Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Ютерних технологій в електроенергетиці іванків андрій володимирович

Скачати 145.67 Kb.

Ютерних технологій в електроенергетиці іванків андрій володимирович




Скачати 145.67 Kb.
Дата конвертації03.06.2017
Розмір145.67 Kb.
ТипАвтореферат

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський НАЦІОНАЛЬНИЙ технічний Університет

імені Івана Пулюя
ФАКУЛЬТЕТ ПРИКЛАДНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЕЛЕКТРОІНЖЕНЕРІЇ
КАФЕДРА СИСТЕМ ЕЛЕКТРОСРОЖИВАННЯ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЦІ

ІВАНКІВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 621.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Іва́н Па́влович Пулю́й (Ivan Puluj, Johann Puluj; 2 лютого 1845(18450202), містечко Гримайлів, нині смт, Гусятинський район - 31 січня 1918, Прага) - український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч.
9

ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ

РЕЖИМАМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ВАТ «ТЕКСТЕРНО»

8.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
05070103 «Електротехнічні системи електроспоживання»



Автореферат

дипломної роботи на здобуття освітнього ступеня «магістр»


Тернопіль

2017


Роботу виконано на кафедрі систем електроспоживання та комп’ютерних технологій в електроенергетиці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України


Керівник роботи:

кандидат технічних наук, доцент кафедри систем електроспоживання та комп’ютерних технологій в електроенергетиці
Оробчук Богдан Ярославович,
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя,


Рецензент:

кандидат технічних наук,

доцент кафедри світлотехніки та електротехніки



Костик Любов Миколаївна,

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя,





Захист відбудеться 23 лютого 2017 р. о 14.00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 40 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 46, навчальний корпус № 7, ауд. 310


ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОБОТИ
Актуальність теми. При дослідженні режимів електричних мереж необхідно звернути особливу увагу на явища, пов'язані з передачею реактивної потужності по мережі, а також на способи її компенсації. На відміну від активної потужності реактивна потужність споживається елементами мережі і електроприймачами в співрозмірних кількостях. При цьому вона може генеруватися не тільки на електричних станціях, але і в мережі. Зокрема, генерація реактивної потужності ємкістю ліній є вимушеною.

Реактивна потужність є практично вдалою формою обліку умов протікання періодичних процесів в колі змінного струму.

Потужність електричного струму - фізична величина, що характеризує швидкість передачі або перетворення електричної енергії. Одиницею вимірювання потужності в CI є ват (Вт, W).
Електрична мережа (мережа живлення, електромережа) - взаємозв'язана мережа, призначена для постачання та розподілу електричної енергії від постачальників до кінцевих споживачів. Вона складається з генеруючих станцій, високовольтних ліній електропередач та розподільчих ліній, які доставляють енергію до розподільчих пристроїв підстанцій, ввідних пристроїв, ввідно-розподільчих пристроїв, та головних розподільчих щитів.
Змі́нний струм - електричний струм, сила якого періодично змінюється з часом.
Оскільки для забезпечення умов їх протікання при допустимих параметрах режиму доводиться застосовувати спеціальні компенсуючі пристрої, то виникає завдання їх найвигіднішого використання в умовах експлуатації мережі.
Умо́ви експлуата́ції - сукупність факторів, що діють на виріб при його експлуатації і впливають на функціювання й працездатність цього виробу.
При рішенні цієї задачі доцільно перш за все з'ясувати, з якими додатковими явищами пов'язана передача реактивної потужності по елементах мережі і який вплив ці явища мають на техніко-економічні показники роботи систем електропостачання..

Як відомо, передача реактивної потужності приводить до збільшення втрат напруги в мережі. З передачею реактивної потужності безпосередньо пов'язано збільшення навантаження у відповідних елементах мережі. Звідси має місце також і збільшення втрат активної потужності в елементах системи електропостачання, яке повинно враховуватися в балансі по системі, тобто компенсуватися відповідною додатковою встановленою потужністю устаткування електричних станцій.

Те́хніко-економі́чні пока́зники - величини, які характеризують матеріально-виробничу базу підприємств, використання знарядь і предметів праці, організацію виробництва, затрати на виробництво продукції.
Встано́влена поту́жність (англ. nameplate capacity; installed capacity) - сума номінальних потужностей сукупності елементів об'єкта, який розглядається. Дане поняття знайшло застосування у таких галузях, як електроенергетика, хімічна промисловість, паливна промисловість, металургія, гірнича промисловість тощо.
Одночасно збільшуються втрати енергії за будь-який проміжок часу. Додаткова витрата електроенергії означає додаткову витрату енергоносіїв (практично — палива), що пов'язано з додатковими грошовими і матеріальними витратами.

Це означає, що для виконання поставленого перед нами завдання насправді потрібна генерація відповідно більшої реактивної потужності, тобто практично установка додаткових компенсуючих пристроїв.

З викладеного виходить, що визначення оптимального робочого режиму електричної мережі в процесі її поточної експлуатації потрібна значна кількість інформації про параметри режиму і потрібне виконання достатньо складних розрахунків по її обробці і отриманню відповіді.

В теорії інформації вла́сна інформ́ація (англ. self-information), або несподі́ваність (англ. surprisal), - це міра кількості інформації, пов'язаної з подією в імовірнісному просторі, або зі значенням дискретної випадкової величини.
Електропостача́ння (постачання електричної енергії, енергопостачання) - це комплекс технічних засобів і організаційних заходів для забезпечення споживача електроенергією; надання електричної енергії споживачу за допомогою технічних засобів передачі та розподілу електричної енергії на підставі договору.
В деяких випадках завдання повинно вирішуватися одночасно для всієї енергетичної системи. Для цього потрібне достатньо складне програмне і апаратне забезпечення, що здійснює отримання і обробку інформації, а також управління всіма автоматизованими пристроями, наявними в системі.
Апара́тне забезпе́чення (англ. hardware; сленг. залі́зо) - комплекс технічних засобів, який включає електронний пристрій і, зокрема, ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.

Робота є актуальною, так як впровадження запропонованого програмного забезпечення і адаптивної системи управління дозволяють зменшити втрати енергії, грошові витрати на споживання і генерацію реактивної потужності та підтримувати постійний рівень напруги у приймального кінця мережі.




Мета і завдання дослідження.
Метою роботи є визначення оптимальних режимів роботи електричних мереж та розробка програмного забезпечення для розрахунку оптимальних режимів роботи електричних мереж.
Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Для досягнення мети роботи були поставлені такі задачі:



  • провести огляд існуючих методів оптимізації для реалізації поставленої задачі;
    Оптиміза́ція (англ. optimization, optimisation) - процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва). Задача оптимізації сформульована, якщо задані: критерій оптимальності (економічний - тощо; технологічні вимоги - вихід продукту, вміст домішок в ньому та ін.)


  • розробити метод оптимізації за реактивною потужністю;

  • розробити програмне забезпечення методу оптимізації;

  • розробити адаптивну систему керування режимами електроспоживання;

  • дослідити і отримати оптимальні режими для ВАТ «ТЕКСТЕРНО».


Об'єкт дослідження - електрична мережа ВАТ «ТЕКСТЕРНО».
Предмет дослідження – методи оптимізації поточного режиму електроспоживання по реактивній потужності, адаптивна система управління режимами електроспоживання.
Наукова новизна отриманих у роботі результатів полягає в наступному:

  • запропоноване програмне забезпечення дозволяє вирішити комплекс проблем, пов'язаних з оптимальним розподілом реактивної потужності по мережі;

  • розроблена адаптивна система управління дозволяє здійснювати постійний контроль над навантаженнями підстанцій і конфігурацією мережі, оперативно реагувати на будь-які зміни і проводити точний розрахунок для нового режиму;

  • стандартне апаратне забезпечення для інформаційного режиму роботи адаптивної системи управління і сумісність системи з будь-яким устаткуванням, вже встановленого на підстанціях, може використовувати розроблене програмне забезпечення на ВАТ «ТЕКСТЕРНО».



Практична значимість отриманих результатів полягає у використанні запропонованих методів досліджень та методів математичного програмування, які застосовані у роботі, що в свою чергу дозволяють знайти екстремальне значення цільової функції, аналітичних і математичних припущеннях, електротехнічних і математичних законах при вирішенні практичних задач.
Цільова функція - функція, що зв'язує мету (змінну, що оптимізується) з керованими змінними в задачі оптимізації.
Математи́чне програмува́ння - це прикладна математична дисципліна, яка досліджує екстремум функції (задачі пошуку максимуму або мінімуму) і розробляє методи їх розв'язання. Такі задачі ще називають оптимізаційними.


Апробація. Основні положення роботи і її результати доповідалися на студентській науково-технічній конференції «Актуальні питання розвитку агропромислового комплексу» 22-24 листопада 2016 р. (Бережани, 2016 р.)

Структура роботи. Робота складається зі вступу, 8 розділів, висновків, переліку посилань (41 найменування), 3 додатків.

Загальний обсяг текстової частини – 134 сторінoк, 21 таблиці, 20 рисунків.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі подано загальну характеристику роботи: стан розробки наукової проблеми й актуальність, мету і завдання роботи, об’єкт та предмет дослідження, описану наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.
У першому розділі «Аналітична частина» розглянуто основні поняття і визначення оптимізації, математичної моделі, методів розв’язку оптимізаційних задач та вибору методу оптимізації для вирішення поставленої задачі.
Зада́ча оптиміза́ції - задача знаходження точки (точок) мінімуму, або декількох мінімумів заданої функції.
Математи́чна моде́ль - система математичних співвідношень, які описують досліджуваний процес або явище. Математична модель має важливе значення для таких наук, як: економіка, екологія, соціологія, фізика, хімія, механіка, інформатика, біологія та ін.

Показник, за величиною якого оцінюють, чи є рішення оптимальним, називається критерієм оптимальності.

Крите́рій оптима́льності (рос. критерий оптимальности; англ. optimum criterion; нім. Optimalitätskriterium n) - основний показник якості роботи системи.
В якості критерію оптимальності найчастіше приймається економічний критерій, що є мінімумом витрат на реалізацію поставленого завдання. При заданій або обмеженій величині вказаних витрат економічний критерій виражається в отриманні максимального прибутку. У електроенергетиці залежно від вимог поставленого завдання можуть застосовуватися і інші критерії оптимальності, зокрема, критерій надійності електропостачання, критерій якості електроенергії, екологічний критерій.

Розв’язок оптимізаційної задачі включає наступні етапи: збір початкових даних; складання математичної моделі, під якою розуміється формалізований математичний опис вирішуваного завдання; вибір методу розв’язку, що визначається видом математичної моделі; виконання математичних обчислень, що доручається, як правило, комп'ютеру; аналіз розв’язку задачі.

Для розв’язку переважної більшості оптимізаційних задач використовуються методи математичного програмування, що дозволяють знайти екстремальне значення цільової функції при співвідношеннях між змінними, встановлюваних заданими обмеженнями, в діапазоні зміни змінних, що визначається певними граничними умовами.

Вибір методу математичного програмування для вирішення оптимізаційної задачі визначається видом залежностей в математичній моделі, характером шуканих змінних, категорією початкових даних і кількістю критеріїв оптимальності.

Перед вибором методу оптимізації було проведено короткий аналіз задач, які повинні розв’язувати програмне забезпечення, що розробляється:

- програма повинна розв’язувати задачу умовної мінімізації, тобто знаходити відносний екстремум, оскільки в математичній моделі окрім лінійних обмежень матимуть місце і нелінійні;

- оскільки цільова функція – функція декількох змінних, то вона може мати декілька екстремумів, і в цьому випадку програма повинна здійснювати пошук локального мінімуму.

Провівши аналіз методів оптимізації, що часто використовуються, для реалізації поставленої мети був вибраний градієнтний метод квадратичного програмування, який є найбільш ефективним з вище розглянутих градієнтних методів, модифікований з методами поліноміальної апроксимації.

Екстремум - найбільше та найменше значення функції на заданій множині.
Градіє́нтний спуск (англ. gradient descent) - це ітераційний алгоритм оптимізації першого порядку, в якому для знаходження локального мінімуму функції здійснюються кроки, пропорційні протилежному значенню градієнту (або наближеного градієнту) функції в поточній точці.

Даний метод дозволяє створити надійну програму, що відповідає всім вище перерахованим вимогам.


У другому розділі «Науково-дослідна частина» було виконано розробку методу оптимізації за реактивною потужністю.

Потрібна в електроенергетичній системі (ЕЕС) сумарна потужність компенсуючих пристроїв (КП) визначається з рівняння балансу реактивної потужності. Цю потужність необхідно розмістити у вузлах електричної мережі з мінімальними витратами:


де - сумарна реактивна потужність, що генерується в ЕЕС, включаючи реактивну потужність, що поступає з сусідніх ЕЕС;



- сумарна реактивна потужність споживачів ЕЕС, включаючи реактивну потужність, що віддається в сусідні ЕЕС;

- сумарна реактивна потужність власних потреб електростанцій;

- сумарні втрати реактивної потужності;

- сумарне споживання реактивної потужності в ЕЕС.
Питання про розміщення компенсуючих пристроїв в електричній мережі реальної ЕЕС є складним оптимізаційним завданням. Складність полягає в тому, що електроенергетичні системи є великими системами, що складаються з взаємозв'язаних підсистем. Розглядати ізольовано кожну окрему підсистему не можна, оскільки властивості великих систем визначаються характером взаємозв'язків окремих підсистем.

У загальному вигляді задача оптимізації розміщення КП формулюється таким чином: визначити реактивні потужності наявних у вузлах 6…35 кВ синхронних машин G, потужності КП в мережах всієї напруги Qкв, Qкс, Qкн, а також значення реактивних потужностей Qеi (i=1, 2 …, n), що передаються в мережі споживачів, при яких забезпечується мінімум сумарних витрат.

В цьому розділі було розглянуто задачу безумовної оптимізації, тобто знаходження абсолютного мінімуму. При розв’язку поставленої задачі для знаходження оптимального режиму роботи мережі ВАТ «ТЕКСТЕРНО» потрібно знайти відносний мінімум, оскільки система обмежень матиме нелінійний вигляд (розділ "Технологічна частина"). Таким чином, перед нами поставлена задача умовної оптимізації за реактивною потужністю, для якої ми застосовуємо вибраний раніше градієнтний метод квадратичного програмування.
У третьому розділі «Технологічна частина» було виконано розробку програмного забезпечення методу оптимізації.

Задача умовної оптимізації - задача оптимізації, допустима множина X якої є власною підмножиною Rn.
Розробка програмного забезпечення (англ. software engineering, software development) - це рід діяльності (професія) та процес, спрямований на створення та підтримку працездатності, якості та надійності програмного забезпечення, використовуючи технології, методологію та практики з інформатики, керування проектами, математики, інженерії та інших областей знання.

Для оптимізації режимів за реактивною потужністю розроблено комплекс програм (див. рис. 1). Його умовно можна розділити на дві частини:

1) інтерфейсна частина, розроблена в зручному і зрозумілому вигляді, призначена для роботи з користувачем будь-якого рівня;

2) розрахункова частина, яка безпосередньо виконує необхідні розрахунки для отримання оптимальних режимів.

Для розрахунку оптимального режиму розроблена програма умовної оптимізації з нелінійними обмеженнями. В якості початкових даних для цієї програми використовується вузлова напруга, розрахована для неоптимального режиму. Оптимізація проводиться градієнтним методом квадратичного програмування.

Квадратичне програмування (англ. Quadratic programming, QP) - особливий тип оптимізаційної задачі. Це задача оптимізації (зведення до мінімуму або максимуму) квадратичної функції декількох змінних при лінійних обмеженнях на ці змінні.




Рисунок 1 – Блок-схема розробленого програмного забезпечення
Програма розрахунку неоптимального сталого режиму включає алгоритм трикутного розкладання матриці і ітераційний алгоритм розв’язку системи нелінійних рівнянь подібний до методу Гауса-Зейделя, модифікований для розв’язку мережевих нелінійних задач [2, 4, 8]. Особливістю ітераційного алгоритму є те, що на кожній подальшій ітерації для визначення вузлових струмів джерел використовується значення вузлової напруги, отримане на попередній ітерації:

.






У четвертому розділі «Проектно-конструкторська частина» розглянуто функції автоматизованої системи, виконано її опис, сформульовані вимоги до устаткування і програмного забезпечення, вибрано устаткування для адаптивної системи.
Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) - сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина. АС являє собою організаційно-технічну систему, що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво тощо) або їх поєднаннях.

Функції автоматизованої системи полягають у наступному:

- збір, накопичення і передача інформації, що характеризує режим електроспоживання комбінату (інформація про навантаження);

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

- збір, накопичення і передача інформації, що характеризує стан електричної мережі (інформація про обриви ліній і переклади в ремонт устаткування):

- передача інформації з контрольних точок на диспетчерський пункт і назад;

- обробка отриманої інформації, розрахунок режиму електроспоживання;



- автоматична зміна параметрів пристроїв, що регулюють реактивну потужність, в місцях, де це можливо.

При первинному запуску системи в експлуатацію збирається інформація про конфігурацію електричної мережі. Другим етапом роботи автоматизованої системи є передача по лініях зв'язку зібраної інформації з підстанцій на диспетчерський пункт. Третім етапом є розрахунок поточного режиму роботи електричної мережі, знаходження оптимального режиму роботи електричної мережі, описаний в попередніх розділах пояснюючої записки. Отримуємо результати розрахунку, необхідні для автоматичного впровадження оптимального режиму роботи мережі на практиці: потужності компенсуючих пристроїв. Наступним етапом є передача результатів розрахунку по лініях зв'язку назад на підстанцію.Завершальним етапом можна вважати регулювання компенсуючих пристроїв даними розрахунку.

При впровадженні автоматизованої системи на ВАТ «ТЕКСТЕРНО» повинні бути передбачені засоби ефективного контролю працездатності устаткування, діагности датчиків, підсистем всіх рівнів і системи в цілому, як в автоматичному режимі, так і за ініціативою обслуговуючого персоналу.
Автома́тика (грец. αύτόματος - самодіючий) - галузь науки і техніки, яка розробляє технічні засоби і методи для здійснення технологічних процесів без безпосередньої участі людини.
Виведення параметрів повинно проводитися автоматично на дисплеї і, на вимогу, на друк.

У п’ятому розділі «Спеціальна частина» виконано розрахунок параметрів схеми заміщення та мережі при різних навантаженнях.

На першому етапі (див. рис. 1) за допомогою розробленого програмного забезпечення були розраховані неоптимальні режими роботи мережі ВАТ "ТЕКСТЕРНО" з компенсацією реактивної потужності при коефіцієнті реактивної потужності . При номінальних навантаженнях втрати активної потужності склали кВт. При максимальних навантаженнях - кВт.

Провівши розрахунок оптимального режиму мережі ВАТ "ТЕКСТЕРНО" при номінальних навантаженнях, було отримане мінімальне значення втрат активної потужності в мережі Ропт = 84500 кВт. Ефект розробленого програмного забезпечення оцінюється по зниженню втрат активної потужності на величину кВт.

Провівши розрахунок оптимального режиму мережі ВАТ "ТЕКСТЕРНО" при максимальних навантаженнях, було отримане мінімальне значення втрат активної потужності в мережі Ропт = 89320 кВт. Ефект розробленого програмного забезпечення оцінюється по зниженню втрат активної потужності на величину кВт.

У шостому розділі «Обґрунтування економічної ефективності» запропоновано методику оцінки економічної ефективності інженерних рішень та виконано економічне обґрунтування результатів проведеного дослідження.
У сьомому розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» запропоновано заходи, що забезпечують вирішення питань електробезпеки на підстанції, виконано розрахунок захисного заземлюючого пристрою для підстанції, виконано організацію та розробку заходів захисту від впливу енергетичних параметрів обслуговуючого персоналу підстанції.
У восьмому розділі «Екологія» проаналізовано сучасний стан текстильної промисловості України, запропоновано підходи до екологічної сертифікації та екологічних стандартів в текстильній галузі.
ВИСНОВКИ
На підставі виконаних досліджень в дипломній роботі зроблено наступні висновки:

1. Розроблене програмне забезпечення дозволяє вирішити комплекс проблем, пов'язаних з оптимальним розподілом реактивної потужності по мережі.

2. Розроблена адаптивна система управління дозволяє здійснювати постійний контроль над навантаженнями підстанцій і конфігурацією мережі, оперативно реагувати на будь-які зміни і проводити точний розрахунок для нового режиму.

3. Впровадження представленого комплексу, що складається з програмного забезпечення і адаптивної системи управління, на будь-яке підприємство з будь-якою складно замкнутою мережею, в даному випадку на ВАТ «ТЕКСТЕРНО» дозволяють:

- значно зменшити втрати енергії;

- підтримувати постійний рівень напруги у приймального кінця мережі;

- значно зменшити грошові витрати на споживання і генерацію реактивної потужності.
4. Мінімум апаратного забезпечення, необхідного для інформаційного режиму роботи адаптивної системи управління, і сумісність системи з будь-яким устаткуванням, вже встановленого на підстанціях, дозволяє зробити висновок про доцільність застосування розробленого програмного забезпечення на ВАТ «ТЕКСТЕРНО» і інших крупних промислових підприємствах..

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Іванків А.А. Адаптивна система керування режимами електропостачання. Актуальні питання розвитку агропромислового комплексу: зб. тез доповідей студентської науково-практичної конференції (Бережани, 22–24 листоп. 2016) // Бережани: ВП НУБІП України «Бережанський агротехнічний інститут», 2016. – С. 90.


АНОТАЦІЯ
Іванків А.В. Дослідження адаптивної системи керування режимами електропостачання ВАТ «Текстерно», 8.05070103 – Електротехнічні системи електроспоживання, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Тернопіль, 2017.
Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя (скорочено ТНТУ ім. І. Пулюя) - провідний вищий технічний навчальний заклад Західної України, заснований в 1960 році.

У дипломній роботі розглянута актуальність впровадження програмного забезпечення і адаптивної системи управління, що дозволяє зменшити втрати енергії, витрати на споживання і генерацію реактивної потужності та підтримувати постійний рівень у споживачів.
Розгортання програмного забезпечення (Розгортання ПЗ, англ. Software deployment) - це усі дії, що роблять програмну систему готовою до використання. Даний процес є частиною життєвого циклу програмного забезпечення.

Розроблене програмне забезпечення дозволяє вирішити комплекс проблем, пов'язаних з оптимальним розподілом реактивної потужності по мережі.

Запропонована адаптивна система управління дозволяє здійснювати постійний контроль над навантаженнями підстанцій і конфігурацією мережі, оперативно реагувати на будь-які зміни і проводити точний розрахунок для нового режиму.
Ключові слова: електропостачання, адаптивна система управління, програмне забезпечення, методи оптимізації, схема заміщення.

ANNOTATION
Andriy Ivankiv. Research of adaptive control system of modes power supply of factory «Texterno», 8.

Power Supply - музичний альбом гурту Budgie. Виданий у жовтні 1980 року лейблом RCA. Загальна тривалість композицій становить 37:18. Альбом відносять до напрямку хард-рок, важкий метал.
05070103 – Electrotechnical Systems of Electricity Consumption; Ternopil Ivan Puluj National Technical University; Ternopil, 2017.
In the diploma paper examined the relevance of software implementation and adaptive management, whath can reduce energy loss, the cost of consumption and generation of reactive power to maintain a constant level of voltage of consumer.

The developed software can solve the complex problems associated with optimal distribution of reactive power on the network



The proposed adaptive control system allows perform continuous monitoring of the load substations and network configuration, to respond quickly to any changes and carry out a precise calculation for the new regime.
Key words: electrical supply, adaptive control system, software, optimization methods, equivalent circuit.


Скачати 145.67 Kb.

  • ІВАНКІВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ РЕЖИМАМИ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ВАТ «ТЕКСТЕРНО
  • Оробчук Богдан Ярославович, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, Рецензент
  • Костик Любов Миколаївна
  • ЗАГАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОБОТИ Актуальність теми.
  • Мета і завдання дослідження. Метою роботи є визначення оптимальних режимів роботи електричних мереж та розробка програмного забезпечення
  • Обєкт дослідження
  • Практична значимість отриманих результатів
  • ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ У вступі
  • У першому розділі «Аналітична частина»
  • У другому розділі «Науково-дослідна частина»
  • Технологічна частина»
  • У четвертому розділі « Проектно-конструкторська частина»
  • У п’ятому розділі « Спеціальна частина»
  • У шостому розділі «Обґрунтування економічної ефективності»
  • У сьомому розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях»
  • У восьмому розділі «Екологія»
  • АНОТАЦІЯ Іванків А.В. Дослідження адаптивної системи керування режимами електропостачання ВАТ «Текстерно»
  • Тернопільський національний технічний університет
  • Ключові слова