням електромонтажних робіт.

Методи: словесні, наочні
План:

1 Загальні питання монтажу електроустаткування

2 Організація будівництва і структура монтажних організацій

3 Інженерна підготовка виробництва

4 Сіткове планування монтажних робіт

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: конспект, підручник.

Література:

1 Зюзин А. Ф., Поконов Н. З., Антонов М. Ф. Монтаж, експлуатация и ремонт электрооборудования промышленных предприятий и установок: Учеб. для учащихся электротехнических спец. техникумов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1986. – 415с.
1 Загальні питання монтажу електроустаткування

Одним з основних факторів науково-технічного прогресу (НТП) є підвищення ступеня електрифікації всіх галузей промисловості, транспорту, зв’язку, сільського господарства.

Принципом розвитку енергосистеми України є виробництво електроенергії на великих електростанціях, які об’єднані в єдину електроенергетичну систему країни загальною високовольтною мережею.

Згідно із Законом України "Про електроенергетику" одним з основних напрямків державної політики в електроенергетиці є збереження цілісності та забезпечення надійного і ефективного функціонування ОЕС(об’єднаної електроенергетичної системи) України, єдиного диспетчерського (оперативно-технологічного) управління нею. Забезпечення виконання цих функцій в Україні покладено на Державне підприємство НЕК (національна енергетична компанія) "Укренерго".

На балансі НЕК "Укренерго" знаходиться 131 підстанція напругою 220-750 кВ загальною потужністю 76785 МВА і 22458 км магістральних і міждержавних ліній електропередачі напругою 35-750 кВ.

Загальна встановлена потужність електростанцій ОЕС України на початок 2011 року складала 50,9 тис. МВт, з них ТЕС - 61,3%, АЕС - 23,2%, ГЕС - 9,2%, ТЕЦ - 6,3%, що входять до складу восьми енергогенеруючих компаній.

На сьогодні в ОЕС України єдиним джерелом високомобільних потужностей є каскад Дніпровських ГЕС та Дністровська ГЕС, які використовуються для регулювання добових графіків навантажень енергосистеми та відвернення тяжких аварійних ситуацій при втраті значної генеруючої потужності. Тобто гідроелектростанції виконують функцію забезпечення "живучості" енергосистеми України.

Важливе значення має також розширене застосування електроенергії в побуті. Отже, від того, на скільки грамотно та технічно обґрунтовано буде виконуватись монтаж та експлуатація електрообладнання та електроустаткування, залежить успішне вирішення задач НТП, повноцінної роботи технологічного обладнання, економії енергії загалом та електричної енергії зокрема.

Електромонтажні роботи на сучасному етапі розвитку країни проводяться на високому рівні інженерної підготовки. Електромонтажні, проектні та науково-дослідницькі організації спільно з електротехнічною промисловістю проводять велику роботу по виготовленню електрообладнання крупними блоками та вузлами. В практику електромонтажних та ремонтних робіт впроваджуються сучасні механізми, пристрої, інструменти, засоби малої механізації. В роботі електромонтажних організацій широко використовуються раціоналізаторські пропозиції працівників, інженерів та техніків, направлені на підвищення праці та якості монтажних та ремонтних робіт, а також на підвищення рівня експлуатації електрообладнання та електричних мереж.

Монтаж та обслуговування сучасного електрообладнання та електричних мереж потребують досконалих знань фізичних основ електротехніки, конструкції електричних машин, апаратів, знання матеріалів. Сучасна техніка постійно удосконалюється, змінюється, тому необхідно, не обмежуватись засвоєними в процесі навчання знаннями, а постійно поповнювати свої професійні знання.



2 Організація будівництва і структура монтажних організацій

При будівництві нових та реконструкції діючих підприємств із-за специфіки окремих видів робіт, окрім загальнобудівельних трестів (одна з форм монополістичних обєднань, в рамках якої учасники втрачають виробничу, комерційну, а інколи і юридичну самостійність), створюються спеціалізовані монтажні організації. Роботи проводяться головним чином підрядним способом, коли генеральним підрядником є загально будівничий трест, а спеціалізовані організації працюють за договорами з цим трестом в якості субпідрядників. При укладанні субпідрядних угод та їх виконанні сторони керуються «Правилами про угоди підряду на капітальне будівництво», «Правилами фінансування будівництва», «Положенням про взаємовідносини організацій», діючим законодавством, а також «Особливими умовами», що є невід’ємною частиною субпідрядних угод. В даних умовах визначаються взаємні положення сторін по окремим питанням, не передбаченими Інструкцією про порядок укладення та виконання субпідрядних угод.

Субпідрядник та генпідрядник несе відповідальність за своєчасну сдачу замовнику об’єктів.

В Україні електромонтажні організації, як правило об’єднуються Управліннями по виконанню електромонтажних робіт, які включають в себе монтажні трести, проектні та науково-дослідницькі організації та промислові підприємства, що виготовляють необхідні для електромонтажних робіт деталі та конструкції, які не випускаються промисловістю (нестандартні деталі та конструкції).


Управління по виконанню електромонтажних робіт



Монтажні трести



Проектні та науково-дослідні організації

Промислові підприємства



Пуско-налагоджувальні управління

Монтажні управління

Рисунок 1.1 – Структура монтажних організацій


До складу тресту входять монтажні та пуско-налагоджувальні управління як самостійні первинні виробничі одиниці. Будівничо-монтажний трест керує управліннями, виробничими підприємствами, транспортом та різними підсобними господарствами. Окрім того, він здійснює контроль за укладанням договорів із замовниками, виконанням та оплатою робіт, дає спеціальні замовлення субпідрядникам, слідкує за виконанням робіт по кошторисам на основі господарчого розрахунку, організовує постачання будівельними матеріалами.

Будівельно-монтажні управління (БМУ) створюють для виконання робіт на окремих будівництвах, що проводиться даним трестом. До складу тресту можуть входити як загально будівельні управління, які виступають в ролі генеральних підрядників, так і спеціалізовані управління, що виконують окремі види робіт та є субпідрядниками.

В складі БМУ зазвичай нема власної бази механізації є лише невеликі виробничі підприємства, переважно тимчасового характеру, що обслуговують будівництва даного управління.

Монтажні та пуско-налагоджувальні управління включають в себе монтажні ділянки, якими керує начальник ділянок, ділянку підготовки виробництва, електромонтажні майстерні, ділянку комплектації та кошторисно-договірний відділ.

Виконувач робіт є безпосереднім керівником будівництва одного або декількох об’єктів, він відповідальний за якість будівництва та його вчасне закінчення. В обов’язки виконавця робіт входить також нагляд за виконанням правил техніки безпеки, санітарної гігієни та протипожежної техніки.

Правила техніки безпеки (англ. safety rules, preventive regulations, safety regulations, нім. Sicherheitsregeln f pl, Sicherheitsvorschriften f pl) - правові норми, що передбачають заходи із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
В його розпорядженні знаходяться майстри, які керують робочими бригадами.

На деяких великих промислових підприємствах з метою розширення виробництва, його реконструкції та капітального ремонту створюються власні електромонтажні ділянки, а іноді і монтажні управління у складі електроцехів або власних загальнобудівельних організацій.


3 Інженерна підготовка виробництва

Для виконання електромонтажними організаціями робіт у заданий термін з найменшими витратами праці й матеріальних ресурсів, введення в експлуатацію об'єктів у термін і достроково з гарною якістю виконаних робіт, з метою вдосконалення підготовки провадження робіт і проведення їх на основі наукової організації праці в монтажних управліннях створюються служби інженерної підготовки виробництва – ділянка підготовки виробництва, кошторисно-договірний відділ, майстерні електромонтажних заготовок і ділянка комплектації, складування й транспорту (рисунок 1.2).

Науко́ва організа́ція пра́ці (НОП) - процес вдосконалення організації праці на основі досягнень науки і передового досвіду. Терміном «НОП» характеризують зазвичай поліпшення організаційних форм використання живої праці в рамках окремо взятого трудового колективу (наприклад, підприємства).



Головний інженер монтажного управління





Заступник начальника монтажного управління



Майстерні електромонтажних заготовок (МЕЗ)


Кошторисно-договірний відділ (КДВ)


Ділянка підготовки виробництва (ДПВ)







Ділянка комплектації, складування та транспорту (ДКСТ)




Група замірників (ГЗ)


Група поточної підготовки виробництва (ГПтПВ)


Група перспективної підготовки виробництва (ГППВ)



Рисунок 1.2 – Структурна схема служби підготовки виробництва монтажного управління

До ділянки підготовки виробництва (ДПВ) входять: Група перспективної підготовки виробництва (ГППВ), що здійснює отримання, облік, зберігання проектно-кошторисної документації, її вивчення, виявлення в ній недоліків, усунення їх, а також внесення в проект разом із проектними організаціями, якщо виникає потреба, змін. При цьому мають на увазі уніфікацію й типізацію монтажних вузлів і блоків з урахуванням максимальної індустріалізації робіт (сукупність організаційних та технічних заходів, які забезпечують виконання якомога більшого об’єму робіт поза будівельним майданчиком, тобто на заводах та монтажних організаціях, а також у майстернях монтажно-зоготівельних ділянок) і застосування електромонтажних модулів виготовлених промисловістю й заводами електромонтажних організацій, і підготовку документації до передачі її монтажникам для провадження робіт. Крім того, ГППВ спільно з кошторисно-договірним відділом (КДВ) перевіряє кошторисну документацію на весь обсяг робіт, виявляє й усуває (через проектні організації) у ній дефекти; здійснює розробку проектів провадження (проведення, виконання) робіт (ППР) при участі групи поточної підготовки виробництва (ГПтПВ) і КДВ; визначає обсяги робіт по окремим видам й об'єктам, які входять до плану монтажного управління на наступні роки; складає відомості на вироби, устаткування й матеріали, необхідні для виконання робіт, і визначає черговість їхніх поставок на підставі графіків будівництва об'єктів з узгодженням із замовником; визначає по передбачуваних обсягах і видам робіт чисельність електромонтажного персоналу і його кваліфікацію, а також потребу в механізмах, пристосуваннях й інструменті; разом зі СДО бере участь у підготовці субпідрядних договорів, уточнюючи обсяги робіт, терміни введення в експлуатацію об'єктів, поставок замовником і генпідрядником устаткування й матеріалів, особливі умови.

Група поточної підготовки виробництва (ГПтПВ), що отримує перелік робіт від монтажних ділянок, складає план робіт, який забезпечує відповідно до ППР виготовлення в МЕЗ виробів і блоків (до початку монтажних робіт на об'єкті), розробляє для цього ескізи й креслення вузлів і блоків, підготовлює відповідні замовлення з калькуляціями на вироби, передбачені замовленням, і здійснює контроль за якістю їхнього виконання; розробляє лімітні карти й комплектувальні відомості на матеріали й устаткування для монтажної ділянки по об'єктах і циклам робіт; готує приймально-здавальну документацію; здійснює авторський нагляд за виконанням ППР на об'єктах будівництва й у МАЗ; провадить необхідні виміри й прив'язки на місці для складання ескізів і креслень.

Кошторисно-договірний відділ (КДВ), що провадить підготовку, оформлення субпідрядних договорів з генпідрядниками, субпідрядними й іншими організаціями на об'єкти, включені в план роботи монтажного управління; узгодження кошторисної документації з розбивкою її по етапах і комплексам робіт; контроль за розрахунками із замовниками за виконані роботи; визначення розмірів авансів; підготовку розрахунків із замовниками по етапах, визначеними у кошторисах. КДВ бере участь у претензійній роботі із замовниками й генпідрядниками у випадку порушення ними договірних зобов'язань й у проведенні контрольних вимірювань виконаних робіт.

Майстерні електромонтажних заготівель (МЕЗ) виконують замовлення ГптПВ по ескізах і кресленням відповідно до виданих калькуляцій відповідно до зведеного плану-графіку роботи ДПВ, МЕЗ й ДКСТ – ділянки комплектації, складування н транспортування. Матеріали й устаткування, необхідні для виконання замовлень МЕЗ, отримують від ДКСТ у відповідності з гранично-комплектуючими відомостями. Готові вироби здають в ДКСТ для доставки в монтажну зону.

Ділянка комплектації, складування й транспортування, що складається із груп реалізації, складування, комплектації й транспортування, одержує матеріали й устаткування від замовника й генпідрядника, заводів і збутових організацій. Він забезпечує монтажне керування інструментом і пристосуваннями, веде складське й контейнерне господарство, облік матеріальних цінностей, доставляє матеріали й устаткування у контейнерах на монтажні площадки.

Проект організації робіт (ПОР) містить у собі пояснювальну записку з переліком об'єктів будівництва, фізичні обсяги робіт, їхню кошторисну вартість, підрахунок трудомісткості, розрахунок потреби в людських ресурсах, укрупнений графік робіт, надходження матеріалів й устаткування й здачі об'єктів під монтаж, план розміщення виробничих і побутових приміщень монтажних і будівельних організацій, кошторисно-фінансові розрахунки, схему вантажопотоків всередині будівельного майданчика, пропозиції по техніці безпеки й охороні праці, постачання площадки водою, електроенергією і інші рекомендації.

Проект проведення робіт (ППР) виконується ділянкою підготовки виробництва із залученням лінійного персоналу монтажного управління або проектною організацією за рахунок монтажного управління. Він є головним розділом інженерної підготовки виробництва, яким керується лінійний інженерно-технічний персонал. ППР містить у собі: технологічні карти на монтаж складного електроустаткування, вузлів електропроводок і вторинних ланцюгів; календарний план виробництва електромонтажних робіт з. окремим об'єктам пускового комплексу з уточненими по робочих кресленнях фізичними обсягами робіт із вказівкою необхідних трудовитрат; відомості про электроустаткування, элсктроконструкції й інших монтажних виробів, що підлягають замовленню й виготовленню на заводах електромонтажних трестів; відомісті нестандартних і нетипових электроконструкцій і деталей, що підлягають виготовленню в майстерних електромонтажних заготівель; відомість елементів устаткування, электроконструкцій, електропроводок і трубних розведень, що підлягають попередній зборці в блоки й вузли в майстерних електромонтажних заготівель; відомості про необхідність для виконання всього обсягу робіт електротехнічного устаткування й допоміжних матеріалів і відомості комплектації встаткування й матеріалів; графік черговості поставки матеріалів, конструкцій і монтажних виробів, одержуваних від монтажного управління, тресту, генпідрядника й замовника; відомість необхідних монтажних машин, механізмів, апаратів, пристосувань й інструмента; рекомендації із впровадження передової монтажної технології; пропозиції по організації праці; відомості пересувних н сбірно-разбірних споруджень й інвентарних пристроїв і пристосувань; календарний план-графік руху робочої сили по спеціальностях і кваліфікації с вказівкою джерел покриття відсутньої кількості робітників; пояснювальну записку з необхідними обґрунтуваннями основних рішень ППР і потреби в монтажних машинах і пристосуваннях з наступними техніко-економічними показниками: тривалість виконання електромонтажних робіт; рівень індустріалізації й механізації електромонтажних робіт; середньоденне вироблення одного робітника по основних видах електромонтажних робіт у фізичному вираженні й середнім виробленні по електромонтажній ділянці в грошовому вираженні; обсяг підметів виконанню електромонтажних робіт у грошовому вираженні для першої черги об'єкта з розбивкою по етапах; вказівки по техніці безпеки.

У технологічних картах розробляються наступні питання: обсяг підлягаючих виконанню електромонтажних робіт у фізичному вираженні й технологія їхнього виконання; трудовитрати, необхідні для виконання робіт, а також кількісний і кваліфікаційний склад бригад; відомість необхідних машин, механізмів, пристосувань й інструментів; відомість виробів і робіт, виконуваних у МЕЗ; відомості допоміжних матеріалів; календарний графік виконання робіт; основні вказівки про послідовність і методи провадження робіт й організації праці. Ці карти є обов'язковими документами по організації праці в електромонтажному виробництві. Розробку карт виконують і затверджують різні міністерства й відомства в централізованому порядку. Вони можуть бути типові й місцеві. Їх розробляють на технологічні процеси (монтаж комплектних магістральних шинопроводів великими блоками) або на окремі операції (блоковий монтаж електроустаткування мостових кранів до підйому їхніх ферм на проектні оцінки).

Для невеликих об'єктів монтажу ППР розробляють у скороченому виді й включають у них тільки частину з перерахованих вище елементів у стислому виді.
4 Сіткове планування монтажних робіт

На будівництвах широко застосовується автоматична система організації робіт (АСОР) або сіткове планування й керування (СПК). В основі цього методу лежить розробка сіткового графіка – умовної економіко-математичної моделі виробничого процесу. У графіку відображається взаємозв'язок між роботами в технологічній послідовності їхнього виконання й точно зазначені роботи, від яких залежить заданий термін виконання. Крім взаємозв'язку й виконання окремих робіт у сітковому графіку обумовлюються терміни здачі будівельної частини об'єктів під монтаж, поставки встаткування, матеріалів, виробів й т.п. Сіткові графіки становлять на будівництво комплексів, у яких бере участь велика кількість організацій, а також для виконання тільки монтажних робіт (наприклад, монтаж повітряних ліній електропередачі, підстанцій й ін.), якщо навіть на будівництві не уведене СПУ.

Локальний сітковий графік охоплює тільки частину робіт з окремої самостійної частини проекту і є частиною комплексного сіткового графіка.

На рисунку 1.3 наведений сітковий графік, на якому вказані безмасштабні стрілки, що позначають роботи, і кружки, що характеризують події.



Рисунок 1.3 – Сітковий графік


Під роботою розуміють будь-який трудовий процес, пов'язаний з витратами часу, трудових і матеріальних ресурсів, а також із процесом очікування й технологічної залежності. Наприклад, електромонтажні роботи, очікування у зв'язку із прогрівом кабелю перед прокладкою, поставки устаткування і т.п.

Під подією розуміють підсумок певної діяльності, проміжний або залишковий результат виконання однієї або декількох робіт, що передують даній події, що дозволяє почати наступні роботи, що виходять із цієї події. Події не мають тривалості, вони відбуваються миттєво, а їхнє виконання означає, що відкрито фронт для наступних робіт; кожна подія має номер, поставлений усередині кружка (рисунок 1.3).

Роботи, пов'язані з витратою часу й ресурсів, позначають суцільною лінією зі стрілкою. Роботи, що характеризують процес очікування або технологічної залежності, позначають штриховими лініями зі стрілками. Стрілки, що позначають роботи, виходять з події, що передує роботі, і входять у наступну подію. Цифри поблизу ліній указують тривалість робіт у днях.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30



  • Методи
  • Література: 1
  • 1 Загальні питання монтажу електроустаткування
  • 2 Організація будівництва і структура монтажних організацій
  • 3 Інженерна підготовка виробництва
  • 4 Сіткове планування монтажних робіт