Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Євроатлантична інтеграція незалежної України у військово-історичному аспекті

Скачати 358.93 Kb.

Євроатлантична інтеграція незалежної України у військово-історичному аспекті




Скачати 358.93 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації19.04.2017
Розмір358.93 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3


Національний університет “Львівська політехніка”


Компанець Ігор Володимирович

УДК 335.02:332](477)




Євроатлантична інтеграція незалежної України

у військово-історичному аспекті

20.02.22 – військова історія



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Львів – 2010


Дисертацією є рукопис.
Військова істо́рія - галузь історичної науки, яка досліджує теоретичні і науково-методичні проблеми з історії війн, воєнного мистецтва, воєнної думки, військових формувань, збройних сил, їх видів, родів військ та їх всебічного забезпечення.
Історія Істо́рія (від дав.-гр. ἱστορία - оповідь, переказ про відоме, досліджене минуле) або діє́пис - наука, яка вивчає минуле людства, покладаючись при цьому на письмові та матеріальні свідчення минулих подій.

Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – кандидат політичних наук, доцент

Батенко Тарас Іванович,

кафедра історії, теорії та практики культури

національного університету “Львівська політехніка”.
Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Трофимович Володимир Васильович,

завідувач кафедри історії,

Національного університету

“Острозька академія”.

Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни (МОН України) - центральний орган виконавчої влади України.
Кандидат політичних наук - науковий ступінь у галузі політичних наук. В Україні існує два наукових ступені: «кандидат наук» та «доктор наук» (вищий науковий ступінь). Науковий ступінь «кандидат наук» присуджується на підставі захисту кандидатської дисертації, яка містить нові науково обґрунтовані результати проведених здобувачем досліджень, розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для відповідної галузі науки.
Доктор історичних наук - науковий ступінь у деяких пост-радянських країнах. В Україні - вищий науковий ступінь, присуджується на підставі захисту докторської дисертації: надається історику-досліднику після захисту докторської дисертації, яка являє собою закінчену наукову роботу, що розкриває історичну проблему і вводить у науковий обіг нові дефініції.


Кандидат історичних наук, доцент

Демянюк Олександр Йосипович,

проректор з науково-виховної роботи

Луцького інституту розвитку людини

університету “Україна”.

Захист відбудеться 22 жовтня 2010 р. о 12.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.15 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, Львів-13, вул. С. Бандери, 12, 4 корпус, ауд. 204).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» ( 79013, м. Львів, вул. Професорська,1).
Автореферат розісланий ____ вересня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.і.н., доцент В.І. Буковський
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Після завершення періоду “холодної війни” відбулись зміни у геополітичній ситуації, міжнародні відносини перестали бути біполярними. Новий світовий порядок став нестабільним і непередбачуваним. З’явились нові глобальні загрози, серед яких найнебезпечнішими стали міжнародний тероризм і неконтрольоване розповсюдження зброї масового знищення.

Терори́зм (від лат. terror - «жах») - у широкому сенсі використання або загроза застосування насильства для досягнення політичної, релігійної або ідеологічної мети.
Збро́я ма́сового ура́ження (також збро́я ма́сового зни́щення) - зброя, призначена для нанесення масових втрат або руйнувань на великій площі. У міжнародній англомовній ЗМІ-лексиці також часто як абревіатура ABC-зброя (англ. ABC weapons, від atomic, biological or chemical weapons)
США залишились єдиною наддержавою, яка спробувала брати на себе відповідальність за мир та стабільність на планеті. Найефективнішим механізмом для цього залишились ООН та НАТО, проте обидві організації потребували модернізації та адаптації до нових геополітичних умов. В 1990-х роках у Європі виникла низка регіональних військових конфліктів, які загрожували перетворитись на локальні війни, відтак європейська безпека потребувала удосконалення. НАТО, як організація колективної безпеки, продовжувало нести відповідальність за дотримання миру на європейському континенті.
Збро́йний конфлі́кт (від лат. conflictus - зіткнення) - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт); один з видів воєнного конфлікту (іншим видом є війна); украй гостра форма вирішення протиріч між державами, що характеризується двостороннім застосуванням збройних сил.
Лока́льна війна́ (лат. localis - місцевий) - обмежений територіальний воєнний конфлікт, пов'язаний з релігійними, територіальними суперечками, міжплемінними протиріччями. Як правило, війна між двома і більш державами, обмежена за своїми політичними цілями, в якій військові дії вестимуться, як правило, у межах протиборчих держав і стосуються переважно інтересів лише цих держав (територіальні, економічні, політичні та інші).
Європа Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.
Нова стратегія Організації Північноатлантичного договору передбачала розширення європейської системи безпеки за рахунок країн Центрально-Східної Європи (ЦСЄ) і пострадянських республік.
Північноатланти́чний до́говір - міжнародна угода, укладена 4 квітня 1949 року в Вашингтоні, США західноєвропейськими та північноамериканськими країнами з метою об'єднання зусиль для колективної оборони, збереження миру та безпеки в Північноатлантичному регіоні.
Центральна та Східна Європа (ЦСЄ) (англ. Central and Eastern Europe (CEE)) - загальний термін для групи країн у Центральній Європі, Південно-Східній Європі та Східній Європі, зазвичай означає колишні комуністичні держави у Європі.
Країни, які отримали наприкінці минулого сторіччя можливість демократичного розвитку, почали шукати способи захисту національних інтересів, серед яких пріоритетом була національна безпека і оборона.
Національний інтерес, інтереси (англ. national interest, нім. Staatsräson, фр. raison d'état) - система цілей і завдань зовнішньої політики держави. Згідно з ученням школи політичного реалізму, національні інтереси є причиною міжнародних відносин як таких.
На цьому шляху з 1991 р. перебуває і Україна, яка шукає своє місце у європейській та міжнародних системах безпеки.



Актуальність теми дослідження полягає в тому, що зовнішньополітичний курс України та засади зовнішньої політики у виборі механізмів забезпечення національних інтересів мають визначальне значення для вибору місця у регіональних, європейських та глобальних системах безпеки. Євроатлантична інтеграція України з початку незалежності почала входити до центрального кола питань зовнішньої політики. Західний вектор відігравав важливу роль і вважався геополітичним пріоритетом. Взаємовідносини Україна–НАТО залишаються у постійному полі зору українських фахівців і експертів, проте висвітлення саме військово-історичної складової не було предметом спеціального дослідження. У дисертаційній роботі проведено хронологічний аналіз новітнього історичного досвіду взаємовідносин Україна–НАТО через призму матеріалів українських та іноземних науковців, політиків, громадських організацій та експертів. Контекстом такого аналізу стало вивчення українського та міжнародного законодавства, правових документів Конгресу США, участі українських підрозділів у миротворчих операціях Альянсу, виконання Україною обов’язкових програмах НАТО (Партнерство заради миру, Цільового плану, Річних планів), стратегій Північноатлантичного Альянсу, досвіду входження в Альянс країн ЦСЄ, взаємостосунків з діючими безпековими організаціями (ОБСЄ, ЄС, ЗЄС, РБ ООН, ОДКБ, СНД) та Російською Федерацією.
Грома́дська організа́ція - об'єднання громадян, яке створюється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).
Росі́йська Федера́ція або Росі́я (рос. Российская Федерация, рос. Россия МФА: [rɐˈsʲːijə]) - держава у північній Євразії, федеративна змішана республіка, столиця - Москва. З площею 17 098 246 км² Росія є найбільшою за територією країною у світі, що охоплює більше однієї восьмої площі суходолу Землі та дев'ятою за чисельністю населення із населенням 143 мільйони чоловік (2013).
В роботі хронологічно систематизовані підходи України до євроатлантичної інтеграції, згруповані позитивні сторони такого процесу. Прозахідна зовнішньополітична поведінка України на деякий час погіршила американсько-російські взаємовідносини. Потреба вироблення єдиного довгострокового, конституційно закріпленого зовнішньополітичного курсу з метою захисту своїх національних інтересів для України залишається актуальним питанням. Україна друге десятиріччя пробує балансувати між основними стратегічними партнерами – США та Російською Федерацією. Непослідовність щодо вступу у НАТО стала характерною рисою зовнішньополітичного курсу держави. Захист національних інтересів з часу здобуття Україною незалежності у 1991 р. є однією з найважливіших функцій держави. В епоху глобальних змін геополітичної ситуації питання національної безпеки і оборони стали життєво важливими для незалежної України періоду новітньої історії. Ставши на шлях демократичних змін та побудови громадянського суспільства, Україна шукає своє достойне місце у світовому співтоваристві.
Новітня істо́рія - термін історіографії, період історії, що починається з 1914 року й, на думку одних істориків, триває досі, або, на думку інших, завершився наприкінці 80-х - на початку 90-х рр. ХХ ст.
Громадя́нське суспі́льство - це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян. Воно включає в себе сім’ю і приватну сферу, тобто "третій сектор" суспільства паралельно з державою та бізнесом.
Потреба вивчення та врахування військово-історичного досвіду України в євроатлантичному процесі стала актуальною темою теоретичного визначення зовнішньополітичного курсу держави в майбутній перспективі в умовах постбіполярного світу. Отримані результати, висновки та проведений аналіз допоможуть здійснити належний експертний супровід практичного втілення безпекової стратегії України.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно переплітається з бюджетною тематикою “Формування об’єднавчих програм українських політичних партій та об’єднань в умовах багатопартійності” та науково-дослідницькою роботою (державний реєстраційний № 01075000824, код 2201020 – Фундаментальні дослідження, наукова секція 20 – Філософія та історія; наказ МОН України № 732 від 27.10.2006 р.) в науково-дослідній лабораторії НУ “Львівська політехніка” за період 2007–2009 рр., у якій здобувач брав безпосередню участь. Результати наукових досліджень отримали позитивні відгуки, зокрема від комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України (№ 04-22/10-1541 від 17.11.2009 р.
Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (акронім НДДКР) (рос. НИОКР) - сукупність робіт, спрямованих на отримання нових знань та їх практичне застосування при створенні нового виробу або технології.
Фундамента́льні науко́ві дослі́дження - наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.
Політи́чна па́ртія - особлива громадська організація (об'єднання), яка прагне досягти мети, загальної для її членів шляхом придбання і здійснення політичної влади. Інструментом партії є оволодіння політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
), Виконавчого секретаріату політичної ради партії (№ 2028946 від 22.10.2009 р.) та Науково-технічної ради НУ “Львівська політехніка” (21.12.2009 р., протокол № 12/2).

Тема дисертації затверджена Вченою Радою Інституту гуманітарних і соціальних наук НУ “Львівська політехніка”, протокол № 8 від 07 травня 2008 р.

Суспільні науки (соціальні науки, суспільствознавство) - широка група наукових дисциплін, предметом дослідження яких є суспільство - як система в цілому, так і окремі його частини, функції та елементи.
та на засіданні кафедри історії, теорії і практики культури НУ “Львівська політехніка” протокол № 11 від 07 травня 2008 р.



Метою дослідження дисертації є виокремлення військово-історичного аспекту з процесу євроатлантичної інтеграції незалежної України на підставі узагальнених результатів критично-порівняльного та хронологічного аналізів, визначення ролі і місця НАТО у системі національної безпеки нашої держави.
Відповідно до зазначеної мети визначено дослідницькі завдання:

– окреслити історичні передумови виникнення Організації Північноатлантичного договору, охарактеризувавши історію її діяльності за 60 років існування (1949–2009 рр.);

– хронологічно проаналізувати історичну цінність та своєчасність прийняття міжнародних законодавчих актів, які забезпечують функціонування НАТО;

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.

–дати історичну оцінку законодавства, яке регулює процедуру входження в Північноатлантичний Альянс та провести порівняльний аналіз законодавчих документів Конгресу США з підтримки країн-аспірантів, котрі виявили бажання до вступу в НАТО;

– проаналізувати та критично порівняти історичний досвід країн ЦСЄ та країн Балтії, що обрали демократичний шлях розвитку, їх безпеково-оборонні надбання і втрати, до і після вступу в Альянс;

Балтійські країни (ест. Balti riigid, Baltimaad, латис. Baltijas valstis, лит. Baltijos valstybės) - країни, що омиваються Балтійським морем. Найчастіше під Балтією розуміють Латвію, Литву і Естонію. З географічного погляду до Балтії іноді також зараховують Калінінградську область Російської Федерації.

– проаналізувати позитивні здобутки у взаємовідносинах України та НАТО. Окреслити взаємовідносини між Україною та Організацією Північноатлантичного договору в період новітньої історії;

–розкрити військово-історичний аспект, головні позиції у суспільно-політичних та партійних поглядах на євроатлантичну інтеграцію в Україні, показати еволюцію цих поглядів. Провести історичний аналіз перспективи та доцільності вступу України до НАТО, як найефективнішої міжнародної системи безпеки з метою забезпечення захисту національних інтересів та нейтралізації існуючих небезпек, загроз та ризиків. Дослідити місце і роль України у світлі трансформації Альянсу і нових європейсько-російських безпекових ініціатив.

  1   2   3


Скачати 358.93 Kb.

  • Міністерства освіти
  • Дем ’ янюк Олександр Йосипович
  • В.І. Буковський ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
  • Північноатлантичного договору
  • Актуальність теми дослідження
  • Звязок з науковими програмами, планами, темами.