Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Ю., канд географ наук екологізація та розвиток зеленого туризму на території національного природного парку

Скачати 239.94 Kb.

Ю., канд географ наук екологізація та розвиток зеленого туризму на території національного природного парку




Скачати 239.94 Kb.
Дата конвертації03.01.2020
Розмір239.94 Kb.

Шевченко Р. Ю., канд. географ. наук
ЕКОЛОГІЗАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ НА ТЕРИТОРІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «МЕОТИДА»
Останнім часом, як окрема форма відпочинку та проведення дозвілля, все активніше почав розвиватись зелений туризм. Домінуючою територію його проектування та організації є об’єкти природно-заповідного фонду, а саме НПП «Меотида». Передумовами його розвитку є підвищений рівень урбанізації Донецької області, що викликав наступні прагнення мешканців міст Маріуполя, смт. Володарське, Першотравневе, Ялта: проведення вільного часу та оздоровлення на природі поза межами цих надзвичайно забруднених населенних пунктів, де є чисте повітря, екологічно чисті продукти харчування та природні води Азовського моря, лиманів та ставків у балках, цілком інші, спокійніші, відмінні від міських, ритм, уклад і культура життя, де є можливість участі в сільсько-господарських роботах і садівництві, догляді за тваринами, зборі дарів природи (ягід, грибів, цілющих трав). Дуже часто вирішальним фактором при організації зеленої садиби як місця проведення відпустки, був фінансовий – значно дешевший відпочинок у порівнянні з відпочинком в урбанізованих районах, з їх коштовними готелями та великими туристично-відпочивальними комплексами.

Саме зелений туризм на території НПП «Меотида» сьогодні здатний забезпечити задоволення вище згаданих побажань, а також надати туристам широкий спектр послуг, познайомити їх із багатогранністю та самобутністю українського села Донщини та Приазов’я, його надзвичайно цікавими традиціями, побутом, а також активізувати розвиток торгівлі, транспорту, будівництва в агросфері, сприяти екологізації сільського господарства. Звичайно, що у повному обсязі це все запрацює після завершення військового конфлікту.

Однак, не зважаючи на дотичність до лінії фронту НПП «Меотида» на розвиток зеленого туризму стримується як через брак інформаційного, організаційного, фінансового та нормативно-правового забезпечення, які б змогли регулювати та створювати сприятливі умови для його ефективного запровадження в межах Донецької області та усього Східного регіону України, так і через відсутність науково обґрунтованих концепцій та стратегій розвитку екологічного туризму та програм екологізації зеленого туризму.

Сьогодні багато жителів українських сіл навколо природного парку самостійно надають послуги у сфері зеленого туризму, однак офіційної легалізації вони не отримали; досі не визначено їх статус (підсобне господарство чи підприємництво); не впорядковані стосунки з контролюючими органами; не визначені санітарно-гігієнічні та екологічні обов’язки щодо надання високоякісних, екологічно-чистих продуктів та послуг, а також збереження довкілля. Ці та інші фактори значно стримують вихід даного виду туризму як на внутрішній, так і на зовнішні ринки.

Враховуючи динаміку розвитку та потенційні загрози довкіллю національного природного парку (далі – НПП) від військового конфлікту, з’явилась необхідність вивчення особливостей бойових дій на довкілля, проведення комплексної оцінки впливу функціонування і розвитку різних видів вже впливу туризму на ландшафти, визначення основних шляхів їх екологізації, основна увага яких повинна спрямовуватися на вивчення особливостей розвитку зеленого туризму на території парку і його впливу на довкілля.

Оскільки процес екологізації зеленого туризму є досить складним та довготривалим завданням, велике значення повинно приділятися аналізу організації і проведення зеленого туризму в інших національних парках України, вивченню кращих прикладів досвіду, аналізу перспектив розвитку зеленого туризму в Україні на прикладі Півдня України. Розробка типового екологічного паспорту туристичного об’єкту НПП є важливою для підвищення ефективності екологічного контролю і менеджменту туристичної діяльності природно-заповідного фонду.



Зелений туризм на території ПЗФ – це різновид рекреаційного туризму та активна форма відпочинку у сільській місцевості, яка потенційно цікава своїми туристичними природними визначними місцями. Основою привабливості зеленого туризму є комплекс факторів, що сприятливо впливають на людину: оздоровчого, естетичного, пізнавального. Відпочинок у сільській місцевості – це не курорт, де безліч туристів. Тут – стан релаксації, який підкріплений позитивним емоційним впливом навколишньої місцевості: гори, ліс, річки, озера або море, краса ландшафту та ін. Дуже часто для вибору місця відпочинку в сільській місцевості головне місце займають саме ландшафти та екологія. Позитивна соціальна складова зеленого туризму на території НПП полягає в забезпеченні зайнятості населення в сфері послуг на селі. Тому, розвиток даного напрямку можна розглядати як реальний шлях соціального розвитку депресивних районів Донецької області і дозволяє зупинити деградацію сільської місцевості, яка страждає від постійного відтоку населення, зокрема, через військовий конфлікт. Послуги, що надаються в рамках програм зеленого туризму на території НПП (в господарській та рекреаційних зонах), повинны включати в себе:

  • проживання в затишних приватних садибах;

  • харчування на замовлення з екологічно чистих продуктів;

  • знайомство з історією Приазов’я;

  • походи за грибами та ягодами;

  • участь у народних обрядах;

  • катання на човнах та конях;

  • дайвінг та повітроплавання;

  • екскурсії на суміжні території до пам’яток природи.

Класична схема екологізації та проектування інфраструктури зеленого туризму представлена на рис. 1.



Рис. 1. Схема екологізації зеленого туризму на території НПП
Територія НПП «МеотидаЦ має значний рекреаційний потенціал та сприятливі передумови для створення вздовж морського узбережжя зони рекреації та туризму.

Основними рекреаційними чинниками є:



  • наявність теплого моря;

  • сприятливі кліматичні умови (велика кількість ясних днів в році, наявність з березня по жовтень морських бризів, які несуть на узбережжя величезну масу чистого повітря, багатого озоном, мінеральними солями і мікроелементами - хлористий натрій, йод, бром і т. д.);

  • запаси мінеральної води і лікувального бруду.

Передумовами для створення зони рекреації і туризму є:

  • вигідне географічне розташування і наявність розвиненої транспортної інфраструктури (морський порт, аеропорт, автомобільна траса міжнародного значення);

  • наявність вздовж всього узбережжя існуючої мережі установ відпочинку;

  • наявність населених пунктів, жителі яких можуть бути залучені як обслуговуючий персонал установ відпочинку. Вздовж узбережжя розміщені крім міст Маріуполя і Новоазовська 2 селища міського типу і 17 сіл.

До негативних чинників, що впливають на розвиток рекреаційно-туристичної функції на території відносяться:

  • наближеність прифронтової зони;

  • забрудненість моря, внаслідок високого техногенного навантаження, застосування добрив і ядохімікатів при сільськогосподарському використанні прибережних територій;

  • наявність прогресуючих абразіонних процесів на окремих ділянках берегової смуги;

  • недосконалість інженерної і соціальної інфраструктури, відсутність комфорту установ відпочинку, відповідного сучасним потребам.

Існуючі установи відпочинку розташовані на території Новоазовського і Першотравневого районів займають смугу вздовж узбережжя шириною до 300 м на протязі 118 км.

Площа території, та, що зайнята оздоровчими установами складає біля 670 га. Крім того, є резерв території, біля 1000 га, придатної для будівництва оздоровчих установ. Протяжність прибережної смуги, придатної для використання під організацію пляжів, складає 47,3 км. Освоєння резервної площі дозволить збільшити місткість оздоровчих установ до 150 тис. місць.

Унікальність степового Азовського краю, де географічно розташовується НПП «Меотеда» підтверджується мікрокліматичними умовами, наявністю геологічних природних ексклюзивів, рекреаційним потенціалом та розгалуженістю транспортної логістики. Надзвичайну зацікавленість викликає створення для дитячого та сімейного відпочинку стилістики козацького поселення у поймах р. Кальмиус, Кальчик, Грузький Єланчик, Камишеватка, Мокра Білосарайка, Суха Білосарайка, Зелена та Мокра.

Організація рекреаційно-туристичного комплексу на території НПП «Меотида» в рамках установлених норм і правил природокористування та ресурсоспоживання, забруднення навколишнього природного середовища обумовлює необхідність розглядати цю сферу господарювання як ресурсно й екологічно сумісну.

У сукупності різноманітних чинників, а саме ресурсного, екологічного, економічного, політичного і ряду інших, які визначають розвиток рекреаційно-туристичної індустрії даного НПП, принципово домінуюче значення має ресурсний, оскільки саме він визначає можливість і ефективність організації рекреаційно-туристичної діяльності в зонах НПП за рахунок мобілізації комплексу її антропогенних і, головним чином, природних ресурсів.

На території НПП «Меотида» та навколишніх урочищах перебуває 60 пам'ятників археології, які збереглися до даного часу. Найбільш ранні пам'ятники, що відносяться до кам'яного віку, виявляються по знахідках кременевих виробів. Найстаріші з них репрезентують палеоліт (древній кам'яний вік). До раннього його часу (150-35 тисяч років тому) належать окремі знахідки у сіл Широке, Самсонове, м. Новоазовськ і с. Холодне. Пізньопалеолитичний вік мають пам'ятники у с. Безіменне і м. Новоазовська. Кременеві вироби, знайдені у с. Безіменне, ідентичні предметам, виявленим в 80 км від узбережжя моря у м. Амвросіївка (вік - 20 тисяч років) у відомому пізньопалелитичному комплексі: стоянці мисливців на бізонів і костище, що включає останки до 1000 убитих особнів, - залишків від неодноразової загороди і забою тварин. До відповідних локацій необхідно організовувати екскурсійні маршрути із укладанням відповідних еколого-освітніх та туристсько-рекреаційних карт.

При організації туристсько-екскурсійної діяльності працівниками НПП «Меотида» інтерес можуть представляти залишки традиційної культури і забудови українців, греків і донських козаків. Перспективне виділення грецьких культурно-історичних зон в населених пунктах, пов'язаних з їх первинним розселенням (Урзуф, Ялта). Місто Новоазовск представляє інтерес як колишня станиця донських козаків (Новомиколаївська, до 1934 рр), - єдина в зоні, що розглядається. Тут доцільне створення музею побуту донських козаків. У с. Безименному на базі бувшої майстерні рибного господарства можливе створення музейного комплексу про історію рибальства: вудки, човни, будиночок рибалки тощо. На базі історико-культурних об'єктів можливо розмістити пункти організації харчування туристів, що спеціалізуються на приготуванні блюд національної кухні, запровадження транспортного обслуговування з використанням традиційного (гужевого) транспорту. До складу національного парку повинні знайти своє місце існуючі музеї: Маріупольський краєзнавчий і музей м. Я. Сєдова (в смт. Седово).

У м. Маріуполі (в прибережній його частині) зосереджено більш ста зразків міської архітектури середини XIX - поч. XX ст. На основі окремих вулиць з історичною забудовою можуть бути виділені спеціальні історико-культурні зони.

Курортні та рекреаційні території НПП «Меотида» складають майже 35 % площі (за даними карто метричних обрахунків). На території НПП та навколишніх балках розвідані та використовуються мінеральні води та лікувальні грязі практично всіх відомих бальнеологічних типів. В оздоровчих і лікувальних цілях широко використовується озокерит та спелеотерапія. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1996 № 1276 до курортних віднесені такі населені пункти навколо НПП: Ялта, ур. Авангард, Мелекіно, Захар’євка. Згідно з Законом, прийнятим Верховною Радою України вiд 11.01.2005 № 2305-IV; с. Ялта отримало статус курорту державного значення.

Етнокультурний потенціал при організації туристичних походів з території НПП забезпечується 9 обласних осередками козацьких організацій, які налічують понад 7 тис. козаків. Діє цільова регіональна програма, спрямована на впровадження ефективного механізму взаємодії органів державної влади та козацьких громадських організацій з розвитку історичних, патріотичних, духовних та культурних традицій козацтва.

Рибальський туризм як вид зеленого туризму в Донецькій області організується як на Азовському морі (Таганрозька затока та затоки Кривої та Білосарайських кос), на малих річках, так і в спеціально зарибнених ставках по усьому Маріупольському районі. Азовський берег унікальний тим, що тут можливо поєднати зелений туризм з відпочинком на морі, рибальством, лікуванням та екскурсіями. Перспективним є такий напрямок зеленого туризму на території НПП, як відпочинок на пасіках з оздоровленням, де застосовуються апітерапія і сон на вуликах.



Еколого-збалансована туристична діяльність на території НПП «Меотида», а повинна забезпечуватись виконанням ряду завдань, до яких належать:

І. розвиток еколого-орієнтованих видів туристичної діяльності, а саме:

а) екологічного туризму. Під екологічним туризмом розуміють:

  • туризм, що включає подорожі в місця з відносно незайманою природою (наприклад, заказник місцевого значення “Кривокоський лиман”) з метою отримання уявлень про природні і культурно-етнографічні особливості даної місцевості, який не порушує при цьому цілісності екосистем і створює такі економічні умови, при яких охорона природи і природних ресурсів стає вигідною для місцевого населення.

  • подорож з відповідальністю перед довкіллям до балки Панської по відносно непорушених природних територіях з метою вивчення і насолоди природою і культурними пам'ятками, котре сприяє охороні природи, справляє м'яку дію на довкілля, забезпечує активну соціально-економічну участь місцевих жителів і отримане ними вигоди від цієї діяльності.

  • стійкий і природно-орієнтований туризм і рекреація в районі берегової тераса на захід від гирла річки Грузький Єланчик.

  • природний туризм, сприяючий охороні природи до водно-болотних угідь міжнародного значення «Затока та коса Крива»; «Білосарайське».

  • туризм, сумісний з сучасними екологічними і соціальними вимогами, відповідальний перед природою, сприяючий її захисту, такий, що підвищує культуру мандрівників, виконує просвітницьку функцію, сприяє дбайливому відношенню до традиційних культур і місцевих співтовариств (насамперед ділянки черепашко-піщаного пляжу).

  • відвідування унікальних природних територій, що мало змінені господарською діяльністю, зберегли традиційний устрій життя місцевого населення; підвищення рівня екологічної культури всіх учасників туристського процесу і підвищення життєвого рівня місцевого населення, дотримання природоохоронних норм і технологій при реалізації екологічних турів і програм (басейнах річок Кальмиус, Кальчик, Грузький Єланчик, Камишеватка, Мокра Білосарайка, Суха Білосарайка, Зелена та Мокра та на узбережжі моря).

  • здійснення самодіяльних або організованих (регламентованих) подорожей з метою відвідування природних або культурних ландшафтів для ознайомлення з геологічними і водними об’єктами, з рослинним і тваринним світом, з пам’ятками природи, історії і національної культури, характерними для даної території, включаючи пізнавальну і природоохоронну діяльність, враховуючи інтереси місцевого населення («Святилище» - степова ділянка з кам’яними спорудами неолітічного періоду. Має велике естетичне та історичне значення).

  • активна форма невиснажливої для довкілля рекреації на експозиційних формах рельєфу є на Кривій косі, в районі с. Безіменне та Самсонове, заснована на використанні природних благ.

Перші кроки на шляху організації зленого туризму на території НПП пов’язані з розвитком сільського (зеленого) туризму, а також з розвитком туристичної діяльності в межах об’єктів ПЗФ.

Основними принципами, на яких повинен базуватись подальший розвиток екологічного туризму мають стати:



  • збереження біологічного та ландшафтного різноманіття природно-туристичних територій;

  • підвищення рівня економічної стійкості регіонів, задіяних в сфері екологічного туризму;

  • підвищення екологічної культури всіх учасників екологічної туристичної діяльності;

  • збереження етнографічного статусу природно-туристичних територій.

  • екологічна освіта та просвітництво.

Концепція розвитку зеленого туризму на території НПП та навколишніх урочищах повинна стати провідною на шляху проведення комплексної екологізації усієї берегової зони Азову. Екотуризм сприятиме покращенню екологічного стану природного середовища Азовського узбережжя в процесі організації зеленого туризму, відновленню порушених екосистем, збереженню флори та фауни, а також виконуватиме важливу еколого-освітню діяльність.

Стосовно об’єктів екологічного туризму НПП «Меотида», то ними можуть бути не тільки заповідні території та ландшафтні парки, але й будь-які інші природні об’єкти навколо території даного ПЗФ. Для зеленого туризму головним виступають не об’єкти туризму, а те, які функції під час туристичної подорожі виконуються суб’єктами туристичної діяльності, а саме:



  • природо-пізнавальна (головна мета – вивчення красот і особливостей конкретного ландшафту, його географічних, геологічних, біологічних цінностей: ділянки мають місце між с. Холодне та Обрив, Безіменне та Широкіно, в с. Сопіно);

  • природоохоронна (пізнання форм і заходів природоохоронної діяльності в межах об’єкту та шляхів її вдосконалення, визначення екологічної ємності території. Природні водойми Північного Надазов’я зосереджені в основному вздовж узбережжя моря. Це лимани, лагуни та озера);

  • еколого-освітньо-виховна (підвищення рівня екологічної культури й свідомості як туристів, так і місцевих жителів з використанням лекцій, семінарів, фотовиставок, екологічних тематичних фільмів тощо);

  • рекреаційно-оздоровча (покращення здоров’я туристів за рахунок здорового активного способу життя, позитивних емоцій від спілкування, виконання доброчинних акцій й отримання цінних знань та інформації);

  • соціально-економічна (виконання соціально-екологічного моніторингу з метою виявлення причин екологічних негараздів регіону, анкетування населення, допомога у розробленні програм і планів покращення екологічних і соціально-економічних умов регіону).

Розвиток екотуризму на території нацпарку вже знаходить своє практичне запровадження у вигляді спеціально створених екологічних стежок. Для того, аби екологічні стежки ефективно виконували покладені на них еколого-освітні та природо-захисні завдання, їх слід оснащати дерев’яними меблями та атрактивними аншлагами, в яких буде міститись інформація про екологічний стан туристичної території, відомості про місцеву флору і фауну, а також правила раціонального природокористування.

б) водний туризм. Організація водного туризму повинна відбуватись з використанням екологічно безпечних видів водного транспорту – безмоторні човни, катамарани, байдарки, каное тощо. Використання саме таких видів водного транспорту зазначено у правилах користування територіями національних парків та в межах інших природно-заповідних територій.

в) пішохідний туризм. Його розвиток повинен супроводжуватись екологічно-освітніми програмами (розміщення інформаційних, екологічно-наповнених стендів, створення еколого-пізнавальних стежок, проведення науково-пізнавальних екскурсій в процесі туристичної подорожі тощо).

г) велосипедний туризм. Для екологізації турів на велосипедах, необхідним є розробка та прокладання спеціальних вело-маршрутівв межах найпривабливіших природних комплексів та територій, а також спеціально створити та облаштувати вело-гаражі.

д) науковий туризм. Полягає у проведенні семінарів, конференцій, засідань екологічного спрямування, а також в організації науково-дослідницьких турів науковців, польових практик студентів тощо.
Управління екологічною безпекою зеленого туризму НПП «Меотида»
З метою встановлення основних напрямків розвитку будь-якої господарської діяльності (в тому числі – еколого-туристичної) сьогодні необхідним є проведення, вивчення, оцінка і наявність відповідної документації щодо оцінці впливів на довкілля.

Вплив екотуризму залежить від виду туризму, поведінки туристів і якості туристичних послуг. Більша частина тиску на навколишнє середовище спричинена масовим туризмом (особливо в прибережних зонах НПП).З метою зменшення цього тиску необхідно створювати та розвивати плани щодо управління туристичною діяльністю, екологізації останньої.

Основними елементами в цих програмахмають бути:

● контроль за використанням земельних, лісових і водних ресурсів;

● встановлення жорстких правил за новими спорудами і боротьба проти нелегального туристичного будівництва;

● управління в’їздом приватного транспорту в туристичні регіони;

● суворе застосування екологічних стандартів по шуму, питній воді, воді для купання, рідких відходах і викидах в повітря;

● створення амортизуючих зон навколо вразливих районів і професійна підготовка людей, які задіяні в управлінні даними туристичними об’єктами, районами, регіонами.

Здійснення дієвих природоохоронних заходів на рівні окремого туристичного об’єкта в цілому можливе лише при детальному обліку всіх можливих і наявних джерел його впливу на навколишнє середовище. Така інформація може бути зосереджена в єдиному документі – екологічному паспорті туристичного об’єкту ПЗФ. (таб. 1).

Таблиця 1

Зміст типового екологічного паспорту туристичного об’єкту ПЗФ

Розділ 1

Загальна характеристика туристичного обєкту (фізико-географічні та адміністративні дані)

1.1.Назва об’єкта чи території, адреса, ким і коли створений,

відомча підпорядкованість; структура



1.2. Площа і характер конфігурації

1.3. Екологічна карта-схема території чи об’єкту

1.4. Координати місцезнаходження об’єкту

1.5. Форма власності (державна чи приватна)

1.6. Фізико-географічна характеристика

1.7. Фізико-географічне чи геоботанічне районування

Розділ 2

Характеристика сучасного екологічного стану туристичного обєкта

2.1. Характеристика антропогенного навантаження

2.2. Джерела, обсяги та види забруднень від існуючих (або поблизу розташованих) підприємств чи екологічно небезпечних об’єктів

2.3. Земельні ресурси

2.4. Водні ресурси

2.5. Атмосферне повітря

2.6. Відходи

2.7.Будівництво

2.8. Еколого-економічні показники

Розділ 3

Характеристика туристичних потоків та туристичного обслуговування

3.1. Відомості про туристичний контингент та туристичну діяльність



3.2. Особливості туристичного обслуговування

Розділ 4

Особливості природоохоронної діяльності

4.1. Природозахисна діяльність



4.2. Рекреаційна і туристична діяльність

4.3. Еколого-освітня діяльність

Актуальність та практична значущість екологічної паспортизації туристичного об’єкту ПЗФ полягає в:



  • можливості чітко та вчасно оцінювати рівні антропогенних впливів на туристичну територію;

  • оцінці рівнів впливів від закладів туристичного розміщення (готелі, мотелі, пансіонати, приватні сільські (агро) садиби тощо);

  • реалізації природоохоронних заходів та оцінці їх ефективності;

  • гармонійному природокористуванні, дотримуючись встановлених рекомендацій та вимог чинного законодавства.

На основі інформації екологічного паспорта можна виконувати своєчасні та правильні прогнози, а також визначати способи нейтралізації негативних екологічних процесів та мінімізувати рівні екологічної небезпеки.

Беручи за основу відомості екологічного паспорту туристичного об’єкту ПЗФ, для покращення екологічного стану НПП «Меотида» природних морських, річоквих та озерних балкових екосистем зони відпочинку, пропонується:



  • зменшити антропогенні навантаження на екосистему озер та річок, за рахунок встановлення максимально-допустимих рівнів навантаження.

  • виділити водоохоронні зони та прибережні смуги;

  • суворо дотримуватись режиму водоохоронних смуг;

  • вдосконалити системи обліку, моніторингу та контролю за забрудненням природної території, розробити та ввести в дію системи ідентифікації та інструментального контролю за всіма стаціонарними та пересувними джерелами забруднення довкілля;

  • упорядкувати систему водовідведення в кемпінгових зонах на берегу кос та заток на прилеглих до нього базах відпочинку з метою повного припинення скидання в море стічних брудних вод;

  • в сільських населених пунктах забезпечити централізовану систему каналізації та будівництво єдиної ділянки очисних споруд для одного або декількох сіл, розміщених неподалік від даної зони;

  • проводити суворий контрол ьз боку природоохоронних органів за санітарним станом забудованих територій, забезпеченням їх своєчасного прибирання та очищення від сміття.

Висновки. Для того, щоб екологічно-орієнтований туризм на території НПП «Меотида», набув в ще більшого поширення, необхідна тісна співпраця органів державного та місцевого самоврядування, громадських організацій і господарств. Для досягнення даної мети необхідно створити сприятливе для сільського населення, прозоре та дієве нормативно-правове поле, а також механізми контролю за виконанням чинного законодавства, завершити військовий конфлікт.

Проблемою розвитку зеленого туризму в Приазов’ї є відсутність місцевих програм розвитку цієї сфери, недостатній рівень розвитку комунікацій та соціально-технічної інфраструктури в регіонах. Також заважають розвитку зеленого туризму все ті бойові дії, а також жорсткі умови ведення бізнесу в Україні, що і всім: відсутність законодавчого захисту та пільгового кредитування, податковий тиск. Працюють зелені садиби в основному влітку, ставати приватними підприємцями і платити податки і внески круглий рік селянам немає сенсу.






Скачати 239.94 Kb.

  • Рис. 1. Схема екологізації зеленого туризму на території НПП
  • І. розвиток еколого-орієнтованих видів туристичної діяльності
  • Управління екологічною безпекою зеленого туризму НПП «Меотида»
  • Розд іл 1 Загальна характеристика туристичного об ’ єкту (фізико-географічні та адміністративні дані)
  • Розділ 2 Характеристика сучасного екологічного стану туристичного об ’ єкта
  • Розділ 3 Характеристика туристичних потоків та туристичного обслуговування
  • Розділ 4 Особливості природоохоронної діяльності