Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Законукраїн и про екологічну мережу України

Скачати 270.14 Kb.

Законукраїн и про екологічну мережу України




Скачати 270.14 Kb.
Дата конвертації03.04.2017
Розмір270.14 Kb.
ТипЗакон






З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про екологічну мережу України
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 45, ст.
Відомості Верховної Ради України - офіційне друковане видання (нормативний бюлетень) Верховної Ради України, в якому здійснюється офіційне опублікування законів України, постанов Верховної Ради України, інших офіційних актів парламенту, а також змін в адміністративно-територіальному поділі України.
502 )

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Стаття 1. Законодавство України про екологічну мережу
Відносини, пов'язані з формуванням, збереженням та

раціональним, невиснажливим використанням екологічної мережі

(далі - екомережа), регулюються відповідно до Конституції

України ( 254к/96-ВР ), Закону України "Про Загальнодержавну

програму формування національної екологічної мережі України на

2000-2015 роки" ( 1989-14 ), цього Закону, а також законів

України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до

них, та міжнародних договорів України.

Екологі́чна мере́жа (Екомережа) - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів екологічної мережі - природних регіонів, екологічних коридорів, буферних зон.
Міжнаро́дний до́говір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).
Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Міжнаро́дні догово́ри Украї́ни - сукупність договорів, укладених у письмовій формі Україною з іноземною державою або іншим суб'єктом міжнародного права, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов'язаних між собою документах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).


Стаття 2. Завдання законодавства про екомережу
Завданням законодавства про екомережу є регулювання

суспільних відносин у сфері формування, збереження та

раціонального, невиснажливого використання екомережі як однієї з

найважливіших передумов забезпечення сталого, екологічно

збалансованого розвитку України, охорони навколишнього природного

середовища, задоволення сучасних та перспективних економічних,

соціальних, екологічних та інших інтересів суспільства.
Стаття 3. Терміни, що вживаються у цьому Законі
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому

значенні:


екомережа - єдина територіальна система, яка утворюється з

метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля,

підвищення природно-ресурсного потенціалу території України,

збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та

зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного

фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та

об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які

мають особливу цінність для охорони навколишнього природного

середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань

України підлягають особливій охороні;

Приро́дно-ресу́рсний потенціа́л (ПРП) - сукупність природних ресурсів, що використовуються (фактично або потенційно) в господарстві. Сума потенціалів окремих видів ресурсів.
Міграція тварин (від лат. migratio - переселення, переміщення) - періодичне переміщення тварин «туди і назад» між суттєво відмінними середовищами існування, що просторово віддалені одне від одного. Спричиняється змінами в умовах існування тварин чи змінах у вимогах цих тварин до умов існування на різних стадіях розвитку.
Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
Зеле́ні росли́ни - царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу.


зведена схема формування екомережі - нормативно-правовий акт,

що визначає на національному рівні пріоритети і концептуальні

основи формування, збереження та невиснажливого використання

екомережі України, розвитку системи територій та об'єктів

природно-заповідного фонду, формування структурних елементів

екомережі;


об'єкт екомережі - окрема складова частина екомережі, що має

ознаки просторового об'єкта - певну площу, межі, характеристики

тощо. До об'єктів екомережі відносяться території та об'єкти

природно-заповідного фонду, водного фонду, лісового фонду,

сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання (пасовища,

сіножаті) тощо;

Во́дний фо́нд - усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд (Водний кодекс України, 1995 р.).


структурні елементи екомережі - території екомережі, що

відрізняються за своїми функціями. До структурних елементів

екомережі відносяться ключові, сполучні, буферні та відновлювані

території. Ключові території забезпечують збереження найбільш

цінних і типових для даного регіону компонентів ландшафтного та

біорізноманіття. Сполучні території (екокоридори) поєднують між

собою ключові території, забезпечують міграцію тварин та обмін

генетичного матеріалу. Буферні території забезпечують захист

ключових та сполучних територій від зовнішніх впливів.

Відновлювані території забезпечують формування просторової

цілісності екомережі, для яких мають бути виконані першочергові

заходи щодо відтворення первинного природного стану.


Стаття 4. Принципи формування, збереження та використання

екомережі


Формування, збереження та використання екомережі здійснюється

відповідно до таких основних принципів:


а) забезпечення цілісності екосистемних функцій складових

елементів екомережі;


б) збереження та екологічно збалансоване використання

природних ресурсів на території екомережі;


в) зупинення втрат природних та напівприродних територій

(зайнятих рослинними угрупованнями природного походження та

комплексами, зміненими в процесі людської діяльності), розширення

площі території екомережі;


г) забезпечення державної підтримки, стимулювання суб'єктів

господарювання при створенні на їх землях територій та об'єктів

природно-заповідного фонду, інших територій, що підлягають

особливій охороні, розвитку екомережі;


ґ) забезпечення участі громадян та їх об'єднань у розробленні

пропозицій і прийнятті рішень щодо формування, збереження та

використання екомережі;

Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.

д) забезпечення поєднання національної екомережі з

екомережами суміжних країн, що входять до Всеєвропейської

екомережі, всебічний розвиток міжнародної співпраці у цій сфері;
е) удосконалення складу земель України шляхом забезпечення

науково-обґрунтованого співвідношення між різними категоріями

земель;
є) системне врахування екологічних, соціальних та економічних

інтересів суспільства.


Стаття 5. Складові екомережі
До складових структурних елементів екомережі включаються:
а) території та об'єкти природно-заповідного фонду;
б) землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні

зони;
в) землі лісового фонду;


г) полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які

не віднесені до земель лісового фонду;


ґ) землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;
д) землі рекреаційного призначення, які використовуються для

організації масового відпочинку населення і туризму та проведення

спортивних заходів;

Во́дно-болотяні угі́ддя, або вологі землі (англ. Wetlands) - ділянки місцевості, ґрунт яких є аквіфером з постійною або сезонною вологістю. Такі ділянки місцевості можуть бути частково або повністю зайняті водоймищами.
Рекреа́ція - це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які розташовані поза їх постійним помешканням.

е) інші природні території та об'єкти (ділянки степової

рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски,

солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що

мають особливу природну цінність);

Земе́льна діля́нка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (Земельний кодекс України. Стаття 79).


є) земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні

угруповання, занесені до Зеленої книги України;

Зелені книги (англ. Green Paper) - документи Європейської Комісії, що мають на меті ініціювати громадське обговорення та розпочати процес консультацій на європейському рівні з певної тематики (соціальна політика, єдина валюта, телекомунікації тощо).


ж) території, які є місцями перебування чи зростання видів

тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги

України;
з) частково землі сільськогосподарського призначення

екстенсивного використання - пасовища, луки, сіножаті тощо;


и) радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та

підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.


Стаття 6. Право власності на землю та інші природні ресурси

об'єктів екомережі


1.
Пра́во вла́сності (в об'єктивному розумінні) - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і у своїх інтересах, усуненням усіх третіх осіб від протиправного втручання у сферу його володіння цим майном, а також обов'язки власника не порушувати прав та законних інтересів інших осіб.
Включення територій та об'єктів до переліку територій та

об'єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і

категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні

ресурси, їх власника чи користувача.


2. Власники і користувачі територій та об'єктів, включених до

переліків територій та об'єктів екомережі, мають право:


а) звертатися до органів виконавчої влади та органів

місцевого самоврядування з пропозиціями щодо надання фінансової

підтримки, направленої на збереження ландшафтного та

біорізноманіття;

Вла́сність - результат привласнення[Джерело?], тобто ставлення людей до певних речей, як до своїх.
Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.


б) брати участь в обговоренні та внесенні пропозицій до

проектів відповідних програм розвитку екомережі;


в) готувати та подавати в установленому порядку пропозиції

щодо надання статусу об'єкта природно-заповідного фонду;


г) отримувати інформацію щодо екологічного стану території чи

об'єкта, включеного до екомережі;


ґ) брати участь у міжнародному співробітництві з питань

формування, збереження та використання екомережі.


3. Власники і користувачі територій та об'єктів, включених до

переліків територій та об'єктів екомережі, зобов'язані

забезпечувати їх використання за цільовим призначенням.
Розділ II

УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ФОРМУВАННЯ,

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ
Стаття 7. Організація державного управління у сфері

формування, збереження та використання екомережі


1.
Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.
Державне управління у сфері формування, збереження та

використання екомережі здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада

міністрів Автономної Республіки Крим, спеціально уповноважений

центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього

природного середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а

також гідрометеорологічної діяльності та його територіальні

органи, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві органи

виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах

повноважень, визначених законом.

Автоно́мія (грец. αυτος - «сам» і грец. νομος - «закон») - 1) наявна міра незалежності будь-якого явища від зовнішньої причини його зумовленості; 2) в етиці - стадія морального розвитку особистості, яка характеризується здатністю самостійно створювати або вибирати моральні правила для свого життя і поведінки; здатність людини як суб'єкта етичного відношення до самовизначення на основі власного світогляду, “власного законодавства”.
Місце́ве самоврядува́ння - право та змога органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.

2. Державне управління у сфері формування, збереження та

використання екомережі здійснюється із залученням громадян та їх

об'єднань і забезпеченням їх широкого доступу до інформації з цих

питань.
Стаття 8. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері

формування, збереження та використання екомережі
До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері формування,

збереження та використання екомережі належать:


а) забезпечення реалізації державної політики у сфері

формування, збереження та використання екомережі;

Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.


б) забезпечення розроблення Зведеної схеми формування

екомережі України, виконання Загальнодержавної програми формування

національної екомережі України на 2000-2015 роки ( 1989-14 );
в) спрямування і координація роботи міністерств, інших

центральних органів виконавчої влади у сфері формування,

збереження та використання екомережі;
г) вирішення відповідно до закону питань щодо надання

фінансової та іншої підтримки власникам та користувачам земельних

ділянок, включених до переліків територій та об'єктів екомережі;
ґ) здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Стаття 9. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки

Крим у сфері формування, збереження та використання

екомережі
До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у

сфері формування, збереження та використання екомережі належать:


а) участь у розробленні та забезпеченні виконання схеми

формування екомережі Автономної Республіки Крим;


б) координація діяльності органів виконавчої влади Автономної

Республіки Крим - виконавців Загальнодержавної програми формування

національної екомережі України на 2000-2015 роки ( 1989-14 );
в) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять

на реалізацію заходів щодо формування, збереження та використання

екомережі.
Стаття 10. Повноваження спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади з питань

охорони навколишнього природного середовища,

екологічної безпеки, заповідної справи, а також

гідрометеорологічної діяльності у сфері

формування, збереження та використання екомережі


До повноважень спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також

гідрометеорологічної діяльності у сфері формування, збереження та

використання екомережі належать:
а) внесення пропозицій щодо формування державної політики у

цій сфері;


б) забезпечення розвитку відповідних наукових досліджень та

їх координація разом з Національною академією наук України;


в) організація розроблення та затвердження науково-методичних

документів щодо проектування екомережі;


г) виконання функцій державного замовника розроблення

Зведеної схеми формування екомережі України;


ґ) внесення у встановленому порядку пропозицій щодо

фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України заходів,

направлених на формування та збереження екомережі;

Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні. У складі НАН України станом на початок 2016 року діють 168 наукових установ та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 37447 співробітників, в тому числі 18346 наукових працівників, серед яких 2530 докторів наук та 7603 кандидатів наук. На 23.02.2016 до складу НАН України входять 197 дійсних членів (академіків), 379 членів-кореспондентів та 104 іноземні члени. Керівні органи НАН України перебувають у Києві.
Державний бюджет - це система грошових відносин, яка виникає між державою, з одного боку, і підприємствами, фірмами, організаціями та населенням, з іншого, з метою формування та використання централізованого фонду грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

д) координація діяльності центральних і місцевих органів

виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері

формування, збереження та раціонального використання екомережі;

Органи місцевого самоврядування - «виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення».

е) здійснення державного контролю за формуванням, збереженням

та використанням екомережі, розробленням та виконанням

регіональних і місцевих схем екомережі;

Держа́вний контро́ль - одна з форм здійснення державної влади, що забезпечує дотримання законів і інших правових актів, що видаються органами держави. Здійснення державного контролю - одна з важливих функцій державного управління.

є) здійснення міжнародного співробітництва у сфері

формування, збереження та використання екомережі України.


Стаття 11. Повноваження місцевих органів виконавчої влади

та органів місцевого самоврядування у сфері

формування, збереження та використання екомережі
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого

самоврядування у сфері формування, збереження та використання

екомережі в межах своїх повноважень забезпечують:
розроблення та виконання регіональних і місцевих схем та

програм розвитку екомережі, проведення необхідних для цього

наукових досліджень;
надання відповідно до закону фінансової та іншої підтримки

власникам і користувачам земельних ділянок, що знаходяться в межах

територій та об'єктів екомережі.
Розділ III

ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ,

ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ
Стаття 12. Координаційні ради з питань формування екомережі
1. Координаційні ради з питань формування екомережі є

дорадчими органами, які утворюються при Кабінеті Міністрів України

та при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних,

Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях з

метою координації діяльності центральних і місцевих органів

виконавчої влади - виконавців Загальнодержавної програми

формування національної екомережі України на 2000-2015 роки

( 1989-14 ).


2. Основними завданнями координаційних рад є:
а) аналіз стану виконання основних положень Загальнодержавної

програми формування національної екомережі України на

2000-2015 роки ( 1989-14 );
б) організація розроблення Зведеної схеми формування

екомережі України, регіональних та місцевих схем формування

екомережі;
в) організація підготовки один раз на п'ять років

Національної доповіді про стан формування національної екомережі;


г) сприяння реалізації міжнародних програм і проектів

технічної допомоги, залучення іноземних інвестицій, спрямованих на

формування національної екомережі;
ґ) забезпечення широкого інформування населення про стан та

перспективи формування екомережі;


д) підготовка пропозицій щодо формування основних засад

державної політики і механізму її реалізації в галузі збереження

ландшафтного та біорізноманіття;
е) впровадження принципів екосистемного підходу в

природоохоронній діяльності.


3. Положення про координаційні ради з питань формування

екомережі при Кабінеті Міністрів України та при Раді міністрів

Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та

Севастопольській міських державних адміністраціях та їх

персональний склад затверджуються відповідно Кабінетом Міністрів

України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними,

Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Стаття 13. Наукове забезпечення формування, збереження

та використання екомережі


1. З метою забезпечення науково обґрунтованого формування,

збереження та використання екомережі, поліпшення збереження та

відновлення ландшафтного та біорізноманіття, прискорення створення

банків даних та географічних інформаційних систем проводяться

відповідні наукові дослідження згідно з програмами, що

затверджуються в установленому законом порядку.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.


2. Розроблення проектів таких програм забезпечується в

установленому порядку спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного

середовища, екологічної безпеки, заповідної справи, а також

гідрометеорологічної діяльності за участю Національної академії

наук України, відповідних центральних органів виконавчої влади в

межах повноважень, визначених законом.
Стаття 14. Проектування екомережі
Проектування екомережі передбачає:
а) нанесення на планово-картографічні матеріали територій та

об'єктів, включених до переліків екомережі;


б) визначення територій, що мають особливу природоохоронну,

екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну, історико-культурну

цінність, встановлення передбачених законом обмежень на їх

планування, забудову та інше використання;


в) обґрунтування необхідності включення територій та об'єктів

до переліків екомережі, резервування територій для цих потреб,

надання природоохоронного статусу, введення обмежень (обтяжень)

для відновлюваних, буферних та сполучних територій для

забезпечення формування екомережі як єдиної просторової системи;
г) розроблення рекомендацій щодо визначення режиму територій

та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що

підлягають особливій охороні, відновлюваних, буферних та сполучних

територій, які пропонується створити, а також щодо необхідності

вилучення і викупу земельних ділянок;
ґ) узгодження регіональних і місцевих схем формування

екомережі із Зведеною схемою формування екомережі України,

поєднання її із Всеєвропейською схемою формування екомережі та із

затвердженою проектною документацією з урахуванням державних,

громадських і приватних інтересів, визначення перспективних

напрямів забезпечення збереження та невиснажливого використання

цінних ландшафтів та інших природних комплексів, об'єктів і

територій.

Приро́дний ко́мплекс (лат. complexus - зв'язок) - система окремих природних об'єктів у їх екологічних взаємозв'язках. Природними комплексами є природа в цілому (навколишнє природне середовище), урочища, ландшафти, екосистеми, біогеоценози тощо.
Прое́ктна документа́ція - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.


Стаття 15. Схеми формування екомережі
1. Проектування екомережі здійснюється шляхом розроблення

регіональних схем формування екомережі Автономної Республіки Крим

та областей, а також місцевих схем формування екомережі районів,

населених пунктів та інших територій України. Регіональні та

місцеві схеми формування екомережі затверджуються відповідними

радами після їх погодження із територіальними органами виконавчої

влади з питань охорони навколишнього природного середовища,

екологічної безпеки, заповідної справи, а також

гідрометеорологічної діяльності.

Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.

2. Зведена схема формування екомережі України є складовою

частиною Генеральної схеми планування території України і

затверджується Верховною Радою України. До Зведеної схеми

формування екомережі України, а також регіональних та місцевих

схем формування екомережі періодично, у міру розширення

можливостей для розвитку такої мережі, але не рідше одного разу на

десять років, вносяться зміни органами, до повноважень яких

віднесено затвердження зазначених схем.


3. Виконання Зведеної схеми формування екомережі України, а

також регіональних та місцевих схем формування екомережі

забезпечується на основі Загальнодержавної програми розвитку

екомережі, що затверджується Верховною Радою України, та

регіональних і місцевих програм з питань розвитку екомережі, що

затверджуються відповідними радами.


4. Зведена схема формування екомережі України, регіональні та

місцеві схеми формування екомережі, програми у сфері формування,

збереження та використання екомережі є основою для розроблення

усіх видів проектної документації при здійсненні землеустрою,

розробці містобудівної документації, а також здійсненні

господарської та іншої діяльності.

Містобудівна́ документа́ція - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.


Стаття 16. Переліки територій та об'єктів екомережі
1. Перелік ключових територій екомережі включає території та

об'єкти природно-заповідного фонду, водно-болотні угіддя

міжнародного значення, інші території, у межах яких збереглися

найбільш цінні природні комплекси.


2. Перелік буферних зон екомережі включає території навколо

ключових територій екомережі, які запобігають негативному впливу

господарської діяльності на суміжних територіях.
3. Перелік сполучних територій екомережі включає території,

що забезпечують зв'язки між ключовими територіями та цілісність

екомережі.
4. Перелік відновлюваних територій екомережі включає

території, що являють собою порушені землі, деградовані і

малопродуктивні землі та землі, що зазнали впливу негативних

процесів та стихійних явищ, інші території, важливі з точки зору

формування просторової цілісності екомережі.
5. Включення територій та об'єктів до переліків територій та

об'єктів екомережі не завдає шкоди правам тих, на чиїй території

вони розташовані.
6. Власники і користувачі територій та об'єктів, включених до

переліків територій та об'єктів екомережі, беруть на себе

зобов'язання щодо збереження природних ресурсів, їх

екологічно-збалансованого та раціонального використання.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.


Стаття 17. Порядок включення до переліків територій

та об'єктів екомережі


1. Включення територій та об'єктів до переліків територій та

об'єктів екомережі здійснюється з урахуванням їх значення з точки

зору екології, ботаніки, зоології та ландшафтознавства. У першу

чергу до переліків включаються території та об'єкти, що мають

загальнодержавне значення з точки зору ландшафтного та

біорізноманіття.


2. Включення територій та об'єктів екомережі до відповідних

переліків здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади

та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у

порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.



Стаття 18. Режим охорони та використання територій

та об'єктів екомережі


1. Включення територій та об'єктів природно-заповідного фонду

та інших територій, що підлягають особливій охороні, до переліку

територій та об'єктів екомережі не призводить до зміни режиму їх

охорони та використання, визначеного відповідно до закону.


2. У разі необхідності зміни режиму охорони та використання

території чи об'єкта екомережі, виходячи з вимог Зведеної схеми

формування екомережі України, регіональних чи місцевих схем

формування екомережі, відповідно до закону змінюється статус, тип,

категорія або режим відповідної території чи об'єкта екомережі.
3. Режим охорони та використання буферних зон, сполучних і

відновлюваних територій екомережі визначається згідно з

відповідною схемою екомережі.
Стаття 19. Фінансове забезпечення заходів, пов'язаних

з формуванням, збереженням та невиснажливим

використанням екомережі
1. Фінансування заходів, пов'язаних з формуванням,

збереженням та невиснажливим використанням екомережі, включаючи

роботи з проектування, проведення відповідних наукових досліджень,

може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України,

місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій,

інших джерел, не заборонених законом.

Держа́вний бюдже́т Украї́ни - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.


2. Органи державного управління об'єктів екомережі, власники

і користувачі земельних ділянок, що знаходяться в межах територій

та об'єктів екомережі, вносять в установленому порядку пропозиції

щодо фінансування заходів, пов'язаних з формуванням, збереженням

та невиснажливим використанням екомережі, із коштів Державного

бюджету України.

Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Фінансування здійснюється відповідно до

затверджених переліків заходів із коштів Державного бюджету

України, місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених

законом.

Місце́вий бюдже́т - бюджет адміністративно-територіальної одиниці - області, району, міста, селища, села, затверджений відповідною радою. Місцевий бюджет області об'єднує обласний бюджет, бюджет районів і міст обласного підпорядкування.

Стаття 20. Державний моніторинг екомережі
1. Державний моніторинг екомережі передбачає здійснення

системи спостережень, спрямованих на оцінку цілісності екомережі,

стану природних комплексів та об'єктів, включених до переліків

екомережі, своєчасне виявлення негативних змін та прогнозування їх

можливого розвитку, пов'язаних з цим наслідків, розроблення

відповідних прогнозів та рекомендацій щодо формування, збереження

та використання екомережі.
2. Державний моніторинг екомережі входить до складу

моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється в

порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 21. Державний облік територій та об'єктів екомережі
Території та об'єкти екомережі підлягають державному обліку.

Такий облік є складовою частиною державного земельного кадастру,

державних кадастрів інших природних ресурсів, територій та

об'єктів природно-заповідного фонду, державної статистичної

звітності і здійснюється в порядку, що визначається законом.

Када́стр (фр. Cadastre; рос. кадастр; англ. cadastre; нім. Kataster, Grundbuch n, Flurbuch n) - упорядкована геоінформаційна система про правове, природне, господарське, економічне та просторове положення об'єктів, що підлягають обліку в системі відповідного рівня управління.

Стаття 22. Доступ громадян та їх об'єднань до інформації

з питань, що стосуються екомережі


1. З метою врахування інтересів громадян та їх об'єднань у

формуванні, збереженні та використанні екомережі територіальні

органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої

влади з питань охорони навколишнього природного середовища,

екологічної безпеки, заповідної справи, а також

гідрометеорологічної діяльності інформують населення через засоби

масової інформації та письмово відповідні місцеві органи

виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про

розроблення схем екомережі.
2. Громадяни та їх об'єднання залучаються до обговорення

проектів схем екомережі та стану їх виконання.


3. Для обговорення проектів схем екомережі та стану їх

виконання в установленому порядку можуть проводитися громадські

слухання.
Стаття 23. Контроль за формуванням, збереженням

та використанням екомережі


1. Державний контроль за формуванням, збереженням та

використанням екомережі здійснюється спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади з питань охорони

навколишнього природного середовища, екологічної безпеки,

заповідної справи, а також гідрометеорологічної діяльності в межах

повноважень, визначених законом.


2. У порядку, визначеному законом, може здійснюватися також

громадський контроль за формуванням, збереженням та використанням

екомережі.
3. Контроль за формуванням, збереженням та використанням

екомережі здійснюється органами місцевого самоврядування та

органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.
Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства

з питань формування, збереження та використання

екомережі
Особи, винні у порушенні законодавства з питань формування,

збереження та використання екомережі, несуть відповідальність

відповідно до закону.
Стаття 25. Міжнародне співробітництво з питань формування,

збереження та використання екомережі


1. Україна бере участь у міжнародному співробітництві з

питань формування, збереження та використання Всеєвропейської

екомережі, створенні транскордонних елементів екомережі.
2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого

надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті,

що містяться в цьому Законі, то застосовуються правила

міжнародного договору.


Розділ IV

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2005 року.
2. Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання

чинності цим Законом:


підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України

пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають з

цього Закону;

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).

забезпечити розроблення та прийняття нормативно-правових

актів, віднесених цим Законом до його повноважень;


привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим

Законом;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових

актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 24 червня 2004 року

N 1864-IV



Публiкацiї документа:

•  Голос України вiд 03.08.2004 - № 142


•  Офіційний вісник України вiд 06.08.2004 - 2004 р., № 29, стор. 53, стаття 1950
•  Президентський вісник вiд 06.08.2004 - № 21
•  Урядовий кур'єр вiд 14.09.2004 - № 172
•  Відомості Верховної Ради України вiд 05.11.2004 - 2004 р., № 45, стор. 1841, стаття 502


Скачати 270.14 Kb.

  • Відомості Верховної Ради
  • Розділ I
  • Стаття 6 . Право власності
  • Розділ II
  • Стаття 8
  • Стаття 10
  • Державного бюджету України
  • Розділ III
  • Органи державного управління