Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Законукраїн и про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року

Законукраїн и про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року




Сторінка2/4
Дата конвертації10.03.2017
Розмір0.99 Mb.
ТипЗакон
1   2   3   4
території України виділяються 4 нафтогазоносні

провінції, які складаються з 11 областей і 35 нафтогазоносних

перспективних районів.

Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
У подальшому розглядаються три

нафтогазоносні регіони: Східний (Дніпровсько-Донецька западина і

північно-західна частина Донбасу), Західний (Волино-Подільська

плита, Прикарпаття, Карпати і Закарпаття) і Південний

(Причорномор'я, Крим та у межах виключної (морської) економічної

зони Чорного та Азовського морів).


Державним балансом запасів корисних копалин враховано запаси

нафти, газу і газового конденсату за 355 родовищами.

Прикарпа́ття - історико-етнографічний район України. За сучасним трактуванням до Прикарпаття належить більша частина Івано-Франківської та значна частина Львівської області. Це такі райони: Богородчанський, підгірська частина Рожнятівського та Долинського районів, частина Галицького (м. Галич відноситься до Опілля)
Га́зовий конденса́т (рос. газовый конденсат, англ. gas condensate; Gaskondensat n, Erdgasflüssigkeit f) - Суміш рідких вуглеводнів (С5Н12 і вищі), що виділяється з природних газів при експлуатації газоконденсатних покладів в результаті зниження температури і пластового тиску (нижче за тиск початку конденсації).
Основна їх

кількість (207) зосереджена у Східному регіоні, 106 - у Західному,

42 - у Південному.


Величина щорічного видобутку вуглеводнів за останні роки в

середньому становила 4 млн тонн нафти з конденсатом і 18 млрд

кубічних метрів газу, що дорівнює відповідно 10 і 20 відсоткам

споживаних країною.


На 1 січня 2005 року підраховано початкових видобувних

ресурсів вуглеводнів у кількості 9322,7 млн тонн умовного палива,

з них нафти з конденсатом - 1643,4 млн тонн і газу -

7479,3 млрд кубічних метрів.

Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.
Кубі́чний метр або кубометр, іноді куб - одиниця вимірювання об'єму. Позначається м3.
Умо́вне па́ливо - одиниця обліку органічного палива, яка використовується для зіставлення ефективності різних видів палива та їхнього сумарного обліку.
Значну частину (27 відсотків)

ресурсів вуглеводнів України зосереджено на великих

(5-7 кілометрів) глибинах. На початок 2005 року видобуто

25 відсотків і розвідано 37 відсотків початкових ресурсів. Таким

чином, рівень реалізації ресурсів становить 37 відсотків.

Залишкові нерозвідані ресурси, які є базою розвитку

геологорозвідувальних робіт і нафтогазовидобутку в наступні роки,

становлять 5468 млн тонн умовного палива.
Згідно з оптимальним варіантом розвитку геологорозвідувальних

робіт на території України планується приростити до 2010 року

майже 167,2 млн тонн умовного палива як за рахунок наявного фонду

об'єктів, так і за рахунок освоєння нових об'єктів підвищеної

якості.
У Східному регіоні для забезпечення приросту розвіданих

запасів у повному обсязі та створення надійного резерву для

подальших робіт належить підготувати 270 нових об'єктів загальною

площею 4340 квадратних кілометрів та виявити 290 нових об'єктів.

Квадра́тний кіломе́тр - одиниця площі, що є квадратом із стороною в один кілометр. Квадратний кілометр складається з одного мільйону квадратних метрів або зі 100 гектарів.


У Західному регіоні для забезпечення приросту запасів у

повному обсязі та створення надійного резерву для подальших робіт

належить виявити пошуково-геофізичними роботами 30 об'єктів та

підготувати 25 об'єктів загальною площею 370 квадратних

кілометрів. Ще близько 10 об'єктів планується виявити та

5 підготувати за переглядом геолого-геофізичних матеріалів.


У Південному регіоні (суша) передбачається виявити 12 та

підготувати 10 нових об'єктів загальною площею 130 квадратних

кілометрів.
У межах виключної (морської) економічної зони Чорного і

Азовського морів за оптимальним варіантом передбачається виявити

73 та підготувати 55 нових високоперспективних об'єктів загальною

площею 1580 квадратних кілометрів. Це дасть змогу забезпечити

раціональне розміщення запланованих обсягів

пошуково-розвідувального буріння, а також створить надійні

передумови для подальшого розвитку геологорозвідувальних робіт.
Основним завданням цього напряму є приріст запасів: вільного

газу - 145,9 млрд кубічних метрів і нафти - 21,30 млн тонн.


Вугілля
Якщо врахувати, що Україна споживає переважно імпортовані

ресурси нафти і газу та має обмежене споживання інших видів

енергії, подальше зменшення видобутку вугілля стає небезпечним.

Збільшення вуглевидобутку потребує значних обсягів фінансування.

Фінансування бізнесу - забезпечення наявним грошовим капіталом для використання в комерційних цілях. Потреби компанії в капіталі можуть бути короткостроковими і довгостроковими. Основні джерела короткострокового і довгострокового капіталу можуть бути підрозділені на внутрішні і зовнішні.


Обсяг вугілля, що добувається в Україні, постійно

зменшується - від 218 млн тонн у 1976 році до 80 млн тонн у

2005 році (на 63 відсотки).
Основними завданнями цього напряму є:
дорозвідка родовищ, що розробляються, для продовження терміну

експлуатації та реконструкції діючих підприємств;


проведення пошуково-оцінювальних робіт і розвідки найбільш

перспективних площ та родовищ вугілля;


завершення детальної розвідки Єлизаветівського та

Криничуватського родовищ;


проведення попередньої розвідки Мелехівської ділянки

Сула-Удайського родовища;


проведення пошукових робіт на окремих ділянках

Сула-Удайського родовища та Олександрійського комплексу;


проведення детальної розвідки Мелехівської ділянки

Сула-Удайського родовища;


проведення попередньої розвідки Гаєво-Веселівського родовища

та Сеньчинської і Дубровської ділянок Сула-Удайського родовища.


Метан вугільних родовищ
Метан - це вибухо- і викидонебезпечна речовина, що

перешкоджає добуванню вугілля, але одночасно є цінною корисною

копалиною. Щороку вугільні шахти Донбасу викидають в атмосферу

понад 2,7 млрд кубічних метрів метану, а об'єми його використання

становлять лише 4-5 відсотків. Досвід США свідчить, що вилучення

метану як супутньої корисної копалини може досягати

70-80 відсотків.
Основними завданнями цього напряму є:
розроблення методів вивчення і оцінки запасів метану;
впровадження ефективних технологій і технічних засобів для

розвідки і видобутку метану з вугільних родовищ;

Інжене́рія (від лат. ingenium - здібність, винахідливість; син. - інжиніринг, рідше вживають «інженерна справа», ще рідше «інженерство») - галузь людської інтелектуальної діяльності по застосуванню досягнень науки до вирішення конкретних проблем людства.
Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.


доведення у 2010 році видобутку метану до 8 млрд кубічних

метрів.
Горючі сланці


Попередня розвідка Бовтиського родовища була проведена у

1964-1970 роках. Тепер розвідувальна сітка свердловин не

відповідає вимогам розвідки для встановлення геологічної будови та

запасів родовища.

Свердлови́на (англ. well, drilling hole, borehole; нім. Bohrloch) - гірнича виробка, глибокий, вузький круглого перерізу отвір у ґрунті, зроблений буровим інструментом.
Аналіз гірничо-геологічних умов родовища показав

різку мінливість потужності пластів горючих сланців.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення розвідки у 2006-2008 роках кар'єрного поля, яке

має найкращі гірничо-технічні показники щодо експлуатації

відкритим способом;
проведення розвідки у 2007-2010 роках кар'єрного поля N 4.
Уран
Частка атомної енергії від загального споживання

електроенергії (станом на 1998 рік) становила: в Литві -

77,21 відсотка, у Франції - 75,77, у Бельгії - 55,1, в Україні -

45,42, в Японії - 35,86, у Німеччині - 28,29, у США -

18,69 відсотка.

Я́дерна ене́ргія (атомна енергія) - внутрішня енергія атомних ядер, що виділяється при деяких ядерних перетвореннях.

На п'яти українських АЕС працюють 14 реакторів, які нині

виробляють близько 50 відсотків загальної електроенергії України.


Задоволення потреб сировини для атомної енергетики на

30 відсотків досягається за рахунок розробки нині діючих родовищ -

Ватутінського, Центрального та Мічурінського і введення в дію

Новокостянтинівського родовища.

Я́дерна енерге́тика або атомна енергетика - галузь енергетики, що використовує ядерну енергію для електрифікації і теплофікації; область науки і техніки, що розробляє методи і засоби перетворення ядерної енергії в електричну і теплову.


Загальний стан уранової мінерально-сировинної бази

задовільний. Основу її становлять великі за запасами родовища

урану в натрових метасоматитах. Однак уранові руди цього типу

бідні за якістю. Добутий уран через відносно високу собівартість

(40-80 доларів США за кілограм) не може конкурувати на світовому

ринку.

Ва́ртість (собівартість, англ. Cost) - вартість факторів виробництва, які необхідно витратити на виробництво продукції, та її збут.

Друге місце за своїм промисловим значенням займають родовища

у вуглисто-піщаних відкладах палеогену. Частину родовищ -

Девладівське у Дніпропетровській області, Братське у Миколаївській

області - практично розроблено за методом кислотного підземного

вилуговування. Хоча окремі родовища цього типу невеликі за

запасами, але їх загальні ресурси значні. На сьогодні експлуатацію

цих родовищ припинено головним чином через екологічні проблеми.

Проте у світовій практиці застосовується содово-кисневе

вилуговування, яке не створює екологічних проблем.

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Палеоген або Палеогенний період (система) (рос. палеогеновая система (период), англ. Palaeogene (Period), нім. Paläogen n) - перший геологічний період кайнозойської ери, що почався 66,0 та закінчився 23,03 млн років тому.
Екологі́чна пробле́ма - це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.


Основними завданнями цього напряму є:
нарощування та удосконалення структури промислових запасів на

Новокостянтинівсько-Докучаєвському гірничодобувному комплексі, що

проектується, проведення детальної бурової розвідки Докучаєвського

родовища із завершенням її у 2007 році та апробації цих родовищ

Державною комісією по запасах корисних копалин України;
розвідка і підготовка до промислового освоєння Криничанського

і Новогур'євського родовищ у пісковикових відкладах палеогену для

їх розроблення за методом підземного вилуговування із

застосуванням карбонатно-содового вилуговування, а також попереднє

випробування методу киснево-содової схеми на Сафонівському

родовищі спільно із Східним гірничо-збагачувальним комбінатом;

Піскови́к (рос. песчаник, англ. sandstone, нім. Sandstein m) - осадова гірська порода, що складається з зерен піску, зцементованого глинистим, кременистим та іншим матеріалом.


пошуки багатого уранового зруденіння в північно-східній

частині Кіровоградського блоку, в тому числі

Казанківсько-Жовтоводинському рудному районі;
пошуки багатого зруденіння в структурах невідповідності на

північно-західному схилі Українського щита;

Украї́нський щит, також Украї́нський кристалі́чний маси́в - піднята південно-західна частина фундаменту Східноєвропейської платформи.


масові пошуки радіоактивної сировини, які супроводжують весь

комплекс геологорозвідувальних та інших робіт, пов'язаних з

дослідженням надр.
2. Металічні корисні копалини
Чорні метали
Залізні руди
Усього в Україні нараховується 53 родовища залізних руд, з

яких 30 перебувають в експлуатації (58,6 відсотка розвіданих

запасів). Багаті залізні руди і залізисті кварцити добуваються на

родовищах Криворізького, Кременчуцького та Білозірського

залізорудних басейнів, до 1992 року використовувалися також

"табачні" руди Керченського басейну.

Кременчу́к (за часів УНР, у діаспорних джерелах Кремінчук) - місто обласного підпорядкування в Полтавській області України, адміністративний центр Кременчуцького району.
Залізистий кварцит (джеспіліт, таконіт, ітабірит) (англ. ferruginous quartzite, jaspilite, taconite, itabirite; нім. Eisenquarzit m) - метаморфічна гірська порода хемогенно-осадового походження, що складається загалом з кварцу, магнетиту, гематиту, мартиту тощо.
Залізні руди (рос. железные руды, англ. iron ores, нім. Eisenerze n pl) - природні мінеральні утворення з вмістом заліза у таких кількостях, при яких його економічно вигідно видобувати.


Розвідані (підтверджені) запаси становлять 25,9 млрд тонн -

близько 6 відсотків світових запасів і 29,9 відсотка запасів країн

СНД.
Внаслідок закриття нерентабельних кар'єрів і шахт у Кривбасі

виникли регіональні складні інженерні та екологічні проблеми,

пов'язані із шкідливою дією підземних вод. Це не тільки економічна

та екологічна, а і важлива соціальна проблема: населення майже

мільйонного міста Кривий Ріг зайняте переважно на роботах,

пов'язаних із добуванням та переробкою залізної руди.

Регіо́н (англ. region, нім. Gebiet n, Region f; від лат. regio - царина, царство) - в давнину земля, царство, сьогодні - велика земельна одиниця. У фізичній географії - узагальнена назва одиниць фізико-географічного районування будь-якого таксономічного рангу.
Соціа́льна пробле́ма - («проблема» від грецького problema - перепона, завдання, складність) - незадоволені повністю чи частково потреби та інтереси територіальної громади або її окремих складових, що сформульовані в загальному вигляді як певна соціальна задача, що потребує вирішення.
Залізняк (рос. железняк, англ. iron ore, нім. Eisenerz n) - загальна назва оксидів заліза.


Основними завданнями цього напряму є:
розвідка і передача у промислове освоєння нових родовищ

переважно окислених кварцитів (Інгулецьке - як сировинна база

комбінату окислених руд) та довивчення флангів родовищ, які

розробляються;


вивчення гідрогеологічних умов південної частини Кривбасу для

вжиття ефективних заходів у боротьбі з водопритоками;

Гідрогеоло́гія (рос. гидрогеология, англ. hydrogeology, geohydrology; нім. Hydrogeologie) - галузь геології, що вивчає підземні води, їхнє походження, фізичні властивості, хімічний і газовий склад, поширення в земній корі, а також використання їх та методи охорони від виснаження та забруднення.


довивчення вузьких зон лужного метасоматозу на залізорудних

родовищах, які можуть бути джерелом видобутку скандію, ванадію або

рідкісних земель;
підготовка невеликих родовищ високоякісних легкозбагачуваних

магнетитових кварцитів у Кривбасі (Дальні західні смуги,

Правобережні магнітні аномалії) та Приазов'ї (можливо, за участю

іноземних інвесторів).

Інвестор - людина чи комерційна установа, яка вкладає гроші та/або інші активи з метою їхнього збереження та примноження. На відміну від споживання чи витрати, інвестування має на меті передусім віддачу.


Марганцеві руди
За обсягами розвіданих запасів та видобутку марганцевих руд

Україна посідає перше місце у СНД (75 відсотків запасів і

86 відсотків видобутку) і провідне у світі. Забезпеченість

запасами цих руд окремих шахт та кар'єрів становить до 40 років.

Розвідані та підготовлені до розвідки запаси марганцевих руд

України (Нікопольський басейн та Токмацьке родовище) становлять

2,26 млрд тонн із середнім вмістом марганцю у них 23,1 відсотка.

Більш багаті (28,6 відсотка марганцю) і легкозбагачувані оксидні

руди становлять лише незначну їх частину (15,2 відсотка) -

0,33 млрд тонн, бідніші (21,9 відсотка марганцю) і

важкозбагачувані карбонатні руди переважають у залишку запасів

(77,3 відсотка) - 1,76 млрд тонн.


Існуюча структура запасів і технологія збагачення марганцевих

руд не можуть задовольнити зростаючі потреби чорної металургії у

вищих сортах марганцевих концентратів, передусім малофосфористих.

Важливим стає також забезпечення хімічної промисловості так

званими пероксидними високоякісними концентратами, що раніше

завозились із Грузії.

Концентра́т (рос. концентрат, англ. concentrate, нім. Anreicherungsprodukt n, Konzentrat n) - основний продукт збагачення корисних копалин, в якому вміст цінного компонента вищий, ніж у вихідній гірничій масі, що надходить на збагачення.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Чо́рна металургі́я - одна з найважливіших галузей важкої промисловості, яка охоплює виробництво чорних металів та спорідненої сировини і напівфабрикатів.
Хімічна промисло́вість - це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
На розв'язання цих актуальних проблем будуть

спрямовані роботи з підготовки до промислового освоєння родовища

руд, у складі яких велика частка оксидних та змішаних

карбонатно-окисних, розташованого поблизу Нікопольського басейну,

а також технологічні дослідження з вивчення ефективних технологій

збагачення карбонатних руд.

Технологічність (рос. технологичность, англ. adaptability to manufacture, нім. Fertigungsgerechtheit f) - відповідність продукції вимогам економічної технології її використання. Технологічність забезпечується при розробці конструкції виробу.
Карбона́ти (рос. карбонаты, англ. carbonates, нім. Karbonate n pl) - солі й естери вугільної кислоти (наприклад, сода, поташ).
Нíкополь (Никипіль, Нікопіль, Микитино) - місто обласного підпорядкування у Дніпропетровській області. Адміністративний центр Нікопольського району. Четверте за чисельністю населення місто області, центр Нікопольського марганцевого басейну, в місті працюють два підприємства металургійної та декілька машинобудівної промисловості.

Основними завданнями цього напряму є:
дорозвідка перспективних на оксидні руди окремих ділянок

родовищ;
проведення геолого-економічної переоцінки марганцевих родовищ

з урахуванням умов ринкової економіки;
прогнозна оцінка ресурсного потенціалу рудних районів

Велико-Токмацького та Федорівського родовищ;


виділення перспективних ділянок покладів марганцевих руд у

межиріччі Інгул - Інгулець;


прогнозна оцінка промислових запасів марганцевих руд

Велико-Токмацького та Федорівського родовищ;


виділення перспективних ділянок промислових марганцевих руд у

межиріччі Інгул - Інгулець;


виявлення нових рудних покладів марганцевих руд у межах

східного та західного флангів Нікопольського родовища;


проведення гідрогеологічних режимних спостережень на

території Нікопольського басейну;


розв'язання геоекологічних проблем на території

Васильківського району Запорізької області в районі Таврійського

гірничо-збагачувального комбінату.

Та́врія, Тавріанія, також Крим (також Таврида, Тавріка, грец. Ταυρίς, Ταυρίδα, лат. Taurica) - історична назва півострова Крим, походить від назви таврів.
Спостере́ження (англ. observation, рос. наблюдение) - метод наукового дослідження, що полягає в активному (систематичному, цілеспрямованому, планомірному) та навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об'єкта.
Запорі́зька о́бласть - адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра.

Хромові руди
Підготовлені до промислового освоєння родовища хромових руд в

Україні відсутні. Потенційні ресурсні можливості цих руд пов'язані

з хромітоносними масивами гіпербазитів на Побужжі, де вже

попередньо оцінено Капітанівське родовище. Його експлуатація дала

б змогу частково забезпечити вітчизняні потреби власною хромовою

та хромо-нікелевою сировиною.


Основними завданнями цього напряму є:
розвідка Капітанівського родовища;
тематичні роботи з аналізу та інтерпретації

геолого-геофізичної інформації та оцінки перспективних ресурсів

хромітів;
пошуково-оцінювальні роботи на першочергових об'єктах

Капітанівського рудного поля та розвідка двох кращих з них після

визначення промислового значення Капітанівського родовища.
У процесі цих робіт будуть оцінюватися супутні корисні

копалини - золото, метали групи платини, боксити, вермикуліт.

Бокси́ти - осадова гірська порода, що складається переважно з оксидів і гідрооксидів алюмінію, а також оксиду заліза та різних домішок (глинистих частинок). Назва походить від місцевості Ле-Бо-де-Прованс на півдні Франції, багатої на їхні поклади.


Кольорові та легуючі метали
Алюміній
Потенційні внутрішні ресурси алюмінійвмісної сировини

(залізисті боксити Високопільського родовища у Дніпропетровській

області, нефелінові руди у Приазов'ї, закарпатські алуніти, каолін

та інші) згідно з попередніми техніко-економічними розрахунками не

конкурентоспроможні порівняно з імпортною сировиною і не можуть

бути рентабельно перероблені на вітчизняних підприємствах за

діючими технологіями.
Для кінцевого визначення промислового значення

Високопільського родовища, загальні ресурси якого оцінюються у

72 млн тонн, а розвідані запаси - 17 млн тонн, необхідно скласти

спеціальне техніко-економічне обґрунтування з розглядом усіх

можливих варіантів використання сировини, що вміщує глиноземи.

Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.

Як потенційна алюмінійвмісна сировина можуть розглядатися

закарпатські алуніти за умови їх комплексного використання. На

державному балансі запасів перебувають два великих родовища -

Біганьське та Берегівське з розвіданими запасами алунітових руд

відповідно 290,3 млн тонн та 51,4 млн тонн, крім того, у межах

Берегівського рудного поля нараховується ще майже 10 алунітових

родовищ і рудопроявів, пов'язаних з вторинними кварцитами.
Основними завданнями цього напряму є:
розвідка Біганьського родовища комплексних

алуніт-барит-золото-поліметалічних руд;


проведення робіт з пошуку бокситів у Придністров'ї;
геологічне довивчення та оцінка промислових запасів

високозалізистих бокситових руд Високопільського родовища.


Мідь
Прогнозні потреби України в міді на 2006-2010 роки відповідно

становитимуть 159,3 і 171,5 тис. тонн. На сьогодні Україна не має

розвіданих запасів мідних руд, але перспективи виявлення їх є

досить значними. Вони пов'язані з самородною мідною мінералізацією

у траповій формації Волинського рудного району, де вже визначились

як найбільш перспективні Рафалівський та Гірницький рудні вузли.

Перспекти́ва (фр. perspective, від лат. perspicio - ясно бачу) - система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.
Воли́нь (давньорус. Волыньска земля, Словеньска земля, Волинська земля, Велика Волинь) - давньоруська історична область, історично-географічний край у басейні південних приток Прип'яті і верхів'ях Західного Бугу (його правих приток), у північно-західній частині сучасної (з 1991 р.)


Основними завданнями цього напряму є:
концентрування геологорозвідувальних робіт щодо самородної

міді у траповій формації на території Волинського рудного району;


проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на

Рафалівському і Гірницькому рудних вузлах з підготовки

перспективних рудопроявів (родовищ) до розвідки;
розвідка одного з кращих виявлених родовищ та підготовка його

до промислового освоєння з орієнтовними запасами 1 млн тонн міді;


проведення пошуково-ревізійних та пошуково-оцінювальних робіт

на перспективних рудопроявах Донбасу в межах південно-західного

крила Бахмутської котловини;

Котлови́на (рос. котловина, англ. basin, нім. Kessel m, Kesseltal n, Wanne f) - велика западина на поверхні землі, на дні океанів та морів переважно округлих форм.
Ба́хмут (у 1924–2016 роках - Арте́мівськ) - місто обласного значення в Донецькій області, адміністративний центр Бахмутської міської ради і Бахмутського району.

геолого-економічна оцінка перспективних на мідь родовищ на

території Волинського рудного району та перспективних рудопроявах

Донбасу, на південно-західному крилі Бахмутської котловини.
Свинець і цинк
Потреби України у свинцю і цинку в найближчій перспективі

(2010 рік) становитимуть: цинку - до 66 тис. тонн, а свинцю - до

14 тис. тонн.
Свинцево-цинкові руди досить високої якості відомі у двох

регіонах України: у Закарпатті та у південно-східній частині

Дніпровсько-Донецької западини. Перспективи з отриманням свинцю та

цинку пов'язуються із золото-поліметалічними родовищами

Закарпаття. Однак експлуатація Мужіївського золото-поліметалічного

родовища може забезпечити потреби країни тільки частково.


Найбільш перспективними об'єктами вважаються Біганьське

комплексне алуніт-барит-поліметалічне родовище в Закарпатті та

Біляївське у Харківській області.

Ха́рківська о́бласть - область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.

У межах Біганьського родовища комплексних

алуніт-барит-поліметалічних руд підраховано 381,1 тис. тонн цинку

та 120,2 тис. тонн свинцю. Розроблено технологічну схему

збагачення. Встановлено золотоносність поліметалічних руд.


У межах Біляївського родовища виділено рудний блок з

неглибоким (до 500 м) заляганням руд для можливої першочергової

розробки. В межах цього блоку попередньо розвідано запаси

категорії C(2), що становлять 618 тис. тонн цинку та 265 тис. тонн

свинцю.
Основними завданнями цього напряму є:
виконання розвідувальних робіт на Біганьському та

Біляївському родовищах;


проведення пошуково-оцінювальних робіт на Новодмитрівському

рудопрояві;


проведення пошуково-оцінювальних робіт на флангах

Біляївського родовища для розширення сировинної бази майбутнього

гірничо-збагачувального комбінату.
Нікель і кобальт
Річні потреби України у нікелі в перспективі зростатимуть від

5 тис. тонн у 2001 році до 6,6 тис. тонн у 2010 році.


Кобальт в Україні, як і в більшості країн світу, не створює

самостійних родовищ, а міститься у нікелевих рудах та продуктах їх

переробки (феронікель - із силікатних руд;

Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
нікелевий концентрат -

із сульфідних руд).

Сульфі́ди - солі сульфідної кислоти. Зміст 1 Класифікація за розчинністю 2 Неорганічні та органічні сульфіди 2.1 Неорганічні сульфіди 2.2 Органічні сульфіди (тіоетери) 3 Полісульфіди 4 Див. також 5 Джерела Класифікація за розчинністю[ред.


Родовища обох металів на території України представлені

силікатними рудами кори вивітрювання гіпербазитів і зосереджені у

двох районах: у Середньому Побужжі (Кіровоградська область) та

Середньому Придніпров'ї (Дніпропетровська область).

Виві́трювання - процес механічного руйнування та хімічної зміни гірських порід і мінералів земної поверхні та приповерхневих шарів літосфери під впливом різноманітних атмосферних агентів, ґрунтових та поверхневих вод, життєдіяльності організмів та продуктів їхнього розкладення.


Перспективи сульфідної нікеленосності України обмежені, але

деякі передумови виявлення промислових родовищ сульфідного нікелю

є (Український щит Красногірсько-Житомирської зони та Приазов'я).
Залишки активних запасів нікелю в Середньому Побужжі

становлять понад 60 тис. тонн, тобто Побузький нікелевий завод

забезпечено сировиною на 9-10 років.
У районі зазначеного заводу виявлено кілька нових родовищ і

перспективних ділянок із загальними перспективними ресурсами

52 тис. тонн.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення розвідки на найбільш перспективних

Західнолащівській і Північнолиповеньківській ділянках та

продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на

перспективних ділянках для відкриття нових родовищ, розташованих

поблизу Побузького нікелевого заводу;
оцінка технологічних властивостей нікель-сульфідних руд з

метою розширення виробництва феронікелю на Побузькому нікелевому

заводі;

Фероні́кель - сплав заліза та нікелю (феросплав), який отримують, переважно, при відновлювальній електроплавці окиснених нікелевих руд і використовують для легування сталі і сплавів.
Побу́зьке (у розмовній мові Побу́жжя) - селище міського типу в Голованівському районі Кіровоградської області (Україна). Населення - 6042 осіб (2011). Побузька селищна рада
Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

проведення додаткових технологічних випробувань на

Прутівському родовищі мідно-нікелевих сульфідних руд;


вивчення базит-гіпербазитових масивів у процесі

геологозйомочних робіт.


Молібден
Україна не має розвіданих родовищ молібдену, і вся потреба

забезпечується поставками з країн СНД. Однак у межах Українського

щита є перспективні площі і навіть конкретні перспективні

рудопрояви, підготовлені до розвідки і подальшого освоєння. Це,

насамперед, Вербинський і Устинівський рудопрояви в

північно-західній частині Українського щита та Східносергіївський

рудопрояв у Середньому Придніпров'ї.
В останні роки у Східноприазовському блоці Українського щита

у субвулканічних структурах виявлено рудопрояви молібдену,

вольфраму, вісмуту, свинцю, срібла та інших металів. Виявлення

нового перспективного типу вольфрам-молібденового зруденіння

значно збільшує перспективи України на відкриття власних

промислових родовищ вольфраму і молібдену.

Вольфра́м (англ. tungsten, нім. Wolfram n) - хімічний елемент. Символ W, ат. н. 74, ат. маса - 183,85. Сріблясто-білий метал. Найбільш характерними і стійкими є сполуки В. зі ступенем окиснення +6. В. має схильність до комплексоутворень.


Основними завданнями цього напряму є:
на північному заході Українського щита в Устинівському

рудному полі - продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт

на перспективних рудопроявах - Устинівському, Високому та інших і

розвідка Вербинського родовища для підготовки його до промислового

освоєння;
на Східносергіївському рудопрояві - завершення комплексу

бурових, технологічних досліджень, проведення прогнозної

геолого-економічної оцінки рудопрояву і складання

техніко-економічних міркувань доцільності гірничо-бурової розвідки

паралельно з розвідкою Сергіївського золоторудного родовища (його

гірничих виробок);

Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.


на рудопроявах (ділянках) Східного Приазов'я - проведення

пошукових робіт для виявлення нових і оконтурення виявлених

об'єктів, а з 2007 року - комплексу оцінювальних робіт для

визначення їх промислового значення.


Олово, вольфрам і титан
Олово
Потреби України в олові становлять 600-800 тонн на рік.
Перспективи відкриття промислових родовищ олова пов'язуються

з рудовмісними структурами Сущано-Пержанської зони. Серед них

рудопрояви Кар'єр, Західне, Гірниче та інші.
Основними завданнями цього напряму є:
проведення комплексу бурових, мінералого-петрографічних і

технологічних досліджень на родовищах;


проведення геолого-економічної оцінки і визначення

доцільності розвідки на Західному і Гірничому рудопроявах.


Вольфрам
Потреби України у вольфрамовій продукції на найближчу

перспективу становлять 435-480 тонн.


В останні роки у Східному Приазов'ї визначено перспективні

прояви вольфраму.


Основними завданнями цього напряму є:
проведення пошукових робіт літогеохімічними методами з

проходженням поверхневих гірничих виробок та свердловин з

комплексом геофізичних досліджень.

Геофі́зика (від дав.-гр. γή - земля та дав.-гр. φυσικά - єство, природа) (англ. geophysics; нім. Geophysik f) - комплекс наук про фізичні властивості Землі й фізичні процеси, які відбуваються в атмосфері, гідросфері та літосфері під впливом внутрішніх сил Землі й космічних тіл.
Гірни́ча ви́робка (англ. mine working, нім. Grubenbau) - порожнина в гірському масиві після виймання корисних копалин та інших порід.

Титан
В Україні створено потужну мінерально-сировинну базу титану -

це 40 родовищ, з яких 12 детально розвідано, і розпочато

промислове його добування.
Видобування титанових (ільменітових) концентратів здійснюють

Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат у Житомирській області

та Вільногірський державний гірничо-металургійний комбінат у

Дніпропетровській області.

Гірничо-збагачувальний комбінат (скорочено ГЗК) - комплексне гірниче підприємство з видобутку та переробки твердих корисних копалин.
Жито́мирська о́бласть - область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України.
Їх спільна потужність становить майже

20 відсотків світового випуску ільменітових концентратів і може

повністю забезпечити потреби України та вигідний експорт.

Ільмені́т, або тита́нистий залізня́к - мінерал класу оксидів і гідроксидів, виду оксидів, з групи корунду-ільменіту. Оксид титану з істотним вмістом заліза, магнію та марганцю шаруватої будови. Отримав назву від Ільменських гір на Уралі.


Розвіданими запасами титанових руд обидва комбінати

забезпечені на далеку перспективу. Проте проблема полягає у

дефіциті руд зі свіжим ільменітом, з якого можна отримувати

високоякісні та конкурентоспроможні пігменти за технологією діючих

сірчанокислотних виробництв у Сумах та в Криму. Запаси таких руд в

Україні пов'язані, в основному, з великим Стремигородським

корінним родовищем, підготовленим до промислового освоєння, та

меншим за розмірами Федорівським родовищем, розвідка якого

завершується. Експлуатація цих родовищ дасть змогу одночасно

отримувати дефіцитний апатитовий концентрат, а також рідкісні

землі в апатитовому концентраті, ванадій та скандій - в

ільменітовому.


Проте для експлуатації цих родовищ необхідне капітальне

будівництво нових рудників та збагачувальних фабрик, що потребує

значних інвестицій і часу.

Збага́чувальна фа́брика (рос. обогатительная фабрика, англ. concentrating mill, dressing mill, preparation plant; нім. Aufbereitungsanlage f, Aufbereitungsbetrieb m, Aufbereitungsfabrik f) - гірниче підприємство для первинної переробки твердих корисних копалин з метою отримання технічно цінних продуктів, придатних для промислового використання.

Основними завданнями цього напряму є:
підготовка до промислового освоєння Тростянецького розсипного

родовища ільменіту;


розвідка і підготовка до промислового освоєння Тарасівського

розсипного родовища комплексних циркон-титанових руд у Київській

області;
геологічне довивчення та оцінка промислових розвіданих

запасів Стремигородського родовища для одержання високоякісних

ільменітових та апатитових концентратів.
Поряд з титаном, вилученим з ільменітових і рутилових

концентратів, передбачається також вилучення ванадію. Технологію

його вилучення давно розроблено, однак у промисловості ще й досі

не реалізовано.


Рідкісні та рідкісноземельні метали
Літій
Україна має значні запаси і перспективні ресурси літію.

Орієнтовно потреби карбонату літію становлять (в розрахунку на

метал) 100-200 тонн.

Карбона́т лі́тію - сіль лужного металу літію та карбонатної кислоти. Хімічна формула Li2CO3.
Прогнозується збільшення потреби у

петалітовому концентраті для виробництва спецскла і спецкераміки -

до кількох десятків тис. тонн.
У 1994 році Міністерством промисловості України було

запропоновано підготувати до промислового освоєння Шевченківське

родовище літієвих руд у Запорізькій області. Проведено оцінку і

складено порівняльне техніко-економічне міркування Полохівського

родовища літію в Кіровоградській області.

Міністерства - центральні органи виконавчої влади, покликані формувати та реалізувати державну політику у відповідних сферах суспільного життя (секторах державного управління), їх очолюють міністри, які за посадою є членами Кабінету міністрів і відповідно до цього мають статус політичних діячів (політиків).
Кіровогра́дська о́бласть - область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР. Обласний центр - Кропивницький.
За економічними

показниками ці два родовища заслуговують на промислове освоєння,

але за більшістю критеріїв Полохівське родовище має ряд переваг.
Освоєння Полохівського родовища петалітових руд могло б не

тільки забезпечити потреби в літії різних галузей промисловості,

але і збільшити його експортний потенціал.

Крите́рій (від лат. critērium, яке зводиться до грец. χριτήριον - здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов'язаного з грец. χρινω - розділяю, розрізняю) - мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.
Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).

Основними завданнями цього напряму є:
виявлення запасів промислових категорій Полохівського

родовища та Шевченківського рудного поля;


проведення розвідки та підготовка родовища до промислового

освоєння.


Тантал і ніобій
Україна володіє значними ресурсами танталу і ніобію в

північно-західній частині Українського щита, в межах

Кіровоградського блоку та в Приазов'ї. Найбільш ґрунтовно вивчено

об'єкти Приазов'я, що мають значні ресурси і запаси, а також

сприятливі гірничо-геологічні та гідрогеологічні умови для їх

розробки. За умови комплексного використання цих запасів

(видобутку цирконію, нефеліну, польового шпату) родовище може

рентабельно експлуатуватися.

Польові́ шпа́ти - група найпоширеніших породотвірних мінералів класу силікатів каркасної структури, які характеризуються порівняно високою твердістю.


Найбільш досконало вивчено значне за розмірами Мазурівське

родовище, яке розташоване у Донецькій області поруч з Донецьким

хіміко-металургійним заводом. Ведеться розвідка для підготовки

родовища до промислового освоєння, отримано приріст промислових

запасів категорії С(1).
Значний ресурсний потенціал мають недостатньо вивчені кори

вивітрювання в метасоматитах Сущано-Пержанської зони, де разом з

ніобієм знаходяться рідкісні землі, тантал та інші метали.
Невеликі за розмірами, але з високим вмістом танталу

(0,10-0,15 відсотка), відкрито рудопрояви в межах

Ганнівсько-Звенигородської зони (Мостове, Копанки, Вись та інші).
Основними завданнями цього напряму є:
виявлення запасів промислових категорій за умов комплексного

освоєння Мазурівського родовища;


проведення пошукових і пошуково-оцінювальних робіт у

Сущано-Пержанській зоні для визначення промислового значення кор

вивітрювання з рідкіснометальним комплексним зруденінням;
оцінювання прогнозних ресурсів Ганнівсько-Звенигородської

зони та виявлення запасів категорії С(2).


Рідкісні землі та ітрій
П'ятнадцять лантаноїдів і близький до них ітрій становлять

групу рідкісних земель, або рідкісноземельних металів.

Лантаніди, Лантаноїди – група з 15 хімічних елементів 3-ї групи періодичної системи з порядковими номерами 57-71 від лантану до лютецію. До лантанідів належать: лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій, ітербій, лютецій.
Попит на ці

метали постійно зростає. Прогнозуються потреби в Україні рідкісних

земель (у розрахунку на метал) 60 тонн у 2006 році і 115 тонн у

2010 році.
У Приазовській частині Українського щита відкрито Азовське

родовище рідкісних земель, що вивчається. За результатами

пошуково-оцінювальних робіт складено попередні техніко-економічні

міркування.


Основними завданнями цього напряму є:
завершення пошуково-оцінювальних робіт і підготовка до

дослідно-промислової експлуатації великого Азовського родовища

цирконіє-рідкісноземельних руд;
здійснення оцінки рідкісноземельних руд у корах вивітрювання

Сущано-Пержанської зони, що знаходяться на північному заході

Українського щита.
Цирконій і гафній
Цирконій і гафній мають близькі фізико-хімічні властивості

(вогнетривкість, інертність тощо).

Інерція (від лат. inertia - бездіяльність, відсталість) - термін, що використовується як у різних науках, так і в переносному сенсі. Зазвичай він означає здатність деякого об'єкта не змінювати свій стан під час відсутності зовнішніх впливів, а також зберігати стійкість по відношенню до зовнішніх впливів.
Гафній не має власних

мінералів, але є постійною домішкою в мінералах циркону при

середньому співвідношенні їх оксидів 1:50.


Власні потреби промисловості України у 1998 році становили

90 тонн цирконію при його виробництві 180 тонн. У 2006-2010 роках

прогнозується збільшення виробництва цирконію до 360 тонн.
На запасах Малишевського розсипного родовища давно працює

Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, який постачає

цирконові концентрати та продукти їх первинної переробки.
Основними завданнями цього напряму є:
підготовка Тарасівського розсипного родовища Білоцерківського

району Київської області для цирконових концентратів та продуктів

їх первинної переробки Верхньодніпровським гірничо-металургійним

комбінатом;

Ки́ївська о́бласть - область на півночі України. Обласний центр - місто Київ - адміністративно до її складу не входить.


приріст запасів цирконію категорій С(1) та В на

Тарасівсько-Таращанській площі;


проведення додаткового вивчення корінних родовищ у

Приазов'ї - рідкіснометальному Мазурівському та рідкісноземельному

Азовському.
Скандій
Основними завданнями цього напряму є:
підготовка до експлуатації Жовторіченського родовища

скандієвих руд із домішкою ванадію та рідкісних земель;


розвиток вітчизняних технологій отримання

алюмінієво-скандієвих сплавів для вітчизняного літако- та

ракетобудування;
розвиток вітчизняних технологій вилучення скандію при

хімічній переробці ільменіту з руд Стремигородського

апатит-ільменітового родовища з організацією виробництва на

ВО "Хімпром" міста Суми.


Дорогоцінні метали та алмази
Золото та срібло
В Україні виділяються три золотоносні провінції: Карпати,

Донбас та Український щит.


Карпати є однією з найбільш досконало вивчених провінцій. Тут

розвідано запаси золота в кількості майже 55 тонн - Мужіївське

родовище та родовище Сауляк.
Мужіївське золотополіметалічне родовище введено у промислове

освоєння в 1999 році. Безпосередньо до Мужіївського родовища

прилягає Берегівське золотополіметалічне родовище, яке має руди

аналогічного складу. В межах єдиного гірничого відводу

Мужіївського шахтного поля вже на першому етапі можна довести

запаси до 80-100 тонн золота, 1000 тонн срібла та близько

2,5 млн тонн свинцю та цинку.
Родовище Сауляк попередньо розвідане двома горизонтами

штольневих виробок, з поверхні - розчистками. Виявлено і розвідано

поки що три рудних тіла. Прогнозується отримати ресурсів категорії

P(1) обсягом 35 тонн і категорії Р(2) - 65 тонн.


За попередніми оцінками фахівців, загальні ресурси

Карпатської провінції визначаються: золота - 400 тонн, срібла -

5,5 тис. тонн, свинцю - 2,7 млн тонн, цинку - 5,3 млн тонн.
Золотоносність Донбасу вивчається давно, але через

відсутність ґрунтовних досліджень немає однозначної оцінки.

Загальні прогнозні ресурси Донбасу визначаються в 400 тонн золота.

Тут відкрито невелике за запасами Бобриківське родовище

золото-сульфідних руд.
Головною золотоносною провінцією України є Український щит,

загальні прогнозні ресурси якого визначаються у 2400 тонн золота.

Тут найбільш досконало вивчено шість родовищ: Майське,

Клинцівське, Юр'ївське, Сергіївське, Балка Золота та Балка Широка.

Ресурси, оцінені в їх межах, становлять понад 620 тонн золота.
Основними завданнями цього напряму є:
активізація геологорозвідувальних робіт у Закарпатті для

надійного забезпечення Мужіївського державного

золотополіметалічного комбінату запасами промислових категорій

власне золотих руд і збільшення перспективних ресурсів району та

підготовка до експлуатації Бобриківського родовища у Донбасі;
посилення пошукових, пошуково-оцінювальних робіт у Донбасі

для вивчення теригенно-карбонатних товщ Південного Донбасу,

перспективних на багаті руди типу Карлін;
продовження пошукових і пошуково-оцінювальних робіт на

Українському щиті в перспективних структурах як відомих рудних

полів і зон (Верхівцевська, Сурська і Чортомлицька зеленокам'яні

структури Середнього Придніпров'я, Саврансько-Капустинське,

Клинцівсько-Юр'ївське рудні поля в гнейсових товщах), так і

потенційних рудних полів інших районів;

Гнейс - Ґнейс (рос. гнейс, англ. gneiss, нім. Gneis m) – зерниста (розмір зерен понад 0,2-0,3 мм) метаморфічна гірська порода.


проведення пошукових та пошуково-оцінювальних робіт на

перспективних ділянках Берегівського і Вишковського рудних полів,

а також на площах і ділянках Рахівського рудного району, розвідка

Берегівського родовища, а також флангів Мужіївського родовища;

вивчення чорносланцевих товщ Донбасу, перспективних на виявлення

родовищ типу Кокпатас, Бакирчик, Мурун-Тау;


створення сучасного золотовидобувного підприємства на базі

промислової експлуатації Мужіївського родовища і родовища Сауляк:


- забезпечення ефективними та екологічно безпечними

технологіями збагачення руд;


- переналагоджування технології на переробку комплексних

золотополіметалічних руд;


комплексна оцінка існуючих прогнозних ресурсів вивчених п'яти

золоторудних родовищ:


- Широка Балка і Сергіївське у Дніпропетровській області;
- Клинці та Юр'ївське у Кіровоградській області;
- Майське в Одеській області, з метою створення в Україні

золотовидобувного комплексу;

Оде́ська о́бласть - найбільша за територією область України, розташована на південному заході країни. На півночі та сході межує (за годинниковою стрілкою) з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями, омивається водами Чорного моря, на півдні - з Румунією, на заході - із Молдовою.


розширення геологічної вивченості золоторудних родовищ у

Закарпатті:


- завершення розвідки флангів Мужіївського родовища та

родовища Сауляк;

Аурум (Au) - хімічний елемент з атомним номером 79, проста речовина якого - жовтий інертний пластичний метал золото. У старослов'янській і староукраїнській мовах метал мав назву злото, що на сьогодні застаріла і трапляється переважно у фольклорі або зі стилістичною метою використовується в поезії.


- приріст запасів золота на основній частині Берегівського

родовища з супутнім одержанням срібла, свинцю та цинку;


відкриття нових родовищ в межах перспективних структур

Українського щита.


Платиноїди
Необхідність оцінки перспективних геологічних формацій

України на наявніть металів платинової групи викликана постійним

розширенням їх використання у багатьох галузях науки і техніки.

Платино́їди (МПГ) - метали платинової групи. Крім платини (Pt), до платиноїдів належать паладій (Pd), іридій (Ir), родій (Rh), осмій (Os) і рутеній (Ru). Вони мають подібні хімічні та фізичні властивості, що призводить до їх спільного залягання в мінералах.

На теперішній час в Україні розвіданих запасів металів

платинової групи немає. Невідомі також конкретні ділянки для

відкриття родовищ, хоча є досить високі загальні перспективи

платиноносності різних геологічних формацій.


Основними завданнями цього напряму є:
створення власної лабораторної бази і, починаючи з 2006 року,

організація масових цілеспрямованих пошуків металів платинової

групи у процесі виконання усіх видів геологорозвідувальних робіт;
проведення цільових пошукових робіт на виявлення металів

платинової групи на локальних площах і об'єктах з оцінкою їх

перспективи;
розвідування одного з родовищ металів платинової групи або

здійснення геолого-економічної оцінки за високими промисловими

категоріями як супутнього компонента наявності металів платинової

групи в комплексному родовищі.


Алмази
У межах території України встановлено три райони прояву

кімберлітового і лампроїтового магматизму - корінних джерел

алмазів - це північ Волино-Подільської плити, центральна частина

Українського щита та Приазовський масив і зона його зчленування з

Донбасом.

Центра́льна - вантажна тупикова залізнична станція Ясинуватської дирекції Донецької залізниці (з грудня 2014 р. Придніпровська залізниця).
Магмати́зм (рос. магматизм, англ. magmatism, нім. Magmatismus m) - сукупність процесів виплавлення магми, її еволюції, переміщення, взаємодії з твердими породами і застигання.
Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.
Воли́но-Поді́льська плита́ - геологічна структура в Західній Україні. Фундамент її складається з магматичних і метаморфічних гірських порід архейського й ранньопротерозойського віку, розчленованих на окремі блоки.

За перспективами виявлення промислових алмазів

Кухотсько-Серхівська площа посідає провідне місце. Саме біля села

Кухотська Воля у 1975 році було виявлено перший кімберлітовий

прояв в Україні.


У центральній частині Українського щита в останні роки

поблизу міста Кіровоград на ділянках Лелеківська і Щорсівська були

встановлені малопотужні тіла кімберлітів і лампроїтів

дайкоподібної форми.

Кімберліт (рос. кимберлит, англ. kimberlite, нім. Kimberlit m) - вивержена магматична гірська порода, чорного кольору з синім або зеленим відтінками (іноді колір К. змінюється від майже чорного через синій чи зеленувато-сірий до світло-сірого і бурого).
Цілеспрямованих пошукових робіт на алмази в

цьому районі не проводилося.
У Приазов'ї виявлено 7 кімберлітових тіл, прояви

лампроїтового магматизму, значну кількість масивів ультраосновних

лужних порід і карбонатоподібних утворень, а також відомі численні

знахідки алмазів та їх мінералів-супутників у вторинних

колекторах, представлених різновіковими (від кам'яновугільного до

четвертинного періоду) теригенними відкладами.

Териге́нні ві́дклади (англ. terrigenous deposits; нім. terrigene Ablagerungen f pl) - вид осадових відкладів світового океану. Геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінералів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах.


Крім зазначених районів реальними є перспективи виявлення

промислових алмазів за комплексом геолого-геофізичних даних і на

інших площах, але спеціалізовані пошукові роботи щодо алмазів

потребують залучення великих інвестицій.


У зв'язку з цим проведення широкомасштабних пошукових робіт

щодо алмазів у межах всієї території України сьогодні ускладнено.


Основними завданнями цього напряму є:
виявлення за комплексом методів алмазоносних площ;
концентрація основних обсягів пошукових робіт на вже відомих

площах, у першу чергу в межах Східного Приазов'я,

Волино-Подільської плити, північно-західній і центральній частинах

Українського щита.


Неметалічні корисні копалини
Основні напрями розвитку геологорозвідувальних робіт будуть

спрямовані на забезпечення діючих гірничодобувних підприємств

такими видами мінеральної сировини:
неметалічної - для металургії;
вогнетривкої;
для гірничохімічного та агропромислового комплексів;
іншою нерудною сировиною.
Неметалічна сировина для металургії
За більш ніж столітню історію української металургії створено

потужну промисловість з видобування і первинної переробки

неметалічної сировини. З усіх видів цієї сировини (вапняки,

доломіти, кварцити, вогнетривкі глини, лужноземельні бентоніти)

Україна до останнього часу повністю забезпечувала власні потреби і

певною мірою потреби металургії Росії, Грузії, частково - Польщі,

Словаччини. Але вже зараз виникають гострі проблеми, зумовлені

загальним прогресом у металургії і значним підвищенням вимог до

якості неметалічної сировини. Деякі види неметалічної сировини

(магнезит, плавиковий шпат, лужні бентоніти) для металургійної

галузі України імпортуються.
Основним завданням цього напряму є розвиток

геологорозвідувальних робіт, спрямованих на максимально можливе

забезпечення діючих підприємств власною мінеральною сировиною

належної якості.


Плавиковий шпат
Основними споживачами плавикового шпату є заводи, що

випускають феросплави і зварні флюси, а також металургійні

комбінати, заводи важкого машинобудування, суднобудівні та

алюмінієві підприємства Донецької, Дніпропетровської, Запорізької

та Миколаївської областей.

Фероспла́ви - напівпродукти металургійного виробництва - сплави заліза з кремнієм, марганцем, хромом та іншими елементами, використовувані при виплавці сталі (для розкислювання і легування рідкого металу, скріплення шкідливих домішок, надання металу необхідної структури і властивостей), а також при отриманні інших феросплавів (так звані передільні феросплави).
Дніпро́ (до 1784 року - Новий Кодак, у 1784-1796 і 1802-1926 роках - Катеринослав, у 1796-1802 роках - Новоросійськ, у 1926-2016 роках - Дніпропетровськ - місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Дніпропетровської області.
Микола́ївська о́бласть - область в Україні. Утворена 22 вересня 1937 року. Розташована на півдні країни в межах Причорноморської низовини в басейні нижньої течії ріки Південний Буг. На заході межує з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході та північному сході з Дніпропетровською та на південному сході з Херсонською областями.

Державним балансом запасів корисних копалин враховуються два

родовища плавикового шпату - Бахтинське родовище у Придністров'ї,

запаси якого становлять 18 млн тонн, і Покрово-Кириївське у

Приазов'ї та два родовища з вмістом супутнього фтору в апатиті -

Стремигородське і Новополтавське. Усі чотири родовища не

експлуатуються через відсутність значних капітальних вкладень на

їх освоєння.

Театральна лабораторія «ВідСутність» - зразковий художній колектив заснований в 2010 році за ініціативи Юрія Паскара в місті Рівне. Діє на базі Рівненського міського Палацу дітей та молоді.
Капіта́льні вкла́дення - частина інвестицій, спрямована на відтворення основних засобів виробничого і не виробничого призначення, на створення нових, реконструкцію і розвиток наявних основних засобів, включаючи об'єкти соціальної сфери.

Бахтинське родовище флюориту у Придністров'ї розвідано і

підготовлено до дослідно-промислової експлуатації.


Основними завданнями цього напряму є:
проведення пошуково-оцінювальних робіт у межах центральної

ділянки Сущано-Пержанської зони для підготовки запасів

спеціального рідкісноземельно-флюоритового флюсу;
проведення дослідно-промислового видобутку плавикового шпату

на флангах Бахтинського родовища;


підготовка до введення в дію Бахтинського

гірничо-збагачувального комбінату для отримання власного

флюоритового та польовошпатового концентрату;
підготовка до промислового освоєння Центрального родовища

Сущано-Пержанської зони;


оцінка запасів родовища плавикового шпату

Покрово-Кириївського в Приазов'ї та родовищ супутнього фтору в

апатиті - Стремигородського і Новополтавського;
проведення пошуково-оцінювальних і розвідувальних робіт на

флангах Бахтинського родовища із подальшим затвердженням запасів

плавикового шпату Державною комісією по запасах корисних копалин.

Основними завданнями цього напряму є:

виявлення за комплексом методів алмазоносних площ;

концентрація основних обсягів пошукових робіт на вже відомих


площах, у першу чергу в межах Східного Приазов'я,
Волино-Подільської плити, північно-західній і центральній частинах
Українського щита.

Неметалічні корисні копалини

Основні напрями розвитку геологорозвідувальних робіт будуть
спрямовані на забезпечення діючих гірничодобувних підприємств
такими видами мінеральної сировини:

неметалічної - для металургії;

вогнетривкої;

для гірничохімічного та агропромислового комплексів;

іншою нерудною сировиною.

Неметалічна сировина для металургії

За більш ніж столітню історію української металургії створено
потужну промисловість з видобування і первинної переробки
неметалічної сировини. З усіх видів цієї сировини (вапняки,
доломіти, кварцити, вогнетривкі глини, лужноземельні бентоніти)
Україна до останнього часу повністю забезпечувала власні потреби і
певною мірою потреби металургії Росії, Грузії, частково - Польщі,
Словаччини. Але вже зараз виникають гострі проблеми, зумовлені
загальним прогресом у металургії і значним підвищенням вимог до
якості неметалічної сировини. Деякі види неметалічної сировини
(магнезит, плавиковий шпат, лужні бентоніти) для металургійної
галузі України імпортуються.

Основним завданням цього напряму є розвиток


геологорозвідувальних робіт, спрямованих на максимально можливе
забезпечення діючих підприємств власною мінеральною сировиною
належної якості.

Плавиковий шпат

Основними споживачами плавикового шпату є заводи, що
випускають феросплави і зварні флюси, а також металургійні
комбінати, заводи важкого машинобудування, суднобудівні та
алюмінієві підприємства Донецької, Дніпропетровської, Запорізької
та Миколаївської областей.

Державним балансом запасів корисних копалин враховуються два


родовища плавикового шпату - Бахтинське родовище у Придністров'ї,
запаси якого становлять 18 млн тонн, і Покрово-Кириївське у
Приазов'ї та два родовища з вмістом супутнього фтору в апатиті -
Стремигородське і Новополтавське. Усі чотири родовища не
експлуатуються через відсутність значних капітальних вкладень на
їх освоєння.

Бахтинське родовище флюориту у Придністров'ї розвідано і


підготовлено до дослідно-промислової експлуатації.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення пошуково-оцінювальних робіт у межах центральної
ділянки Сущано-Пержанської зони для підготовки запасів
спеціального рідкісноземельно-флюоритового флюсу;

проведення дослідно-промислового видобутку плавикового шпату


на флангах Бахтинського родовища;

підготовка до введення в дію Бахтинського


гірничо-збагачувального комбінату для отримання власного
флюоритового та польовошпатового концентрату;

підготовка до промислового освоєння Центрального родовища


Сущано-Пержанської зони;

оцінка запасів родовища плавикового шпату


Покрово-Кириївського в Приазов'ї та родовищ супутнього фтору в
апатиті - Стремигородського і Новополтавського;

проведення пошуково-оцінювальних і розвідувальних робіт на


флангах Бахтинського родовища із подальшим затвердженням запасів
плавикового шпату Державною комісією по запасах корисних копалин.

Флюсові вапняки і доломіти

Запасами флюсової сировини діючі гірничодобувні підприємства
повністю забезпечені, але переважна більшість цих запасів придатна
лише для застарілого доменно-мартенівського виробництва сталі.
Конверторне та електроплавильне виробництво сталі вимагає ту ж
сировину, але високої якості (за хімічним складом та механічною
міцністю).

Більшість - велика частина чого-небудь, або кількісне переважання прихильників якоїсь ідеї чи рішення над їхніми противниками. Вважається найпершою засадою демократичного способу прийняття спільних рішень, головною й необхідною умовою обрання кандидата на виборну посаду.
Доломі́т - породоутворюючий мінерал класу карбонатів, подвійна вуглекисла сіль кальцію і магнію та осадова карбонатна гірська порода, що цілком або переважно складається з мінералу доломіту (бл. 95%), звичайно з домішками кальциту, іноді гіпсу, ангідриту та оксидів заліза.
Хімічний склад, також Склад речовини - термін хімії - частка вмісту окремих хімічних елементів у речовині, матеріалі, сплаві, породі тощо.

Державним балансом запасів враховано 14 родовищ флюсових


вапняків, загальні запаси яких становлять 2,5 млрд тонн; у
контурах діючих кар'єрів - 950 млн тонн. Також на державному
балансі знаходяться 8 родовищ доломіту, з яких три розробляються.

Проте при значних запасах країна має потребу у високоякісних


конверторних доломітах, загальний обсяг запасів яких становить
400 млн тонн, але промислових з них - всього 36 млн тонн.

Проблемою сировинної бази залишається нестача розвіданих


запасів смолодоломітів. Єдине родовище в країні - Стильське
(Донбас), яке тепер закрите через гідрогеологічні проблеми.

Основними завданнями цього напряму є:

завершення розвідки західної ділянки Стильського родовища,
створення сировинної бази доломітів у Кривбасі на Криворізькому
(Фрунзенському) родовищі із загальними запасами понад
100 млн тонн;

оцінка запасів і технологічна придатність отримання флюсової


сировини високої якості за хімічним складом та механічною міцністю
з Родниківського родовища Комсомольського рудоуправління та
дільниці Балка Безводна Оленівського родовища для конверторного та
електроплавильного виробництва сталі;
Механі́зм (грец. μηχανή mechané - машина) - система тіл, що призначена для перетворення руху одного або декількох тіл у потрібний рух інших тіл. Механізм складає основу більшості машин і застосовується в різноманітних технічних об'єктах.

пошукові ресурсні оцінки отримання доломітів на родовищі


Велика Глеюватка у Кривому Розі для використання їх як місцевої
флюсової сировини.

Бентонітові глини

При сталому функціонуванні українських металургійних
підприємств їх потреби у бентонітових глинах становлять
500-560 тис. тонн на рік.

Металургійні підприємства України використовують як


формувальні бентонітові глини Дашуківської ділянки Черкаського
родовища, але вони не придатні для виробництва обкотишів із
залізорудних концентратів, і тому для цих цілей такі глини
імпортуються з Азербайджану.
Котуни́, також окатки - продукт грудкування, міцні, випалені, однорідні за складом і близькі за розмірами грудки сферичної форми. Те ж саме, що й окатиші, окатки, обкотиші
Бентоні́тові гли́ни - глини, до складу яких входять головним чином монтморилоніт і палигорськіт.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення розвідки Ріпкінської ділянки Черкаського родовища,
глини якої подібні до азербайджанських бентонітів;

Азербайджанці (азерб. azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, azərilər آذری لر, azərbaycan/azəri türkləri) - тюркомовний народ, який становить основне населення Азербайджану і значну частину населення північного заходу Ірану (Іранського Азербайджану).

проведення розвідки першочергового блоку Киштинської ділянки


в Закарпатті;

проведення розвідки Ільницького родовища лужноземельних


бентонітів у Закарпатті;

проведення пошуково-оцінювальних робіт на Слов'янській


перспективній площі з метою виявлення активних запасів для потреб
чорної металургії у формувальній сировині для виробництва
обкотишів.

Вогнетривка сировина

Запаси високоякісної глинистої (вогнетривкої) сировини на
найбільш великих родовищах (Часів'ярське, Новоселицьке) майже
виснажено. Більша частина запасів Часів'ярського родовища
(42 млн тонн) розташована під містом. Залишок балансових запасів
Східної ділянки Новоселицького родовища, що експлуатується,
становить всього 101 тис. тонн.

Знижується сортність сировини, що добувається, і на інших


родовищах. Погіршуються гірничо-геологічні умови, збільшується
глибина кар'єрів, зростає собівартість добування сировини.

Основними завданнями цього напряму є:

забезпечення приросту запасів промислових категорій на
Володимирівському родовищі каолінів і Полозькому родовищі
вогнетривких глин, а також вторинних каолінів;

проведення розвідки Рижанівського (Черкаська область) і


Балашівського (Кіровоградська область) родовищ з очікуваними
запасами відповідно 20 і 10 млн тонн для збільшення запасів
вторинних каолінів;

завершення розвідки Західної лінзи Рижанівського родовища;

проведення пошукових робіт щодо виявлення високоякісних
вторинних каолінів у районі діючих підприємств (ділянки, прилеглі
до Новоселицького та Обознівського родовищ) у Черкаській та
Кіровоградській областях;

Черка́си - місто, обласний та районний центр в Україні, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Місто відоме з XIII століття і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України.

проведення пошукових робіт щодо виявлення глин Часів'ярського


типу в Кальміус-Торезькій та Бахмутській котловинах Донецької
області.

Магнезит


У Дніпропетровській області розвідано Правдинське родовище
талько-магнезиту, розробка якого дасть змогу замінити імпортований
магнезит у всіх випадках, коли використовується його порошок (до
50 відсотків загальних потреб). До того ж у процесі збагачення
талько-магнезитів отримується високоякісний і цінний тальк.

У металургії значна частина магнезиту переробляється на


форстеритові вогнетриви, сировина для яких імпортується.

Основним завданням цього напряму є проведення розвідувальних


робіт у межах Побузького рудного району (Кіровоградська та
Миколаївська області), спрямованих на заміну імпортованої сировини
цього різновиду на власну.
Різновид (рос. разновидность, англ. species, sort, variation, variety, нім. Abart f) - у мінералогії - окремі члени мінерального виду змінного складу.

Високоглиноземна сировина

Україна не має власної мінеральної бази цієї сировини, але
перспективними щодо цього є райони Приазов'я та північної частини
Житомирської області (Сущано-Пержанська зона). На сьогодні імпорт
високоглиноземної сировини становить 38 тис. тонн щороку.

Основними завданнями цього напряму є проведення розвідки:

Сущанського родовища дистену, на ділянці першочергової
розробки якого прогнозується отримати запаси в обсязі 5 млн тонн;

усього Сущанського родовища дистену;

Соломіївського родовища гранат-силіманітових руд у Приазов'ї,
на ділянці першочергової розробки якого прогнозується отримати
запаси в обсязі 10 млн тонн.

Сировина для гірничохімічного та агропромислового комплексів

З усіх різновидів мінеральної сировини для гірничохімічного
і агропромислового комплексів цією програмою розглядаються
апатит-ільменітові, апатитові і фосфоритові руди та калійні солі.

Калійні солі (англ. potash salts, potassium salts; нім. Kalisalze n pl) - група генетично пов'язаних легкорозчинних у воді калієвих і калієво-магнієвих мінералів та порід, у хім. складі яких осн. роль відіграють катіони К+, Mg2+ і аніони Cl-, SO42-.

Ця сировина є основою для виробництва мінеральних добрив.
Штучні (мінеральні) добрива, - вироби однієї з галузей хімічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства. Застосування штучних добрив сприяє збільшенню врожайності сільсько-господарських культур, покращенню якості продукції та спричиняється до підвищення стійкості рослин у несприятливих кліматичних умовах.

Апатит


За даними Міністерства промислової політики України, сучасна
потреба галузей економіки у фосфорній сировині оцінюється у
2,3-2,8 млн тонн на рік у розрахунку на 100 відсотків оксиду
фосфору (V) (далі - у перерахунку на оксид фосфору (V), тобто
6-7 млн тонн кондиційного апатитового концентрату.
Конди́ція ( лат. condicio) - умова, стан. Стан зазвичай вказує на припущення, що повинні бути виконані: необхідна умова, достатня умова, необхідна та достатня умова, граничні умови, початкова умова.
Фо́сфор (P) - хімічний елемент 5-ї групи (згідно із застарілою класифікацією - головної підгрупи п'ятої групи) третього періоду періодичної системи; неметал; атомний номер 15. Ат. маса 30,97376. Один з найпоширеніших елементів земної кори: 0,08-0,09% її маси.
Із власних
родовищ можна забезпечити тільки частину потреби у фосфорних
добривах. Можливість ввезення кольського апатитового концентрату
різко зменшується у зв'язку з відпрацюванням основних запасів для
відкритого добування. Вирішення питання щодо імпорту фосфоритових
концентратів Північної Африки та Близького Сходу вимагає певної
обережності, оскільки в їх рудах переважають фосфорити з
підвищеним вмістом кадмію, урану, торію та інших шкідливих
компонентів.

Загальні запаси апатитових руд України становлять


79,1 млн тонн фосфорного ангідриту і майже повністю зосереджені у
двох родовищах - Стремигородському та Новополтавському.
Ангідри́т (рос. ангидрит, англ. anhydrite, нім. Anhydrit m, Anhydritgips m) - мінерал та гірська порода, що складається головно з цього мінералу.
Однак для
освоєння цих родовищ необхідні значні затрати часу та інвестиції.

У той же час поблизу Стремигородського родовища є менші за


обсягами, але поки що недостатньо вивчені родовища таких самих
руд, що залягають на меншій глибині і потребують значно менших
капітальних вкладень для їх розробки. Найкращі з них - Видиборське
і Федорівське з можливими запасами в обсязі 15 млн тонн у
перерахунку на оксид фосфору (V) при його середньому вмісті
3,2 відсотка.

Основними завданнями цього напряму є:

пошуково-оцінювальні роботи на Голосківській ділянці у
Хмельницькій області;

завершення розвідки та затвердження запасів Державною


комісією по запасах корисних копалин Видиборського родовища
апатит-ільменітових руд;

розвідка Голосківського родовища апатиту.

Очікуваний приріст розвіданих запасів прогнозується в обсязі
30 млн тонн у перерахунку на оксид фосфору (V).

Сірка самородна

Річна потреба України в самородній сірці для виробництва
98-відсоткової сірчаної кислоти (при загальній потужності існуючих
виробництв 6 млн тонн) становить 2 млн тонн.

Усі запаси та прогнозні ресурси самородної сірки пов'язані з


Прикарпатським сірчаним басейном, який є основним джерелом
добування сірки для агрохімічної промисловості.
Сульфа́тна кислота́ (сірчана кислота, IUPAC - дигідрогенсульфат, застаріла назва - купоросне масло) - сполука сірки з формулою H2SO4. Безбарвна масляниста, дуже в'язка і гігроскопічна рідина. Сірчана кислота - одна з найсильніших неорганічних кислот і є дуже їдкою та небезпечною.
Су́льфур (S) - хімічний елемент групи 16 періодичної системи елементів з атомним номером 16, проста речовина якого сірка - неметал, жовта кристалічна речовина. Зустрічається в природі у самородному стані та у вигляді сульфідів важких металів (піриту та інших).

На сьогодні єдине відносно рентабельне джерело добування


сірки в Україні - Язівське родовище, залишкові запаси сірки в
якому становлять 16 млн тонн, технологічні - 6,4 млн тонн; при
цьому собівартість сірки становить 85 доларів США за тонну при
світовій ціні 40-60 доларів США за тонну, що аж ніяк не відповідає
потребам промисловості.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення комплексу геологорозвідувальних робіт на площах,
що прилягають до рудних тіл, які перебувають в експлуатації
(Язівське родовище), з метою розроблення охоронних заходів для
можливого відпрацювання родовища методом підземного виплавлення;

аналіз та прогнозні ресурси пошуково-оціночних робіт з


видобутку самородної сірки Прикарпатського сірчаного басейну,
включаючи рудні райони: площ Немирів-Подорожнє,
Надарожна-Вашківці, Тейсарівського родовища та Заболотів-Любовець;

завершення прогнозно-пошукових і тематичних робіт з


переоцінки перспектив сірконосності Прикарпатського басейну в
цілому;

за результатами проведених робіт підготувати до промислового


освоєння перспективні ділянки для відпрацювання їх методом
підземного виплавлення, переглянути та подати на затвердження
Державною комісією по запасах корисних копалин обґрунтування нових
кондицій та запасів;

впровадження нових вітчизняних технологій видобування сірки з


нафтових родовищ України на Бугруватівському родовищі у Сумській
області.

Фосфорити

Орні площі України становлять 27,5 млн гектарів. Щороку після
збирання врожаю сільськогосподарських культур ґрунти втрачають
приблизно 1 млн тонн діючої речовини у перерахунку на оксид
фосфору (V).

Сільськогосподарські культури - культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.
Для її поповнення необхідне щорічне внесення добрив у
кількості 60 кг/га у перерахунку на оксид фосфору (V)
(засвоюваного). Фактично за останні 2-3 роки вносилося менш як
10 кг/га у перерахунку на оксид фосфору (V).
Факт (від лат. factum - зроблене) - поняття, що має виражену суб'єкт-об'єктну природу, що охоплює справжню подію або наслідок діяльності (онтологічний аспект) і, що вживається для вираження особливого різновиду емпіричного знання, яке, з одного боку, здійснює вихідні емпіричні узагальнення, будучи безпосередньою основою теорії або здогадки, а з другого боку - несе у своєму вмісті сліди семантичного впливу останніх (логіко-гносеологічний аспект).

Відомі апатитові родовища України поки що не можуть бути


освоєні. Розв'язати питання можна за рахунок розробки родовищ або
покладів зернистих фосфоритів, які були відкриті в Україні у
1983-1995 роках.

Основними завданнями цього напряму є:

завершення розвідки Мілятинського, Жванського та Ратнівського
родовищ із загальними обсягами запасів 12,5 млн тонн у перерахунку
на оксид фосфору (V);

проведення розвідки інших родовищ фосфоритів, техногенних


фосфоровмісних об'єктів і фосфатовмісних вапняків із загальними
обсягами запасів 16 млн тонн у перерахунку на оксид фосфору (V);

визначення загальних ресурсів апатитових руд України на


перспективних родовищах - Стремигородському, Новополтавському;

прогнозування запасів на родовищах Видиборське і Федорівське;

геолого-економічне обґрунтування доцільності будівництва
першої черги Стремигородського ГЗК на цих двох родовищах.

Калійні солі

Калійна сіль головним чином застосовується у виробництві
мінеральних добрив (калійних і комплексних). Внутрішня потреба
України у калії - 2 млн тонн (у перерахунку на оксид калію).

Оксид калію - неорганічна бінарна сполука Калію та Оксигену складу K2O. Являє собою білі кристали. Оксид розчинний в етерах та спиртах, реагує з водою. Проявляє сильні осно́вні властивості. Сполука поширена в природі у вигляді поташу, нефеліну, ортоклазу.

Одна з найбільших у світі провінцій калійних руд сульфатного


типу (найбільш цінні калійні руди) розташована у Прикарпатті.
Розвідані запаси її становлять майже 3,4 млрд тонн. Вони переважно
зосереджені у двох (усього 13) родовищах - Стебницькому та
Калуш-Голинському, обсяг запасів яких становить відповідно 0,9 та
0,5 млрд тонн.

Проте запаси більшості родовищ встановлено ще у


1948-1960 роках і відповідають лише прогнозним ресурсам та
частково - попередньо розвіданим запасам. Тому передбачається
забезпечити розвіданими запасами промислових категорій діючі
Стебницький і Калуський збагачувальні комбінати.
Ка́луш - місто обласного підпорядкування, розташоване на північному заході Івано-Франківської області (на Бойківщині), а також центр Калуського району, адміністративний центр Калуської районної ради.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення розвідки ділянки "Пійло" Калуш-Голинського
родовища, де будується новий рудник;

забезпечення розроблення наукового прогнозу та проведення


пошуків у межах басейну нових родовищ із сприятливими
гірничо-геологічними умовами;
Прогнозування - процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематично оцінювана інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку обраного предмета чи явища в перспективі.

проведення генеральної переоцінки існуючих запасів;

завершення розвідки та затвердження запасів ділянки "Пійло" в
обсягах не менш як 40 млн тонн.

Інша нерудна сировина

Каменесамоцвітна сировина

Природне кольорове каміння (дорогоцінне, напівдорогоцінне та


виробне) в ринкових умовах може бути однією з найбільш вигідних
корисних копалин. Окремі види і родовища цього каміння можуть
давати значний прибуток при відносно невеликих затратах часу і
коштів на їх розвідку та освоєння. Це стосується передусім
традиційного для України каміння: бурштину, топазу, берилу,
гірського кришталю. В межах України виявлено також прояви
смарагду, аквамарину, рубіну, сапфіру, гранату, аметисту та
різноманітного ювелірно-виробного каміння, але перспективи їх не
з'ясовано.

Із усіх видів природного кольорового каміння України бурштин


є найбільш конкурентоспроможним. Реалізація готових високохудожніх
виробів із бурштину повинна бути надійним джерелом поповнення
державної скарбниці коштами, у тому числі і валютними.
Аквамари́н - мінерал класу силікатів, популярний напівдорогоцінний камінь.
Скарбни́ця - урядова установа, що відає державними коштами і державним майном; кошти, гроші бюджету та інше державне майно, нерозподілене між державними підприємствами та установами, що належить державі або адміністративно-територіальному утворенню на праві власності; каса, фіск, казна; місце (часто це приміщення споруди) для зберігання скарбів.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення пошуку та розвідки родовищ бурштину в центральному
та західному регіонах України;

оцінка площ, перспективних на виявлення родовищ опалу та


мармурового оніксу в межах західного регіону України.

Первинні каоліни

Територія України є однією з провідних каолінових провінцій
світу і найбагатшою на каолінові поклади в Європі. Ще з минулого
століття український каолін постачався для виробництва найкращих
сортів фарфору і паперу.

Досвід розвинутих країн свідчить, що ефективний видобуток


високих сортів цієї сировини здійснюється на малих родовищах, що
залягають у простих гірничо-геологічних умовах.
Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
Пошук і розвідка
таких родовищ у перспективних районах Українського щита є
актуальним завданням.

Основним завданням цього напряму є :

проведення розвідки Бежбайрацького та Оксанинського родовищ
високосортних первинних каолінів, що знаходяться в центральній
частині України;

оцінка запасів резервних родовищ високоякісних каолінів:


Біляєвського - у Запорізькій області та Велико-Гадомінецького - у
Житомирській області;

модернізація виробництва комбінату "Просяна каолін" за


рахунок забезпечення його активними запасами сировиною
високоякісних каолінів Біляєвського та Велико-Гадомінецького
родовищ.

Вапняки для цукрової промисловості

В Україні працює 192 цукрових заводи.

Цукро́ва промисло́вість - галузь харчової промисловості, яка виробляє цукор-пісок і рафінад.
Для потреб цукрової
промисловості розробляється 10 родовищ вапняків. Ці запаси можуть
забезпечити роботу цукрових підприємств на 17 років. У разі
збереження та розширення Національного природного парку
"Подільські Товтри", де розташовано переважну більшість родовищ
вапняків високої якості, запасів вапняків теоретично вистачить на
13-15 років.

Основними завданнями цього напряму є:

розвідка родовищ в Івано-Франківській області;

То́втри, або То́лтри - сильно розчленовані, скелясті вапнякові пасма. Це єдиний у світі гірський кряж, що з'явився не внаслідок тектонічних процесів, а утворений живими організмами.
Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.
Іва́но-Франкі́вська о́бласть (Івано-Франківщина, Прикарпаття, раніше Станіславщина) є одним із найбільш густонаселених і давно освоєних регіонів України. У сьогоднішніх територіальних межах, Івано-Франківська область (до 9 листопада 1962 року - Станіславська область) була утворена 4 грудня 1939 року з 10 повітів Станіславського воєводства (з винятком Жидачівського і Стрийського повітів).

пошук і розвідка родовищ вапняків для цукрової промисловості


за межами Товтрового пасма та у Передгірському Криму із запасами
240 млн тонн.

Глауконіт

Важливим природним адсорбентом серед інших є звичайний
глауконіт як супутній компонент фосфоритових руд, а також у
родовищах глауконіту.

Глауконі́т (стара українська назва - зеленка) (рос. глауконит, англ. glauconite, англ. celadongreen; нім. Glaukonit m) - мінерал, класу силікатів групи гідрослюд, до складу якого входять кремній, алюміній, калій, залізо та ін.
Адсорбе́нт - тверда або рідка речовина, на поверхні частинок якої відбувається адсорбція. Адсорбенти - це високодисперсні природні та штучні пористі тверді речовини з великою зовнішньою та (або) внутрішньою поверхнею, на якій і протікає адсорбція газів чи рідин.
Кварц-глауконітові піски є комплексною
агрономічною рудою.

Іншим напрямом застосування глауконіту, значним за обсягом,


може бути екологічний - рекультивація забруднених радіонуклідами
ґрунтів.

Розвіданих родовищ глауконіту в Україні немає, але в ряді


регіонів поширені кварц-глауконітові піски із вмістом глауконіту
до 40-60 відсотків.

Основним завданням цього напряму є проведення


геологорозвідувальних робіт щодо глауконіту у межах Середнього та
Лівобережного Придністров'я, Криму та Луганської області.
Рекультива́ція (рос. рекультивация; англ. land reclamation, англ. recultivation, restoration, нім. Bodenrekultivierung f, Bodenwiederurbarmachung f) - штучне відновлення родючості ґрунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи.
Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами.
Луга́нська о́бласть (до 5 березня 1958 року та з 5 січня 1970 до 4 травня 1990 року - Ворошиловградська) - адміністративно-територіальна одиниця України, розташована на сході країни, переважно в басейні середньої течії Сіверського Дінця.

Барит


Збагачений барит широко використовується у хімічній,
лакофарбовій, електротехнічній, нафто- та газодобувній галузях
промисловості.
Електроте́хніка (рос. электротехника, англ. electrical engineering, нім. Elekrotechnik f) - галузь науки і техніки, пов'язана із застосуванням електричних і магнітних явищ для перетворення енергії, добування і зміни складу хімічних речовин, виробництва та обробки матеріалів; галузь, що охоплює питання отримання (виробництва), розподілу, перетворення і застосування електроенергії.
Бари́т, баритин (рос. барит, англ. barite, baryte, cawk, heavy spar; нім. Baryt, Schwerspat) - мінерал класу сульфатів, білого або сірого кольору зі скляним блиском.

Баритові руди Закарпаття знаходяться у двох родовищах -


Берегівському та Біганьському, але їх оцінені запаси є невеликими.
Наявність власної сировинної бази баритових руд стала особливо
актуальною в останні 3-5 років у зв'язку з виснаженням запасів цих
руд на родовищах Росії, звідки Україна імпортувала сировину.

Основним завданням цього напряму є проведення пошукових робіт


на флангах Біганьського родовища для виявлення додаткових рудних
покладів з метою створення власної сировинної бази.

Буто-щебенева сировина

У плані майбутнього розвитку автотранспортної системи України
передбачається будівництво трьох автомагістралей, що проходитимуть
територією Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької,
Вінницької, Київської, Одеської та інших областей України.

Систематика (від грец. συστηματικός - впорядкований, що відноситься до системи) - приведення в систему, а також системна класифікація предмету вивчення. Часто систематика є допоміжною дисципліною, яка допомагає впорядковувати об'єкти, які вивчає дана наука; наприклад, мовна систематика.
Область - назва однієї з 24 адміністративних одиниць України. Області поділяються на райони (від 11 до 27 районів в області)/

Будівництво вимагатиме виробництва великої кількості


якісного, високоміцного, з певними нормами лещадності, щебеню та
буту.

На розвіданих родовищах (як тих, що розробляються, так і


резервних) планується налагодити випуск саме такої сировини в
необхідних кількостях. Найбільш перспективними є родовища
гранітів, що розташовані в п'ятдесяти - стокілометровій зоні від
проходження майбутніх автомагістралей. Їх використання дасть
можливість у короткий термін і з найменшими фінансовими затратами
організувати виробництво.

Основними завданнями цього напряму є:

проведення у межах західного та центрального регіонів України
оцінки родовищ, що розробляються та які розташовані у
стокілометровій зоні від майбутніх автомагістралей, перспективних
для забезпечення приросту запасів високоміцних категорій щебеню та
буту;

підготовка до промислового освоєння перспективних ділянок


розвіданих резервних родовищ, розташованих у стокілометровій зоні
від майбутніх автомагістралей, перспективних для забезпечення
приросту запасів високоміцних категорій щебеню та буту.

Кварцити та кварцовий пісок для металургії

Основним завданням цього напряму є пошукова оцінка ресурсів
родовища кварцитів на Севостянівській площі Південного Донбасу для
потреб чорної металургії, оцінка запасів високоякісних кварцитів
Баницького родовища у Сумській області для потреб кольорової
металургії України.

Сумська́ о́бласть - область у північно-східній частині України; охоплює частини Середньоруської височини і Придніпровської низовини. Утворена 10 січня 1939 року. Центр - місто Суми.

Високоглиноземна сировина

Основним завданням цього напряму є створення власної
сировинної бази високоглиноземної сировини на базі оцінки ресурсів
за рахунок пошукових робіт Суданського родовища і Побічної
ділянки, а також виконаної частини робіт на Драгунівській
дільниці.

Суда́н (араб. السودان‎), повна назва Республіка Судан (араб. جمهورية السودان‎ Джумхурійят ас-Судан) - країна на північному сході Африки, на півдні від Єгипту, на узбережжі Червоного моря.

Високомагнезіальна сировина

Основним завданням цього напряму є прогнозна оцінка запасів
талько-магнезитів Правдинського родовища з метою заміни поставок
імпортного магнезиту.

Впровадження вітчизняних технологій збагачування


талько-магнезитів з метою отримання високоякісного і цінного
тальку для металургійної галузі.

Польовий шпат і мусковіт

Основним завданням цього напряму є прогнозні оцінки сировини
на родовищах пегматиту, що розробляються, - Балка Великого Табору
у Приазов'ї та родовищ лужних каолінів - Просянівське у
Дніпропетровській області та Дібровське в Житомирській області.
Впровадження вітчизняних технологій збагачення лужних каолінів.

Графіт


Основними завданнями цього напряму є:

оцінка запасів Балахівського родовища графіту у


Кіровоградській області;

виявлення активних запасів графіту на Буртинському родовищі


Хмельницької області та Млинківській ділянці Кіровоградської
області;

модернізація виробництва на Завалівському графітовому


комбінаті за рахунок випуску принципово нових дефіцитних виробів
із терморозширеного та силіціруваного графіту для різних галузей
промисловості, ракетно-космічної техніки тощо.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
Раке́та (італ. rocchetta - «маленьке веретено», нім. rakete) - літальний апарат, що рухається в просторі за рахунок дії реактивного руху, що виникає внаслідок відкидання частини власної маси (робочого тіла) апарату без використання речовини з навколишнього середовища.

Техногенна сировина

У процесі добування, збагачування, переробки,
транспортування, зберігання корисних копалин утворюються
промислові відходи у вигляді розкривних порід, хвостів флотації і
гравітації, фосфогіпсу, дефекату, металургійних шлаків,
золошлаків, різноманітних шламів, мулу, стічних вод тощо.

Зберіга́ння - дія за значенням зберігати; технологічний процес.

Щорічний обсяг відходів сягає в Україні тільки у твердій фазі


0,6 млрд кубічних метрів. На площі понад 50 тис. гектарів
накопичено близько 8,6 млрд кубічних метрів (23-25 млрд тонн)
твердих промислових відходів, із яких 0,1-0,12 млрд кубічних
метрів використовуються щороку для виробництва переважно
будівельних матеріалів і мінеральних добрив, а решта залишається у
відвалах.
Відхо́ди - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності та не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (ст. 1 Закону про Відходи)

За попередні роки майже в усіх областях України були


проведені рекогносцирувальні роботи на місцях накопичення
відходів.

Основним завданням цього напряму є продовження робіт із


складання бази даних техногенних родовищ України.
Техноге́нні родо́вища кори́сних копа́лин (рос. техногенные местородения, англ. technogenous deposits; нім. technogene Lagerstätten f pl) - це місця, де накопичилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення.

Геологічні, еколого-геологічні та інші


дослідження території України

Геологічне картування території України

Систематичне геологічне вивчення і картування території
будь-якої держави є основою, що дає змогу поєднати раціональне
природокористування з екологічною безпекою - як сучасною, так і
майбутньою. Усі винятково важливі гідрогеологічні, екологічні та
інженерно-геологічні роботи і дослідження дають повноцінний
позитивний ефект тільки за умови, якщо вони будуть заплановані і
виконані на надійній геологічній основі відповідного масштабу.

Масштаб, мірило (від нім. Maß - міра, і нім. Stab - палка) - відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворень, до інших номінальних значень. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри об'єкту ненадійні, креслення дрібних деталей) - це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення.

Таким чином, геологічні карти достатніх масштабу і точності є
необхідною і важливою передумовою для:

оцінки екологічного стану конкретної території і прогнозу


його змін на майбутнє;

спеціальної оцінки і цільового картування


інженерно-геологічних та гідрогеологічних особливостей території;

прогнозу небезпечних ендогенних і екзогенних геологічних


процесів і явищ та виявлення активних геодинамічних зон;
Небезпе́ка - можливість виникнення обставин, за яких матерія, поле, інформація або їхнє поєднання можуть таким чином вплинути на складну систему, що призведе до погіршення або неможливості її функціонування і розвитку.

вирішення питань розвитку і використання


мінерально-сировинної бази регіону (добування корисних копалин,
пошук і розвідка нових родовищ).

Виходячи з потреб економіки і екології та фактичного стану


геологічної вивченості території головним пріоритетним видом
геологічного картування залишається геологічне довивчення площ у
масштабі 1:200000 (ГДП-200) з метою складення, підготовки та
видання багатоцільової Державної геологічної карти України у
масштабі 1:200000 (Держгеолкарти-200).
Геологі́чна ка́рта (рос. геологические карты, англ. geological maps, нім. geologische Karten f pl) - карти, що відображають геологічну будову території або якісь її особливості. Складаються на географічній або топографічній основі.
Геологічне картування у
більш детальному масштабі 1:50000 (1:25000) планується в дуже
обмежених обсягах і буде сконцентроване у межах найважливіших
гірничорудних районів та територій максимального техногенного
навантаження.

З метою вивчення перспектив потенційних рудоносних структур і


площ щодо певних видів корисних копалин, оцінки їх прогнозних
ресурсів та виділення площ (ділянок), перспективних щодо виявлення
родовищ цих корисних копалин, передбачено проведення
геолого-прогнозного картування, основні обсяги якого будуть
виконані під час реалізації другого етапу Програми.
Ви́ділення (екскреція) - процес виведення кінцевих продуктів, які утворилися в ході обміну речовин в клітинах тіла при розщепленні органічних енерговмісних речовин. Цю функцію виконують як спеціалізовані видільні органи, так і інші органи чи системи, для яких видільна функція може бути побічною, другорядною.

Основними завданнями цього напряму є:

геологічне довивчення площ у масштабі 1:200000 на площі
140,08 тис. квадратних кілометрів;

геологічна зйомка у масштабі 1:50000 на площі


4,12 тис. квадратних кілометрів;

геолого-прогнозне картування у масштабі 1:200000 на площі


9,17 тис. квадратних кілометрів;

підготовка геофізичних основ під геологічне довивчення площ у


масштабах 1:200000 та 1:50000 на площі 37,24 тис. квадратних
кілометрів;

гідрогеологічне та інженерно-геологічне картування у масштабі


1:200000 на площі 94,39 тис. квадратних кілометрів;

гідрогеологічне та інженерно-геологічне картування у масштабі


1:50000 на площі 6,10 тис. квадратних кілометрів;

узагальнення геолого-геофізичної інформації за результатами


проведених раніше робіт із складенням комплектів карт шельфу
Чорного і Азовського морів у масштабі 1:500000;

проведення комплексного геологічного, інженерно-геологічного


та еколого-геологічного картування шельфу Чорного і Азовського
морів у масштабі 1:200000 із складенням комплектів карт
багатоцільового призначення;

геологічна зйомка шельфу в масштабі 1:50000 у прибережних


акваторіях Чорного і Азовського морів.

Усі види робіт з геологічного картування виконуватимуться у


комплексі з необхідними обсягами спеціальних геофізичних робіт -
як випереджаючих, так і робіт з одночасними геологічним
картуванням, геохімічними, аерокосмічними та іншими дослідженнями
з обов'язковим їх науково-методичним супроводженням з боку
галузевої та академічної науки.
Геохі́мія - наука про хімічний склад Землі і закони поширення, поєднання руху атомів хімічних елементів та їх стабільних ізотопів у різних оболонках земної кулі.
Бе́рег - прикордонна межа суходолу і водного простору чи водостоку. Межа суші з водоймищем (океан, море, озеро, водосховище) або з водотоком (річка, струмок, тимчасовий потік). Звичайно це смуга в зоні водної дії на сушу.
Академі́зм - стиль і напрям у мистецтві XIX століття, який наголошував на необхідності дотримуватися принципів і правил, визначених визнаними офіційними авторитетами в галузі «високого мистецтва» - насамперед національними академіями мистецтв з використанням спадщини античності та Відродження.
Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Остаточним результатом регіональних геологічних,


гідрогеологічних, еколого-геологічних та геофізичних досліджень є
карти різних масштабів і різного змісту, які використовуються як
основа для подальших геологорозвідувальних робіт, а також для
потреб будівництва, сільського господарства, охорони довкілля
тощо.
Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

Планується видання зведених карт території України в масштабі


1:1000000 та окремих її регіонів у масштабі 1:500000 і поаркушних
карт у масштабах 1:200000 та 1:50000.

Усього на період 2001-2010 років передбачено видання


комплектів Держгеолкарти-200 по 82 аркуші.

Гідрогеологічні, інженерно-геологічні та


еколого-геологічні роботи

У ряді регіонів кількість твердих відходів, рідких скидів,


викидів у повітря гірничодобувних та промислових підприємств у
десятки разів перевищує гранично допустимі концентрації та захисну
здатність ґрунтів і порід. Це є причиною утворення багатьох
виявлених і потенційних осередків забруднення підземних вод -
основного та найбільш стійкого до техногенезу джерела
господарсько-питного водопостачання (Донбас, Крим, Середнє
Придніпров'я та інші).
Концентра́ція (рос. концентрация; англ. concentration; нім. Konzentration f, Konzentrierung f) -
Водопостача́ння - постачання води належної якості та кількості населенню, промисловим підприємствам тощо.

Геологічне середовище є забрудненим радіонуклідними викидами


під час аварії на Чорнобильській АЕС.

Масштабне порушення верхньої зони порід під впливом гірничих


робіт, промислової та міської забудови, а також меліорації земель
призвело до активізації небезпечних екзогенних геологічних
процесів - зсувів, утворення карсту, осідань і провалів,
підтоплень тощо.
Меліора́ція (лат. melioratio поліпшення, від лат. melior кращий) - цілеспрямоване поліпшення властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання потенціалу ґрунтів, вод, клімату, рельєфу та рослинності.

Основними завданнями цього напряму є:

щорічне буріння артезіанських свердловин
(розвідувально-експлуатаційних свердловин у кількості близько 300)
з метою забезпечення населення екологічно чистою питною водою. У
першу чергу передбачається буріння таких свердловин у південних
регіонах України та в межах територій техногенного навантаження;

проведення на територіях з інтенсивним техногенним


навантаженням, передусім у басейні ріки Дніпро в межах західних і
південних слідів аварії на Чорнобильській АЕС тощо,
еколого-геологічних та гідрогеологічних робіт для більш безпечного
та раціонального розміщення водозаборів і систем водопостачання.
Водозабі́р (рос. водозабор, водозаборник; англ. water intake; нім. Wasserbehälter m, Wasserreservoir n, Wasserentnahme f) - споруда для забирання води з річки, водоймища тощо з метою, наприклад, нагнітання в нафтові пласти.
Раціональність (від лат. Ratio - розум) - термін у найширшому сенсі означає розумність, свідомість, протилежність ірраціональності. У більш вузкому значенні - характеристика знання з точки зору його відповідності деяким принципам мислення.
Басе́йн рі́чки (або річкови́й басе́йн), сто́чище - частина суходолу, з якого відбувається природний стік води в річку (річкову систему). Аналогічно географи означають басейни інших водних об'єктів: зокрема, басейн озера та басейн моря.

Ці роботи включають комплекс гідрогеологічних та
еколого-геологічних зйомок у масштабах 1:200000 і 1:50000 (у межах
промислово-міських агломерацій, промислових зон, комплексів та
районів) з оцінкою екогеохімічного та інженерно-геологічного стану
ґрунтів і підземних вод. Програмою передбачено проведення робіт з
картування у масштабі 1:200000 на загальній площі майже
250 тис. квадратних кілометрів, а у масштабі 1:50000 - на площі
13 тис. квадратних кілометрів. Крім того, планується регіональне
вивчення та прогнозування поширення мінеральних вод на території
України, пошук та розвідка термальних вод у Закарпатській області
та Автономній Республіці Крим;
Автоно́мна Республі́ка Крим (крим. Qırım Muhtar Cumhuriyeti, рос. Автономная Республика Крым) - адміністративна одиниця на півдні України, розташована на Кримському півострові між 44°23' і 46°15' північної широти та між 32°29’ і 36°39’ східної довготи.

проведення моніторингу геологічного середовища та підземних


вод з оцінкою їх ресурсів та з подальшою оптимізацією мережі
пунктів спостережень і доведенням їх кількості до 10000 у складі
відомчого (державного) блоку моніторингу;
Оптиміза́ція (англ. optimization, optimisation) - процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (наприклад, оптимізація виробничих процесів і виробництва). Задача оптимізації сформульована, якщо задані: критерій оптимальності (економічний - тощо; технологічні вимоги - вихід продукту, вміст домішок в ньому та ін.)
Геологі́чне середо́вище (рос. геологическая среда, англ. geological environment, нім. geologische Umgebung f) - частина земної кори (гірські породи, ґрунти, донні відклади, підземні води тощо), яка взаємодіє з елементами ландшафту, атмосферою та поверхневими водами і може зазнавати впливу техногенної діяльності.

проведення спеціалізованих гідрогеологічних,


інженерно-геологічних та еколого-геологічних робіт, пов'язаних із
закриттям гірничодобувних підприємств, з розробленням рекомендацій
щодо безпечної консервації гірничого простору (Донбас, Кривбас,
Прикарпаття, Дніпробас).

Геологорозвідувальні роботи на континентальному шельфі


та у межах виключної (морської) економічної зони

Концепція нарощування мінерально-сировинної бази як основи


стабілізації національної економіки на період до 2010 року
передбачає розширення мінерально-сировинної бази за рахунок участі
у міжнародних проектах з освоєння перспективних ділянок морського
дна.
Материки, застар. цілеччини, або континенти (від лат. continens terra, родовий відмінок continentis, що означає неперервна земля) - найбільші масиви суші Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а периферійна частина лежить під водою.
Ше́льф - материкова мілина, вирівняна частина підводної околиці материка, що примикає до суходолу та характеризується спільною з ним геологічною будовою. Межі шельфу - берег моря або океану і т.з. «брівка» (різкий перегиб поверхні морського дна - перехід до материкового схилу).
У зв'язку з цим Урядом України прийнято рішення про подання
офіційної заявки про намір України приєднатися до спільної
міжнародної організації "Інтерокеанметал", відпрацьовано
пропозиції щодо формування позиції України стосовно її приєднання
до угоди про створення цієї організації.

Основними завданнями цього напряму є:

пошук в акваторії Чорного і Азовського морів родовищ
вуглеводневої сировини, сапропелю, будівельних матеріалів і
вивчення золотоносності;

Сапропе́ль (від грец. σαπρός - «гнилий» і πηλός - «мул», «бруд») - органічні мули, відклади прісних континентальних водоймищ, які містять понад 15%мас. органічних речовин. Лігніно-гумусовий комплекс, вуглеводні, бітуми й інші в колоїдному стані.
Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.

пошук і розвідка у Світовому океані родовищ поліметалічних та


залізомарганцевих конкрецій, відпрацювання техніки і технології їх
добування і переробки.
Конкре́ції (англ. concretions, nodules; нім. Konkremente n pl, Konkretionen f pl) - мінеральні утворення переважно кулястої (або близької до неї) форми з внутрішньою радіально-волокнистою і концентричною будовою.
Світови́й океа́н (англ. World Ocean, нім. Weltmeer) - водна оболонка Землі, яка омиває всі материки та острови і займає близько 70,8 % поверхні земної кулі.
Передбачається проведення цих робіт за
рахунок недержавних інвестицій, обсяги яких на другому етапі
реалізації Програми становлять понад 3 млрд гривень (додаток 1).

Глибинне дослідження надр

Остання чверть XX століття для багатьох країн (Росія, США,
Німеччина, Японія, Канада, Франція, Швеція, Англія, Китай та інші)
відзначилася реалізацією нового етапу вивчення Землі -
континентального буріння в наукових цілях. Результати
континентального буріння дали змогу по-новому підійти до
розв'язання фундаментальних проблем еволюції земної кори і
вирішення окремих практичних питань геомеханіки і температурного
режиму порід. Усі глибокі та надглибокі свердловини після
завершення буріння передбачається переобладнати на моніторингові
геологічні лабораторії (геообсерваторії), оскільки ці об'єкти є
унікальними штучними каналами в земній корі, які несуть
різнопланову інформацію для всіх галузей науки про Землю.

Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.

Основними завданнями цього напряму є:

створення у Кривбасі моніторингової геологічної лабораторії
на базі Криворізької надглибокої (5422 метри) свердловини.
Головним завданням цієї лабораторії є реєстрація і збір даних про
варіації різних полів у свердловині в інтервалі 2800-5300 метрів і
навколо з метою отримання інформації про зміни характеристик
геологічного середовища на різних глибинах і в часі, які будуть
враховані під час проектування та будівництва підземних об'єктів
для екологічно безпечної утилізації активних промислових відходів,
а також використані у разі розв'язання інших теоретичних і
практичних проблем геології.

Переро́бка (обро́блення, переро́блення) відхо́дів (також: вторинна переробка, ресайклінґ (від англ. recycling), рециклювання й утилізація відходів) - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.
Реєстра́ція - запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів (реєстрація народження або шлюбу); внесення в список, в книгу обліку.

Геофізичні дослідження

Геофізичні дослідження з прогнозування землетрусів

Відповідно до Програми функціонування і розвитку національної


системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання
населення у сейсмонебезпечних регіонах передбачається на період до
2010 року вирішення таких завдань:

проведення режимних сейсмологічних та пов'язаних з ними


геофізичних спостережень;
Сейсмологія (рос. сейсмология, англ. seismology; нім. Seismologie, Seismik) - наука про розповсюдження сейсмічних хвиль в надрах Землі.

складання прогнозів землетрусів на основі комплексного


аналізу сейсмологічних і геолого-геофізичних даних; оперативне
визначення місця, часу та інших параметрів землетрусів на
території України і суміжних територіях, сильних землетрусів на
планеті, а також ядерних вибухів на іноземних випробувальних
полігонах;

оперативне забезпечення центральних та місцевих органів


виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
території яких розташовані у сейсмонебезпечних районах,
інформацією про землетруси та їх можливі наслідки;
Пара́метр (від дав.-гр. παραμετρέω) - відмірюю, розмірюю)(рос. параметр, англ. parameter, нім. Parameter m, Kennwert m, Kenngrösse f, Kennzahl f) - величина, що нею характеризують якусь властивість, стан, розмір або форму об'єкта, робочого тіла, процесу, явища або системи тощо.
Землетру́си (англ. earthquake, earth shock; нім. Erdbeben n, unterirdische Stöß m) - короткотривалі, раптові струси земної кори, викликані перемінним переміщенням мас гірських порід у надрах Землі, чому сприяє порушення розтяжності осередку гірських порід і виникнення сейсмічних хвиль.
Я́дерний або атомний ви́бух - некерований процес вивільнення великої кількості теплової і променевої енергії в результаті ланцюгової ядерної реакції ділення за дуже малий проміжок часу. Атомний вибух супроводжується звуком, що нагадує грозовий розряд.
Автоно́мія (грец. αυτος - «сам» і грец. νομος - «закон») - 1) наявна міра незалежності будь-якого явища від зовнішньої причини його зумовленості; 2) в етиці - стадія морального розвитку особистості, яка характеризується здатністю самостійно створювати або вибирати моральні правила для свого життя і поведінки; здатність людини як суб'єкта етичного відношення до самовизначення на основі власного світогляду, “власного законодавства”.

утворення центрального банку геофізичних даних, зокрема для


забезпечення міжрегіонального та міжнародного обміну геофізичною
інформацією;
Центра́льний банк - установа (у більшості випадків державний орган), яка регулює діяльність банків у країні, проводить монетарну (грошово-кредитну) та валютно-курсову політику держави (Федеральна резервна система США) або спільноти держав (Європейський центральний банк).

розроблення карт сейсмічного районування території України;

Районування (англ. zoning, regionalization, нім. Rayonierung f, Einteilung f) - (від фр. rayon) - поділ територій за певними ознаками - адміністративними, економічними, фізико-географічними, геологічними, гідрографічними, металогенічними (мінерагенічними), сейсмічними тощо.

інформаційне забезпечення робіт із сейсмічного районування
території України, оцінки потенційної сейсмічної небезпеки,
сейсмостійкого будівництва, а також фундаментальних і прикладних
досліджень, спрямованих на розв'язання проблем землетрусів.

Регіональні геофізичні дослідження

Регіональні геофізичні дослідження плануються з метою:

забезпечення Держгеолкарти-200 даними про геологічну будову


території на основі узагальнення і переінтерпретації виконаних
раніше дрібно- і середньомасштабних геофізичних зйомок;

одержання попередніх даних про структуру і поширення


геологічних утворень, особливості їх будови і речовинного складу,
закономірності розміщення корисних копалин у межах аркушів
Держгеолкарти-200 на підставі випереджаючих геофізичних робіт;
Узага́льнення - основний елемент логіки та міркувань людини. Узагальнення бере за основу існування множини елементів та однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Це є основою дедуктивних міркувань.
Речови́нний склад, Склад речовини́ - Сховище речовини, матеріалу певного призначення. Наприклад, запалювальний склад, просочувальний склад, детонувальний склад тощо. Характеристика речовини, наприклад, корисної копалини за вмістом і кількісним співвідношенням її складових частин, компонентів: гранулометричний (ситовий) склад, фракційний склад, хімічний склад, елементний склад, петрографічний склад, літологічний склад, мінералогічний склад і т.і.

виконання конкретних завдань під час пошуку родовищ корисних


копалин та геологопрогнозних досліджень.

Регіональні геофізичні дослідження планується проводити на


суші і в акваторіях Чорного та Азовського морів разом з
геологічними організаціями інших країн.
1   2   3   4