Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Загальна характеристика роботи

Загальна характеристика роботи




Сторінка5/6
Дата конвертації21.05.2017
Розмір0.61 Mb.
1   2   3   4   5   6

Геномний рівень добору. Нежиттєздатність гібридолізного потомства пояснюють накопиченням летальних мутацій в клональних геномах унаслідок дії «храповика Мюллера» (Plötner, 2005). Цьому суперечить той факт, що життєздатність нащадків, які отримали клональні геноми одного виду, знижується рівною мірою, копії це одного клону або різних (Plötner, 2005). Це протиріччя знімає висунута нами гіпотеза про добір клональних геномів на здатність забезпечувати елімінацію альтернативного геному (Шабанов, 2006). Її непрямим підтвердженням є значне поширення гібридної амфіспермії в Сіверсько-Донецькому центрі різноманіття зелених жаб. Відповідно до цієї гіпотези причина гібридної амфіспермії — конкуренція двох геномів, змінених тривалою клональною передачею в лініях зародкових клітин.

Таблиця 6. Рівні багаторівневого добору в Pelophylax esculentus complex



Рівень

Приклади викликаних процесів

Зареєстровані в роботі прояви

Генний: «егоїстичний ген»

Зміна частот алелів унаслідок добору їх фенотипічних проявів

У даній роботі не розглядався. Зареєстровані відмінності регіональних груп популяцій за частотами алелів (The ploidy…, 2010)

Геномний:
«егоїстичний
геном»

Цілісна геміклональна передача геному як граничний випадок генного драйву; конкуренція клональних геномів у клітинах зародкової лінії

Феномен геміклонального спадкування. Висунута гіпотеза, що пояснює гібридну амфіспермію конкуренцією клональних геномів, змінених добором на здатність елімінувати альтернативний геном (Изучение…, 2006)

Клітинний: «егоїстична клітинна лінія»

Добір клітин зародкової лінії, що призводить до формування життєздатних гамет з певним клональним геномом

Наявність механізму «фільтрації» результатів неправильного сперматогенезу. Різна стійкість гаметогенезу в різних форм

Організмений:
«егоїстичний
індивід»

Конкуренція геміклонів і клонів за їх життєздатністю та здатністю до відтворення

Відмінності особин за розвитком гонад і фертильності (Порушення.., 2014). Відмінності особин за життєздатністю. Зміна співвідношення різних форм у різних генераціях. Різні стратегії розвитку (Внутрипопуляционные..., 2014)

Груповий:
«егоїстична ГПС»

Відмінності ГПС за їх стійкістю. Розселення успішних ГПС, загибель або перетворення нестійких

В експериментах з моделлю показана неоднакова стійкість різних типів (Исследование..., 2011), що відповідає спостереженням за природними ГПС (Изучение..., 2006; Meleshko et al, 2014)

Філогенетичний: «егоїстичний вид»

Прискорення адаптогенезу, розширення ареалів у груп видів, здатних до гомеологічної рекомбінації

Висунуто гіпотезу, що добором видів пояснює здатність утворювати геміклональні міжвидові гібриди, у яких порушення геміклонального спадкування сприяє гомеологічній рекомбінації

Клітинний рівень добору. Установлено, що гаметогенез у P. esculentus значуще менш стійкий, ніж у P. ridibundus. У сім’яниках самців P. esculentus знайдені клітини з каріотипом, відсутнім в спермі (Михайлова и др., 2011; Кечеджи и др., 2011). Це свідчить про наявність механізму елімінації клітинних ліній, розвиток яких не привів до формування повноцінних гамет.

Організмений рівень добору. Порушення сперматогенезу в гібридів першого покоління відомі давно (Berger, 1971), але зареєстрований нами ступінь поширеності таких порушень виявився несподіваним (Порушення.., 2014). Порушення фертильності виявлені у 85% P. esculentus (n=46) і 29% P. ridibundus (n=17) з Сіверсько-Донецького центру різноманітності зелених жаб.

Скелетохронологічні дослідження показують відмінності особин за швидкістю росту, часом настання статевої зрілості й тривалістю життя.

Тривалість життя - це період існування організму від народження до загибелі.
У різноманітті внутришньопопуляціонних онтогенетичних стратегій зелених жаб (і низки інших груп) можна припустити існування двох типових випадків, скоростиглості і тугорослості (Внутрипопуляционные..., 2014). Прояви цих двох стратегій реєструються й у гібридних жаб з різною геномною композицією, й у представників батьківського виду. Це означає, що дані стратегії — не властивість тих чи інших геномів або генотипів, а прояв особливостей цілісного організму.



Груповий рівень добору. Неоднакова стійкість різних типів ГПС — результат моделювання, що відповідає спостереженням. Різні типи ГПС гинуть, змінюються або перебувають у стійкому стані. Вони можуть «розмножуватися» (розселятися), передаючи певний набір клональних геномів.

Філогенетичний рівень добору. Відомо три шляхи подолання гібридної стерильності, що дозволяють зберегти гібридну композицію геномів (Шабанов, 2006): перехід до клонального відтворення (від вегетативного розмноження до партеногенезу);
Вегетативне розмноження - тип безстатевого розмноження, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. Іншими словами, це відтворення цілого організму з його вегетативних частин.
поліплоїдія; геміклональність. Із них саме геміклональне спадкування вимагає дії складного каріогенетичного механізму, що забезпечує елімінацію ‘ ендоредуплікацію геномів. Оскільки причиною доцільності біосистем є добір, необхідно встановити, відбір якого рівня підтримує геміклональне спадкування.

У ряді робіт доведено, що в результаті порушень геміклональності при відтворенні гібридів виникають часткові рекомбінанти, які при схрещуванні з представниками батьківських видів можуть переносити в їх генофонди фрагменти генетичної інформації іншого батьківського виду (Наследование…, 2009;

Гено́м - сукупність всієї спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, некодуючих послідовностей ДНК та позахромосомного генетичного матеріалу.
The ploidy…, 2010 та ін. роботи). Це прояви гомеологічної рекомбінації (табл. 5), тобто рекомбінації між відповідними хромосомами, що належать різним видам. Нами зроблено припущення, що обмежена (рівнем порушень при передачі клонального геному) міжвидова гомеологічна рекомбінація дає еволюційну перевагу тим видам, схрещування яких призводить до появи геміклональних гібридів. Це пояснення відповідає концепції добору видів (Eldredge, Gould, 1972), який було доведено в деяких випадках (Goldberg et al, 2010). Ми припускаємо, що здатність до схрещування з утворенням геміклональних гібридів в роді Pelophylax підтримується добором видів. Цим пояснюється швидка еволюція роду та наявність у ньому кількох гібридогенних комплексів (Plötner, 2005).



ПІДСУМКИ

Обговорюються перспективи подальших досліджень ГПС зелених жаб Сіверсько-Донецького центра різноманіття Pelophylax esculentus complex.



ВИСНОВКИ

1. На території Лівобережного лісостепу України представники гібридогенного комплексу Pelophylax esculentus існують не лише в популяціях батьківських видів Pelophylax lessonae (Camerano, 1882) і Pelophylax ridibundus (Pallas, 1771), а й у складі популяційних систем, що включають диплоїдні або поліплоїдні міжвидові гібриди Pelophylax esculentus (Linnaeus, 1758). На склад і динаміку таких систем упливають біогеоценотичні особливості місцеперебувань, специфіка геміклонального відтворення Pelophylax esculentus й обмежене поширення окремих форм Pelophylax esculentus у річкових басейнах регіону дослідження.

2. У регіоні дослідження виділено п’ять субрегіонів, що відрізняються за складом популяційних систем і популяцій представників Pelophylax esculentus complex, що поширені в них. Популяційні системи, що включають Pelophylax esculentus, зустрічаються в чотирьох із цих субрегіонів, триплоїди Pelophylax esculentus зареєстровані у двох із них.

3. Усередині виділених субрегіонів склад популяційних систем Pelophylax esculentus complex визначається біогеоценотичними умовами, в першу чергу — характером рослинності в околицях нерестової водойми й рівнем антропогенної трансформації території. Відмінності субрегіонів пов’язані частково з відмінностями характерних для них біогеоценотичних умов, а частково — з ізоляцією різних річкових басейнів.

4. Для двох субрегіонів, розташованих у басейні річки Сіверський Донець, зареєстровано унікально високе різноманіття представників Pelophylax esculentus complex, а також незвичайний, у порівнянні з навколишніми територіями, склад їх популяційних систем. Цей регіон названий Сіверсько-Донецьким центром різноманіття Pelophylax esculentus complex.

5. Унікальність Сіверсько-Донецького центру різноманіття Pelophylax esculentus complex пов’язана з такими його особливостями:

— на частині його території значно поширені триплоїдні Pelophylax esculentus обох статей з генотипами обох можливих геномних композицій (LLR і LRR);

— у ньому переважають ГПС R-Ep- і R-E-типу;

— у ньому відсутні статевозрілі Pelophylax lessonae; особини Pelophylax lessonae, які виникають в результаті гібрідолізу (схрещування гібридів), гинуть на початкових етапах онтогенезу;

— у ньому раєструється значна кількість особин Pelophylax esculentus з гібридною амфіспермією (продукуванням статевих клітин обох батьківських видів);

— значна частина особин Pelophylax esculentus демонструє порушення фертильності.

6. Характерні властивості біосистем різних рівнів організації тісно пов’язані зі способом рекомбінації (на генному рівні), гаметогенезу або порівняних процесів (на клітинному рівні), розмноження (на організменому рівні) й популяційного відтворення. Геміклональне спадкування в Pelophylax esculentus пов’язано з глибокими змінами всього ланцюжка цих процесів і породжує специфічні біосистеми різних рівнів організації, що відрізняються від таких в організмів з типовим статевим розмноженням.

7. Існування міжвидових гібридів Pelophylax esculentus в силу особливостей їх відтворення можливо не в складі популяцій, а в складі геміклональних популяційних систем (ГПС). ГПС гібридогенних комплексів видів є особливою категорією біосистем, що принципово відрізняється від популяцій (складаються з особин різних видів і міжвидових гібридів; в них передаються не тільки рекомбінантні, а й клональні геноми), а також від гільдій і спільнот (об’єднуються спільним відтворенням). ГПС характеризуються не тільки статевою та вікової структурою, але й складом каріогенетичних форм (груп особин, які відрізняються за геномною композицією та складом геномів, що передаються в гаметах), який визначає склад геномів, що клонально передаються у ГПС. ГПС здатні до трансформацій, тобто змін складу й співвідношення різних каріогенетичних форм в їх складі.

8. Для дослідження механізму трансформацій ГПС Pelophylax esculentus complex розроблена й створена імітаційна модель. Ця модель дає можливість отримувати розподіл імовірностей фіналів трансформацій ГПС залежно від її вихідного складу, а також прийнятих припущень щодо характеру успадкування різних геномів і відносної життєздатності різних каріогенетичних форм Pelophylax esculentus complex в умовах певного біогеоценозу.

9. Використання імітаційної моделі, створеної в роботі, дозволяє тестувати гіпотези, що належать до невивчених аспектів функціонування ГПС, на відповідність комплексу накопичених емпіричних даних.

10. Розроблена динамічна (така, що поєднує аналізовані об’єкти у групи на підставі прогнозу їх майбутньої динаміки) типологія ГПС, що включають диплоїдних представників Pelophylax esculentus complex. Доведено, що такі ГПС можуть існувати лише в чотирьох стійких станах, у яких до їх складу входять представники Pelophylax esculentus. У всіх цих чотирьох стійких станах у ДПС передаються геноми обох батьківських видів.

11. Обґрунтована теоретична можливість існування геміклональних популяційних систем, що складаються виключно з диплоїдних Pelophylax esculentus. Доведено, що ці ГПС будуть стійкими в тому випадку, якщо складатимуся з особин з гібридною амфіспермією, які належать до двох різних клонів (сукупностей генетично ідентичних особин).

12. Pelophylax esculentus complex надає виняткові можливості для вивчення багаторівневого відбору. У ньому зареєстрований добір на декількох рівнях:

— генний, що відповідає моделі «егоїстичного гена» і виявляється різною успішністю поширення в популяціях або ГПС окремих алелів;

— геномний (граничний випадок генного в тому випадку, якщо всі гени одного геному успадковуються як єдине ціле), що відповідає моделі «егоїстичного геному» і виявляється в конкуренції окремих геміклонів;

— клітинний, що відповідає моделі «егоїстичної лінії зародкових клітин» і виявляється в конкуренції різних ліній зародкових клітин у статевих залозах Pelophylax esculentus; утворенням життєздатних гамет закінчується розвиток лише тих ліній, в яких успішно відбувається елімінація рекомбінантного геному і ендоредуплікація клонального (у разі диплоїдних гібридів);

— організмений, що відповідає моделі «егоїстичного організму» і виявляється в чистому вигляді у конкуренції гібридних особин всередині клону;

— груповий, що відповідає моделі «стійкої ГПС» і виявляється в різній вірогідності виживання та розселення ГПС різного складу.

Динаміка змін кожної окремої ГПС визначається взаємодією ефектів відбору на різних рівнях.

13. Висунуто гіпотезу, що пояснює феномен гібридної амфіспермії конкуренцією в клітинах зародкового шляху клональних геномів, змінених унаслідок добору на здатність викликати елімінацію альтернативних геномів.

14. Висунуто гіпотезу, згідно з якою здатність двох відносно близьких видів до геміклональної гібридизації є пристосуванням до гомеологічної міжвидової рекомбінації, яке підтримується на рівні добору видів.



ПОДЯКИ

Автор виконував дану роботу у співробітництві з багатьма колегами та отримав цінну консультаційну й організаційну допомогу від численних фахівців. На різних етапах наукового шляху його спрямовували В. П. Кудокоцев та В. М. Епштейн, вдячну пам’ять про яких зберігає дисертант. Автор сповненний признання В. Л. Булахову, що був керівником його кандидатської дисертації, та О. П.

Дисерта́ція (лат. dissertatio - твір, обговорення, розсуд, доповідь) - спеціально підготовлена наукова праця на правах рукопису, яку виконують для прилюдного захисту на здобуття наукового ступеня. В Україні розрізняють дисертацію для здобуття наукового ступеня кандидата наук (кандидатська дисертація) та доктора наук (докторська дисертація).
 Расніцину, який надав цінні консультації під час підготовки докторської. Важливу роль у виконанні цієї роботи зіграло співробітництво з С. М. Літвинчуком, Ю. М. Розановим, Л. Я. Боркіним, Г. А. Ладою та С. Ю. Морозовим-Леоновим. Особливо важливою для автора була робота О. В. Коршунова та М. О.  Кравченко, які підготували свої кандидатські дисертації під його керівництвом. Усім названим і багатьом неназваним колегам автор висловлює щиру та глибоку дяку.



ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у виданнях, що входять до наукометричних баз даних

  1. Наследование родительских геномов гибридной формой Rana “esculenta” (Amphibia, Ranidae) / С. Ю. Морозов-Леонов, С. В. Межжерин, О. Д. Некрасова, Д. А. Шабанов, А. В. Коршунов, Ф. Ф. Куртяк // Генетика. – 2009. – Том 45, № 4. – С. 488–495. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та інтерпретації результатів).

  2. The ploidy and genetic structure of hybrid population of water frogs Pelophylax esculentus complex (Amphibia, Ranidae) of Ukraine fauna / S. V. Mezhzherin, S. Yu. Morozov-Leonov, O. V. Rostovskaya, D. A. Shabanov, L. Yu. Sobolenko // Cytology and Genetics. – 2010. – Vol. 44, № 4. – P. 212–216. (Дисертант брав участь у плануванні зборів у Лівобережному лісостепу України, збирав матеріал і брав участь в інтерпретації результатів).

  3. Influence of environmental conditions on the distribution of Central Asian green toads with three ploidy levels / S. N. Litvinchuk, G. O. Mazepa, R. A. Pasynkova, A. Saidov, T. Satorov, Yu. A. Chikin, D. A. Shabanov, A. Crottini, L. J. Borkin, J. M. Rosanov, M. Stöck // Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research. – 2011. – Vol. 49, № 3. – P. 233–239. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

  4. Кечеджи А. Е. Сперматогенез у триплоидных Pelophylax esculentus (Amphibia, Anura) из Северско-Донецкого центра разнообразия зеленых лягушек (Украина, Харьковская область) / А. Е. Кечеджи, О. В. Михайлова, Д. А. Шабанов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2011. – Вип. 14, № 971. – С. 112–116. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, виборі та відпрацюванні методики, виконанні польових робіт і в інтерпретації результатів).

  5. Бондарева А. А. Цитогенетические особенности эритроцитов зеленых лягушек из Северско-Донецкого центра разнообразия Pelophylax esculentus complex / А. А. Бондарева, Ю. С. Бибик, С. М. Самило, Д. А. Шабанов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2012. – Вип. 15, № 1008. – С. 116–123. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, виборі та відпрацюванні методики, виконанні польових робіт і в інтерпретації результатів).

  6. Cytological maps of lampbrush chromosomes of European water frogs (Pelophylax esculentus complex) from the Eastern Ukraine / D. Dedukh, G. Mazepa, D. Shabanov, Ju. Rosanov, S. Litvinchuk, L. Borkin, A. Saifitdinova, A. Krasikova // BMC Genetics. – 2013. – Vol. 14. – P. 26–46. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

  7. Внутрипопуляционные онтогенетические стратегии скороспелости и тугорослости: определение на примере бесхвостых амфибий / Д. А. Шабанов, А. В. Коршунов, Е. В. Мелешко, А. В. Шабанова, Е. Е. Усова // Вестник Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина, серия "Биология". – 2014. – Вып. 22, № 1126. – С. 115 – 124 (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, аналізі накопиченого матеріалу і в інтерпретації результатів).

  8. Meleshko O. V. The study of three hemiclonal population systems Pelophylax esculentus complex from the Seversko-Donetskiy center of green frogs diversity / O. V. Meleshko, O. V. Korshunov, D. A. Shabanov // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія». – 2014. – Вип. 20, № 1100. – С. 153–158. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, виборі та відпрацюванні методики, виконанні польових робіт і в інтерпретації результатів).

Статті у фахових виданнях України та інших країн

  1. Mass occurrence of polyploid green frogs (Rana esculenta complex) in Eastern Ukraine / L. J. Borkin, A. V. Korshunov, G. A. Lada, S. N. Litvinchuk, J. M. Rosanov, D. A. Shabanov, A. I. Zinenko // Russian Journal of Herpetology. – 2004. – Vol. 11, № 3. – P. 194–213. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

  2. Різноманіття зелених жаб (Rana esculenta complex) в Харківській області: морфологічний аспект вивчення / О. В. Коршунов, Т. В. Бабініч, О. І. Зіненко, Д. А. Шабанов // Біологія та валеологія. – 2004. – Вип. 6. – С. 24–30. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь в обробці літературних даних та в інтерпретації результатів).

  3. Кравченко М. А. Оценка уникальности популяций Bufo viridis Laurenti, 1768 (Amphibia, Anura) с точки зрения рациональной экологической этики / М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Вісник Дніпропетровського університету. – 2005. – № 3/2. – С. 91–95. (Дисертант поставив завдання для дослідження, надав емпіричний матеріал для його виконання та брав участь в інтерпретації результатів).

  4. Мазепа Г. О. Формалізований опис рострального рисунку зелених ропух (Bufo viridis) / Г. О. Мазепа, Д. А. Шабанов // Біологія та валеологія. –2005. – Вип. 7. – С. 77 –83. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у виборі та відпрацюванні методики, зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

  5. Изучение популяционных систем зеленых лягушек (Rana esculenta complex) в Харьковской области: история, современное состояние и перспективы / Д. А. Шабанов, А. И. Зиненко, А. В. Коршунов, М. А. Кравченко, Г. А. Мазепа // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2006. – Вип. 3, № 729. – С. 208–220. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь в обробці літературних та емпіричних даних, польових дослідженнях та в інтерпретації результатів).

  6. До реорганізації зонування Національного природного парку «Гомільшанські ліси» / О. Ю.
    Національний природний парк - категорія природно-заповідного фонду в Україні та світі, територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення.
     Акулов, Т. А. Атемасова, О. Ф. Бартенєв, С. Г. Вітер, А. С. Влащенко, О. І. Зіненко, О. В. Коршунов, Н. Б. Саідахмедова, Є. В. Скоробогатов, Д. А. Шабанов, А. Ю. Утєвський // Заповідна справа в Україні. – 2006. – Т. 12, Вип. 2. – С. 73–79. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу й формулюванні висновків роботи в частині, що стосується зелених жаб).

  7. Эволюционно-генетические аспекты полуклонального воспроизводства гибридной формы Rana kl. esculenta (Amphibia, Ranidae) / С. В. Межжерин, С. Ю. Морозов-Леонов, О. Д. Некрасова, Ф. Ф. Куртяк, Д. А. Шабанов, А. В. Коршунов // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: біологія. –2007.
    Ужгородський національний університет (повна назва - Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет») - український державний вищий навчальний заклад у місті Ужгороді. Єдиний ВНЗ пострадянського простору, що має кафедру словацької та чеської філології.
     – Вип. 21. – С. 79–84. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

  8. A case of natural triploidy in European diploid green toad (Bufo viridis), with some distributional records of diploid and tetraploid toads / L. J. Borkin, D. A. Shabanov, O. V. Brandler, O. V. Kukushkin, S. N. Litvinchuk, G.A. Mazepa, J. M. Rosanov // Russian Journal of Herpetology. – 2007. – Vol. 14, № 2. – P. 121–132. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу, його обробці та в інтерпретації результатів).

  9. О южной границе распространения гибридной Rana esculenta (Ranidae, Anura, Amphibia) на территории Украины и Молдовы: данные проточной ДНК-цитометрии / Л. Я. Боркин, О. С. Безман-Мосейко, Г. А. Мазепа, А. И. Зиненко, А. В. Коршунов, Г. А. Лада, Д. А. Шабанов, С. Н. Литвинчук, Ю. М. Розанов // Праці Українського герпетологічного товариства. – 2008. – № 1.– С. 3–8. (Дисертант брав участь у зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

  10. Маро А. Н. Могут ли условия развития головастиков Bufo bufo определять темпы постметаморфического роста и созревания жаб? / А. Н. Маро, А. В. Шабанова, Д. А. Шабанов // Вопросы герпетологии. Мат-лы III съезда Герпетологического общ-ва им. А. М. Никольского. – СПб: 2008. – С. 274–280. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у обробці даних та в інтерпретації результатів).

  11. Кравченко М. А. Возможные пути трансформации популяционных систем Pelophylax esculentus cоmpleх (Ranidae, Anura, Amphibia) / М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Праці Українського герпетологічного товариства. – № 1, 2008. – С. 15–20. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, обробці емпіричних даних та в інтерпретації результатів).

  12. Шабанов Д. А. Які ж зелені жаби населяють Харківську область? Термінологічний і номенклатурний аспекти проблеми / Д. А. Шабанов, О. В. Коршунов, М. О. Кравченко // Біологія та валеологія. – 2009. – Вип. 11. – С. 116–125. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у обробці літературних даних та в інтерпретації результатів).

  13. Коршунов А. В. Экологические факторы, влияющие на распространение представителей Pelophylax esculentus complex в Харьковской области / А. В.Коршунов. Д. А. Шабанов // Биологический вестник. – 2009. – Т. 13, № 1–2. – С. 76–83. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, виборі та відпрацюванні методики, зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

  14. Кравченко М. А. Моделирование трансформаций гемиклональных популяционных систем зеленых лягушек (Pelophylax esculentus complex; Amphibia, Ranidae) с помощью рекуррентных разностных уравнений / М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. – 2010. – Вип. 12, № 920. – С. 70–82. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, виборі методів для його виконання та в інтерпретації результатів).

  15. Бондарєва А. А. Чи впливають розмірні ефекти клітин диплоїдних та триплоїдних їстівних жаб на їх стійкість до гіпоксії? / А. А. Бондарєва, Т. І. Махній, Д. А. Шабанов // Біологія та валеологія. – 2010. – Вип. 12. – С. 10–15. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у виборі, відпрацюванні методики та в інтерпретації результатів).

  16. Михайлова О. В. Як оцінити популяційний вантаж, що пов’язаний з геміклональною гібридизацією в популяційних системах Pelophylax esculentus complex? / О. В. Михайлова, О. Є. Усова, Д. А. Шабанов // Біологія та валеологія. – 2011. – Вип. 13. – С. 44–50. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у відпрацюванні методики та в інтерпретації результатів).

  17. Исследование устойчивости гемиклональных популяционных систем гибридогенного комплекса зеленых лягушек при помощи имитационного моделирования / М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов, М. В. Владимирова, Г. Н. Жолткевич // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2011. – Т. 1, Вип. 19. – С. 51–64. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, виборі й відпрацюванні методики та в інтерпретації результатів).

  18. Михайлова О. В. Изучение сперматогенеза у диплоидных Pelophylax esculentus (Amphibia, Anura) при помощи кариоанализа в раздавленных препаратах / О. В. Михайлова, А. Е. Кечеджи, Д. А. Шабанов // Праці Українського герпетологічного товариства. – 2011. – № 3. – С. 120–127. (Дисертант брав участь у постановці завдання для дослідження, виборі, відпрацюванні методики та в інтерпретації результатів).

  19. Шабанов Д. А. Гібридогенний комплекс зелених жаб як модель для вивчення багаторівневого добору / Д. А. Шабанов // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
    Васи́ль Семе́нович Стефа́ник (14 травня 1871, Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) - 7 грудня 1936) - український письменник, поет, майстер експресіоністичної новели, громадський діяч, політик.
    Серія – Біологія. – 2012. – Вип. XVII. – С. 90–94.

  20. Популяционная система зеленых лягушек (Pelophylax esculentus complex) Иськова пруда в Змиевском районе Харьковской области: история изучения и оценка численности / Е. В. Мелешко, А. Д. Суворова, М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Биологический вестник. – 2012. – Т. 14, № 1. – С. 63–68. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у відпрацюванні методики, польових дослідженнях та в інтерпретації результатів).

  21. Вивчення флуктуючої асиметрії річкового окуня (Perca fluviatilis L., 1758) / К. П. Виноградова, Ю. В. Сакун, К. М. Белоусова, Г. Л. Гончаров, Д. А. Шабанов // Біологія та валеологія. – 2012. – Вип. 14. – С. 9–17. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у відпрацюванні методики та в інтерпретації результатів).

  22. Бондарєва А. А. Порівняння деяких гематологічних показників диплоїдних та триплоїдних Pelophylax esculentus / А. А. Бондарєва, К. В. Сєдова, Д. А. Шабанов // Праці українського герпетологічного товариства. – 2013. – № 4. – С. 22–26. (Дисертант поставив завдання для дослідження, збирав матеріал та брав участь в інтерпретації результатів).

  23. Порушення фертильності у міжвидових гібридів зелених жаб із Сіверсько-Донецького центру різноманіття Pelophylax esculentus complex / А. А. Боброва, Р. М. Макарян, В. П. Шейко, Д. А. Шабанов // Біологія та валеологія. – 2014. – Вип. 16. – С. 7–15. (Дисертант поставив завдання для дослідження, брав участь у відпрацюванні методики, зборі матеріалу та в інтерпретації результатів).

Статті в інших виданнях

  1. Массовая полиплоидия в гибридогенном комплексе Rana esculenta (Ranidae, Anura, Amphibia) на Востоке Украины / Л. Я. Боркин, А. И. Зиненко, А. В. Коршунов, Г. А. Лада, С. Н. Литвинчук, Ю. М. Розанов, Д. А. Шабанов // Матеріали Першої конференції Українського Герпетологічного Товариства. – К.: Зоомузей ННПМ НАНУ, 2005. – С. 23–26.

  2. Маро А. Н. Механизмы расселения серой жабы (Bufo bufo (L. 1758); Amphibia, Anura) и особенности ее популяций в недавно заселенных местообитаниях / А. Н. Маро, Д. А. Шабанов // Матеріали Першої конференції Українського Герпетологічного Товариства. – К.: Зоомузей ННПМ НАНУ, 2005. – С. 107–110.

  3. Исследование целостных свойств биосистем на примере имитационного моделирования гибридогенных популяционных систем зеленых лягушек / М. В. Владимирова, Г. Н. Жолткевич, А. А. Луцик, Д. А. Шабанов // Вісник Харківського національного університету. Серія «Математичне моделювання. Інформаційні технології.
    Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
    Автоматизовані системи управління» – 2007. – № 780. – C. 61–70.
    Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) - сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина. АС являє собою організаційно-технічну систему, що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво тощо) або їх поєднаннях.


  4. Шабанов Д. А. Региональная сводка, учебник, справочник и научная монография. Рецензия на книгу В. Л. Булахова, В. Я. Гассо, А. Е. Пахомова «Биологическое разнообразие Украины. Днепропетровская область. Земноводные и пресмыкающиеся (Amphibia et Reptilia)» / Д. А. Шабанов, А. И. Зиненко // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. – 2008. – Вип. 16, т. 2. – С. 209–211.

  5. Шабанов Д. А. Почему раздельнополые организмы вытесняют перекрестнооплодотворяющихся гермафродитов: раздельнополость как равновесие по Нэшу / Д. А. Шабанов // Мат. Междунар. науч. конф. посв. 80-летию со дня рожд. проф. А. П. Крапивного. – Х.: ХНУ им. В. Н. Каразина, 2009. – С. 38–49.

  6. Шабанов Д. А. Зеленые лягушки: жизнь без правил или особый способ эволюции / Д. А. Шабанов, С. Н. Литвинчук // Природа. – 2010. – № 3 (1135). – С. 29–36.

  7. Vlasova T. Simulation of the Expanded Iterated Version of the Prisoner's Dilemma Game Recognisers / T. Vlasova, M. Vladymyrova, D. Shabanov // 7-th Int. Conf. ICTERI, 2011. –Vol. 716. – P. 82–86.

Тези в матеріалах конференцій

  1. Шабанов Д. А. Уникальность популяций бесхвостых амфибий как основание для их охраны / Д. А. Шабанов, А. В. Коршунов, М. А. Кравченко // Современные проблемы зоологии и экологии. – Одесса: Феникс, 2005. – С. 328–329.

  2. Кравченко М. А. К разработке методов оценки ценности популяций с точки зрения рациональной экологической этики / М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Биоразнообразие и роль зооценоза в естественных и антропогенных экосистемах: Мат. III Междунар. научн. конф. – Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2005. – С. 78–80.

  3. Коршунов А. В. Преобразование популяционных систем зеленых лягушек как особая категория процессов естественного развития / А. В. Коршунов, М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Современные проблемы популяционной экологии. Мат. IX Междунар. научно-практ. экол. конф. – Белгород: Изд-во ПОЛИТЕРРА, 2006. – С. 101–102.

  4. Шабанов Д. А. Гибридные лягушки Rana esculenta, производящие гаметы обоих родительских форм, – результат независимой клональной эволюции геномов? / Д. А. Шабанов // Материалы конференции «Современные проблемы биологической эволюции. К 100-летию Государственного Дарвиновского музея». – Москва, Изд-во ГДМ, 2007. – С. 199–201.

  5. Кравченко М. А. Иерархия уровней биоразнообразия на примере гибридогенного Rana esculenta complex / М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Zoocenosis-2007. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах. – Дніпропетровськ, ДНУ, 2007. – С. 381–383.

  6. Кравченко М. А. Что нового можно узнать о зеленых лягушках при помощи имитационного моделирования? (Пленарный доклад на открытии конференции) / М. А. Кравченко, А. А. Луцик, Д. А. Шабанов // «Біологія: від молекули до біосфери». Матеріали III Міжнародної конференції молодих науковців. – Харьков: СПД ФО Михайлов Г. Г., 2008.C. 9–11.

  7. Усова Е. Е. Об оптимизации методики ретроспективной оценки динамики размеров тела представителей Pelophylax esculentus complex (Amphibia, Ranidae) при помощи скелетохронологии / Е. Е. Усова, Д. А. Шабанов // Zoocenosis-2009. Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах. – Дніпропетровськ, ДНУ, 2009. – С. 278–280.

  8. Материалы по гельминтофауне зеленых лягушек (Rana esculenta complex) в Харьковской области области / М. В. Резванцева, Г. А. Лада, Д. С. Аксенов, Д. А. Шабанов, А. В. Коршунов, И. В. Чихляев, Л. Я. Боркин, С. Н. Литвинчук, Ю. М. Розанов // Теоретические и практические проблемы паразитологии.Материалы Международной научной конференции.М., 2010.С. 308 –312.

  9. Шабанов Д. А. К разработке классификации типов популяционного воспроизводства / Д. А. Шабанов // Видовые популяции и сообщества в антропогенно трансформированных ландшафтах: состояние и методы его диагностики. — Мат. XI Междунар. научно-практич. экологич. конф. – Белгород, 2010. – С. 228–229.

  10. Кравченко М. А. Уровни биоразнообразия Pelophylax esculentus complex / М. А. Кравченко, Д. А. Шабанов // Биоразнообразие и устойчивое развитие. Тезисы Междунар. научно-практ. конф. – Симферополь: КНЦ, 2010. – С. 68–71.

  11. Власова Т. Имитационное моделирование расширенного итерированного варианта игры «дилемма заключенного» / Т. Власова, М. Владимирова, Д. Шабанов // ICTERI 2011. ІКТ в освіті, дослідженнях та індустріальних додатках: інтеграція, гармонізація та трансфер знань. – Херсон: ХДУ, 2011. – С. 57–58.

  12. Бондарева А. А. Сравнение размера и формы эритроцитов у диплоидных и триплоидных гибридов зеленых лягушек (Pelophylax esculentus) / А. А. Бондарева, Д. А. Шабанов // Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з біологічних наук: матеріали підсумкової науково-практичної конференції (Мелітополь, 29-31 березн. 2011 р.). – Мелітополь: «Люкс», 2011. – С. 11–14.

  13. Cytological maps of lampbrush chromosomes of European water frogs / D. Dedukh, G. Mazepa, D. Shabanov, S. Litvinchuk, L. Borkin, A. Saifitdinova, A. Krasikova // 18th International Chromosome Conference (Manchester, 29 August – 2 September 2011). Speaker abstracts. – P. 48–49.

АНОТАЦІЯ
1   2   3   4   5   6



  • Організмений рівень добору
  • Філогенетичний рівень добору
  • ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
  • Національного природного парку
  • Ужгородського університету