Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Європейський вектор української освіти: Збірник наукових праць. – Полтава: асмі, 2008. – С. 494-499 Наталія Євстігнєєва Полтава основи комп’ютерної грамотності музикантів

Скачати 81.54 Kb.

Європейський вектор української освіти: Збірник наукових праць. – Полтава: асмі, 2008. – С. 494-499 Наталія Євстігнєєва Полтава основи комп’ютерної грамотності музикантів




Скачати 81.54 Kb.
Дата конвертації08.05.2017
Розмір81.54 Kb.
    Навігація по даній сторінці:
  • Keywords

Європейський вектор української освіти: Збірник наукових праць. – Полтава: АСМІ, 2008. – С .494-499
Наталія Євстігнєєва

Полтава

ОСНОВИ КОМП’ЮТЕРНОЇ ГРАМОТНОСТІ МУЗИКАНТІВ
Ключові слова: інформаційні технології, музично-комп'ютерне програмування, музичний комп’ютер, електронний звук, музично творча діяльність майбутнього вчителя музики.
Бурхливий розвиток інформаційних технологій у сучасному світі, проголошення пріоритетів європейських стандартів національної освіти в Україні обумовлює необхідність якісно нових підходів до змісту підготовки фахівців, потребує впровадження новітніх педагогічних технологій, зокрема, науково обґрунтованого, доцільного використання можливостей персонального комп’ютера у теоретичній та практичній діяльності майбутніх учителів музики.
Європе́йський коміте́т зі стандартиза́ції (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) - міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів (євронорм, EN).
Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Інформаційні технології Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Метою даної статті є аналіз цілей, задач, змісту, освітніх результатів навчального курсу «Основи комп’ютерної грамотності музикантів» як актуального складового компоненту загальної підготовки майбутніх учителів музики.

Навчальний курс «Основи комп’ютерної грамотності музикантів» призначений для студентів музичних груп психолого-педагогічних факультетів, які володіють комп’ютером на рівні користувача.

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Метою курсу є формування навичок практичного використання майбутніми вчителями музики спеціалізованих комп’ютерних програм для музикантів. Вивчення курсу спрямоване на актуалізацію пізнавальної активності й самостійності студентів, формування установки на продовження освіти й самоосвіти, розвиток пізнавальної мотивації у сфері вивчення та використання музично-комп'ютерних технологій. Задачами курсу є розвиток творчого потенціалу майбутніх учителів, формування їх компетентності у ефективному застосуванні персонального комп’ютера у майбутній професійній діяльності; озброєння, розширення і поглиблення наочних знань з фахових дисциплін; виховання свідомого, креативного підходу до оволодіння інноваційними освітніми методиками.

Особливістю викладання курсу є комбіновані заняття, які складаються з лекційної та практичної частин, де пояснення нового матеріалу поєднується із виконанням творчих навчальних завдань, включає конкурси, дискусії, повідомлення на задані теми тощо. Основним способом оцінювання знань студентів є поточний контроль знань з підсумковим заліком. При цьому враховується якість засвоєння теорії, рівень практичного використання вивчених музичних програм та можливостей додаткового устаткування, різноманітність вживаних прийомів і способів роботи з музичним матеріалом.

Музика Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.

Детальніше розглянемо зміст курсу «Основи комп’ютерної грамотності музикантів», який містить відомості про основні можливості сучасної комп’ютерної техніки та спеціального програмного забезпечення для майбутніх учителів музики.

Комп'ютерні технології з кожним роком розширюють реєстр своїх можливостей в самих різних видах професійної діяльності людини, у тому числі і в мистецькій педагогіці. Комп'ютер розглядається як допоміжний технічний засіб під час вивчення таких фундаментальних музичних дисциплін як сольфеджіо, гармонія, аранжування, українська народна творчість, аналіз музичних творів, теорія та історія музичного мистецтва.

Найбільш значущі для музиканта комп'ютерні технології включають роботу із звуком, словесним і нотним текстом та опануванням Інтернету. Комп'ютер надає широкі і різноманітні можливості роботи із звуком. Для цього після знайомства з пристроєм персонального комп'ютера і периферією (процесором, материнською платою, відео і аудіо картами CD-ROM’ом, принтером, сканером, клавіатурою, мишею, модемом і т.д.

Фолькло́р (англ. folk-lore, букв. - народна мудрість; народне знання), або усна наро́дна тво́рчість - художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.
Матери́нська пла́та, систе́мна пла́та, ба́зова пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) - плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку. Плата є основою не лише персонального комп'ютера, а також смартфонів, гральних консолей.
) необхідне знайомство із аудіо системами: аудіо картами; спеціальними апаратними розширеннями для роботи із звуком (технологіями Creative, EAX, Aureal A3D); роз'ємами аудіо карт і можливих способів їх використання; MIDI-клавіатурами; класифікаціями і типами звукових колонок (звичайними стерео динаміками, динаміками об'ємного звуку і низькочастотними динаміками, аналоговими і цифровими колонками). Також, в процесі вивчення курсу доречно ознайомитись із можливостями, що надаються звуковою картою, наприклад, прослуховування CD і музики з комп'ютера; запис необхідних творів (у тому числі й власних) на CD і на зовнішні аудіо пристрої (магнітофон, музичний центр) і навпаки; якісна обробка різноманітних звукових матеріалів (мовних і музичних); запис музики і мови з різних джерел віщання на комп'ютер (мікрофон, радіо, телевізор, відеомагнітофон, програвач вінілових дисків);
Звукова́ пла́та (також звукова карта, аудіоплата, аудіокарта, звуковий контролер, аудіоконтролер) (англ. sound card) - електротехнічний пристрій, що дозволяє працювати зі звуком на комп'ютері (виводити на акустичні системи та записувати в комп'ютер).
Електрофон (скорочення від застарілого терміна "електропатефон") - пристрій для відтворення звуку з вінілових грамплатівок.
можливість використання зовнішніх аудіо пристроїв (підсилювачів звуку); перетворення звуку з цифрового формату в аналоговий і навпаки; передача аналогового або цифрового звуку через вхідні і вихідні роз'єми аудіо карти.
Цифровий звук Цифрови́й звук (англ. Digital audio) - спосіб зберігання звуку у формі цифрового сигналу. У ширшому сенсі - цифрові технології обробки, зберігання та відтворення звуку.

Для кваліфікованого використання можливостей комп’ютерних програм, велике значення має для майбутнього вчителя музики й правильний вибір формату зберігання аудіо файлів з різними характеристиками і можливостями. На якість і стиснення оцифрованого звуку впливають частота дискретизації звуку, розрядність дискретизації, режим запису (моно або стерео).

Частота́ дискретиза́ції (англ. sample rate) - визначає кількість сигналів за секунду (або за іншу одиницю) при перетворенні безперервного сигналу в дискретний сигнал (тобто його дискретизації). Як правило, частота дискретизації вимірюється в герцах (Гц).
Якісне зберігання звуку спричиняє збільшення розмірів файлу. Існують схеми, що дозволяють стиснути аудіо файли з мінімальними спотвореннями звуку. Майбутньому вчителю музики важливо уміти вибрати оптимальний формат для конкретного проекту (MIDI, WAV, RealAudio, MPEG 1.0/2.0 Audio Layer 1/2/3, WMA тощо).

Відтворення аудіо файлів здійснюється за допомогою спеціальних програм (плеєри Winamp, RealPlayer, K-Jofol, Media Player ), кожна з яких може працювати з одним або декількома форматами. Окрім стандартних можливостей відтворення і перемотування, вони звичайно містять й настройки еквалайзера, балансу, тембру, можуть додати різних ефектів звучанню. Програми для запису, обробки музики працюють звичайно лише з певними форматами, тому потребують знання особливостей роботи додаткових програм перетворення і компресії/декомпресії аудіо файлів.

Студентам музичних груп у процесі навчання грі на основному музичному інструменті, опанування навичками вокального співу, підготовки до практикуму шкільного репертуару постійно доводиться займатися аналізом музичних творів.

Музи́чний інструме́нт - інструмент, призначений для виконання музики. В принципі будь-який інструмент, що здатний відтворювати звуки за певних умов і в певних музичних традиціях може бути використаним, як музичний.
Для усвідомлення особливостей стилю творчості композитора, певного жанру музики, встановленню зв'язків в композиторській творчості і фольклорі різних епох і народів важливо провести аналіз музичних творів відносно фактури, ритму, гармонії, форми, мелодії, ладу і т.д. Комп'ютерний аналіз музики також може бути використаний для точнішого в стильовому відношенні завершенні незакінчених творів того або іншого композитора, встановленні авторства знайдених рукописів опусів. Крім того, комп’ютер можна використати для створення обробок або власних творів в певному музичному жанрі, композиторському стилі, що сприяє ефективному способу освоєння різних музичних явищ.

Корисним для майбутнього вчителя є й опанування комп'ютерної гармонізації мелодій (гармонізація певної мелодії або баса, створення фактурного оформлення мелодії із вже заданою схемою акордів), програмами караоке і можливостей цифрового музичного синтезатора (наприклад, MIDI sequencer). Так, програми для комп’ютерної гармонізації містять музичні трекери для створення простих, полегшених обробок або перекладень популярних мелодій та пісень. Караоке придбало велику популярність як програма, призначена для відпочинку і розваг. Вона актуальна зараз і буде затребувана й надалі, оскільки світ пісні безмежний і продовжує поповнюватися у великій кількості новими творами. Караоке також доцільно використовувати і в навчальному процесі: під час розучування незнайомих мелодій та під час співу мелодій з вибором різного типа акомпанементу (традиційного, естрадно-джазового і т.д.).

Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.
Музичні синтезатори надають великі можливості в ознайомленні з різними музичним інструментами – класичними і народними. За їх допомогою можна отримати детальну і наочну інформацію про зовнішній вигляд, будову, звучання, прийоми виконання, дізнатися про твори, в яких ці інструменти яскраво звучать.

Комп'ютер допомагає створити оркестровку і аранжувати твори будь-якого автора, в будь-якому тембровому складі виконання, перевірити і скоректувати їх звучання (наприклад, за допомогою програми Steinberg Cubase).

Cubase - серія комп'ютерних програм багатоканального зведення, що включають в себе MIDI-секвенсер і Аудіоредактор, створена німецькою фірмою Steinberg. Перша версія, що працювала на комп'ютері Atari ST, була запущена 1989 року.

Безперечно необхідними для майбутнього вчителя музики й уміння набору нотного тексту на комп'ютері. Він може бути набраний за допомогою нотних шрифтів, зображень нот або спеціальних редакторів (Sibelius, Finale). Знання нотних редакторів надають можливості набору/друку і, як правило, відтворення набраної мелодії і запису її в комп'ютерний аудіо файл, а також перетворення музичних файлів в нотний варіант.

Нотний редактор (англ. scorewriter, також нота́тор), - комп'ютерна програма, призначена для набору нотного тексту.

Крім нотного набору велике значення для майбутнього вчителя музики має уміння роботи із словесним і нотним текстом. Текст може бути представлений в комп'ютері по-різному (SBCS, Unicode і Unicode Surrogates, DBCS, MBCS). Існують різні типи кодування і формати зберігання тексту, які в основному впливають на кількість використовуваних символів і можливості їх формування. Графічне представлення тексту на екрані базується на шрифтах, які можуть бути растровими, векторними, TrueType і Microsoft, OpenType, тому вибір шрифту впливає на якість тексту, що відображається. Для набору тексту звертаються до текстових редакторів (Microsoft Word, Word Pad і ін.).

Текстовий редактор - комп'ютерна програма-застосунок, призначена для створення й зміни текстових файлів (вставки, видалення та копіювання тексту, заміни змісту, сортування рядків), а також їх перегляду на моніторі, виводу на друк, пошуку фрагментів тексту тощо.
Проте для музиканта звичайно потрібне використання декількох програм-редакторів (текстовий редактор, нотний редактор тощо).

Специфіка професії вчителя музики передбачає часте звернення до словників різних іноземних мов. Адже і найбільш вживана музична термінологія створена на італійській, латинській, грецькій і німецькій мовах. Тому обов'язковим є знайомство студентів із різними електронними словниками, формування уміння користуватися ними, а також придбання навику перекладу (еквіритмічного, буквального і т.д.) тексту.

Студентам потрібні й уміння звернення до Інтернету, які дозволять знайти необхідну інформацію про музику (завдяки входженню в бібліотеки, сайти журналів, видавництв тощо), конкурси і конференції, роботу різних установ культури; звучання конкретних творів і їх ноти; записи того чи іншого виконавця. Все це передбачає наявність навичок скачування потрібної інформації або музичного твору з подальшим роздруком на принтері словесного або нотного тексту або запису музики на CD. Враховуючи найбільш поширені способи підключення до Інтернету і досить низьку швидкість передачі даних, в Інтернеті використовуються формати з максимально можливим стисненням, компресія і зменшення розмірів файлів грають важливішу роль, ніж якість. Існують спеціальні оптимізовані формати для зберігання мультимедійних даних, знання яких дозволить студентам закачати за відносно невеликий проміжок часу музику відповідних сайтів, відтворити звучання музичного твору в режимі реального часу.

Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Реальний час - режим роботи автоматизованої системи обробки інформації і керування, при якому враховуються обмеження на часові характеристики функціювання.

Отже, творче оволодіння музикантами новим інструментом – «музичним комп'ютером» сприяє формуванню уявлення студентів про специфіку роботи професіонала в області музично-комп'ютерного програмування у зв'язку з актуальними проблемами сучасної музичної творчості, про новітні напрями в музиці, пов'язані з новими комп'ютерними технологіями, про особливості електронного звуку та перспективи розвитку музичного мистецтва в цілому. Набуті в процесі вивчення навчального курсу «Основи комп’ютерної грамотності музикантів» знання та практичні уміння дозволять майбутнім педагогам-музикантам більше зосередитися на музично-творчій діяльності, уникнути рутинних механічних операцій.

Література


  1. Белунцов В. Новейший самоучитель работы на компьютере для музыкантов. – Москва, 2003.

  2. Ніколаєнко С.М. Адаптація до європейського освітнього простору – стратегічний курс національної вищої освіти // Матеріали доповіді на підсумкової колегії Міністерства освіти і науки з питання "Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства". – Харків, 1-2 березня 2007 р.

  3. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу / Документи і матеріали 2003 – 2004 рр.
    Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни (МОН України) - центральний орган виконавчої влади України.
    Боло́нський проце́с - процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2012 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. На сьогодні 48 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками.
    – За ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль, 2004.

  4. Www.evarussia.ru/upload/doklad/doklad_1137.doc

  5. Www.icatalog.ru/shoppart17/shop781

  6. Www.muslab.spb.ru


Ключевые слова: информационные технологии, музыкально-компьютерное программирование, музыкальный компьютер, электронный звук, музыкально-творческая деятельность будущего учителя музыки.

Статья посвящена анализу целей, задач, содержания, образовательных результатов учебного курса «Основы компьютерной грамотности музыкантов» как актуального составляющего компонента профессиональной подготовки будущих учителей музыки.


The article is devoted to the analysis of aims, tasks, maintenance, educational results of educational course of «Basis of computer literacy of musicians» as the actual making component of professional preparation of future music masters.

Keywords: informations technologies, musically-computer programing, musical computer, electronic sound musically-creative activity of future music master.
Відомості про автора:

Євстігнєєва Наталія Іванівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музики ПДПУ імені В.Г.

Кандида́т нау́к - науковий ступінь в Україні до 31 грудня 2019 року. Прирівнюється до ступеню доктора філософії. Найвищим науковим ступенем в Україні є доктор наук.
 Короленка.



Полтава, вул. Київське шосе, б.72, к.29, тел. 63-59-06, 80504047323.


Скачати 81.54 Kb.

  • Keywords