Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



З а к о н у к р а ї н и про тваринний світ

Скачати 335.35 Kb.

З а к о н у к р а ї н и про тваринний світ




Скачати 335.35 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації28.04.2017
Розмір335.35 Kb.
  1   2

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про тваринний світ



( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 14, ст.
Твари́ни (лат. Animalia або лат. Metazoa) - царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись.
Відомості Верховної Ради України Відомості Верховної Ради України - офіційне друковане видання (нормативний бюлетень) Верховної Ради України, в якому здійснюється офіційне опублікування законів України, постанов Верховної Ради України, інших офіційних актів парламенту, а також змін в адміністративно-територіальному поділі України.
97 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами


N 1158-VI (
1158-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 30, ст.428
N 1827-VI (
1827-17 ) від 21.01.2010 }


Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного


середовища, національним багатством України, джерелом духовного та
естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових
досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і
лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних
цінностей.
Фа́уна (новолат. fauna, від лат. Fauna - богиня лісів і полів, заступниця стад тварин) - історично сформована сукупність видів тварин, що живуть у певній області та входять до всіх її біогеоценозів.
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.

В інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в Україні за


участю підприємств, установ, організацій і громадян здійснюються
заходи щодо охорони, науково обгрунтованого, невиснажливого
використання і відтворення тваринного світу.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



Стаття 1. Законодавство України про охорону, використання і
відтворення тваринного світу

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення


тваринного світу, об'єкти якого перебувають у стані природної
волі, у напіввільних умовах чи в неволі, на суші, у воді, грунті
та повітрі, постійно чи тимчасово населяють територію України або
належать до природних багатств її континентального шельфу та
виключної (морської) економічної зони, регулюються Конституцією
України ( 254к/96-ВР ), цим Законом, законами України "Про охорону
навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про мисливське
господарство та полювання" ( 1478-14 ) та іншими
нормативно-правовими актами.
Континента́льний шельф (рос. континентальный шельф, англ. continental shelf, нім. Kontinentalschelf m, n) - частина континенту, занурена нижче рівня моря.
Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Відносини у галузі охорони, використання і відтворення


сільськогосподарських, свійських тварин, а також діяльність,
пов'язана з охороною і використанням залишків викопних тварин,
регулюються відповідним законодавством України.
Вимира́ння - це часткове або цілковите зникнення окремих видів, груп рослин і тварин або цілих флор і фаун з певної території чи акваторії. Вимирання живих організмів може бути спричинене антропогенними, кліматичними та іншими чинниками.
Свійські тварини (наукове означення) - зоологічні види тварин, що повністю або частково утримуються людиною, живуть з людиною та розводяться нею. Більшість з них були приручені доісторичною людиною, деякі ж приручаються тільки нещодавно (наприклад: страус).


Стаття 2. Завдання законодавства України про охорону,
використання і відтворення тваринного світу

Завданнями законодавства України про охорону, використання і


відтворення тваринного світу є:

регулювання відносин у галузі охорони, використання і


відтворення об'єктів тваринного світу;

збереження та поліпшення середовища існування диких тварин;

забезпечення умов збереження всього видового і популяційного
різноманіття тварин.

Стаття 3. Об'єкти тваринного світу

Об'єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього


Закону, є:

дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи,


плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі,
молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному
різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки
тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у
напіввільних умовах чи в неволі;

частини диких тварин (роги, шкіра тощо);

продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо).

Об'єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва,


мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця
токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи
тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є
середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні.

Стаття 4. Дикі тварини та інші об'єкти тваринного світу
як природний ресурс загальнодержавного значення

Дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах


території України, її континентального шельфу та виключної
(морської) економічної зони, інші об'єкти тваринного світу, на які
поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній
власності, а також об'єкти тваринного світу, що у встановленому
законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність
і визнані об'єктами загальнодержавного значення, належать до
природних ресурсів загальнодержавного значення.
Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.
Приватна власність - одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об’єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо.


Стаття 5. Право власності на об'єкти тваринного світу

Право власності на об'єкти тваринного світу набувається та


реалізується відповідно до Конституції України, цього Закону та
інших законів України.
Конститу́ція Украї́ни - Основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято - День Конституції України.
Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.

Об'єкти тваринного світу, які перебувають у стані природної


волі і знаходяться в межах території України, її континентального
шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об'єктами права
власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника об'єктів


тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного
значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого
самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

Кожний громадянин має право користуватися об'єктами


тваринного світу - об'єктами права власності Українського народу
відповідно до цього Закону та інших законів України.
Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).

Об'єкти тваринного світу в Україні можуть перебувати у


державній, комунальній та приватній власності.

Об'єкти тваринного світу в Україні знаходяться під охороною


держави незалежно від права власності на них.

Стаття 6. Право державної і комунальної власності
на об'єкти тваринного світу

Об'єкти тваринного світу, які утримуються (зберігаються)


підприємствами, установами та організаціями державної або
комунальної форми власності, є об'єктом права державної або
комунальної власності.
Вла́сність - результат привласнення[Джерело?], тобто ставлення людей до певних речей, як до своїх.


Стаття 7. Право приватної власності на об'єкти
тваринного світу

Об'єкти тваринного світу, вилучені із стану природної волі,


розведені (отримані) у напіввільних умовах чи в неволі або набуті
іншим не забороненим законом шляхом, можуть перебувати у приватній
власності юридичних та фізичних осіб.
Фізи́чна осо́ба - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.

Законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного


світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна
бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують
законність вилучення цих об'єктів з природного середовища,
ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання
у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством
порядку.

У передбаченому законом порядку права власників об'єктів


тваринного світу можуть бути обмежені в інтересах охорони цих
об'єктів, навколишнього природного середовища та захисту прав
громадян.
Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.


Стаття 8. Припинення права приватної власності
на об'єкти тваринного світу

Право приватної власності на об'єкти тваринного світу


припиняється у разі:

жорстокого поводження з дикими тваринами;

встановлення законодавчими актами заборони щодо перебування у
приватній власності окремих об'єктів тваринного світу.

Право приватної власності на об'єкти тваринного світу може


припинятися і в інших випадках, передбачених законом.

Право приватної власності на об'єкти тваринного світу у


випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути
припинено в судовому порядку за позовами органів контролю в галузі
охорони, використання і відтворення тваринного світу або
прокурора.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Суд - орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних,господарських, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку.


Стаття 9. Основні вимоги та принципи охорони, раціонального
використання і відтворення тваринного світу

Під час проведення заходів щодо охорони, раціонального


використання і відтворення тваринного світу, а також під час
здійснення будь-якої діяльності, яка може вплинути на середовище
існування диких тварин та стан тваринного світу, повинно
забезпечуватися додержання таких основних вимог і принципів:

збереження умов існування видового і популяційного


різноманіття тваринного світу в стані природної волі;

недопустимість погіршення середовища існування, шляхів


міграції та умов розмноження диких тварин;

збереження цілісності природних угруповань диких тварин;

додержання науково обгрунтованих нормативів і лімітів
використання об'єктів тваринного світу, забезпечення
невиснажливого їх використання, а також відтворення;

раціональне використання корисних властивостей і продуктів


життєдіяльності диких тварин;

платність за спеціальне використання об'єктів тваринного


світу;

регулювання чисельності диких тварин в інтересах охорони


здоров'я населення і запобігання заподіянню шкоди довкіллю,
господарській та іншій діяльності;

урахування висновків екологічної експертизи щодо об'єктів


господарської та іншої діяльності, які можуть негативно впливати
на стан тваринного світу.
Екологі́чна експерти́за - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.


Стаття 10. Права та обов'язки громадян у галузі охорони,
використання і відтворення тваринного світу

Громадяни відповідно до закону мають право:

на загальне і спеціальне використання об'єктів тваринного
світу;

мати у власності окремі об'єкти тваринного світу;

на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами.

Громадяни відповідно до закону зобов'язані:

охороняти тваринний світ і середовище перебування диких
тварин;

сприяти відтворенню відновлюваних об'єктів тваринного світу;

використовувати об'єкти тваринного світу відповідно до
закону;

відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу


внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання
і відтворення тваринного світу.

Громадяни мають й інші права та обов'язки, передбачені


законом.

Розділ II

ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА


РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ, ВИКОРИСТАННЯ І
ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИННОГО СВІТУ, ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 11. Державне управління та регулювання у галузі
охорони, використання і відтворення
тваринного світу

Державне управління та регулювання у галузі охорони,


використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет
Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
місцеві державні адміністрації, спеціально уповноважені
центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання
і відтворення тваринного світу, до яких належать спеціально
уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань
екології та природних ресурсів, спеціально уповноважений
центральний орган виконавчої влади з питань мисливського
господарства та полювання, спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань рибного господарства та їх
територіальні органи, інші спеціально уповноважені на це органи
виконавчої влади відповідно до їх повноважень.
Ри́бне господа́рство - галузь господарства, до якої належить добування, переробка, відтворення і збільшення запасів риби та інших водних організмів у природних і штучних водоймах. Дає цінні харчові, кормові, лікарські й технічні продукти.
Сировина́ - природні, антропогенні або техногенні речовини та матеріали безпосередньо з яких виробляється продукція. Зазвичай сировиною не називають складні високотехнологічні вироби для яких використовують термін «комплектувальні вироби» тощо.
Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.

Органам місцевого самоврядування законами можуть бути надані


окремі повноваження органів виконавчої влади у галузі охорони,
використання і відтворення тваринного світу.
Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.


Стаття 12. Повноваження Кабінету Міністрів України
у галузі охорони, використання і відтворення
тваринного світу

До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі охорони,


використання і відтворення тваринного світу належить:

забезпечення реалізації визначеної Верховною Радою України


державної політики у галузі охорони, використання і відтворення
тваринного світу;
Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

забезпечення державного регулювання і контролю у галузі


охорони, використання і відтворення тваринного світу;
Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.

здійснення управління об'єктами тваринного світу державної


власності відповідно до закону;

розроблення та здійснення загальнодержавних програм у галузі


охорони, використання і відтворення тваринного світу;

затвердження порядку встановлення екологічних нормативів,


лімітів та видачі відповідних дозволів чи інших документів на
право використання об'єктів тваринного світу як природного ресурсу
загальнодержавного значення;

організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного


співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення
тваринного світу;

координація роботи спеціально уповноважених центральних


органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і
відтворення тваринного світу;

здійснення інших повноважень, передбачених законом.



  1   2


Скачати 335.35 Kb.

  • Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1 . Законодавство України
  • Стаття 4
  • Стаття 5 . Право власності
  • Стаття 11 . Державне управління
  • Автономної Республіки
  • Стаття 12