Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



За редакцією В. С. Ніценка, О. В

За редакцією В. С. Ніценка, О. В




Сторінка9/13
Дата конвертації28.05.2017
Розмір2.54 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

Перелік внутрішніх факторів конкурентної переваги аграрного підприємства*

Внутрішні чинники конкурентної переваги аграрного підприємства

Що необхідно зробити для досягнення і використання конкурентної переваги

1

2

1. Структурні

1.1. Місія організації.

1.2. Організаційна структура організації.

1.3. Облік і регулювання виробничих процесів.

1.4. персонал.

1.5. Інформаційна та нормативно-методична база управління.

1.6. Сила конкуренції на виході і вході системи.


Місія повинна містити оригінальну ідею, ексклюзивну сферу діяльності, конкуренто-спроможний продукт, популярну товарну марку і т.д. Організаційна структура повинна будуватися на основі дерева цілей організації з горизонтальною координацією всіх робіт менеджером по конкретному товару (проблемно-цільова організаційна структура).

Включити в структуру організації засоби автоматизації обліку дотримання принципів пропорційності, безперервності, паралельності, ритмічності протікання окремих процесів.

Постійно здійснювати відбір персоналу, підвищувати його кваліфікацію та створювати умови для просування, мотивувати якісну і ефективну працю з метою забезпечення конкурентоспроможності персоналу.

При проектуванні і розвитку структур в інформаційні системи слід закладати якісну інформацію і нормативно-методичні документи.

При виборі сфери діяльності та постачальників сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, кадрів і т.д. аналізувати силу конкуренції і вибирати конкурентоспроможних постачальників.


Продовження таблиці 4.2

1

2

2. Ресурсні

2.1. Доступ до якісної дешевої сировини і інших ресурсів

2.2. Оптимізація ефективності використання ресурсів


Стежити за параметрами ринку, щоб не упустити можливий доступ до якісної і дешевої сировини.

Підтримувати роботу з оптимізації ресурсів, так як глобальна мета конкуренції – економія ресурсів і підвищення якості життя.



3. Технічні

3.1. Патентований товар

3.2. обладнання

3.3. Якість виготовлення товарів



Продовжувати роботу зі збільшення кількості винаходів і патентів.

Збільшувати питому вагу прогресивного технологічного обладнання.

Застосовувати сучасні методи контролю і стимулювання якості для утримання конкурентної переваги.


5. Ринкові

5.1. Доступ до ринку ресурсів, необхідних організації

5.2. Доступ до ринку нових технологій

5.3. Лідируюче положення на ринку товарів

5.4. Ексклюзивність каналів розподілу

5.5. Ексклюзивність реклами товарів організації

5.6. Прогнозування політики ціноутворення і ринкової інфраструктури


Для отримання цієї переваги необхідно вивчити параметри ринків на вході системи (підприємства), а для його збереження – проводити моніторинг ринкової інфраструктури.

Для утримання цієї головної переваги необхідно постійно вживати заходів щодо утримання всіх конкурентних переваг організації.

Для збереження переваги необхідні висока кваліфікація працівників реклами та достатні кошти на неї.

Для збереження цієї конкурентної переваги необхідно застосувати дію законів попиту, пропозиції, конкуренції та ін.



6. Ефективність функціонування підприємства (показники прибутковості, інтенсивність використання капіталу, фінансова стійкість підприємства)

Для утримання своїх конкурентних переваг організація повинна підвищувати науковий рівень управління.

*Джерело: [137]
Прояв зовнішніх факторів, якнайменш, залежить від підприємства, тому що в основному вони формуються від рівня конкурентоспроможності країни. Фактори, ж, які досягаються і реалізуються персоналом, де особливу роль відіграють керівники, називаються внутрішніми (табл. 4.2).

Виходячи з даної таблиці, можна зробити висновок, що чим вище сила конкуренції в галузі, тим менше буде прибутковість і собівартість, але вища інтенсивність і якість товарів.

Перераховані в таблицях 4.1 і 4.2 зовнішні і внутрішні чинники конкурентної переваги є максимально можливими для аграрного підприємства. Для конкретного підприємства кількість конкурентних переваг може бути будь-якою в умовах нестабільності зовнішнього середовища.

Заради підвищення конкурентоспроможності підприємства покращують свої економічні показники (обсяг продаж, прибуток, активи, рентабельність продаж, рентабельність активів, прибуток на оновлення), наприклад скорочують витрати з доставки своїх вантажів [168, с. 24].

Також, для більш успішного просування на ринки розвинутих країн вирощування експортної органічної продукції аграрними підприємствами доцільно організувати у формі спільних підприємств з провідними світовими компаніями – виробниками продуктів харчування, що сприяло б притоку інвестицій, а також надало б кінцевій продукції відповідного іміджу та рекламного супроводу.

Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).

На підставі розглянутих нами вище концепцій конкурентоздатності підприємств, пропонуємо всю сукупність факторів, що визначають відношення споживача до самого суб’єкта господарювання і його продукції або послузі, розділити на внутрішні та зовнішні відповідно до таблиці 4.3.

Якщо узагальнити висловлювані різні погляди на конкурентоздатність підприємств, можна зробити висновок, що конкурентноздатними можна вважати ті господарюючі суб’єкти, які ефективно функціонують на ринку та надають споживачу конкурентоздатні товари [64].

Підприємства, які не підвищують своєї конкурентоспроможності, не застосовують культуру загальної якості, приречені на поразку, в цьому випадку можливість виживання підприємства в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від його конкурентоспроможності. Із проведеного аналізу ми бачимо, що ніде із наведених понять майже не присутні такі складові конкурентоспроможності як відтворення основних і оборотних фондів, тому вважаємо за доцільне надати авторське визначення конкурентоспроможності підприємства.



Таблиця4.3

Фактори конкурентоздатності підприємств*

Внутрішні фактори

Зовнішні фактори

1. Структурні

1. Правове регулювання сфери торгівлі

2. Ресурсні

2. Рівень конкурентоздатності регіону, галузі, країни

3. Технічні

3. Державна підтримка розвитку підприємництва

4. Управлінські

4. Правове регулювання функціонування країни та регіону

5. Ринкові

5. Відкритість суспільства і ринків

6. Ефективність функцій організації

6. Науковий рівень управління економікою країни, галузі, регіону




7. Національна система стандартизації і сертифікації




8. Державна підтримка розвитку людини




9. Державна підтримка науки та інноваційної діяльності




10. Якість інформаційного забезпечення управління на всіх рівнях ієрархії




11. Податкові, процентні ставки в країні та регіонах




12. Система підготовки і перепідготовки персоналу




13. Кліматичні умови та географічне положення країни або регіону




14. Рівень конкуренції в даній сфері діяльності
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13



  • Фактори конкурентоздатності підприємств* Внутрішні фактори