Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Захист прав споживачів у сфері кредитування: правовий компроміс чи його імітація?

Скачати 147.67 Kb.

Захист прав споживачів у сфері кредитування: правовий компроміс чи його імітація?




Скачати 147.67 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір147.67 Kb.

ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ У СФЕРІ КРЕДИТУВАННЯ: ПРАВОВИЙ КОМПРОМІС ЧИ ЙОГО ІМІТАЦІЯ?
Асистент кафедри цивільного права і процесу Навчально-наукового

Юридичного інституту

Національного авіаційного університету

Зеленова М.О.

У статті розглянуті питання, що виникли в Україна у зв’язку із необхідністю реструктуризації споживчих кредитів виданих в іноземній валюті та проаналізовано окремі законодавчі ініціативи, спрямовані на вирішення цієї проблеми.

Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Циві́льне пра́во (лат. Ius civile; англ. Civil law, нім. Zivilrecht, фр. Droit civil) - галузь права, яка включає в себе норми права, що регулюють майнові та особисті немайнові правові суспільні відносини між рівноправними суб'єктами права - фізичними та юридичними особами, територіальними громадами, державами та іншими суб'єктами публічного права.
Валю́та (італ. valuta - «цінність», «вартість» від лат. valere - «мати силу, коштувати») - грошова одиниця, що використовується як засіб розрахунку в торгових операціях. Валютою, зазвичай, є монети та банкноти певної держави, які є фізичним аспектом національної грошової маси.



Ключові слова: кредит, споживчий кредит, фінансові послуги, споживач, кредитор, боржник, реструктуризація кредиту.
Ри́нок фіна́нсових по́слуг - особлива форма організації руху фінансових ресурсів в економічній системі, яка за своїм призначенням має забезпечити юридичним, фізичним особам і державі належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних грошових засобів.

М.А. Зеленова

Защита прав потребителей в сфере кредитования: правовой компромисс или его имитация?

В статье рассмотрены вопросы, возникшие в Украине в связи с необходимостью реструктуризации потребительских кредитов выданных в иностранной валюте, так же проанализированы отдельные законодательные инициативы, направленные на решение этой проблемы.



Ключевые слова: кредит, потребительский кредит, финансовые услуги, потребитель, кредитор, должник, реструктуризация кредита.
M. Zelenovа

Protection of the rights of consumers in sphere of crediting: legal compromise or its imitation?

The article describes the issues that arose in Ukraine due to the necessity of restructuring of consumer loans issued in foreign currency. It was noted that some of the blame for the situation that has developed in the field of consumer credit lies with the state and banks. Therefore, in the situation in Ukraine should be developed compromise solutions to this crisis. In this regard, were analyzed in a separate legislative initiative aimed at solving this problem. The first of these initiatives was analyzed the draft Law of Ukraine of 22 December 2014 "On protection of rights of consumers of financial services from the effects of the devaluation of the hryvnia", determined its strengths and weaknesses. After that was analyzed the draft law of Ukraine of 23 December 2014 "On restructuring of credits in foreign currency", which was later adopted as the Law of Ukraine from 7 July 2015 and had the same name. It was determined why the act has reverberated in the state and society. Analyzed also some proposals for the restructuring of consumer loans issued in foreign currency, proposed the draft law, elaborated by the Ministry of Finance of Ukraine jointly with the National Bank of Ukraine and the Independent Association of Ukrainian banks. At the end of the article were the comments and suggestions made to improve the criteria on the basis of which should be determined consumer loans subject to restructuring.

Keywords: credit, consumer credit, financial services, consumer, creditor, debtor, restructuring of a loan.
У період фінансової кризи, питання захисту прав споживачів фінансових послуг в Україні стало особливо актуальним.

За́хист прав споживачі́в - гарантований законом контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт з боку держави та громадсько-суспільний рух на його підтримку.
Кількість фактів порушення цих прав значно зросла, про що свідчить велика кількість звернень до суду [14]. У зв’язку з цим, починаючи з кінця 2008 р. громадяни почали активно звертатися до суду з метою зміни умов кредитних договорів або визнання їх недійсними на тій підставі, що банки не мали право видавати споживчі кредити в іноземній валюті. Поступово почала формуватися судова практика у справах про захист прав споживачів фінансових послуг.
Судова практика - масив судових рішень, що створюється в процесі діяльності судових органів, перш за все судів вищих інстанцій. Залежно від правової системи, цей термін може позначати вторинне джерело права, пов'язане винятково з інтерпретаційно-правовою та правозастосовною судовою діяльністю (континентальна європейська традиція), або первинне джерело, що має характер судового прецеденту (англійська традиція).
Результатом її узагальнення стала постанова Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 р. [7] У пункті 10 цієї постанови зазначено, що банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті.
Неба́нківська фіна́нсова устано́ва - юридична особа, яка відповідно до законодавства України не є банком, надає одну або кілька фінансових послуг та внесена до Державного реєстру фінансових установ у порядку, установленому законодавством України.
У зв’язку з цим змінити умови договору споживчого кредитування в іноземній валюті або визнання його недійсним у судовому порядку стало неможливо.

На той момент для всіх стало очевидно, що споживче кредитування в іноземній валюті створює реальні умови для різкого погіршення фінансового становища боржників у найближчій перспективі. Тому 22 вересня 2011 р. було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг».

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Суд - орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних,господарських, адміністративних і інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Цим законом, зокрема, заборонялося банкам збільшувати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку. Крім того, надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті заборонялося на території України.
Відсоткова ставка або ж но́рма проце́нта - кількісне вираження відсотків як економічної категорії. Розраховується як відношення річного доходу, отриманого на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помноженого на 100 відсотків.
Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
Таке рішення законодавця було слушним та обґрунтованим, але не своєчасним, оскільки валютне кредитування на той час вже отримало масове розповсюдження в суспільстві. Таким чином, держава із великим запізненням почала впроваджувати заходи, що могли попередити «катастрофу» на ринку споживчого кредитування.

Проте вина за ситуацію, яка склалась на ринку споживчого кредитування, лежить не тільки на державі та позичальниках. В витягу з аналізу судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів за 2009–2012 р.р. Т.Є.

Цивільна справа - правовий спір, що виник із цивільних або прирівняних до них житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, і підлягає вирішенню в установленому порядку.
 Жайворонок і С.В. Павловська зазначають, що підхід Європейського Союзу до ефективного режиму захисту прав споживачів фінансових послуг базується на трьох основних принципах. Споживачі повинні мати доступ до: достатньої інформації для прийняття поінформованих рішень при купівлі фінансових послуг; не затратних механізмів захисту від порушень договору про надання фінансових послуг; програм фінансової освіти. Ці принципи охоплені у кількох Директивах Європейського Союзу, які стосуються захисту прав споживачів, а саме: розкриття інформації та реклами, практики продажів, ведення рахунків клієнтів, компенсаційних та гарантійних схем, а також конкуренції та фінансової стійкості надавачів послуг. В Україні, незважаючи на законодавче закріплення, не повною мірою реалізуються такі права споживачів у кредитно-фінансових правовідносинах, як право на достовірну інформацію про послугу та умови договору. Споживачі не мають ані достатньої інформації про фінансові послуги, які їм надають, ані необхідних знань, щоб їх зрозуміти. Вони не завжди можуть оцінити рівень ризиків і можливі наслідки набуття додаткових фінансових зобов'язань та порівняти умови надання послуг, що пропонуються різними фінансовими установами [14].

Таким чином частина провини за ситуацію, яка склалась у сфері споживчого кредитування, лежить на державі та банках. Тому в ситуації, яка склалася в Україні, має бути розроблений компромісний варіант виходу з цього кризового стану.

Питання надання фінансових послуг у сфері споживчого кредитування в своїх роботах досліджували І. Аванесова, В. Вовк, Л. Іваненко, В. Кибал, Л. Кравченко, А. Луценко, В. Малюга, А. Мірошниченко, В. Вовк, О. Хмеленко, І. Шкробтак, О. Якименко та ін. Проте враховуючи нещодавні невдалі спроби досягнення правового компромісу в цій сфері ці питання потребують подальшого розгляду.

Метою цієї статті є спроба визначити причини не досягнення правового компромісу в сфері споживчого кредитування в іноземній валюті та розглянути окремі аспекти вирішення цього питання в законодавчій площині.

Не дивлячись на дуже складну ситуацію в сфері споживчого кредитування, держава певний час не могла запропонувати рішення щодо виходу з цієї кризової ситуації, тому вона пішла шляхом її замороження. Зроблено це було шляхом прийняття 3 червня 2014 р. Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Цей мораторій діє і по цей час.

Вважаємо, що вирішення питання про захист прав споживачів в сфері кредитування має лежати не тільки в правовій але й в соціальній площині. Усунення протиріч між споживачами кредитних послуг та фінансовими установами має буди здійснено за рахунок досягнення правового компромісу. При цьому, особливий правовий статус споживачів фінансових послуг має бути реально підтверджений за рахунок значних поступок з боку держави та банків під час вирішення конфлікту інтересів у сфері споживчого кредитування.

В цьому контексті заслуговують на підтримку спроби законодавчим шляхом вирішити це питання. Мається на увазі така законодавча ініціатива, як проект Закону України від 22 грудня 2014 р.

Правови́й ста́тус - становище того чи іншого суб'єкта в правовій реальності, що відображається у його взаєминах з суспільством і державою.
Конфлікт інтересів - правове поняття; ситуація, за якої сторона, що укладає угоду, потенційно може одержати безпосередню вигоду, здійснюючи дії, які завдають збиток іншій стороні.
Проект закону - документ з текстом закону, запропонований до прийняття законодавчому органу або на референдум.
Законода́вча ініціати́ва (фр. initiative від лат. initium - початок) - стадія законодавчої процедури, що полягає у внесенні уповноваженим органом або посадовою особою (суб'єктом права законодавчої ініціативи) до парламенту офіційної пропозиції про прийняття, зміну або скасування законодавчого акта.
«Про захист прав споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» (далі – законопроект 1558) [8]. Цим законопроектом передбачалось, що:

- у випадку загибелі (в тому числі визнання безвісно відсутніми або оголошеними померлими) учасників антитерористичної операції (далі – АТО) в зоні Антитерористичної операції, в випадку отримання інвалідності внаслідок участі в АТО, у випадку отримання будь-якого поранення, пошкодження або контузії, незалежно від ступеня тяжкості, такий учасник та члени його сім’ї мають право на списання (прощення) всієї суми заборгованості за всіма діючими кредитними договорами в національній валюті або іноземній валюті;

Безві́сна відсутність - встановлений у судовому порядку факт тривалої відсутності громадянина в місці його постійного проживання, коли місцезнаходження його невідоме.

- малозабезпечені громадяни, які до моменту прийняття Закону сплатили проценти за користування кредитом в національній або іноземній валюті більше 40% від загальної суми кредиту, мають право на зменшення процентної ставки за користування кредитом до 2 % річних. Якщо сума сплачених процентів менша 40%, то такі громадяни мають право на зменшення процентної ставки за користування кредитом в національній або іноземній валюті до 4% річних;

- реструктуризації підлягають всі валютні кредити, заборгованість за основною сумою яких станом на 1 січня 2014 р. в еквіваленті не перевищує два мільйони гривень згідно з офіційним курсом Національного банку України (далі – НБУ) на дату підписання договору споживчого кредиту. Реструктуризації підлягають також кредити, право вимоги за яким відступлене банком за договором відступлення право вимоги та/або договором факторингу іншій установі, незалежно від розміру суми залишку заборгованості, а також кредити, по яких вчиняються дії по зверненню стягнення на майно позичальників. При реструктуризації заборгованість за споживчим кредитом згідно цього закону підлягає конвертації за курсом гривні до іноземної валюти, що діяв в банку на дату укладання кредитного договору, зі збереженням процентної ставки за кредитом, передбаченої умовами кредитного договору на дату укладання.

У своєму висновку на законопроект 1558 Головне науково-експертне управління, зокрема, зазначило, що дискусійною виглядає пропозиція щодо поширення пропонованого механізму реструктуризації та списання заборгованості за споживчими кредитами на усі без виключення види споживчих кредитів для купівлі будь-якого рухомого та нерухомого майна.

Креди́тний до́гові́р - цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і зобов'язання та економічну відповідальність між фінансовою установою (комерційним банком, кредитні спілки тощо) і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.
Нерухо́мість, нерухоме майно (англ. Real Property, Real Estate) - земельні ділянки, а також будівлі, споруди чи інше майно, безпосередньо пов'язане землею, тобто об'єкти, переміщення яких неможливе без нанесення значної шкоди його вартості і призначенню.
Дискусійною видається також така підстава для надання права на відповідні пільги, як "отримання будь-якого пошкодження", яке може бути жодним чином не пов’язаним з виконанням службових обов’язків учасником АТО (від себе додамо, що таке пошкодження може мати легкий характер та не впливатиме на працездатність особи). Потребує належного обґрунтування пропонований розмір загальної суми несплачених зобов’язань за кредитом станом на 01.01.2014 р. – не більше 2 млн. грн. за офіційним курсом НБУ на дату підписання договору споживчого кредиту [2].

На розгляд Верховної Ради України також було подано альтернативний проект Закону України від 23 грудня 2014 р.

Голова Верховної Ради України Голова́ Верхо́вної Ра́ди Украї́ни - одна з найвищих державних посад України. Голова Верховної Ради України здійснює керівництво Верховною Радою України, він обирається народними депутатами, попередньо запропонованим на пленарному засіданні Верховної Ради депутатськими фракціями чи народними депутатами.
«Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» (далі – законопроект 1558-1) [9]. У тексті цього законопроекту (поданого до третього читання), зокрема, передбачалося що:

- реструктуризація існуючих зобов'язань позичальника за споживчим кредитом, а саме невиплаченої суми кредиту та нарахованих, але не сплачених відсотків (далі – залишок заборгованості за споживчим кредитом), здійснюється шляхом зміни валюти виконання зобов’язань за споживчим кредитом на національну валюту України за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору;

- при цьому забороняється збільшення відсоткової ставки та встановлення плаваючої відсоткової ставки і будь-яких додаткових платежів;

- після реструктуризації зобов’язань за споживчим кредитом сума в гривні, що є еквівалентом нарахованих, але не сплачених відсотків, вноситься до графіка платежів за кредитом на останні 36 місяців платежів та підлягає обов’язковому прощенню (анулюванню), за умови відсутності прострочення платежів за договором після реструктуризації більш як на 90 календарних днів підряд, у порядку та на умовах, визначених договором про реструктуризацію;

- нараховані та/або сплачені на дату реструктуризації штрафи та пені підлягають прощенню (анулюванню).

Верховна Рада України 2 липня 2015 р. прийняла рішення про прийняття в третьому читанні, та в цілому як закону, проекту Закону про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті (реєстраційний № 1558-1).

У порівнянні із законопроектом № 1558 законопроект № 1558-1 безпідставно, як на нашу думку, поширюється на всі без винятку споживчі кредити. Це призвело до того, що в більшості ЗМІ та соціальних мережах цей законопроект, прийнятий 7 липня 2015 р. як Закон України «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» був визнаний «популістським», а не соціально-справедливим» [6].

У пропозиціях Президента України до Закону України «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті», зокрема зазначено, що запропоновані Законом, що надійшов на підпис, заходи суттєво порушують баланс прав сторін кредитного договору в бік позичальників, покладаючи весь тягар збитків виключно на банківську систему. Застосування такого підходу, запроваджуваного Законом, що розглядається, може призвести до порушення банками обов'язкових нормативів капіталу та, як наслідок, до необхідності негайної капіталізації банківської системи як приватними акціонерами банків, так і державою, рефінансування банківської системи, посилення дисбалансу між активами та зобов'язаннями банків в іноземній валюті, девальвації національної валюти, збільшення кількості неплатоспроможних банків унаслідок понесених ними збитків у результаті реструктуризації валютних кредитів та збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на виплати вкладникам таких банків, а отже – і до необхідності здійснення додаткових видатків з державного бюджету.

Неплатоспроможність банку - неспроможність протягом одного місяця виконати законні вимоги кредиторів; зменшення розміру власних коштів до суми, що становить менше 1/3 суми, встановленої Національним банком України як мінімально необхідної.
Банківська система - сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків і інших кредитно-розрахункових центрів.
Фізи́чна осо́ба - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.
Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.
Крім того, Закон запроваджує нерівний підхід до позичальників, які сплачують чи вже сплатили за кредитними зобов'язаннями на умовах, передбачених у кредитному договорі з урахуванням зміни валютного курсу, та тих позичальників (боржників), які не мали фінансових можливостей виконувати умови укладених договорів або ж є недобросовісними. За даними Національного банку України, за станом на сьогодні, фізичним особам – резидентам України надано кредитів в іноземній валюті на суму 4,28 млрд. доларів США, що еквівалентно 98,08 млрд. грн., сума всіх іпотечних кредитів становить 2,16 млрд.
Іпоте́ка (грец. ὑποθήκη - застава) - застава землі, нерухомого майна, при якій земля та (або) майно, що становить предмет застави, залишається у заставодавця або третьої особи.
дол. США, що відповідно еквівалентно 47,25 млрд. грн. Як зауважив НБУ, конвертація валютних кредитів за курсом 5,05 грн. за 1 дол. США, тобто курсом, який був на момент укладення переважної більшості кредитних договорів (як це передбачено частиною першою статті 3 Закону, що надійшов на підпис) завдасть банківській системі збитків на суму понад 76 млрд. грн., що неминуче негативно позначиться на стані економічної безпеки держави в цілому [12].

Вже 3 липня 2015 р. у Верховній Раді України був зареєстрований проект постанови «Про скасування рішення Верховної Ради України від 2 липня 2015 р. про прийняття в третьому читанні та в цілому як закону проекту Закону про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» [11], на сайті Верховної Ради України було зазначено, що закон відправлений на повторний розгляд.

Економічна безпека - це складна багатофакторна категорія, яка дозволяє зберігати стійкість до зовнішніх та внутрішніх загроз, характеризує здатність національної економіки до розширеного самовідтворення для задоволення потреб громадян, суспільства і держави на якомусь визначеному рівні.
Верховна Рада України Верхо́вна Ра́да Украї́ни (ВРУ) - єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову і складається з чотирьохсот п'ятдесяти народних депутатів України, обраних строком на п'ять років на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Сайт Верховної Ради України Сайт (офіційний портал) Верховної Ради України - офіційна інтернет-сторінка єдиного законодавчого органу України - Верховної Ради України. Розробляється з 1994 року.
Але всі ці заходи були сумнівними з точки зору регламенту парламенту.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Тривалий час цей закон знаходився у Верховній Раді України, що є порушенням регламенту, і лише 9 грудня 2015 р. його було підписано Головою Верховної Ради України. 18 грудня 2015 р. Президент України наклав на нього вето, а 27 січня 2016 р. цей Закон було скасовано.

Ситуація, яка склалась навколо прийняття цього Закону та його скасування створює враження, що замість реального пошуку правового компромісу у вирішенні питання споживчого кредитування держава лише імітує цей процес. Це може бути пов’язано з тим, що в державі не можуть визначитись з критеріями, яким мають відповідати споживчі кредити видані в іноземній валюті, що підлягатимуть реструктуризації.

Наприкінці листопада Кабінет Міністрів України затвердив пакет законопроектів для підтримки отримання валютних кредитів громадян і підприємств, але поки не передав їх до парламенту. Документи розроблені Міністерством фінансів України спільно з НБУ і Незалежною асоціацією банків України.

В Україні, як і в більшості країн світу, існує дворівнева банківська система, де на першому рівні знаходиться центральний банк - Національний банк України, на другому - комерційні банки. Національний банк є особливим, незалежним від Уряду, органом державного управління України, основними функціями якого є формування грошово-кредитної політики країни, емісія та забезпечення стабільності національної валюти - Гривні, управління державними золотовалютними резервами, регулювання та нагляд за діяльністю комерційних банків. Національний банк України надає кредити комерційним банкам, управляє їх касовими резервами та забезпечує розрахунки між ними. Він не може володіти їх акціями (державні комерційні банки в Україні належать Уряду а не НБУ), кредитувати і приймати депозити від приватних осіб та компаній. Отримання прибутку не є основною метою НБУ але він може виникати в процесі його діяльності.
Міністе́рство фіна́нсів Украї́ни (Мінфін України) - головний орган у системі центральних органів виконавчої влади України з фінансових питань. Місією Міністерства є формування оптимальної державної політики у сфері надходжень до бюджету та забезпечення виконання його видатків.
Серед них законопроект "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманим на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)" (далі – законопроект 4004) [10]. Основні положення нового проекту реструктуризації такі. Під неї підпадуть кредити:

- із загальною сумою заборгованості до 2,5 млн. грн. станом на 1 січня 2015 р.;

- не мають простроченої заборгованості на 1 січня 2014 р.;

- термін повернення яких не настав до 1 січня 2014 р;

- позичальникам, у яких кредит був узятий на єдине житло, спишуть 25% залишку позики, тим, у кого це соціальне житло (квартири до 60 кв.

Соціа́льне житло́ - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк;
м і будинки до 120 кв. м) – 50%;



- учасникам бойових дій та інвалідам будуть списувати по 80%, а спадкоємцям загиблих учасників бойових дій – 100% залишку позики;

- залишок кредиту буде переведено у гривневий еквівалент за курсом НБУ на день проведення реструктуризації;

- процентна ставка за кредитом буде збережена протягом трьох років на тому рівні, на якому бралася валютна іпотека, після цього вона може бути підвищена.

У цілому, схвалюючи запропонований підхід, бажаємо зазначити, що окремі з наведених критеріїв викликають питання. Перш за все, чому право на реструктуризацію не мають особи у яких є прострочена заборгованість на 1 січня 2014 р. Адже її наявність у більшості випадків свідчить про те, що особа не мала можливостей нести фінансовий тягар через суттєве здороження кредиту. Крім того, чому на реструктуризацію не можуть розраховувати ті, у кого термін повернення кредиту настав до 1 січня 2014 р. Адже споживач міг взяти кредит в іноземній валюті на придбання житла на 5-10 років та не зміг його повернути вчасно з об’єктивних причин, зазначених вище. Вважаємо, що вартість пільгового житла треба розраховувати не тільки виходячи з площі житла, але й кількості членів сім’ї позичальника. Нарешті, яким чином і на скільки може бути підвищена процентна ставка за кредитом після спливу пільгового трирічного терміну. На думку Головного науково-експертного управління така невизначеність по суті дозволяє банкам в односторонньому порядку змінювати умови договору, причому, не на користь позичальників. Адже за пільгові три роки позичальники навряд чи зможуть погасити перед банками заборгованість за іпотечними кредитами, а нові умови договору знову стануть для них значним фінансовим тягарем [3].

Оцінюючи таку умову реструктуризації відповідно до якої залишок кредиту буде переведено у гривневий еквівалент за курсом НБУ на день проведення реструктуризації М. Гольдарб вказує на те, що якщо позичальник мав суму заборгованості в 50 тис. дол. США, то ця сума до 300% девальвації гривні становила 400 тис. грн. Зараз же вона рівнозначна 1 млн. 100 тис. грн., із яких 25% списуються. Залишається тіло кредиту – 825 тис. грн. Виходить, замість погашати 400 тис. грн, громадянин змушений виплачувати удвічі більшу суму. Навіть за умови надання пільгового періоду банкіри чітко розуміють, що за три роки основна маса позичальників реструктуризовану частку боргу погасити не зможе. Тому компенсувати свої умовні втрати банк зможе і по закінченні цього терміна, коли громадянин сплачуватиме ставку на рівні 10–15% [13].

Проаналізувавши ситуація, яка склалась навколо питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, вважаємо, що держава має якомога швидше створити для споживачів фінансових послуг реальний, фінансово обґрунтований та справедливий механізм виходу зі скрутного фінансового становища. Критерії, які, на нашу думку, мають лежати в його основі ми спробували проаналізувати в цій статті.


Література.

  1. Аванесова І. Постулати захисту прав споживачів фінансових послуг / Ірина Аванесова // Вісник КНТЕУ. – 2012. – № 1. – С. 56 – 65.

  2. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про захист прав споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» (реєстр.
    Вісник КНТЕУ - фаховий науковий журнал в галузі економічних, технічних і політичних наук, який видає Київський національний торговельно-економічний університет. Заснований у 1998 році. Журнал зареєстровано ДАК МОН України як фахове видання з економічних наук (до 2010 р. зареєстроване ВАК України як фахове видання з економічних наук)
    Апарат Верховної Ради України - внутрішній допоміжний орган Верховної Ради України, який складається з посадових, службових осіб та технічного персоналу і здійснює функції організаційного, правового, інформаційного, соціально-побутового, аналітичного, матеріально-технічного та іншого забезпечення діяльності парламенту, його структурних підрозділів і народних депутатів.
    номер 1558) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53050

  3. Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)» (реєстр. номер 4004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58040

  4. Вовк В. Я. Кредитування і контроль: навч. посібник / В. Я. Вовк, О. В. Хмеленко. – К. : Знання, 2008. – 463 с.

  5. Кравченко Л. М. Державний захист прав громадян як споживачів фінансових послуг / Л. М. Кравченко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http://www.zonazakona.com.ua/yuridichna-analitika/651-derzhavnyi-zahyst-prav-gromadyan-yak-sposib-spozhivannya-fin-poslug.html

  6. Нова надія: що буде з валютними кредитами в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://korupciya.com/nova-nadiya-shho-bude-z-valyutnimi-kreditami-v-ukraїni-2/

  7. Постанова Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/rada/show/v0005740-12

  8. Проект Закон України від 22.12.2014 № 1558  «Про захист прав споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» (реєстр. номер 1558) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53050

  9. Проект Закону України від 23.12.2014 р. «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» (реєстр. номер 1558-1) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53099

  10. Проект Закону України від 03.12.2016 р. "Про реструктуризацію зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, отриманим на придбання єдиного житла (іпотечні кредити)" (реєстр. номер 4004) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58040

  11. Проект постанови Верховної Ради України від 03.07.2015 р. № 1558-1П2 «Про скасування рішення Верховної Ради України від 2 липня 2015 року про прийняття в третьому читанні та в цілому як закону проекту Закону про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті» [Електронний ресурс].
    Постанова Верховної Ради України - нормативно-правовий акт, що приймається Верховною Радою України.
    – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55856

  12. Пропозиції Президента України до Закону України "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті" [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53099

  13. Реструктуризація валютних кредитів: у чому підвох? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://socportal.info/2015/10/21/restrukturizatsiya-valyutnih-kreditiv-u-chomu-pidvoh.html

  14. Судова практика з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.) (Витяг із аналізу до друку підготували суддя Верховного Суду України Т.Є. Жайворонок і головний консультант управління вивчення та аналізу судової практики С.В. Павловська) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0006700-13/print

  15. Шкробтак І. Проблеми захисту прав громадян як споживачів фінансових послуг при укладанні кредитних договорів / Іван Шкробтак. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту : http://olyanazarova.blogspot.nl/2012/01/blog-post_19.html






Скачати 147.67 Kb.

  • М.А. Зеленова Защита прав потребителей в сфере кредитования: правовой компромисс или его имитация
  • M. Zelenovа Protection of the rights of consumers in sphere of crediting: legal compromise or its imitation
  • Закон України
  • Міністерством фінансів України
  • Література. Аванесова І. Постулати захисту прав споживачів фінансових послуг / Ірина Аванесова // Вісник КНТЕУ
  • Апарату Верховної Ради України