Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Законукраїн и про Концепцію Національної програми інформатизації

Скачати 386.45 Kb.

Законукраїн и про Концепцію Національної програми інформатизації




Скачати 386.45 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації11.05.2017
Розмір386.45 Kb.
ТипЗакон
  1   2

З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Концепцію Національної програми інформатизації
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, N 27-28, ст.
Відомості Верховної Ради України - офіційне друковане видання (нормативний бюлетень) Верховної Ради України, в якому здійснюється офіційне опублікування законів України, постанов Верховної Ради України, інших офіційних актів парламенту, а також змін в адміністративно-територіальному поділі України.
182 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 }

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:


Схвалити Концепцію Національної програми інформатизації

(додається).

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 4 лютого 1998 року

N 75/98-ВР


Схвалено

Законом України

"Про Концепцію Національної

програми інформатизації"

від 4 лютого 1998 року

N 75/98-ВР


Концепція Національної програми інформатизації

Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Інформатизація - це сукупність взаємопов'язаних

організаційних, правових, політичних, соціально-економічних,

науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення

умов для задоволення інформаційних потреб, реалізації прав

громадян і суспільства на основі створення, розвитку, використання

інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій,

створених на основі застосування сучасної обчислювальної та

комунікаційної техніки.

Правореалізація - це втілення норм права у діяльність суб'єктів права шляхом дотримання заборон, використання суб'єктивних права і виконання юридичних обов'язків.
Виробни́чий проце́с (англ. manufacturing_process) - систематичне та цілеспрямоване змінювання в часі та просторі кількісних та якісних характеристик засобів виробництва і робочої сили, для отримання готової продукції, з вихідної сировини, згідно із заданою програмою.
Інформа́тика (рос. информатика, англ. informatics, information science; нім. Informatik f) - теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності.


Обчислювальна та комунікаційна техніка, телекомунікаційні

мережі, бази і банки даних та знань, інформаційні технології (ІТ),

система інформаційно-аналітичних центрів різного рівня,

виробництво технічних засобів інформатизації, системи

науково-дослідних установ та підготовки висококваліфікованих

фахівців є складовими національної інформаційної інфраструктури і

основними чинниками, що забезпечують економічне піднесення.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Як

показує досвід інших країн, інформатизація сприяє забезпеченню

національних інтересів, поліпшенню керованості економікою,

розвитку наукоємних виробництв та високих технологій, зростанню

продуктивності праці, вдосконаленню соціально-економічних

відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації

суспільства.

Інформаці́йна інфраструкту́ра (англ. information infrastructure) - комплекс програмно-технічних засобів, організаційних систем та нормативних баз, який забезпечує організацію взаємодії інформаційних потоків, функціонування та розвиток засобів інформаційної взаємодії та інформаційного простору країни або організації.
Висо́кі техноло́гії (англ. high technology, high tech, hi-tech) - найновіші і найпрогресивніші технології сучасності. До високих технологій належать найбільш наукомісткі галузі промисловості.
Національна інформаційна інфраструктура, створена з

урахуванням світових тенденцій і досягнень, сприятиме рівноправній

інтеграції України у світове співтовариство.
Концепція Національної програми інформатизації включає

характеристику сучасного стану інформатизації, стратегічні цілі та

основні принципи інформатизації, очікувані наслідки її реалізації.

Націона́льна програ́ма інформатиза́ції (НПІ) - комплекс взаємопов'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Р о з д і л I
СТАН ІНФОРМАТИЗАЦІЇ В УКРАЇНІ
Загальна ситуація в Україні у галузі інформатизації на

сьогодні не може бути визнана задовільною і не тільки через

кризові явища в економіці. Рівень інформатизації українського

суспільства порівняно з розвинутими країнами Заходу становить лише

2-2,5 відсотка. Загальна криза та технологічне відставання

поставили у скрутне становище галузі, які займаються створенням і

використанням засобів інформатизації та відповідної елементної

бази.
Україна з виробника сучасних машин перетворилася на

споживача застарілих іноземних моделей засобів обчислювальної

техніки (ЗОТ), що спричинило падіння вітчизняного

науково-технічного потенціалу і неспроможність виробляти

конкурентні зразки ЗОТ і елементної бази. Парк обчислювальних

машин за станом на 01.01.97, за даними Міністерства статистики

України, становив 264 тисячі одиниць порівняно зі 180 тисячами у

1995 році, але майже половина його - застарілі моделі персональних

електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) типу IBM PC XT 286 та їм

подібні, 21 відсоток - 386, 26 відсотків - 486 типів. З 1996 року

в загальному парку машин з'являються нові типи ЕОМ. Так, з 32,2

тисячі нових ПЕОМ 50 відсотків становлять 486 та 30 відсотків -

сучасні ПЕОМ типу "Pentium".


За останні п'ять років електронна промисловість України як

галузь, що залежить від електронного приладобудування, знизила

обсяги виробництва. Падіння виробництва мікроелектроніки у

1992-1996 роках становить 90 відсотків від рівня 1991 року. Якщо

у 1991 році заводи мікроелектроніки України виробили і

реалізували 316,4 млн. інтегральних схем (ІС) на суму майже 500

млн.

Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.
карбованців (в СРСР - 2,2 млрд. карбованців), то в 1996 році

випуск ІС становив 8,1 млн. штук на суму менше 8,7 млн. гривень

(2,6 відсотка), тоді як інформаційна техніка на 90, а засоби

зв'язку на 80 відсотків вартості базуються на досягненнях

мікроелектроніки.
Виробництво вітчизняних засобів обчислювальної техніки та

запасних частин до них на кінець 1996 року становило 36 відсотків

від рівня 1995 року.

Електро́нна обчи́слювальна маши́на (ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.

Має місце технічне відставання телекомунікаційних систем,

мереж передачі даних, які відзначаються недостатньою пропускною

здатністю і надійністю зв'язку, низькою якістю та незначним

обсягом послуг.

Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
Переважна більшість установ користується для

передачі даних комутованими каналами загального користування. В

Україні існує розвинута мережа аналогових ліній передачі, які на

сьогоднішній день вичерпали свої технічні можливості. Сучасні

системи зв'язку, що базуються на методах передачі цифрової

інформації, забезпечують більш якісний та надійний зв'язок. Такі

системи дозволяють організувати стандартні канали передачі зі

швидкістю 64 Кбіт/сек, а більш потужні - потоки в 2 Мбіт/сек. У

1996 році в Україні була введена в експлуатацію цифрова мережа з

інтегрованими послугами (мережа ISDN). Ведуться роботи по

прокладанню волоконно-оптичних ліній зв'язку, які можуть

забезпечити передачу даних зі швидкістю 155 Мбіт/сек. Близько 60

відсотків міністерств потребують доступу до міжнародної

інформаційної мережі INTERNET з метою одержання оперативної

інформації. У той же час лише 27 відсотків міністерств та

відомств мають вихід до цієї мережі, до того ж обмежений.
Найбільш поширеним типом локальної мережі є Ethernet,

мережевих операційних систем - NovellNetWare 4.

Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
x, Windows for

Workgroups 3.11, Windows NT.
Складовою стратегічних ресурсів країни і одночасно

національної інфраструктури є державні інформаційні ресурси. За

останній час були створені такі державні інформаційні ресурси:

бази даних "Законодавчі та нормативні акти України", "Податки

України" (внесено близько 10 тисяч документів), "Ресурси України"

(постійно актуалізується інформація про 260 тисяч підприємств та

організацій України), "Єдиний державний реєстр підприємств та

організацій України" (внесено з присвоєнням унікального коду

більше ніж 600 тисяч суб'єктів господарської діяльності) та інші.

Державний реєстр, Єдиний державний реєстр - автоматизована система обліку інформації про осіб, майно, документи, яка створюється та ведеться державою з метою реалізації своїх функцій.
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.

Електронна газета "Все - всім" об'єднує декілька десятків баз

даних, що включають науково-методичну, банківську, комерційну,

законодавчу та іншу інформацію. У більш як 66 відсотках баз даних

інформація подається українською мовою, у 26 відсотках - тільки

російською та у 8 відсотках - іноземними мовами.

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.
Але на цей час

діяльність державних установ та організацій щодо формування та

використання інформаційних ресурсів є неузгодженою, що призводить

до виникнення певних труднощів при формуванні єдиного

інформаційного середовища і, як наслідок, до низького рівня

інформаційного та аналітичного забезпечення діяльності державних

органів. У 23 міністерствах і відомствах вже існують або

створюються електронні інформаційні ресурси, в яких зацікавлені

органи виконавчої та законодавчої влади.

Законода́вча вла́да - одна з гілок державної влади, головним призначенням якої є здійснення державної влади шляхом законотворення. Структурно є сукупністю повноважень щодо прийняття законів та інших нормативно-правових актів, а також сукупністю організаційних форм реалізації цих повноважень.
Невизначеність правової

та фінансово-економічної основи діяльності різних суб'єктів у

сфері інформатизації призводить до інформаційного монополізму

управлінських та комерційних структур на відкриті інформаційні

ресурси загального користування, знецінення товарної вартості

інформаційних ресурсів держави, а також обмеження права на

використання інформаційних ресурсів держави для більшості

громадян.
Найбільш поширеним операційним середовищем для комп'ютерів

залишаються старі версії MSDOS та Windows 3.x. Збільшення

кількості споживачів, які застосовують сучасні операційні системи

Windows 95 та Windows NT, що дають змогу працювати в комп'ютерних

мережах, йде дуже повільно і становить 10-15 відсотків. Повільно

йде переорієнтація користувачів на сучасні інструментальні засоби

створення інформаційних систем, баз та банків даних, таких як

Oracle, Informix, Sybase тощо, здебільшого використовуються

застарілі засоби типу Clipper, FoxPro та інші.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
На низькому рівні

перебуває "озброєність" розробників відповідними

інструментально-технологічними засобами підтримки інженерії

створення складних, розподілених прикладних комп'ютерних систем.


У державі створюється, розробляється або планується розробити

декілька відомчих та міжвідомчих систем: міністерства транспорту,

міністерства фінансів, міністерства енергетики та деяких інших

міністерств та відомств України. Але є й такі, що не мають

серйозної автоматизованої системи. Більшість корпоративних

автоматизованих систем є відмінними з огляду як на апаратне, так і

на програмне забезпечення.

Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) - сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина. АС являє собою організаційно-технічну систему, що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво тощо) або їх поєднаннях.
Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Особливо це стосується прикладних

задач. Тому на цей час забезпечення взаємообміну між органами

державної влади оперативною інформацією через її

неструктурованість та неузгодженість форматів є досить складною

проблемою. Загальна інформація здебільшого надходить у

неформалізованому вигляді, в різних фізичних формах (від

електронних зведень до друкованих видань).

Друко́вані за́соби ма́сової інформа́ції (пре́са) - періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і.

Усе це спричиняється, зокрема, повільним освоєнням

перспективних ІТ, до того ж ускладненим через недостатність та

неповноту системи гармонізованих з міжнародними стандартів у сфері

інформатизації, через що різко зменшується конкурентоспроможність

вітчизняних технічних та програмних продуктів на світовому ринку.

Нині в Україні кількість стандартів з ІТ становить близько 4

відсотків загальної кількості державних стандартів, тоді як в

інших країнах ця частка перевищує 10 відсотків.

Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.
Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
До того ж темпи

розвитку міжнародної стандартизації у галузі ІТ є випереджаючими

відносно інших галузей і щорічно зростають на 10-15 відсотків. На

сьогодні міжнародною організацією зі стандартизації (ISO)

розроблено та прийнято більше 1400 міжнародних стандартів з ІТ,

стільки ж розробляється.

Міжнародний стандарт - стандарт розроблений міжнародною організацією стандартизації. Найвідомішою з них є International Organization for Standardization. Міжнародний стандарт можна застосовувати прямо, чи модифікувати для кращої відповідності місцевим умовам.
Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO's)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації - об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.
А в Україні за період з 1992 по 1997 роки

розроблено та впроваджено лише близько 100 державних стандартів з

ІТ, переважно термінологічних. Таку негативну тенденцію

відставання України від міжнародного рівня розвитку стандартизації

у сфері інформатизації треба виправляти.
В Україні здійснювалися певні заходи щодо комплексної

автоматизації, електронізації, комп'ютеризації у виробничих і

невиробничих сферах: розвивалася мережа підприємств

приладобудування та електронної промисловості (вони є практично в

усіх великих промислових центрах), значна кількість організацій

займається розробленням програмних продуктів, існують

спеціалізовані науково-дослідні інститути,

проектно-конструкторські бюро.

Науко́во-до́слідний і́нститут (НДІ) - самостійна установа, створена організовувати наукові дослідження та провадити дослідно-конструкторські роботи, різновид інституту.
Діє система сервісних підприємств,

які є складовою інформаційної інфраструктури, але її можливості

обмежені.


Україна має значний науково-технічний потенціал,

фундаментальні досягнення у галузі інформатики. У світі відомі

здобутки українських вчених у створенні нетрадиційних архітектур

обчислювальних машин і у системному аналізі, моделюванні,

оптимізації, створенні штучного інтелекту. Україна досягла певного

рівня концентрації наукоємних виробництв. Понад 70 відсотків

стратегічних матеріалів для електронної промисловості в Європі

було вироблено на українських підприємствах, що зумовлює позитивні

можливості у справі інформатизації.
Проекти інформатизації розроблялися в багатьох галузях і

територіальних ланках за фундаментальними та прикладними

програмами. Всі ці програми виконувалися в умовах обмежених

фінансових ресурсів, розрізнено, без додержання єдиної державної

науково-технічної політики та координації, залучення належним

чином до функціональних завдань відповідних органів управління,

зокрема регіонами, що призвело до значних соціально-економічних,

моральних та інших збитків.


Тому важливим фактором подолання відставання України в галузі

інформатизації має бути державна політика інформатизації України,

відповідна Національна програма інформатизації (далі - Програма)

та ефективний механізм її реалізації.

Держа́вна полі́тика інформатиза́ції (англ. Information society policy) - сукупність основних напрямів і способів діяльності держави для створення, зміцнення та сприяння нормативно-правового, методичного, науково-технічного, організаційного, фінансового та матеріально-технічного, захисного (охоронного) забезпечення та встановлення загальнодержавних пріоритетів розвитку інформаційного середовища і створення умов переходу до інформаційного суспільства.
Необхідно здійснити комплекс

масштабних і ресурсоємних завдань (проектів), які в своїй

сукупності повинні скласти основу Програми.


Р о з д і л III
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ

ІНФОРМАТИЗАЦІЇ


Державна політика інформатизації формується як складова

частина соціально-економічної політики держави в цілому і

спрямовується на раціональне використання промислового та

науково-технічного потенціалу, матеріально-технічних і фінансових

ресурсів для створення сучасної інформаційної інфраструктури в

інтересах вирішення комплексу поточних та перспективних завдань

розвитку України як незалежної демократичної держави з ринковою

економікою.

Раціона́льне природокори́стування - використання природних ресурсів в обсягах та способами, які забезпечують сталий економічний розвиток, гармонізацію взаємодії суспільства і природного середовища, раціоналізацію використання природно-ресурсного потенціалу, економічні механізми екологобезпечного природокористування.


Для прискорення процесу інформатизації, що потребує

відповідної концентрації ресурсів, в основу державної політики

повинно бути покладене державне регулювання процесів

інформатизації на основі поєднання принципів централізації і

децентралізації, саморозвитку, самофінансування та самоокупності,

державної підтримки через систему пільг, кредитів, прямого

бюджетного фінансування.

Демокра́тія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).
Держа́вне регулюва́ння - це сукупність інструментів, за допомогою яких держава встановлює вимоги до підприємств і громадян. Воно включає закони, формальні і неформальні розпорядження і допоміжні правила, що встановлюються державою, а також недержавними організаціями або організаціями саморегулювання, яким держава делегувала регуляторні повноваження; - це набір здійснюваних державними структурами заходів, направленими на контроль за поведінкою індивідів або груп, які потрапляють під контроль цих структур. Воно включає закони і допоміжні інструменти, що створюються державою, а також правила, що встановлюються державними і недержавними агентствами в рамках делегованих повноважень.

Бюджетні кошти повинні бути спрямовані насамперед на

реалізацію загальнодержавних проектів інформатизації:

створення національної інформаційно-телекомунікаційної

системи;


розвиток системи національних інформаційних ресурсів;

інформатизація стратегічних напрямів розвитку економіки

держави, її безпеки та оборони, соціальної сфери.
Державне регулювання повинно забезпечити системність,

комплексність і узгодженість розвитку інформатизації країни з

використанням при цьому традиційних та нетрадиційних форм і

методів супроводження та контролю.


Важливе значення для розвитку інформатизації має здійснення

зваженої політики у сфері реформування власності. Держава повинна

сконцентрувати необхідну кількість державних об'єктів і систем

інфраструктури інформатизації для того, щоб мати необхідні важелі

реалізації державної політики. Для створення конкурентного

середовища необхідно проводити політику підтримки малих та

середніх підприємств у сфері інформатизації.
Здійснення процесу інформатизації в період становлення

України як незалежної держави в умовах кризового стану економіки і

обмеженості ресурсів можливе лише шляхом визначення пріоритетних

сфер та напрямів з концентрацією на них фінансових, матеріальних і

трудових ресурсів.
Пріоритети повинні бути не постійними, а визначатися на

певний період і коригуватися залежно від ситуації.


У Програмі пріоритети надаються інформаційній підтримці

заходів виходу України з економічної кризи, формуванню ринкових

відносин, створенню сучасної інформаційної інфраструктури,

інформатизації соціальної сфери, фінансової та грошової системи,

діяльності Національного банку України, податкової адміністрації

та митної служби, стратегічних напрямів розвитку державності,

безпеки та оборони, пріоритетних галузей економіки

(агропромисловий, паливно-енергетичний, військово-промисловий

комплекси, транспорт, зв'язок).

Грошова́ систе́ма - це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування.
Економі́чна кри́за (грец. krisis - поворотний пункт) - різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті - в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.

Першочергові пріоритети надаються створенню

нормативно-правової бази інформатизації, включаючи систему захисту

авторських прав і особистої інформації, розробленню національних

стандартів у галузі інформатизації; формуванню телекомунікаційної

інфраструктури, перш за все оптимізації діючої мережі магістралей

передачі даних, будівництву нових сучасних каналів, включаючи

волоконно-оптичні та супутникові системи зв'язку; формуванню

комп'ютерної мережі освіти, науки та культури як частини

загальносвітової мережі INTERNET; здійсненню заходів щодо

інформаційної безпеки.


Важливе значення має інформатизація у сфері захисту

навколишнього середовища та раціонального природокористування.


У розвитку національної інфраструктури особливе місце

належить виробництву елементної бази, власних конкурентоспроможних

засобів обчислювальної техніки та інформатики, що акумулювали б у

собі досягнення вітчизняної та світової науки і орієнтувалися на

реалізацію перспективних інформаційних технологій.
Для підвищення рівня інформатизації необхідно здійснити ряд

взаємопов'язаних проектів, спрямованих насамперед на розвиток

телекомунікаційного середовища, створення потужних інформаційних

ресурсів, в першу чергу соціально-економічного значення (бази

даних про населення держави, географічних даних на основі

електронного картографування), застосування комп'ютерних

інформаційних технологій на всіх рівнях управлінської діяльності.

Входження України у світове інформаційне середовище на

паритетно-правовій основі на початковому етапі можливе шляхом

придбання державою ліцензій у провідних світових виробників

інформаційних продуктів з подальшим їх впровадженням на

вітчизняному ринку.

Інфосфе́ра (англ. Infosphere) - неологізм, який складається з двох слів інформація і сфера. Вживається в інформатиці для опису сукупності інформації, інформаційної інфраструктури, суб'єктів інформаційних відносин, а також системи регулювання виникаючих при цьому суспільних відносин.


Державна інвестиційна політика у сфері інформатизації полягає

в тому, що цільові бюджетні інвестиції одержують тільки ті

національні виробники, які можуть забезпечити збільшення обсягів

виробництва за рахунок кінцевого продукту, послуг, чистого

експорту чи створення продукції, що замінює імпортовану.

Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Важливим принципом державної політики повинно стати

застосування антимонопольних заходів як на стадії коригування

Програми, так і під час її реалізації.
Державна політика інформатизації повинна спрямовуватися на

всебічну демократизацію процесів створення та споживання

інформації, загальнодоступність інформаційних ресурсів та послуг,

захист прав особи від інформаційного вторгнення тощо. В основу

оцінки ефективності інформатизації необхідно покласти комплексний

підхід, який грунтується на врахуванні не тільки ресурсних

показників, а й впливу інформаційних процесів у цілому на всі

сфери життєдіяльності суспільства, у тому числі на зростання

обсягу виробництва валового внутрішнього продукту.

Інформаці́йні проце́си- послідовна зміна стану та (або) уявлення про інформацію в результаті дій, які з нею можна виконувати. Такими діями є - створення, збирання, зберігання, обробка, відображення, передавання, розповсюдження, використання, захист, знищення інформації.

Державне регулювання у сфері інформатизації повинно

базуватися на системному підході та програмно-цільовому методі, що

реалізуються шляхом формування та виконання Програми.
Р о з д і л IV
ВИЗНАЧЕННЯ, ГОЛОВНА МЕТА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ

ПРОГРАМИ
Програма - це комплекс взаємопов'язаних окремих завдань

(проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної

політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної

інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального

використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів,

виробничого та науково-технічного потенціалу держави, а також

координації діяльності органів державної влади та органів

місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх

форм власності і громадян у сфері інформатизації.

Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.


Головною метою Програми є забезпечення громадян та

суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією на

основі широкого використання інформаційних технологій,

забезпечення інформаційної безпеки держави.

Інформаці́йна безпе́ка - це стан захищеності систем обробки і зберігання даних, при якому забезпечено конфіденційність, доступність і цілісність інформації, або комплекс заходів, спрямованих на забезпечення захищеності інформації від несанкціонованого доступу, використання, оприлюднення, руйнування, внесення змін, ознайомлення, перевірки, запису чи знищення (у цьому значенні частіше використовують термін «захист інформації»).


Програма спрямована на вирішення таких основних завдань:

формування правових, організаційних, науково-технічних,

економічних, фінансових, методичних та гуманітарних передумов

розвитку інформатизації;

застосування та розвиток сучасних інформаційних технологій у

відповідних сферах суспільного життя;

Суспільство -це організована сукупність людей, об'єднаних характерними для них відносинами на певному етапі історичного розвитку. Суспільство - також соціальна самодостатня система, заснована на взаємовідносинах людей в процесі реалізації особистих потреб.

формування системи національних інформаційних ресурсів;

створення загальнодержавної мережі інформаційного

забезпечення науки, освіти, культури, охорони здоров'я тощо;

створення загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної

підтримки діяльності органів державної влади та органів місцевого

самоврядування;

формування та підтримка ринку інформаційних продуктів і

послуг;


інтеграція України у світовий інформаційний простір.
Інформаці́йний проду́кт - документована інформація, підготовлена відповідно до потреб користувачів і представлена у вигляді товару. Інформаційними продуктами є програмні продукти, бази і банки даних та інша інформація.
Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Р о з д і л V
ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ
Програма формується виходячи з довгострокових пріоритетів

економічного, науково-технічного, соціального,

національно-культурного розвитку країни з урахуванням світових

досягнень науки та тенденцій у сфері інформатизації і спрямована

на розв'язання найважливіших загальносуспільних проблем, а саме:

охорони довкілля та здоров'я людини, розвитку систем освіти та

науки, економічного реформування, демократизації суспільства та

створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний

простір згідно з сучасними тенденціями інформаційної геополітики,

забезпечення обороноздатності та державної безпеки.


Реалізація Програми має здійснюватися з додержанням таких

основних принципів:

узгодженість пріоритетів інформатизації з основними напрямами

Державної програми соціально-економічного розвитку України,

Програми діяльності Кабінету Міністрів України, державних цільових

програм;

Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
{ Абзац третій розділу V із змінами, внесеними згідно із

Законом N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006 }

координація розроблення і реалізації державних, міжгалузевих,

відомчих програм інформатизації щодо цілей, етапів, ресурсів та

об'єктів робіт;

випереджаючий розвиток нормативно-правової бази регулювання

відносин учасників створення, розповсюдження, використання

інформаційних продуктів та послуг, а також єдиної національної

системи зв'язку;

Нормати́вно-правови́й а́кт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженими фізичними особами у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних джерел права що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

підтримка вітчизняного виробника;

системність формування та виконання Програми.


Програма формується в межах прогнозованих надходжень коштів

до державного бюджету і виконується в межах виділених на її

реалізацію коштів.

  1   2


Скачати 386.45 Kb.

  • Національної програми інформатизації
  • Кабінету Міністрів України