Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Як адаптувати сою

Скачати 201.48 Kb.

Як адаптувати сою




Скачати 201.48 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.03.2017
Розмір201.48 Kb.
  1   2

ЯК АДАПТУВАТИ СОЮ

Січкар В. І. – доктор біол.. н., професор

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення
Соєвий «бум», який розпочався в Україні в середині першого десятиліття цього століття, привів до дуже активного залучення у виробництво нових сортів культури. Якщо у державному реєстрі України у 2008 році знаходилось 90 сортів сої, то на 2016 рік їх уже рекомендовано 176, тобто за дуже короткий період їх кількість зросла майже вдвічі. При цьому важливо відмітити, що цей приріст виник, в основному, за рахунок іноземних сортів. Тобто закордонні насінницькі форми, як і у відношенні інших сільськогосподарських культур, прокладають шлях до широкого ринку для своєї продукції.

Сільськогосподарські культури - культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.
Якщо у 2008 році до державного реєстру входило 17 сортів сої зарубіжної селекції, що складало трохи більше 18 %, то у цьому році їх кількість зросла до 47 або майже до 27 %. Крім того, для вирощування запропоновано більше 10 спільних сортів, одним із власників яких є іноземна фірма. Наведені дані свідчать про те, що існує чітка експансія закордонних сортів, яка підкріплена потужною рекламою, яка, з моєї точки зору, не завжди є об’єктивною.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Хотів би відмітити, що соя відноситься до високоврожайних культур. Досить навести такий приклад. Фермер в штаті Міссурі (США) одержав на одній ділянці 104 ц/га за середнього по фермі урожаю 49,8 ц/га. Це свідчить про величезний генетичний потенціал культури. На жаль, його не завжди можливо реалізувати. Головна причина такої ситуації полягає у відсутності необхідних оптимальних умов для одержання максимальних врожаїв.

Соя на американському континенті знайшла досить сприятливу нішу, яка характеризується достатньою кількістю вологи та тепла. Такі умови дали можливість сконцентрувати тут основні посіви цієї культури. У США, Бразилії, Аргентині, Канаді, Парагваї та Уругваї розміщено більше 75 % світових посівів культури. Важливо відмітити, що у всіх цих країнах її урожай складає біля 30 ц/га. До другої зони, де вирощують багато сої, входить Індія та Китай, де природно-кліматичні умови значно суворіші. У цих країнах зосереджено біля 17 % посівів культури, урожай якої складає в Індії 10-12 ц/га, в Китаї – біля 19 ц/га. Необхідність вирощування тут значної кількості сої обумовлена одержанням високоякісної сировини для приготування продуктів харчування.

Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.
Причому в цих країнах існує велика потреба як в соєвій олії, так і в високобілкових компонентах, які одержують після її видалення.

Необхідно зауважити, що клімат України останніх років характеризується суттєвими змінами. Перш за все, це різке підвищення температур протягом весняно – літнього періоду, що призводить до посухи різної інтенсивності. Суттєво зросла також кількість спекотних між дощових періодів влітку. Ці негативні явища, які проявились в нашій країні, особливо в степовій зоні, в останні десятиріччя на фоні загального потепління приводять до нестабільного виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі й насіння сої.

Степ - біом помірного поясу, для якого характерне майже повсюдне поширення трав'янистої, в основному злакової рослинності на чорноземних і каштанових ґрунтах.
Україна Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.
У наших дослідженнях, які проводяться в центральній зоні Одеської області, урожай сої в період 2011 -2015 рр.
Оде́ська о́бласть - найбільша за територією область України, розташована на південному заході країни. На півночі та сході межує (за годинниковою стрілкою) з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями, омивається водами Чорного моря, на півдні - з Румунією, на заході - із Молдовою.
знаходився на рівні 4 – 10 ц/га, хоча у 2010 році він складав 15 – 20 ц/га. У розсаднику екологічного випробування, де проводилась оцінка 117 сортів із 17 наукових установ світу, ні один сорт не дав урожаю вище 6 ц/га в середньому за 2011 – 2015 роки.
Науко́во-до́слідний і́нститут (НДІ) - самостійна установа, створена організовувати наукові дослідження та провадити дослідно-конструкторські роботи, різновид інституту.
Наведені дані свідчать про невисокий адаптивний потенціал існуючого асортименту сортів сої, необхідна тривала селекційна робота по його поліпшенню. Важливо відмітити, що вирішення цієї проблеми буде проходити дуже тривалий час, що пов’язано з її складністю. З іншої сторони потрібно врахувати, що названі вище негативні погодні явища будуть в перспективі посилюватись. Тобто потрібні будуть все більш адаптивні сорти, які б змогли давати економічно обґрунтовані врожаї за стресових умов довкілля. На жаль, прогнози свідчать про те, що у найближчому майбутньому у південних і центральних областях України кількість опадів в липні та серпні буде зменшуватись.
Область - назва однієї з 24 адміністративних одиниць України. Області поділяються на райони (від 11 до 27 районів в області)/
Атмосфе́рні о́пади - вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ.
Якраз на цей період припадає найбільш критичний у відношенні вологозабезпечення період в розвитку рослин сої. У цей час у неї йде зав’язування та налив бобів, тобто формується рівень урожайності. Якраз стійкістю до водного стресу цієї фази розвитку і обумовлюється посухостійкість генотипу.

Виходячи з наведеного вище можливо зробити висновок, що для України необхідна довгострокова стратегія створення сортів нового типу, характерною особливістю яких є підвищений рівень адаптивних ознак. Досить яскраво відсутність сортів такого типу підтвердив минулий рік, коли посуха охватила майже всю територію країни. Більшість іноземних і вітчизняних сортів сої за таких умов навіть в Лісостепу та Поліссі дали незначний урожай, у деяких спостерігали дуже низький ріст і розтріскування бобів. У наших умовах найбільш поширений в Україні сорт Медісон практично не зав’язує бобів, його рослини у серпні висихають на пні.

Для реалізації адаптивної селекційної програми необхідні відповідний генетичний матеріал та екологічні параметри середовища, на якому відбувається добір та оцінка генотипів, які виділяються підвищеним рівнем стійкості до несприятливих умов середовища.

Гено́м - сукупність всієї спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, некодуючих послідовностей ДНК та позахромосомного генетичного матеріалу.
Одержання нового вихідного матеріалу такого типу досягається шляхом гібридизації спеціально добраних батьківських форм. Особливість адаптивної селекції полягає в тому, що пари для схрещування обов’язково повинні нести ознаки, які суттєво впливають на стійкість до несприятливих факторів довкілля. Завдання селекціонера полягає у комбінуванні ряду ознак в одному генотипі, який буде характеризуватись покращеною загальною адаптивністю. Необхідно зауважити, що існують різні механізми стійкості до посухи та підвищених температур повітря. Перш за все - це уникнення посухи. До цієї категорії відносяться генотипи з дуже коротким вегетаційним періодом. Їх особливістю є те, що цвітіння та перший період наливу насіння проходять до наступання посушливого періоду в другій половині липня та в серпні. Безумовно, що генетичний потенціал урожайності у них значно менший порівняно з формами, які характеризуються більш подовженим періодом вегетації, але в окремі роки вони дають задовільний урожай. Дуже важливо, щоб вони були більш холодостійкими на початкових етапах росту, що дало б можливість висівати їх у більш ранні строки.

Крім того, існують структурні, морфологічні, біохімічні особливості рослин, які підвищують їх життєздатність за несприятливих умов, дозволяють вижити та дати певний урожай. Кожний сорт здатний нормально рости за певного рівня комплексу умов довкілля і якщо якийсь фактор перевищує критичне значення, то рослини спочатку різко пригнічуються, а потім гинуть. Селекційним шляхом можливо створити форми сільськогосподарських культур з покращеним адаптивним потенціалом, тобто такі, які за стресових умов характеризуються більш інтенсивним ростом і покращеною продуктивністю. Це досягається різними шляхами. Досить часто фізіологи виявляють форми, які здатні підтримувати високий рівень тургору та фотосинтезу за дуже низької кількості вологи в ґрунті. Ці показники залежать від особливостей білків рослин, які здатні виконувати свої функції за стресових умов. До цієї групи відносяться найбільш цінні для селекції генотипи, поскільки більшість із них здатні давати задовільні врожаї, як за оптимальних, так і стресових умов.

Крім того, існує ряд морфологічних ознак рослин сої, які суттєво впливають на перенесення посухи, комбінування яких у одному генотипі дозволяє суттєво підвищити його адаптивні якості. Найчастіше селекціонери використовують у своїй роботі ряд морфологічних показників, які легко ідентифікувати в польових умовах. Серед них найчастіше використовують загальну площу листкової поверхні та швидкість її формування, кількість листків на рослині, висота рослин.

Посухостійкі генотипи повинні мати оптимальну площу листкової поверхні, тобто таку, яка б дозволила забезпечувати синтез достатньої кількості пластичних речовин для росту і формування врожаю за мінімальних затрат на дихання. Наші дослідження свідчать про те, що ця ознака дуже залежить від групи стиглості. Більш скоростиглим сортозразкам властива менша листкова площа порівняно з тими, які характеризуються більш подовженим вегетаційним періодом. При цьому в посухостійких генотипів швидкість наростання листкової поверхні повинна бути синхронізована із загальним ростом і розвитком рослини. Якщо на якомусь етапі росту рослини наступає посушливий період, то формування листків сповільнюється, щоб зменшити витрати пластичних речовин на дихання. Це дозволить рослині перенести посуху без суттєвих пошкоджень і при поверненні нормальних умов продовжити повноцінний ріст і розвиток.

Норма́льні умо́ви (скорочено н. у.) - значення тиску й температури, для яких заведено приводити результати фізичних і хімічних експериментів з метою спрощення порівняння між ними. IUPAC визначає нормальний тиск у 100,0 кПа і температуру 0 °C (273,15 К).

Важливим показником посухостійкості є ксерофітна будова різних органів рослини, яка дозволяє економно використовувати воду шляхом суттєвого зниження її випаровування. Для форм такого типу характерні відносно невелика площа листкової поверхні з дуже розвиненим епідермісом, наявність кутикули або воскового нальоту на листках та стеблах, густе опушення, дрібні, густо розміщені клітини, із яких побудовані всі морфологічні органи рослин. Продихи на листках знаходяться в певних заглибинах, так званих криптах, що дозволяє зменшити випаровування вологи. Концентрація клітинного соку верхніх листків вища, що дозволяє їм за умов водного стресу продовжувати фотосинтез, тоді як нижні листки жовтіють та відпадають.

У сої показана важлива роль в економному використанні води рослинами опушенню. Більша кількість волосків на одиниці площі листків і стебел сприяє кращому відбиттю сонячної енергії у жаркий період, що дає можливість знизити температуру цих органів рослин і за рахунок цього зменшити випаровування води.

Сонячна енергія - енергія від Сонця в формі радіації та світла. Ця енергія значною мірою керує кліматом та погодою, та є основою життя. Технологія, що контролює сонячну енергію називається сонячною енергетикою.

Сучасна селекція сої направлена на створення таких сортів, які можна було б висівати, по можливості раніше, що дозволяє більш ефективно використати зимово-весняні опади. Тобто вони повинні поєднувати нейтральну фотоперіодичну реакцію із стійкістю до понижених температур на початкових фазах онтогенезу. Результати випробувань свідчать, що такі сорти існують. Як правило, вони походять із Канади, Швеції, Польщі, Угорщини, Далекого Сходу Росії, України. На підставі проведених досліджень ми прийшли до висновку, що рівень холодостійкості сої визначається як прямою реакцією на знижену температуру, так і ступенем регенерації одержаних пошкоджень. Основними показниками холодостійкості є схожість насіння за понижених температур, швидкість його проростання, суха надземна маса проростків, продуктивність рослин за умов екстремальних температур.

Урожа́й, врожай - продукція однієї або кількох однорідних сільськогосподарських культур (зернових, плодових, овочевих тощо) і продукція використовуваних дикорослих рослин; загальний збір тієї чи ін. продукції рослинництва з усієї посівної площі в окремому господарстві, окремій або групі адміністративних одиниць, загалом у державі, регіоні, об'єднанні держав тощо.
Результати наших досліджень свідчать, що холодостійкість в період проростання насіння обумовлена одним великим геном (олігоген) з домінантною дією.
Проростання насіння Проростання насіння - перехід насіння рослин від спокою до активної життєдіяльності, початковий етап онтогенезу рослин, на якому утворюється паросток. Відбувається при забезпеченості вологою і киснем, відповідному температурному і світловому режимі.
Як показує селекційна практика, для створення перспективного селекційного матеріалу для північних зон країни необхідно схрещувати високопродуктивні генотипи сої з донорами холодостійкості й нейтральної фотоперіодичної реакції. За цих умов виділяють гібридні лінії, які швидше зацвітають і раніше формують боби. Як правило, у них більш інтенсивно появляються і розвиваються сходи, які відзначаються швидким ростом на початкових фазах вегетації і мають короткий період «сходи - цвітіння». Селекційний досвід свідчить про те, що такі форми можливо створити методом ступінчатої гібридизації і багаторазового індивідуального добору.

Тривалість вегетаційного періоду повинна бути такою, щоб генотип максимально використав фактори зовнішнього середовища на формування високого врожаю, а також своєчасно у оптимальні строки було проведене збирання. При цьому необхідно створювати такі сорти сої, у яких період «сходи - початок цвітіння» був би мінімальним. У таких генотипів формування листкової поверхні та загальної надземної маси повинно проходити у середньому темпі, щоб при настанні посушливого періоду більш економно витрачати вологу на підтримку своєї життєдіяльності. Відносно невелика площа листової поверхні таких форм повинна компенсуватись підвищеною активністю фотосинтезу.

Відомо, що за посушливих умов закриваються продихи листків, що зменшує випаровування води і одночасно скорочується поглинання СО2. Це головний механізм дії посухи, який негативно впливає на такі параметри рослини як розвиток надземної маси, висоту стебла, довжину


Каталог: images -> doc
doc -> Дніпропетровський коледж транспортної інфраструктури
doc -> Агропромисловий комплекс, лісове І садово-паркове господарство, ветеринарія
doc -> Правила користування платним доступом до мережі Інтернет
doc -> Додатки додаток реєстр інвестиційних проектів зведені показники по проектам пдсер бюджетний сектор
doc -> Голові Сумської обласної державної адміністрації
doc -> Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податкової лібералізації"
doc -> А. В. Полонський Розглянуто та схвалено ЦК
  1   2


Скачати 201.48 Kb.