Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Юридична академія україни імені ярослава мудрого

Юридична академія україни імені ярослава мудрого




Сторінка1/4
Дата конвертації24.05.2017
Розмір0.8 Mb.
  1   2   3   4
    Навігація по даній сторінці:
  • Харків

міністерство освіти І НАУКИ, молоді та спорту україни

національний університет “юридична

академія україни імені ярослава мудрого”


Наукова бібліотека


ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДДІЛІВ РІДКІСНИХ КНИГ

БІБЛІОТЕК В ІНФОРМАЦІЙНОМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННІ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
матеріали виступів учасників “круглого столу”

(м. Харків, 29 березня 2012 р.)

За загальною редакцією канд. пед. наук Н. П. Пасмор

Харків


2012

ББК 78.3


П35

Питання вдосконалення діяльності відділів рідкісних книг бібліотек в інформаційному забезпеченні науково-освітнього процесу : матеріали виступів учасників “круглого столу” (м. Харків, 29 берез. 2012 р.) / за заг. ред. Н. П. Пасмор. – Нац. ун-т “Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого”, наук.
б-ка. – Х.: Нац. ун-т “Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого”, 2012. – 67 с.

Тези друкуються мовою оригіналу

© Національний університет “Юридична

академія України імені Ярослава Мудрого”, 2012

ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ЯК ТЕХНОЛОГІЧНА БАЗА БІБЛІОТЕКИ ЕЛЕКТРОННИХ КОПІЙ РАРИТЕТНИХ ВИДАНЬ
В.Я.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Тацій, С.М. Іванов,

В.В. Карасюк, С.В. Глинянський

Нац. ун-т “Юрид. акад. України

ім. Ярослава Мудрого”
Центр інформаційних технологій (ЦІТ) університету зас-новано за ініціативи ректора Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого” Тація Василя Яковича у 2006 р.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності ЦІТ визначено створення електронних копій раритетних книг, що зберігаються у відділі рідкісних видань наукової бібліотеки університету.

З огляду на масштаби проекту розроблено стратегічний план із впровадження новітніх технологій у процес формування електронної бібліотеки, яка врешті має вмістити не тільки всі оцифровані копії раритетних видань, а й найактуальніші, найважливіші праці науковців нашого вузу, а згодом і весь навчальний та науковий фонд бібліотеки.

Бібліоте́чний фонд - упорядковане зібрання документів, що зберігається в бібліотеці. Бібліотечний фонд - це твори друку (книги, періодичні видання), а також інші документи (діафільми, мікрофільми, цифрові документи).
Електро́нна бібліоте́ка (англ. Digital library) - розподілена інформаційна система, що дозволяє зберігати і використовувати різнорідні колекції електронних документів (текст, графіка, аудіо, відео і т.і.)
Така робота вимагала залучення найкращих фахівців-бібліотекарів та використання найсучасніших інформаційних технологій. Саме тому це завдання доручено молодому і перспективному підрозділу, до числа співробітників якого також увійшли студенти університету.

З огляду на сказане ЦІТ став технологічною основою створюваної бібліотеки рідкісних видань, яка стане складовою Мультисервісної оптоволокнинної інформаційної магістралі нашого навчального закладу.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

При роботі у цьому напрямку використано більше 15 сучасних сканерів, які працювали і продовжують працювати щоденно, а для копіювання дуже старих та громіздких книг, що майже неможливо оцифрувати на планшетному сканері, – декілька фото- та відеокамер.

Окрім штатних співробітників підрозділу до цієї справи було вирішено залучити бажаючих та відповідальних студентів на волонтерській основі. Ці студенти отримали не тільки безцінний досвід роботи із сучасною комп’ютерною технікою та надсучасною комп’ютерною мережею, а й мали змогу долучитися до перлин правової думки, до столітніх фоліантів, із якими їм довелося працювати. Вони були у захопленні від такого спілкування із “сучасним” та “минулим”.

Відтак, для впорядкування та обліку роботи над рідкісними виданнями та з метою підвищення контролю якості електронних версій книг вирішено створити комплекс спеціалізованого програмного забезпечення.

Контроль якості продукції - встановлення відповідності продукції та процесів вимогам нормативно-технічної документації, зразкам-еталонам; інформація про перебіг виробничого процесу та підтримання його стабільності; захист підприємства від постачань недоброякісних матеріалів, енергоносіїв та ін.

До цього комплексу увійшло декілька модулів.



  1. Серверний модуль.

  2. Бази даних.

  3. Модуль адміністратора.

  4. Модуль для сканування рідкісного видання.

  5. Модуль для перевірки оцифрованого матеріалу.

  6. Модуль для автоматизованого графічного оброблення цифрового матеріалу.

  7. Модуль компіляції та контролю якості.

  8. Модуль для створення та редагування електронного каталогу.
    Електро́нний катало́г (скор.: е-каталог, англ. e-catalog) - каталог на електронному носії, який подає переважно зміст паперового каталогу та містить інформацію про продукти й послуги для клієнтів або ділових партнерів.


  9. Модуль для завантаження електронної копії раритетного видання до серверу ЦІТ.

  10. Веб-модуль, який працює в режимі електронного каталогу та повнотекстової бази електронних копій раритетних видань.

Таким чином, розробивши повний комплекс програмних засобів формування бібліотеки електронних копій раритетних видань, ЦІТ перейшов на якісно новий рівень роботи над рідкісними фоліантами.
Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Із впровадженням новітніх технологій ми маємо можливість створювати, обробляти, зберігати та у подальшому активно використовувати електронні копії книжок. Підвищення якості контенту електронної бібліотеки стало можливим також завдяки застосуванню сучасного обладнання та налагодженню технології отримання цифрових матеріалів.

Створення електронних копій видань – тривалий та кропіткий процес, оскільки така діяльність вимагає високої концентрації, зібраності, а також обережності та уважності, бо справу маємо з ветхими рідкісними виданнями. Цей процес розпочинається у відділі рідкісної книги, де відповідальні бібліотекарі після консультацій із кафедрами приймають рішення про необхідність оцифровування того чи іншого видання. Тільки після цього воно береться на облік і готується до обробки.

Усі книги оглядаються співробітниками ЦІТ, перевіряються на цілісність, підклеюються, проводиться підготовка до процесу сканування, наприклад, розділяються сторінки, а також заносяться до реєстру книг, що підлягають оцифровці.

Наступний етап створення електронної копії є найголовнішим – це процес сканування рідкісного видання за допомогою розробленого ЦІТ унікального спеціалізованого програмного забезпечення та використання сучасної електронної техніки різного профілю (сканерів різних форматів, фотоапаратів, відеокамер тощо).

Після отримання первісної електронної копії рідкісного видання починається процес її обробки, до якого входять:


1) внесення бібліографічної інформації про фоліант до загальної бази даних електронних копій раритетних видань на сервері ЦІТ; 2) перевірка якості відсканованого матеріалу та його “звірка” із оригіналом з метою виявлення неякісно оброблених сторінок (помилки сканера, недостатнє притиснення книги до скла сканера, “розмиття” тексту, його “обірваність”, випадково загнуті сторінки тощо), а також помилково пропущених чи двічі відсканованих сторінок; 3) виправлення виявлених недоліків;
4) графічне оброблення цифрових матеріалів: відскановані сторінки спочатку вирівнюються, потім на них виділяються частини із корисною інформацією (текст, малюнки), відсікається зайва інформація, для естетичного впорядкування та зменшення об’єму інформації (з метою заощадження місця на сервері). Така обробка здійснюється за допомогою спеціального програмного забезпечення під контролем оператора та є найтривалішим етапом у обробці книги.

Після остаточної обробки електронної копії раритетного видання вона завантажується на сервер ЦІТ до каталогу бібліотеки електронних копій раритетних видань. Така копія може бути переглянута на спеціальному сайті за адресою: http://oldlib.nulau.org.ua. (див. рис. 1 – 2)




Цент інформаційних технологій


Бібліотека електронних копій

Раритетних видань
створюється за ініціативи ректора Національного університету “Юридична академія України імені Ярослава Мудрого”
Тація Василя Яковича
Бібліотека електронних копій раритетних видань налічує:
книжок – 4284
сторінок – 1687392
Перейти до каталогу раритетних видань

Рис. 1. Головна сторінка бібліотеки електронних копій

раритетних видань
На фінальній стадії рідкісні видання, що пройшли процес оцифровки, знову переглядаються на цілісність. У разі виявлення пошкоджень, які виникли під час процесу сканування, книги повторно підклеюються та приводяться у належний стан. І нарешті, після завершення всіх робіт вони повертаються до відділу рідкісної книги на зберігання.

За необхідності може бути проведена процедура створення електронної портабельної (переносної) версії книги для її збереження на електронному носії. У цьому випадку книга додатково оброблюється та зберігається в одному з популярних форматів, як-от DjVu чи PDF.

Варто зазначити, що у зв’язку із створенням вищезазначеного веб-сайта електронної бібліотеки раритетних видань, який розміщений на сервері ЦІТ, потреба у виконанні останніх процедур із електронною копією раритетного видання практично відпадає, адже таку копію, за необхідності та наявності доступу до бібліотеки, можна буде переглянути з будь-якого місця на планеті за допомогою мережі Інтернет.

Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

Отже, підведемо підсумки. За 5 років роботи над рідкісними виданнями Центр інформаційних технологій оцифрував понад 4280 книг, що становить більше ніж 1 687 000 сторінок! І на цьому робота не завершується: постійно обговорюються ідеї вдосконалення тих чи інших програмних модулів, модернізується технологія створення копій рідкісних видань, запроваджуються новітні інформаційні та комп’ютерні технології, які дозволять ще швидше і якісніше копіювати безсмертні наукові здобутки.

Модуль - функціонально завершений фрагмент програми, оформлений у вигляді окремого файлу з сирцевим кодом або його іменованої частини (наприклад, Active Oberon), призначений для використання в інших програмах.



АРХІВНИЙ ФОНД ХАРКІВСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

ім. К. С. СТАНІСЛАВСЬКОГО: ІСТОРІЯ І МАЙБУТНЄ
Т. Б. Бахмет, Харків.

спец. муз.-театр. б-ка

ім. К.С. Станіславського
Не секрет, що архівні фонди бібліотек є не тільки їх прикрасою, а виступають, насамперед, ознакою самоцінності і унікальності бібліотеки, довіри до неї як до установи, яка, без сумніву, збереже і організує використання утримуваних нею документів.

Архівний фонд ХСМТБ ім. К.С. Станіславського заснований у 1996 р., тоді до бібліотеки було передано рукописи та документи з особистого архіву родини композитора М.В. Кармін-ського. Далі до бібліотеки надійшли особисті архіви діячів, які або померли, або виїхали за кордон: композиторів О. Жука, Б. Яровинського, Н. Юхновської, В. Борисова, П. Гайдамаки, О. Мамонтова, В. Птушкіна, О. Щетинського, О. Грінберга, музикознавців Г. Тюменєвої, Й. Миклашевського, Л. Решетникова, З. Юферової, акторів Ю. Жбакова, подружжя В. Сухарєвої та Б. Розена, Б. Табаровського та О. Рубінського, театрознавців В. Айзенштадта, Л. Філіппенко та Л. Кулішенко, письменників В. Добровольського та З. Сагалова, бібліографа Е. Беркович. Вищезгадані архіви містять багато різновидів документів: звичайні рукописи, машинопис, видання на правах рукопису та друковані, газетно-журнальні вирізки, фотографії, офіційні документи (посвідчення, дипломи, грамоти, довідки), листи, афіші та запрошення, звуко- та відеозаписи на різних носіях, малюнки, альбоми, картотеки тощо.

Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.

Крім особистих архівів, які формувалися персонально архівоутворювачами, у ХСМТБ є так звані “меморіальні архіви”, створені за ініціативи працівників бібліотеки – персональні меморіальні архіви композиторів І. Дунаєвського, Й. Шиллін-гера, Д. Клебанова. Метою цих зібрань є збереження документів різних осіб, які неможливо утримувати в загальних фондах бібліотеки (ксерокопії рідкісних документів, фото тощо), архівів установ мистецтв (наприклад, архів фотографій спектаклей
Харківського театру музичної комедії), збірок старих театральних афіш за різні роки з театральних установ України, навіть матеріалів двох фотовиставок (Г. Беремблюма та І. Слєти). Віднедавна відпрацьована і альтернативна форма придбання архівних матеріалів – оцифрування документів особистих архівів без приймання джерел до архівного фонду (матеріали оцифровуються та повертаються власнику). Такі матеріали зберігаються тільки в електронному вигляді (приклад – архів харківського фото- і кіноаматора М. Жебракова). Цікавим доповненням архівного фонду є колекція “Домашнє музикування харків’ян”, до якої увійшли і друковані нотні видання, і переписані від руки улюблені класичні твори та шлягери, знайдені в подарованих бібліотеці нотних колекціях.

Працювати з архівним фондом дозволено будь-якій особі, що ним цікавиться, з метою наукового дослідження або виконання творів.

Нотні видання - це видання, головним знаковим матеріалом яких є нотні знаки, за допомогою яких фіксуються музичні твори для збереження їх і навчання іншими користувачами.
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.
Обмеження стосуються тільки друку документів, який потребує дозволу архівоутворювачів.

Дуже важливою є справа популяризації архівних фондів. Пропаганда матеріалів архівного фонду відбувається шляхом організації книжкових виставок, вечорів, навіть свят. Наприклад, один із найбільш популярних архівів – зібрання документів композитора М.В. Кармінського – використовується викладачами та учнями музичних шкіл міста, науковцями завдяки заснованому бібліотекою Святу дитячої музики Марка Кармінського та міським музичним фестивалям. Крім того, проводяться різні дослідження в нашому архіві, публікуються матеріали в наукових виданнях. Так, частково в наукових збірках та Інтернет-виданнях опубліковані матеріали архіву Й. Миклашевсь-кого (його листування з музикознавцем Г. Тюменєвою), статті, присвячені родині театрознавця Ткаченка та композитору Шиллінгеру.

Бібліотека ім. К.С. Станіславського не входила у державну програму збереження бібліотечних та архівних фондів 2000-2005 р., оскільки не є сховищем національного значення. Та все ж ми розуміємо, що кожен архів є унікальним і може виявитися важливим для історії – не тільки нашого міста, а й нашої країни, а із завданням збереження таких архівів не впорається навіть ціла система державних архівів.

Сою́з Радя́нських Соціалісти́чних Респу́блік (скорочено - СРСР або Радянський Союз) - формально союз соціалістичних держав, утворених на уламках Російської імперії після революції 1917 року, наддержавне утворення, яке існувало в 1922–1991 роках у Центральній та Північній Азії, Східній Європі.

Труднощів із утриманням таких архівів багато – це брак робочих рук для розбору і обробки документів, оцифрування тих документів, що знаходяться в поганому стані, відбору матеріалів для реставрації та ін. Проблему можна було б вирішити шляхом залучення волонтерів-спеціалістів (поки що ми їх залучаємо тільки для консультацій з відбору документів та їх ідентифікації, причому безкоштовно).

Сьогодні ми практикуємо оцифрування фонду, особливо це стосується звукозаписів, зроблених на магнітній плівці, яка не може зберігатися довго. Перспективою можна вважати тотальне оцифрування документів та забезпечення доступу до них через Інтернет. Однак і це, і системи клімат-контролю, і спеціальне обладнання та матеріали поки що залишаються у мріях.




КНИГОЗБЕРІГАННЯ: ВІД РУКОПИСУ

ДО ЕЛЕКТРОННОГО НОСІЯ
О.І. Бекішева, наук. б-ка

Нац. ун-ту “Києво-Могилян. акад.”


Унікальною була бібліотека давньої Києво-Могилян-ської академії, закладена, вірогідно, ще в Братській школі. Свою бібліотеку, до якої входили й книги Йова Борецького і Тарасія Земки, – 2131 книгу вітчизняних і зарубіжних видань – заповів Колегіуму митрополит Петро Могила.
Братські школи - навчальні заклади в Україні у 16-18 ст., які організовувалися при братствах - громадських організаціях православних міщан з метою зміцнювати православ'я і чинити опір денаціоналізаційним впливам латинських (єзуїтських) і протестантських шкіл.
Кни́га Йо́ва (Книга Іова, Йов) - книга Старого Завіту Біблії та Танаху. Книга названа за іменем головного персонажу - «Йова» (івр. אִיּוֹב‎, Ijov).
Так було започатковано традицію дарувати Академії книги. Значні книжкові зібрання передали до академічної бібліотеки Єпіфаній Славинецький, Симеон Полоцький, митрополит Димитрій Ростовський, ректори Йоасаф Кроковський, Варлаам Ясинський, Давид Нащинський (129 книг), митрополити-покровителі Рафаїл Заборовський (137 книг), Тимофій Щербацький (144 книги), Гавриїл Кременецький (понад 70 книг), історики Микола Бантиш-Каменський (150 книг) й Василь Рубан (154 книги), професори Іван Самойлович (1147 книг), Амвросій Юшкевич. Щедро дарував книги гетьман Іван Мазепа. У 1768 р.
Мико́ла Микола́йович Банти́ш-Ка́менський (* 16 (27 грудня) 1737, Ніжин, Гетьманська Україна - † 1 лютого 1814, Москва, Російська імперія) - український історик, архівіст, громадський діяч консервативного крила (прибічник імператора Павла І-го).
Митрополит Тимофі́й (у світі Тихон Іванович Щербацький або Щербак; *1698 - †1767) - релігійний діяч, митрополит Київський і Галицький (1748-1757), учасник обрання 22 лютого 1750 року у Глухові гетьманом Лівобережної України Кирила Розумовського.
Амвросій Юшкевич (1690–1745) - православний церковний діяч доби Гетьманщини. Полеміст, викладач Киємо-Могилянської Академії. Єпископ Вологодський безпатріаршої РПЦ.
Васи́ль Григо́рович Ру́бан (нар.25 березня 1742, Білгород - пом.24 вересня 1795 року, Санкт-Петербург) - російський письменник, поет, видавець, перекладач (з латинської українського походження (родом із Бєлгорода).
Димитрій Ростовський (в миру Данило Савич Туптало; грудень 1651, Макарів, Київщина - 28 жовтня 1709, Ростов) - український та російський церковний діяч, вчений, письменник і проповідник, богослов, агіограф, шанований в Українській Православній Церкві та Російській Православній Церкві, митрополит Ростовський і Ярославський.
Йоаса́ф Кроко́вський (біля 1650-х - 1 липня 1718) - український церковний діяч. Ігумен Пустино-Микільського монастиря (з 1690). Ректор Києво-Могилянської колегії, яка при ньому перетворилася на академію (1701), архімандрит Києво-Печерської лаври (з 1697), митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Русі (з 1708).
Митрополит Рафаї́л, в миру Михайло Заборо́вський (нар. 1676, Зборів, Польща; нині Тернопільська область, Україна - † 22 жовтня 1747, Київ) - український церковний, громадський та освітній діяч. Архієпископ Київський і Галицький (з 1731), Митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії (з 1743), член Святійшого Синоду безпатріаршої РПЦ (з 1723).
Іва́н Самойло́вич (? - 1690) - гетьман Війська Запорозького, політичний та військовий діяч, реформатор, очільник Гетьманщини Лівобережної України та «Обох боків Дніпра» (від 1676 року). Намагався приєднати до козацьких територій Слобожанщину, але невдало.
Варлаа́м Яси́нський (*1627, Берестейське воєводство, Річ Посполита - †4 вересня 1707, Київ, Гетьманщина) - український церковний діяч, митрополит Київський, Галицький та всієї Малої Росії.
Симео́н По́лоцький (Самуїл Гаврилович Петровський-Ситнянович, Samuel Piotrowski-Sitnianowicz) (1629 - 25 серпня 1680) - один із видатних діячів східнослов'янської культури XVII ст., богослов, письменник, поет, драматург.
Єпифа́ній Славине́цький (поч. XVII ст. - †19 листопада 1675, Москва) - український поет, ієромонах, перекладач, філолог, оратор, богослов. Послідовник чеського педагога й ученого Яна Коменського. Про місце народження Єпіфанія Славинецького, як і про його мирське ім'я, достовірних звісток не збереглося.
Іван Мазепа Іва́н Мазе́па-Калединський (20 березня 1639, хутір Мазепинці - 21 вересня 1709, Варниця) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704-1709).
була заснована бібліотека при бурсі її вихованцем істориком М. Бантишем-Каменським.

На жаль, бібліотека Академії минулих років не збереглася до нашого часу. Значно постраждала вона від пожеж. Тільки 1780 р. згоріло близько 9 тис. томів, 1811 р. – понад 1000, а з ними – ті цінні відомості, які, можливо, пролили б більше світла на нашу історію. У 1920-х рр. із закриттям Духовної академії бібліотека була розформована, книги потрапили до різних книгосховищ. Частина їх знаходиться нині в Національній бібліотеці України ім. В.Вернадського. На деяких з них можна побачити автографи власників – професорів, ректорів Академії, її покровителів, меценатів.

У 1992 р. відбулося відродження славетної “Києво-Могилянської академії” та її бібліотеки майже з першої книжки. За 20-річний період існування фонд бібліотеки налічує вже більше 560 тис. екземплярів. І досі питому вагу надходження літератури становлять дарунки наших меценатів, представників науки та культури як з України, так і з-за кордону. Величезний внесок у фонди бібліотеки зробили відомі представники української діаспори, з найкращих книжок яких сформувалися приватні колекції (зараз їх вже 54) і фонд рідкісних та цінних видань, що складає вже більше 5 тис. примірників: найдавніші видання фонду; прижиттєві видання класиків та неокласиків світової літератури; видання про історію Києво-Могилянської академії тощо.

Світова́ літерату́ра- сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо.
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА або просто Могилянка) - вищий навчальний заклад в Україні. Заснований 1615 року. Розміщується в корпусах історичної Києво-Могилянської академії, від якої отримав свою назву.
Звичайно, саме стародруків та інкунабул у чистому вигляді наші фонди не мають, але цінні та рідкісні видання відбиралися за: значенням існуючих примірників; змістом; незвичайністю; зовнішнім виглядом; маргільними написами; печатками; екслібрисами; автографами авторів; видані поза межами України (видання наукових установ, прижиттєві видання українських письменників та науковців діаспори); а також періодичні видання політичних, наукових та літературно-мистецьких осередків, видані до 1946 р.
Преса - друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений наклад.

Найдавнішою друкованою книгою фонду рідкісних видань Наукової бібліотеки НаУКМА вважається видання, що вийшло у світ у 1676 р. в Йені (Німеччина). Воно являє собою коментарі та тлумачення до відомої книги Гуго Гроція (юрист, філософ, драматург, поет) “Про право війни і миру” (De Jure Belli ac Pacis) написані Валентином Фельтаймом ректором Йєнської Академії.

Хоча девіз нашої Alma Mater “Час плинний, Києво-Могилянська академія вічна”, все ж таки час, суб’єктивні та об’єктивні чинники призводять до втрати світових надбань науки і культури, псування раритетних видань.

Гу́го Гро́цій (Гуго де Грот, лат. Hugo Grotius, нід. Hugo de Groot, Huig de Groot, *10 квітня 1583 - 28 серпня 1645) - нідерландський юрист та поет, один із основоположників сучасного міжнародного права («Вступ до голландської юриспруденції», «Про право війни і миру»).
А́льма-ма́тер (лат. alma mater - «мати-годувальниця») - старовинна студентська алегорична назва університету чи коледжу (який дає «поживу для роздуму»). У переносному значенні - місце, де хтось виховувався, набув професійних навичок.
І особливі умови збереження та обслуговування читачів, консервування і оправа зіпсованих видань, прийняті для ФРВ у нашій бібліотеці, на жаль, зарадити цьому не можуть через значний вік таких книг, поганий фізичний стан, досить низьку механічну міцність паперу, руйнування цвіллю, грибком, комахами, іншими шкідливими факторами.
Мі́цність - здатність матеріалу чинити опір незворотній (пластичній, в'язкій) деформації і руйнуванню (розділенню на частини) під дією навантажень або інших факторів (усадка, нерівномірне температурне поле і т. д.).
Зважаючи на сказане вище, та беручи до уваги всебічну велику цінність таких документів, для створення цифрових копій старовинних документів було засновано підрозділ сканування документів. Завданням цього підрозділу стало створення та впровадження ефективної технології сканування, зберігання та представлення старовинних документів. На відміну від технології сканування сучасних документів при скануванні старовинних матеріалів необхідно враховувати багато особливостей роботи з ними. Це і відповідні умови збереження старовинних документів під час сканування, і необхідність забезпечення високої якості відсканованих документів, і надійне зберігання цифрових копій старовинних документів та створення зручного механізму представлення таких копій для кінцевих користувачів. Усе це дозволить дослідникам якомога рідше звертатися до оригіналів.

У збереженні старовинних документів під час сканування значну роль відіграє спеціалізований книжковий сканер ATIZ BookDrive DIY, який комплектується V-образною колискою и V-образним притискаючим книгу склом. Цей сканер дозволяє сканувати документи без необхідності їх повного розгортання та притискання до пласкої поверхні, крім того в його


лампі освітлення відсутні ультрафіолетова та інфрачервона частини спектру які мають негативний вплив на папір старовинних документів. З повними технічними характеристиками сканера можна ознайомитись на сайті http://www.atiz.ru. Для обробки результатів сканування використовується програмне забезпечення BookDrive Capture 5.0.2

За допомогою вбудованої в ПЗ BookDrive спеціалізованої скриптової мови ця програма була спеціально налаштована для швидкого та зручного процесу сканування. Висока якість результатів сканування досягнута за рахунок спеціальної підготовки співробітників, що виконують сканування, та завдяки використанню графічного формату TIFF для збереження результатів сканування. Всі результати сканування зберігаються лише в графічному вигляді. Конвертація графічного зображення сторінок документів в їх текстовий вигляд поки що неможлива через відсутність ефективного програмного забезпечення для автоматичного розпізнавання та перевірки текстів стародавніми Європейськими мовами. В майбутньому, якщо з’явиться необхідне програмне забезпечення, процес конвертації буде значно полегшено.

Надійність зберігання цифрових копій старовинних документів забезпечується сервером з RAID 50 масивом. Розмір RAID масиву нині становить 2 Тб та може бути збільшений при необхідності. Крім збереження результатів сканування в TIFF форматі, вони також зберігаються в JPG форматі, який займає в 10-15 разів менше місця при певному погіршенні якості зображення.

Умови користування фондом рідкісних видань виписані у положенні про ФРВ, зокрема: 1) робота зі стародруками, рідкісними і цінними матеріалами дозволяється лише у читальній залі і тільки за спеціально призначеними для цього місцями;


4) під час роботи з матеріалами фонду рідкісних і цінних книг не дозволяється: виносити їх за межі читальної зали; вносити до читальної зали друковані видання, фото і ксерокопії друкованих видань, коректуру, які не належать Бібліотеці; копіювати матеріали фототехнікою із спалахом та при допомозі копіювальних апаратів (сканер, ксерокс);
Друко́вані за́соби ма́сової інформа́ції (пре́са) - періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і.
Копіюва́льний апара́т (копір; також ксерокопіювальний апарат (скор. ксерокс) - жаргонізм, копіювально-множний апарат, КМА) - пристрій, призначений для одержання копій документів, фотографій, малюнків і інших двомірних зображень на папері й інших матеріалах.
брати документи вологими та брудними руками; швидко гортати сторінки стародруків; залишати багато закладок, оскільки це деформує блок книги;перегинати книгу вздовж корінця; загинати кути сторінок; самостійно розрізати нерозрізані сторінки; класти на видання папір, на якому робляться виписки; копіювати ілюстрації через кальку; спиратися руками на книгу.
  1   2   3   4



  • Харків