Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Закон України "Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", інші нормативно-правові акти, відповідно до яких держава створює умови для розбудови інформаційного суспільства в Україні

Скачати 437.02 Kb.

Закон України "Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки", інші нормативно-правові акти, відповідно до яких держава створює умови для розбудови інформаційного суспільства в Україні




Скачати 437.02 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації27.05.2017
Розмір437.02 Kb.
ТипЗакон
  1   2   3


















СХВАЛЕНО
Указом Президента України
від _ _______ 2012 року №__/______

СТРАТЕГІЯ
розвитку інформаційного суспільства в Україні

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Ця Стратегія інформаційного суспільства України (далі - Стратегія) визначає головну мету, базові принципи, стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні і завдання, спрямовані на їх досягнення, а також пріоритетні напрями, етапи і механізми реалізації цієї Стратегії.

Правовою основою розроблення та реалізації Стратегії є Конституція України та Закон України “Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, інші нормативно-правові акти, відповідно до яких держава створює умови для розбудови інформаційного суспільства в Україні.

Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).



Електронна демократія - форма організації держави, яка забезпечує за рахунок широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) електронну взаємодію громадян з органами влади, громадськими організаціями та суб’єктами господарювання у процесах державотворення та державного управління.
Грома́дська організа́ція - об'єднання громадян, яке створюється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.


Електронна економіка – сукупність економічних відносин у сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг, наданих в електронному вигляді, за допомогою ІКТ в умовах інформаційного суспільства.
Економічні відносини - відносини, що об'єктивно складаються між людьми, що беруть участь у суспільному виробництві, щодо виробництва, розподілу, обміну і споживанню засобів


Електронний бізнес – економічна діяльність з метою отримання прибутків за допомогою використання ІКТ.

Електронна комерція – діяльність щодо забезпечення купівлі-продажу товарів або послуг, яка супроводжується проведенням відповідних розрахунків за допомогою ІКТ з метою отримання прибутку в рамках чинного законодавства.

Електронна послуга - послуга, надані юридичними та фізичними особами іншим фізичним та юридичним особам в електронному вигляді, за допомогою ІКТ.
Фізи́чна осо́ба - у цивільному та інших галузях права термінологія, що використовується для позначення людини (громадянина, особи без громадянства) як учасника правових відносин. Фізична особа також підпорядковується певним нормам та правилам поведінки.
Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.


Електронна культура - матеріальні та духовні цінності, створені людством протягом його історії, основною характеристикою яких є можливість доступу до них завдяки використанню інформаційно-комунікаційних технологій.
Духовні цінності - це духовні уявлення, явища, поняття, вимоги, що притаманні людині, спільноті або науковому чи етичному вченню.


Електронна освіта - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань і навичок за допомогою ІКТ.

Електронна медицина - галузь наукової і практичної діяльності, що вивчає процеси та стани організму людини, різноманітні захворювання, методи їх запобігання та зміцнення здоров’я людини за допомогою використання ІКТ.

Інформаційна інфраструктура - сукупність різноманітних автоматизованих інформаційних систем, інформаційних ресурсів, ліній зв’язку, телекомунікаційних мереж і каналів передачі даних, засобів комунікацій і управління інформаційними потоками, а також організаційно-технічних структур, механізмів, що забезпечують їх ефективне функціонування.
Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.
Телекомунікаці́йна мере́жа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.


Інформаційний ресурс - це інформація або знання, що має цінність у певній предметній області і може бути використана людиною в економічній діяльності для досягнення певної мети.

    1. ОСНОВНІ СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Загальносвітовою тенденцією є трансформація індустріального суспільства до постіндустріального, яка відбувається в умовах посилення глобалізаційних процесів, зростання сфери послуг і нематеріального виробництва на основі розвитку науково-технічного прогресу, у тому числі масштабного, глибинного та динамічного проникнення ІКТ в усі сфери життєдіяльності особи, суспільства, суб’єктів господарювання та держави.
Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
Трети́нний се́ктор еконо́міки або сфера послуг - один із трьох секторів економіки в рамках гіпотези трьох секторів, який включає економічну діяльність, пов'язану з послугами.
Індустріа́льне суспі́льство - суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

Раціональне врахування впливу комплексу цих та інших різновекторних факторів, а також особливостей стану та розвитку країни потребує окремої державної політики з розвитку інформаційного суспільства та суспільства знань, що вимагає об'єднання зусиль держави, бізнесу та громадянського суспільства.

Тому для більшості країн розвиток інформаційного суспільства є одним з національних пріоритетів і розглядається як загальнонаціональна задача. Інформаційно-комунікаційні технологіям (ІКТ) відводиться роль необхідного інструменту соціально-економічного прогресу, одного з основних чинників інноваційного розвитку економіки.

Міжнародний досвід, зокрема європейська політика «Цифровий порядок денний для Європи до 2020 року», показує, що цифрові технології вже стали рушійною силою соціально-економічного розвитку, відновлення економік багатьох країн світу та закладають засади для сталого розвитку у майбутньому.

Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Поря́док де́нний - це список запланованих подій на нарадах в порядку виконання. Зазвичай включає один або більше пунктів (тем) дискусії. Може, але не зобов'язаний, включати конкретний час кожної події.
Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.

Найбільш розвинені країни світу на межі ХХ-ХХІ століть поставили собі за мету прискорений перехід до нового етапу розвитку людства — інформаційного суспільства.

Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
Інформаційне суспільство дозволяє найбільш ефективно і в стислі терміни:

  • підвищити національну конкурентоспроможність за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці;

  • підвищити якість життя громадян за рахунок економічного зростання, надання рівного якісного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров'я та адміністративних послуг органів державної влади і місцевого самоврядування, створення нових робочих місць і розширення можливостей щодо працевлаштування населення, підвищення соціального захисту вразливих верств населення (зокрема, людей, які потребують соціальної допомоги та реабілітації) завдяки широкому використанню ІКТ;
    Соціа́льна допомо́га - це грошова допомога й допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань і сплачуються людям, які перебувають у нужді, як на основі перевірки їхнього доходу та засобів існування, так і за певними критеріями без перевірки доходу.
    Адміністративні послуги - це публічні (державні та муніципальні) послуги, що надаються органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими суб'єктами, і надання яких пов'язане з реалізацією владних повноважень.
    Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
    Економі́чне зроста́ння - збільшення обсягу виробленої продукції в порівнянні з минулим роком, збільшення її реальної (корегованої на інфляцію) вартості.
    Соціальне забезпечення (соціальний захист) - система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків (хвороба, інвалідність, старість, втрата годувальника, безробіття, нещасний випадок на виробництві тощо).
    Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.


  • сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті відповідних рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
    Конституці́йне пра́во - галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм, які закріплюють основи норм права, основні права, свободи, обов'язки, форму правління і форму державного устрою, організацію, спосіб і процедуру формування, концепцію і порядок діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та інституту виборів.
    Органи місцевого самоврядування - «виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення».




    1. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», іншими нормативно-правовими актами визначено одним з головних пріоритетів України розвиток інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, відкритого для всіх, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя визначено одним з головних пріоритетів України.

Україна має власну історію розвитку базових засад інформаційного суспільства: діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; формування на початку 90-х років минулого століття концепції та програми інформатизації; створення різноманітних ІКТ і загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення.

За цей час сформовано основні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято ряд нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо сприяння розвитку громадянського суспільства, створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, гарантій та механізмів доступу до публічної інформації, розвитку електронного урядування та відкритого уряду, електронного документообігу, інформаційної безпеки тощо.

Електронний ресурс - це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їхні комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі.
Електро́нне урядува́ння - спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.
Інформаці́йна безпе́ка - це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).
Електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, правлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.
Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.
Інтелектуальна власність, скорочено «ІВ» (англ. intellectual property) - результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та інш.) або кількох осіб.

Бізнесом прискорено запроваджуються нові сучасні ІКТ та рішення щодо створення інформаційних ресурсів та запровадження електронних технологій задля підвищення своєї конкурентоспроможності.

Активізується робота із запровадження новітніх ІКТ в публічному секторі, зокрема – освіті, науці, охороні здоров’я, культурі тощо.

Органами державної влади та органами місцевого самоврядування запроваджено значну кількість інструментів електронного урядування, які можна віднести до кращих практик високого світового рівня.

Населення активно включається у глобальні процеси створення та використання світових інформаційних ресурсів.

Ці та інші передумови дають підстави вважати, що вітчизняна інформаційна сфера перебуває у стані активного становлення, гармонійного включення у глобальний світовий інформаційний простір та є підґрунтям фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні.

інформаці́йна сфе́ра англ. Software - термін, який має декілька значень: в інформатиці - див. інфосфера. в економіці - сфера економіки, що займається виробництвом, обробкою, зберіганням і розповсюдженням інформації (цифрова дистрибуція) і знань.
Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Суттєві позитивні результати щодо розвитку інформаційного суспільства отримано на регіональному та місцевому рівнях, у тому числі, в Дніпропетровському та Одеському регіонах, містах Вінниця, Львів, Славутич та інших.

Разом з тим, ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні є недостатньою і не відповідає потенціалу та можливостям України, оскільки:



  1. є недосконалою загальнодержавна політика:

відсутні національна стратегія розвитку інформаційного суспільства в Україні та національний план дій щодо її реалізації;

чинна нормативно-правова база не в повному обсязі забезпечує розвиток інформаційної сфери, уповільнено впроваджуються відповідні європейські правові норми та інформаційні стандарти тощо;

Но́рма пра́ва (правова́ норма) - загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.

запровадження інструментів е-демократії, е-правосуддя, е- парламентаризму та представництва здійснюється за відсутності належної координації дій усіх зацікавлених суб’єктів зазначених відносин;

інституціональний механізм формування, координації та контролю за виконанням завдань розбудови інформаційного суспільства, незважаючи на адміністративну реформу, є недосконалим;

рівень інформаційної представленості України в Інтернет-просторі залишається низьким, а присутність україномовних інформаційних ресурсів – недостатньою;

відсутні системні державні рішення, спрямовані на створення національних інноваційних структур (центрів, наукових парків і технопарків) з розробки конкурентоспроможних вітчизняних ІКТ;

галузь ІКТ, як найбільш інновативна галузь економіки, змушена розвиватися у несприятливих умовах зі збільшення регуляторного впливу у розвиток сфери ІКТ;

сегмент Інтернет не розглядається державою як один з найважливіших інструментів розвитку інформаційного суспільства та конкурентоспроможності держави;

місцеві органи влади обмежують доступ суб’єктів ринку телекомунікацій для будівництва телекомунікаційної інфраструктури;

на національному та місцевому рівнях не сформовані механізми ефективної громадської участі та громадського контролю за реалізацією пріоритету розбудови інформаційного суспільства;



  1. уповільнено та недостатньо координовано впровадження електронного урядування:

результати розробки і впровадження ІКТ, що проводяться на замовлення органів державної влади, не завжди носять системний характер, зокрема:
впровадження цих засобів носить переважно локальний, відомчий характер;

недостатніми темпами розвиваються інфраструктура доступу населення до веб-сайтів органів державної влади та інші засоби інформаційно-довідкової підтримки і обслуговування населення;

отримання громадянами та організаціями адміністративних послуг, а також інформації, пов'язаної з діяльністю органів державної влади, в більшості випадків вимагає їх особистого звернення до цих органів, а також надання запитів і документів на паперовому носії, що призводить до значних витрат часу і створює значні незручності для населення;

органи регіональної влади суттєво відстають від центральних органів державної влади за рівнем інформаційно-технологічного забезпечення адміністративно-управлінських процесів, а також розвитку інформаційно-технологічної інфраструктури та державних інформаційних систем;

відсутній системний підхід до впровадження електронного документообігу, який мав би взаємодіяти у інтегрованій інформаційно-аналітичній системі органів державної влади, призначеної насамперед для забезпечення міжвідомчої інформаційної взаємодії;

не забезпечено завдання розбудови інформаційної інфраструктури, рішень та стандартів в галузі електронного обміну даними на міжвідомчому рівні, а також між державними органами і населенням та організаціями, що стає особливо актуальним у міру подальшого розвитку державних інформаційних систем;

Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.
Інформаці́йна інфраструкту́ра (англ. information infrastructure) - комплекс програмно-технічних засобів, організаційних систем та нормативних баз, який забезпечує організацію взаємодії інформаційних потоків, функціонування та розвиток засобів інформаційної взаємодії та інформаційного простору країни або організації.
Електро́нний о́бмін да́ними (ЕОД, Electronic data interchange EDI) - засіб, за допомогою якого компанії можуть використовувати мережі для ділової взаємодії. Якщо електронне листування між компаніями - явище звичайне, ЕОД має на увазі передачу великих обсягів інформації, заміняючи великі паперові документи такі, як рахунки і контракти.

неврегульовані на правовому та організаційно-методичному рівнях питання щодо майнових прав, які виникли в державних органах при побудові інформаційних, інформаційно-аналітичних систем та систем електронного документообігу, що призводить до додаткових затрат на їх супроводження та технічну підтримку;

не забезпечено процеси надходження та постійного архівного зберігання електронних документів з електронним цифровим підписом;

Майнові́ права́ - це права фізичних чи юридичних осіб, які повязані з майном, відмінні від права власності.
Електронний цифровий підпис Електро́нний цифрови́й пі́дпис (ЕЦП) (англ. digital signature) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

залишається низьким рівень комп'ютерної грамотності державних службовців, що актуалізує питання організації безперервного навчання державних службовців та оцінки навичок використання ІКТ;


  1. зберігається значний «цифровий розрив» у використанні ІКТ:

регіонами, різними верствами суспільства, зокрема, рівень відмінності регіонів у використанні ІКТ в домашніх господарствах є високим;

існують суттєві відмінності між органами державної влади щодо використання ІКТ у своїй діяльності;

зберігаються проблеми організації широкосмугового доступу для кінцевих користувачів і низькі показники якості доступу до мережі Інтернет.

Широкосмугови́й до́ступ до інтерне́ту, або Broadband Internet Access - Broadband доступ до Інтернету, з високою швидкістю передачі даних за кількома каналами одночасно. Зазвичай широкосмуговий доступ протиставляється комутованому доступу з використанням модему і телефонної мережі загального користування.
Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.


  1. збільшуються проблеми та ризики, пов’язані з інформаційною безпекою:

спостерігається неконтрольоване зростання обсягів інформації про громадян, про юридичні особи, яка міститься в державних інформаційних системах, що в умовах відсутності ефективних механізмів контролю її використання створює також загрозу порушення прав громадян;

ІКТ все частіше використовуються для вчинення традиційних злочинів, зокрема крадіжок, вимагань, шахрайства тощо;

зберігаються загрози національній безпеці, пов'язані з активним використанням мережі Інтернет і мобільної телефонії з метою пропаганди протиправної діяльності;

Державна безпека - стан захищеності державної влади, суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності, спокою людей (народу), громадської злагоди, довкілля, національної і релігійної рівності.
Стільниковий телефон - автономний мобільний телефон, призначений для роботи в мережах стільникового зв'язку; використовує приймач радіодіапазону і традиційну телефонну комутацію для здійснення телефонного зв'язку на території зони покриття мережі.

актуалізуються питання захисту державних інформаційних ресурсів тощо.

За результатами міжнародних досліджень світі, рейтинги України за окремими індексами, що стосуються впровадження ІКТ становлять:

– Глобальний індекс конкурентоспроможності 2011-2012 (WEF Global Competitiveness Index) – 82 місце (89 – у минулому році) із 142 країн;

І́ндекс глоба́льної конкурентоспромо́жності (англ. The Global Competitiveness Index) - глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу за показником економічної конкурентоспроможності. Розрахований за методикою Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ), заснованій на комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опитування керівників компаній - великого щорічного дослідження, яке проводиться ВЕФ разом з мережею партнерських організацій - провідних дослідницьких інститутів і організацій у країнах, аналізованих у звіті. Дослідження проводиться з 1979 року і в цей час представляє найповніший комплекс показників конкурентоспроможності по різних країнах світу.

– Індекс технологічної готовності 2011-2012 (WEF Technological Readiness Index) – 82 місце із 142 країн;

– Індекс мережевої готовності 2011-2012 (WEF Networked Readiness Index) – 75 місце (90 – у минулому році) із 142 країн;

Е-готовність уряду (Government readiness) – 122 місце із 138 країн;

– Використанням урядом ІКТ (Government usage) – 75 місце із 138 країн;

– Рейтинг за електронною готовністю 2010 (EIU eReadiness Ranking) 64 місце із 70 країн;

– Індекс електронного уряду ООН 2012 (UN e-Government Index) – 68 місце (54 - у минулому році) із 193 країн.

Електро́нний у́ряд (англ. e-Government) - це модель державного управління, яка заснована на використанні сучасних інформаційних та комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності та прозорості влади, а також встановлення суспільного контролю над нею.

Проблеми, що перешкоджають підвищенню ефективності використання ІКТ з метою підвищення якості життя громадян, забезпечення конкурентоспроможності України, розвитку економічної, соціально-політичної, культурної та духовної сфер суспільства, вдосконалення системи прийняття державних управлінських рішень, мають комплексний міжвідомчий характер і не можуть бути вирішені на рівні окремих органів державної влади та регіонів. Їх усунення потребує значних ресурсів, скоординованого проведення організаційних змін і забезпечення узгодженості дій всіх органів державної влади.

Умовами розвитку інформаційного суспільства є:

координуюча роль держави в реалізації національної інформаційної політики на принципах державно-приватного партнерства; організації наукових досліджень, створенні та розвитку людського капіталу;

Людськи́й капіта́л (англ. Human Capital) - це соціально-економічна категорія, похідна від категорій «робоча сила», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «людський фактор», у загальному вигляді його можна розглядати як економічну категорію, яка характеризує сукупність сформованих і розвинутих унаслідок інвестицій продуктивних здібностей, особистих рис і мотивацій індивідів, що перебувають у їх власності, використовуються в економічній діяльності, сприяють зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливають на зростання доходів (заробітків) свого власника та національного доходу. Поняття людського капіталу є природним розвитком і узагальненням понять людського фактора і людського ресурсу, проте людський капітал є ширшою економічною категорією.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

державні гарантії прав і свобод людини в інформаційному суспільстві;

Громадянські свободи - негативні і позитивні повноваження фізичних осіб, як індивідуальні, так і колективні. Свободи найчастіше реалізуються шляхом усунення державного регулювання з тієї чи іншої поведінки особи.
вільний доступ до інформації і знань;

підтримка вітчизняних виробників продукції та послуг в сфері ІКТ;

сприяння розвитку міжнародного співробітництва в сфері ІКТ;

постійне вдосконалення бізнес-клімату і розвиток конкуренції в сфері ІКТ;

становлення національної інформаційної індустрії, що забезпечує виробництво ІКТ, інформаційних ресурсів та електронних послуг;

впровадження новітніх технологій у систему виробництва і споживання та розвиток високотехнологічного машинобудування.

  1   2   3


Скачати 437.02 Kb.

  • СХВАЛЕНО
  • Закон України
  • ОСНОВНІ СВІТОВІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Загальносвітовою тенденцією є трансформація індустріального суспільства
  • СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ
  • Умовами розвитку інформаційного суспільства є