Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Як зацікавити? Що зробити?

Скачати 262.9 Kb.

Як зацікавити? Що зробити?




Скачати 262.9 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації16.06.2017
Розмір262.9 Kb.
  1   2   3





На початку третього тисячоліття суспільство зазнає швидких та фундаментальних змін у структурі й галузях діяльності. Корені багатьох змін криються в нових способах створення, збереження, передачі та використання інформації.

Ми перебуваємо в стані переходу від індустріальної епохи до інформаційної. Це означає, що дедалі більша кількість людей відчуває потребу в опрацюванні постійно зростаючого обсягу інформації.

Що головне в учительській професії? Одним словом і не відповісти. Хто ставить на перше місце рівень володіння предметом, хтось - вимогливість і принциповість. Для когось визначальною є відданість справі, для когось – любов до дітей.

Для вчителя прописною має стати істина: щоб учень прагнув учитися, вмів оволодівати знаннями, його необхідно зацікавити. Адже втрата частиною учнів мотивації до навчання, зацікавленості в результатах є болючою нагальною проблемою сьогодення.

Як зацікавити? Що зробити?

Одне з актуальних завдань сучасної школи – пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання школяра як життєво соціальної компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань.

Це означає, що вчитель вміє орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій, за яких не просто поповнювалися б знання й уміння із навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання, уміння логічно мислити. Ці якості свідчать про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того – має міцну сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності. Тому вчителі повинні формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості до зацікавленості.

У сучасних умовах інтерес учня до навчання стає педагогічною проблемою великої державної ваги. Як засвідчує шкільна практика, впродовж останніх років інтерес до вивчення хімії в багатьох школах значно зменшився. Причин цьому багато. Одна із них стосується навчально-матеріальної бази. Кабінети хімії не обладнані належним чином. Їм бракує не лише комп’ютерів та інших сучасних засобів навчання, а й реактивів, хімічного посуду, таблиць, моделей, макетів, колекцій. Такий стан навчального кабінету суттєво позначається на якості підготовки учнів з хімії, вони втрачають інтерес до вивчення предмета.

Відомо, що хімічна наука з безліччю захопливих таємниць сама по собі збуджує допитливість і цікавість учнів, їхнє бажання пізнати невідоме. Проте в жодному разі не виключає спеціальної роботи вчителя щодо виховання інтересу.

Однією з перспективних освітніх технологій є науково-дослідницька діяльність учнів. Її суть полягає в тому, що учні виконують дослідницькі проекти. Ця технологія заснована на продуктивній діяльності учнів під час виконання завдань. Підготовка учнів до дослідницької роботи має починатися з перших уроків хімії, тому що саме його елементи розвивають самостійність учнів, при застосуванні знань про речовини та хімічні процеси вони набувають необхідних умінь і навичок поводження з речовинами, приладами, посудом, виконання лабораторних операцій.

Хімі́чна реа́кція - це перетворення речовин, при якому молекули одних речовин руйнуються і на їхньому місці утворюються молекули інших речовин з іншим атомним складом. Усі хімічні реакції зображують хімічними рівняннями.

Актуальність проблеми шкільного хімічного експерименту пояснюється тим, що впродовж останніх років у шкільній практиці спостерігається послаблення уваги вчителів до виконання практичної частини навчальної програми. Набуває поширення формальний підхід до організації експерименту: виконання демонстрацій у лабораторних пробірках замість використання наочного обладнання, заміна лабораторних дослідів демонстраціями вчителя, недостатньо грамотна постановка експерименту з методичного й технічного погляду, що призводить до порушення правил техніки безпеки.

Правила техніки безпеки (англ. safety rules, preventive regulations, safety regulations, нім. Sicherheitsregeln f pl, Sicherheitsvorschriften f pl) - правові норми, що передбачають заходи із забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці.
Незмінно актуальна проблема обладнання кабінетів хімії наразі досягла свого піка. Неможливість проведення хімічного експерименту стає на заваді досягненню освітніх цілей, закладених у навчальних програмах. Бідність матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу негативно позначається на ставленні учнів до вивчення хімії.

Але є вихід із цього становища. Основними напрямками подолання труднощів учителів в організації хімічного експерименту є використання приладів і матеріалів фізичного кабінету, самообладнання кабінету хімії, а саме: виготовлення саморобних приладів, регенерація й утилізація відходів хімічного експерименту, забезпечення його безвідходності. А також оновлення змісту експерименту через посилення його практичного (ужиткового) спрямування.

Хімічний експеримент ужиткового характеру має низку переваг порівняно з традиційним. Це стосується реактивів і матеріалів, які розширюють можливості проведення дослідів, є доступними і переважно безпечними. Використання засобів побутової хімії, лікарських препаратів, харчових продуктів частково розв’язує проблему дефіциту хімічних реактивів.

Ліка́рські за́соби (лікувальні препарати, ліки, медикаменти) - речовини або суміші речовин, що вживають для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю; отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу (фармацевтичні засоби, ліки або медикаменти) або із застосуванням біотехнологій (вакцини).
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримання життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з довкілля, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.

Ужиткова хімія стала явищем повсякденним, з яким щохвилини стикаються і дорослі і діти. В нині діючій чинній програмі з хімії передбачено вивчення тем, які безпосередньо пов’язані з життям та здоров'ям людини. Так, в курсі «Органічні сполуки» це такі теми, як: «Органічні сполуки і здоров'я людини», «Жири, білки, вуглеводи як компоненти їжі, їхня роль в організмі», «Харчові добавки, Е-числа», «Поняття про синтетичні лікарські препарати», «Органічні сполуки в побуті», «Поняття про побутові хімікати», «Загальні правила поводження з побутовими хімікатами». Але і в курсі неорганічної хімії при вивченні неметалічних та металічних елементів необхідно доносити до учнів інформацію ужиткового характеру.

Практична орієнтація хімічного експерименту передбачає посилення його ролі у формуванні навичок грамотного і безпечного поводження з речовинами, необхідними в повсякденному житті.

Неоргані́чна хі́мія - галузь науки про хімічні елементи, їх прості та складні сполуки (крім органічних), а також закономірності перетворення цих речовин. Неорганічна хімія вивчає хімічні елементи і утворені ними прості і складні речовини (крім органічних сполук вуглецю).
По́бут - позавиробнича сфера діяльності людей, пов'язана з задоволенням ними своїх власних матеріальних та культурних потреб (житло, одяг, їжа, відпочинок тощо). Побут також охоплює звичаї, обряди, традиції, які відображають особливості життя конкретного класу, нації, народності, етнічної групи.
Дітям, для посилення інтересу до вивчення хімії, можна запропонувати домашній хімічний експеримент – це досліди, які учні самостійно виконують в домашніх умовах за завданнями вчителя. Але ці досліди повинні відповідати пізнавальним цілям уроку. З їх допомогою учні розв’язують певні завдання або наочно ілюструють навчальний матеріал. Тут для дослідів добираються речовини і матеріали ужиткового характеру. Хоча ці досліди й повинні бути простими, займати небагато часу але супроводжуються чіткими ознаками реакцій. Для дослідів необхідна невелика кількість овочів, фруктів, харчової соди, оцту, соків. Батьків і дітей необхідно націлити на те, що не слід жаліти ці речовини, якщо їх дитина зіпсує в своїх дослідах, адже пізнається навколишній світ, а це –крок у велику науку.
Бікарбона́т на́трію або на́трій гідрокарбона́т - хімічна сполука з формулою NaHCO3. Бікарбонат натрію - біла тверда речовина. Має злегка солоний лужний смак, який нагадує смак пральної соди (карбонат натрію).
Світ Світ - назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі. На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей.
Посудом у домашній лабораторії може слугувати скляна ампула від пігулок, флакончики від пеніциліну, стрептоциду. Скляна тара з-під продуктів підходить для зберігання деяких реактивів і проведення дослідів.

Щоб домашній хімічний експеримент ефективно виконував свої функції у навчанні, слід дотримуватись певних принципів: єдність домашнього експерименту з навчальним матеріалом уроку; екологічна грамотність; прикладна спрямованість; технічна простота; наочність; фактор часу; надійність; стимулювання пізнавальних інтересів учнів; мінімізації; фундаменталізації.

Змістова сторона дослідів повинна відповідати пізнавальним цілям уроку. За допомогою дослідів учні повинні розв’язувати певні завдання або наочно ілюструвати навчальний матеріал. Ужитковий хімічний експеримент сприяє формуванню екологічної грамотності учнів, яка формує уміння проводити безпечно експеримент, раціонально використовувати хімічні реактиви (брати для дослідів мінімальні кількості реактивів, грамотно утилізувати продукти реакції).

Домашні досліди вчителі повинні продумувати так, щоб спрацьовував принцип наочності, щоб уявлення учнів та поняття базувалися на безпосередньому спостереженні речовин і процесів, досліди повинні супроводжуватися чіткими ознаками реакцій. Експеримент не повинен відбуватися повільно, оскільки в учнів зникає інтерес до самого експерименту.

При плануванні домашніх дослідів перевага повинна надаватися тим, які пов’язані з навчальним матеріалом і які можуть бути застосовані в повсякденному житті.

Не можна залишити при плануванні роботи таку деталь, як інструкції щодо техніки виконання дібраних дослідів, завдань для учнів. Для домашнього експерименту учитель повинен видати учням письмові інструкції, які складені так, щоб учні не могли повною мірою відкрити результати дослідів, а лише вказували б, як і в якій послідовності необхідно виконувати сам дослід з дотриманням техніки безпеки.

Добираючи реактиви та обладнання вчителі повинні керуватися принципами добору домашнього експерименту. Розглянемо групу реактивів, які можна використовувати для домашнього експерименту.

Із речовин особистої гігієни можна взяти зубну пасту, шампунь, господарче мило, дитяче мило, пральний порошок, вату , шматочки марлі і білої тканини. Із смакових речовин та харчових продуктів підійде оцет (розчин оцтової кислоти, W = 9%), кухонна сіль, картопля, цибуля, курячі яйця, цукор (пісок), олія, харчова сода.

Камбоджійці та філіппінці вживають качині яйця із 19-20-денними зародками, в яких проглядаються сформовані дзьоб і кістки. Страва вважається делікатесом. Назва страви - балут.
Пральний порошок - спеціально розроблений для чищення текстилю мийний засіб, який являє собою суміш хімічних сполук у твердій формі у вигляді порошку, водний розчин яких здатний відокремлювати забруднення від поверхні текстилю при гідромеханічній обробці, переводити їх у розчин, і утримувати в ньому.
Зубна́ па́ста - желеподібна маса (паста або гель) для чищення зубів. Раніше її готували на основі крейди, сучасні зубні пасти в основному виготовляють із силікатів.
О́цтова кислота́ - органічна сполука, одноосновна карбонова кислота складу CH3COOH. За звичайних умов є безбарвною рідиною із різким запахом. Температура плавлення чистої кислоти дещо нижча від кімнатної температури, при замерзанні вона перетворюється на безбарвні кристали - це дало їй технічне найменування льодяна оцтова кислота.
Гігієна Гігіє́на - наука, що вивчає закономірності впливу на організм людини та суспільне здоров'я комплексу чинників довкілля з метою розробки гігієнічних норм, санітарних правил, запобіжних і оздоровчих заходів.
Кухонна сіль Харчова́ кухо́нна сіль - це речовина у вигляді кристаликів, яка містить 93-99 % хлористого натрію і домішки солей кальцію, магнію, калію, які надають їй гігроскопічності, жорсткості і гіркуватого присмаку.
Серед речовин медичного призначення небезпечними будуть йод (йодована настойка), таблетки активованого вугілля, розчин амоніаку у воді, калій перманганат, гідроген пероксид (водний розчин, W = 3%), таблетки фенолфталеїну (пурген), етиловий спирт.
Гідроге́н перокси́д, пере́кис во́дню - бінарна сполука гідрогену з оксигеном складу Н2О2. В молекулі наявний ковалентний зв'язок між атомами оксигену.
Етано́л (ети́ловий спирт, ви́нний спирт) - органічна сполука, представник ряду одноатомних спиртів складу С2Н5ОН (скорочено EtOH). За звичайних умов є безбарвною, легкозаймистою рідиною. Згідно Національного стандарту України ДСТУ 4221:2003 етанол - це токсична речовина з наркотичною дією, за ступенем впливу на організм людини належить до четвертого класу небезпечних речовин.
Активо́ване вугі́лля (лат. Carboneum activatum, англ. activated coal, нім. Aktivkohle) - пориста вуглецева речовина з високими адсорбційними властивостями та гідрофобністю. Містить величезну кількість пор і тому має дуже велику поверхню (1 г вугілля має поверхню 600–1200 м²), унаслідок чого має високу адсорбцію.
Як хімічне обладнання можна використовувати стакани, поліетиленові кришки для банок, стержні для кулькових пластмасових ручок, шматочки поліетилену, дерев'яні скіпки, піпетку, шприц.

Учителю необхідно спочатку самому проробити досліди, а учні – повинні здати звіти, які є короткими, за формою нагадувати складання звіту про виконані практичні роботи в класі.

Зупинимося на методиці проведення дослідження. Виділяють етапи проведення дослідження: спочатку відбувається підготовчий етап, далі учні знайомляться з об’єктом дослідження. Вони отримують картку-завдання. Потім ознайомлюються з технікою безпеки. І ось основний етап – проведення самого дослідження. Не залишається поза увагою оформлення результатів роботи, презентація та звіт. До того ж учні повинні зробити оцінку своїх дій: Чого і як навчилися? Що, на їх погляд, можна зробити інакше? Яких умінь і навичок набули? Що вдалося найкраще?



Наведемо приклади домашнього хімічного експерименту.

  1   2   3


Скачати 262.9 Kb.