Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Закон україни «Про освіту»

Закон україни «Про освіту»




Сторінка5/7
Дата конвертації15.05.2017
Розмір1.01 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4   5   6   7

Розділ VI. Учасники освітнього процесу

Стаття 43. Права і обов’язки здобувачів освіти

1. Держава гарантує здобувачам освіти право на:

отримання якісної освіти у системі формальної освіти;

розвиток всіх форм неформальної освіти

вільний вибір навчального закладу і форми здобуття освіти;

академічну мобільність;

додаткову відпустку за місцем роботи, скорочений робочий час та інші пільги, передбачені законодавством для осіб, які поєднують роботу з навчанням;

навчання впродовж життя;

користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою навчального закладу;

свободу шукати, одержувати і передавати будь-яку інформацію та ідеї в усній, письмовій, друкованій та електронній формі;

участь та свободу в науково-дослідній, науково-технічній, літературній, художній і творчій діяльності;

доступ до культурних цінностей;

внутрішню мобільність всередині країни через спеціальні культурно-освітні програми;

свободу думки, совісті та релігії;

свободу асоціацій та мирних зібрань;

особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні навчальним закладом;

безпечні й нешкідливі умови навчання та праці;

особливі умови для здобуття освіти (для осіб з особливими потребами та з соціально незахищених верств населення);

забезпечення стипендіями, гуртожитками, інтернатами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, дискримінації на підставі кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, гендеру, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання та інших ознак.

2. На час виробничого навчання і практики здобувачам освіти забезпечуються робочі місця, безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до програм виробничого навчання і практики та угод між навчальними закладами та підприємствами, установами, організаціями, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики.

Охорóна прáці (рос. охрана труда; англ. labour protection; нім. Arbeitsschutz m) - це: система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності; діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.

Під час проходження виробничого навчання і практики забороняється використовувати працю учнів і студентів для цілей, не передбачених програмою виробничого навчання та практики.

3. Підприємства, установи й організації, що надають місця для проходження виробничого навчання і практики, користуються податковими пільгами відповідно до законодавства.

Пода′ткові пі́льги (англ. Tax Benefits) - переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг з податків і зборів, не можуть мати індивідуального характеру.

4. Здобувачі освіти зобов’язані:

дотримуватися принципу академічної доброчесності;

дбайливо ставитись до власного здоров’я і здоров’я оточуючих;

дотримуватися етичних норм, поважати права та свободи інших учасників освітнього процесу, працю і гідність педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників, які надають, забезпечують і супроводжують освіту;

виконувати вимоги освітньої програми і навчального плану;

дбайливо ставитися до довкілля;

дотримуватись статуту та правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.
Стаття 44. Права і обов’язки батьків та осіб, які їх замінюють

1. Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:

обирати форму навчання для своїх неповнолітніх дітей;

Повноліття - вік, по досягненню якого людина набуває повної відповідальності за свої дії та вчинки згідно з Конституцією та законодавством. При цьому людина набуває також додаткових прав та зобов'язань.

обирати і бути обраними до органів громадського нагляду дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів;

звертатися до органів управління освітою з питань освіти дітей;

захищати у відповідних органах управління освітою та в суді законні інтереси своїх дітей;

отримувати повну інформацію про діяльність навчального закладу, результати навчання дитини та результати оцінювання якості освіти у навчальному закладі;

отримувати інформацію про всі види запланованих у навчальному закладі педагогічних, психологічних, медичних, соціологічних заходів, досліджень та обстежень, педагогічних експериментів;

ознайомлюватися з освітнім процесом, відвідувати навчальні заняття без втручання в освітній процес у порядку, передбаченому статутом навчального закладу;

Навча́льні заня́ття (аудито́рні заня́ття) - лекції, лабораторні , практичні, семінарські заняття тривають дві академічні години з перервами між ними і проводяться за розкладом. Такі заняття називають «парами», оскільки вони є спареними.

брати участь у громадських об’єднаннях батьків у навчальних закладах та поза їх межами;

брати участь у плануванні роботи і зміцненні матеріально-технічної та ресурсної бази навчальних закладів, вдосконаленні умов життєдіяльності дітей, організації освітнього процесу, оздоровленні та організації дозвілля дітей, впровадженні ефективних освітніх технологій, оцінюванні ефективності діяльності навчальних закладів, органів управління освітою та системи освіти загалом;

у випадку навчання дитини у формі сімейної освіти отримувати з боку держави та органів місцевого самоврядування психолого-педагогічну, методичну допомогу, по можливості користуватися соціальною інфраструктурою (бібліотеки, спеціальні лабораторії, спортивні зали тощо) відповідно до спеціальних законів.

Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

2. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за освіту і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:

забезпечувати здобуття дітьми дошкільної та повної середньої освіти у навчальних закладах або у іншій формі в обсязі не меншому, ніж передбачено державними стандартами освіти;

виховувати у дітей повагу до прав, свобод та гідності людини, законів та етичних норм, відповідальне ставленно до довкілля та історично-культурого надбання;

постійно дбати про фізичне і психічне здоров'я дітей, їхній інтелектуальний, творчий, культурний і моральний розвиток, сприяти та створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

поважати гідність дитини;

формувати у дитини культуру діалогу, культуру жити у взаєморозумінні та злагоді з представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій.

Стаття 45. Права та обов’язки педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право на:

академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;

доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

безоплатне користування матеріально-технічними ресурсами навчального закладу для здійснення освітньої та наукової діяльності;

педагогічну ініціативу; розроблення та впровадження авторських освітніх методик і технологій;

захист професійної честі, гідності;

індивідуальну освітню діяльність;

участь у роботі колегіальних органів управління навчальним закладом;

участь у громадському самоврядуванні навчального закладу;

об’єднання у професійні громадські організації та професійні спілки;

Професі́йна спі́лка (профспі́лка) - добровільна неприбуткова громадська організація, галузева спілка, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

подовжену оплачувану відпустку;

одержання службового житла;

підвищення кваліфікації, перепідготовку педагогічних працівників;

вільний вибір освітніх програм, форм навчання, навчальних закладів, установ і організацій, що здійснюють підвищення кваліфікації і перепідготовку педагогічних працівників;

неоплачувану творчу відпустку терміном до одного року не частіше одного разу на 10 років із зарахуванням до загального і спеціального трудового стажу.

Трудови́й стаж - тривалість роботи і інших видів діяльності, з якими пов'язується право людини, головним чином, у сфері пенсійного забезпечення,проте треба зауважити, що саме страховий стаж впливає на нарахування пенсії.

2. Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані:

дотримуватися принципу академічної доброчесності та забезпечувати його реалізацію в освітньому та науковому процесі;

постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну ерудицію;

допомагати здобувачам освіти засвоювати освітні програми на рівні обов'язкових вимог щодо змісту, рівня та обсягу освіти, сприяти розвитку їхніх здібностей;

дотримуватися педагогічної етики, поважати гідність дитини, учня, студента;

захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного насильства, морального і психологічного тиску та дискримінації за будь-якою ознакою.

3. Педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівникам забороняється закликати чи спонукати осіб, які здобувають освіту, до дій, що суперечать Конституції та законодавству України.

4. На осіб, які здійснюють освітню діяльність з надання дітям дошкільної і початкової освіти поза навчальним закладом, покладаються обов’язки педагогічних працівників.


Стаття 46. Загальні вимоги до педагогічних і науково-педагогічних працівників

1. Педагогічною діяльністю можуть займатися особи, які мають відповідну освіту, фізичний і психічний стан, що дозволяє виконувати посадові обов'язки. Рівень освіти, необхідний для провадження педагогічної та науково-педагогічної діяльності, визначається спеціальними законами.

2. Педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють педагогічні працівники, у закладах вищої освіти – педагогічні та науково-педагогічні працівники.

Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.

Перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, професійних (професійно-технічних), позашкільних навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік посад науково-педагогічних і педагогічних працівників вищих навчальних закладів встановюється Законом України “Про вищу освіту”.

3. Педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладання трудового договору, в тому числі у формі контракту, за результатами конкурсного відбору у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти.

4. Інші кваліфікаційні вимоги до осіб, які навчають, визначаються законодавством.
Стаття 47. Державні гарантії здобувачам освіти та педагогічним і науково-педагогічним працівникам

1. Держава забезпечує здобуття початкової освіти у навчальному закладі, територіально найближче розташованому до місця проживання дитини. Відповідна територіальна громада безпосередньо або через свій представницький орган (раду) має право прийняти обґрунтоване рішення про доцільність здобуття дітьми початкової середньої освіти у навчальному закладі іншого населеного пункту.

Представни́цький о́рган місце́вого самоврядува́ння - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Територіа́льна грома́да - «жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр».

Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

2. Держава забезпечує підручниками, в тому числі в електронному вигляді, осіб, які навчаються у закладах середньої освіти в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

3. Особи, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах, проживають у сільській місцевості й потребують підвезення до навчального закладу і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти державного та місцевих бюджетів.

4. Особи, які навчаються у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах не за місцем проживання, на період навчання забезпечуються безкоштовними гуртожитками відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

5. Органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів та педагогічних працівників до місця навчання, роботи і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачають на це відповідні видатки з місцевих бюджетів.

6. Органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади забезпечують безкоштовним гарячим харчуванням дітей з багатодітних сімей, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів I-III групи та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям, які навчаються у державних і комунальних дошкідбних, загальноосвітніх та професійних (професійно-технічних) навчальних закладах.

Соціа́льна допомо́га - це грошова допомога й допомога в натуральній формі, що здебільшого фінансується з бюджету та добровільних пожертвувань і сплачуються людям, які перебувають у нужді, як на основі перевірки їхнього доходу та засобів існування, так і за певними критеріями без перевірки доходу.

7. Особи, які здобувають освіту у державних і комунальних професійних (професійно-технічних) навчальних закладах, на період навчання забезпечуються гуртожитками, стипендіями, спеціальним одягом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

8. Особи, які здобувають освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах, на період навчання забезпечуються гуртожитками та стипендією у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

9. Особам, які здобувають освіту у вищих навчальних закладах та мають особливі успіхи у навчанні й науковій діяльності, надається фінансова підтримка для продовження навчання, стажування чи наукової діяльності у зарубіжних закладах вищої освіти за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та (або) коштів вищого навчального закладу, де вони здобувають освіту. Норми і порядок надання такої фінансової підтримки визначаються Кабінетом Міністрів України.

10. Держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам:

належні умови праці, відпочинку, медичне обслуговування;

оплату підвищення кваліфікації впродовж п’ятирічного циклу;

правовий, соціальний, професійний захист;

встановлення доплат до посадових окладів (ставок заробітної плати) за наукові ступені, вчені звання та кваліфікаційні категорії;

щомісячну виплату надбавок за вислугу років у відсотках до посадового окладу (ставки заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи у розмірах, що встановлюються законодавчими та нормативними актами;

Ви́слуга ро́ків - період трудової діяльності, який вираховується роками і при окремих умовах надає право на пенсію та відповідні пільги (додаткові відпустки, грошові виплати тощо). Законодавством встановлено деякі категорії працівників і військовослужбовців пенсії за вислугу років, яким призначається як правило, незалежно від віку й працездатності.

Посадовий оклад - щомісячний розмір погодинної оплати праці, установлюваний, як правило, для керівників, професіоналів, спеціалістів і технічних службовців. Основою посадових окладів є мінімальна тарифна ставка.

Терап́ія (синонім: лікування) - процес, бажаною (але не завжди досяжною) метою якого є полегшення, зняття чи усунення симптомів (компенсація, купірування) і проявів того чи іншого захворювання, патологічного стану чи іншого порушення життєдіяльності, нормалізація порушених процесів життєдіяльності і одужання, відновлення здоров'я (санація).

Наукові ступені і вчені звання - кваліфікаційна система в науковій та науково-педагогічній діяльності, державне визнання рівня кваліфікації вченого, що є критеріями ранжування наукових і науково-педагогічних працівників.

Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.

надання педагогічним і науково-педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов'язків;

виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;

надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.

11. У разі захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника, яке унеможливлює виконання ним професійних обов'язків і обмежує можливість перебування у колективі осіб, які навчаються, або тимчасового переведення за цих чи інших обставинна іншу роботу чи проходження військової служби за призовом під час мобілізації за ним зберігається попередній середній заробіток. У разі хвороби або каліцтва попередній середній заробіток виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

12. Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Сере́дня заробі́тна пла́та - по підприємству, установі - економічний показник, який характеризує розмір нарахованої заробітної плати, яка припадає на одного працівника підприємства, організації; визначається поділом загальної суми нарахованої заробітної плати на середню чисельність працівників.

Се́лище місько́го ти́пу - міське поселення (місте́чко), яке за функціональним призначенням у загальній системі адміністративно-територіального устрою України посідає проміжне місце між сільським населеним пунктом і містом, але в обліку населення належить до міського.

Пільги на безоплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цієї частини, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вони мають право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.

Земе́льна діля́нка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

Особисте селянське (підсобне) господарство - форма організації аграрного виробництва, здійснюваного працею членів сім'ї на основі їх приватної власності.

13. За особливі трудові заслуги педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть бути нагороджені державними нагородами, представлені до присудження державних премій України, відзначені знаками, грамотами, іншими видами морального та матеріального заохочення.



1   2   3   4   5   6   7



  • Стаття 44. Права і обов’язки батьків та осіб, які їх замінюють
  • Стаття 45. Права та обов’язки педагогічних і науково-педагогічних працівників
  • Стаття 46. Загальні вимоги до педагогічних і науково-педагогічних працівників
  • Стаття 47. Державні гарантії здобувачам освіти та педагогічним і науково-педагогічним працівникам