Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Запорізької області

Скачати 239.35 Kb.

Запорізької області




Скачати 239.35 Kb.
Дата конвертації25.04.2017
Розмір239.35 Kb.


ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ ім. Є.М.РУДНЄВОЇ

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БЕРДЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Формування базових компетентностей вихованців позашкільних навчальних закладів через залучення їх до участі у творчих конкурсах різного рівня

Упорядник:

Демченко Ніна Германівна,

методист Центру дитячо-юнацької творчості ім.

Позашкільний навчальний заклад - складова системи позашкільної освіти, яка надає знання, формуючи вміння та навички за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля відповідно до здібностей, обдарувань та стану здоров'я вихованців, учнів і слухачів.

Є.М. Руднєвої виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області

м.

Запорі́зька о́бласть - адміністративна одиниця на півдні України. Утворена 10 січня 1939 року. Розташована на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра.

Бердянськ, 2017
Зміст
Вступ 3
Розділ 1

Теоретичне обгрунтування поняття «компетентність» 5

1.1. Понятійний апарат термінів – «компетентність», «компетенція» 5

1.2. Компетентнісний підхід в освітньому процесі позашкільного навчального закладу 7

1.3.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Предмет і завдання позашкільних компетентностей 8
Розділ 2

Професійні компетентності керівника гуртка – як необхідна умова ефективності навчально-виховного процесу в позашкільному закладі 11


Розділ 3

Формування компетентностей гуртківців через участь їх у творчих конкурсах різного рівня 15

Висновки 22
Список використаної літератури 23
Додатки 25

Вступ


«Юні таланти є, з ними лише треба талановито працювати».

Початок 21 століття позначений напруженим пошуком нового світорозуміння та перспектив розвитку компетентної особистості, спроможної створити свій життєвий проект, відповідально ставитися до свого життя. Про це наголошено в Концепції 12-річної загальноосвітньої школи.

Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.

Сучасний випускник повинен осмислено діяти в ситуації життєвого вибору, грамотно ставити мету і досягати її, діяти продуктивно в освітній, професійній та життєвій сферах.

Якщо розглядати позашкільну освіту людини в сучасному контексті її соціалізації в суспільстві, а не тільки в контексті засвоєння суми знань накопичених людством, то компетентність стає ведучим змістом освіти, його основним результатом, затребуваним за межами навчального закладу в житті кожної людини.

Завдання позашкільного закладу полягає в тому, щоб допомогти кожній молодій людині усвідомити сенс свого життя, визначити його орієнтири.

Компетентнісний підхід являється посиленням прикладного, практичного характеру всієї позашкільної освіти. Цей напрямок виник з простих питань про те, якими результатами позашкільної освіти вихованець може скористатися після закінчення навчання. Особливо це стосується як теоретичних знань, так і практичних навичок, які повинні перестати бути «забутим багажем» вихованця, і стати практичним засобом пояснення подій і вирішення практичних ситуацій і проблем.

Уміння - здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною набутих знань і навичок. Передбачає використання раніше набутого досвіду, певних знань; без останніх немає умінь.

Ті знання, уміння, навики, які були необхідні молодій людині кілька десятків років тому, не завжди дозволяють їй адаптуватись до сьогодення.

Років тому - шкала часу, що широко використовується в археології, геології та інших науках для датування подій в минулому. Оскільки час відрахунку змінюється, стандартна практика пропонує використання 1950 року як еталонної точки «сучасності».

Зараз потрібні не просто знання, а прагнення до нових знань, усвідомлення необхідності безперервного самовдосконалення, необхідна не просто виконавська дисципліна, а вміння співпрацювати з іншими особами, толерантність стосовно міркувань і думок інших людей.

Основною цінністю стає не засвоєння суми знань, а засвоєння гуртківцями таких умінь, які дозволили б їм визначити свою мету, приймати рішення і продуктивно діяти в різних життєвих обставинах.

Використання компетентної моделі в позашкільній освіті припускає принципові зміни в організації навчального процесу, в управлінні ним, в діяльності педагогів і керівників гуртків, в способах оцінювання освітніх результатів вихованців.

Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Адже вихованець повинен бути порядною людиною, гідним громадянином, який житиме і працюватиме на користь суспільству, родині, собі.

Актуальність дослідження обраної теми зумовлена тим, що постала необхідність відслідити і порівняти результативність участі гуртківців ЦДЮТ у конкурсах різних рівнів за останні три роки з метою виявлення сформованості базових компетентностей. За основу ми взяли чотири напрямки:



  • гуртки художньо-естетичного напрямку;

  • гуртки декоративно-ужиткового напрямку;

  • гуртки соціально-гуманітарного напрямку;

  • гуртки науково-технічного напрямку, вихованці яких найчастіше приймають участь у конкурсах.

Розділ 1

Теоретичне обгрунтування поняття «компетентність»


1.1. Понятійний апарат термінів – «компетентність», «компетенція»
З метою підвищення якості і результативності позашкільної освіти важливим є впровадження в педагогічну практику компетентністних підходів для формування у вихованців важливих (базових) компетентностей. Нам здається, що на сучасному етапі, сфера компетентностей в галузі позашкільної освіти мало розроблена.

Важливі положення компетентністного підходу в освіті представлені у працях: І.Д. Беха, І.Г. Ермакова, О.Л. Коноко, О.О. Овчарук, О.І. Пометун, О. Я. Савченко, а також Дж. Равена та інших дослідників, і стосуються вони переважно шкільної освіти 1, 2, 3, 4, 5, . Теоретичні основи художньо-естетичної освіти і виховання учнів представлено у працях Л.М. Масол, Н.Е. Миропольської, Б.Н. Неменського та інших, які можна застосувати як у шкільній практиці так і в позашкільній  12, 13 

Одна з основних пріорітетних соціальних якостей особистості – компетентність. В словнику Ожегова С.І. «Компетентна – знаюча, обізнана, авторитетна у певній галузі людина».

Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить: життєва компетентність – поняття не нове. Варто сказати, що не існує єдиного узгодженого визначення та переліку ключових компетентностей. Оскільки компетентність – це насамперед замовлення суспільства на підготовку його громадян, такий перелік багато в чому визначається узгодженою позицією соціуму в певній країні або регіоні. В нашому випадку нас цікавлять компетентності в окремій освітній сфері, навчальному закладі, навчальних предметах та видах діяльності.

Осві́та - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.

З освітньої точки зору сформульоване таке визначення поняття компетентність : « готовність учня (вихованця) використовувати засвоєні знання, навчальні вміння та навички, а також способи діяльності в житті для рішення практичних і теоретичних задач.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Використовують ще таке поняття: «Компетентність – це загальна здатність, заснована на знаннях, досвіді, цінностях, схильностях, що придбані завдяки навчанню».

Слід розрізняти в освітній галузі синонімічні поняття «компетенція» та «компетентність», які часто використовуються.

Компетенція – наперед задана соціальна вимога (норма) до освітньої підготовки учня, необхідної для його якісної продуктивної діяльності в певній сфері.

Компетентність – оволодіння учня відповідною компетенцією, що включає його особистісне ставлення до неї та предмета діяльності.

Компетентність – особистісна якість (сукупність якостей) учня, що вже відбулась, і мінімальний досвід діяльності в заданій сфері.

Компетентність завжди особистісно забарвлена якостями конкретного учня (вихованця). Даних якостей може бути декілька: від значеннєвих і світоглядних (навіщо мені потрібна дана компетентність) до рефлексивно-оцінних (наскільки успішно я застосовую дану компетентність у житті).

Компетентність не зводиться тільки до знань чи тільки вмінь. «Компетентність є … сферою відносин, що існують між знаннями і дією в людській практиці».


1.2. Компетентністний підхід в освітньому процесі позашкільного навчального закладу
Спрямованість системи освіти на засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще декілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих і економічних завдань.

Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.

Виконання цих завдань потребує істотного посилення самостійної й продуктивної діяльності вихованців, розвитку їхніх особистісних якостей і творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства.

Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).

Таким індикатором стали компетентності, що визначають готовність учня до життя, його участі в житті суспільства.

Компетентнісний підхід у навчанні в позашкільних закладах сприяє успішній адаптації вихованців в соціумі, рішенню ключових проблем сучасного життя, їх професійному самовизначенню.

Випускник позашкільного навчального закладу зацікавленний отримати додаткові практичні знання, які необхідні йому для виживання в умовах постійного вибору. А для цього необхідно навчально-виховний процес у творчому колективі “вибудовувати” так, щоб його вихованець зміг зрозуміти “Який я? Що я можу і чого ще не вмію? Чого я хочу і чого не хочу?”.

Позашкільна освіта повинна дати вихованцю можливість проявити свої вольові якості, отримати радість від самореалізації в продуктивній творчій діяльності, пережити гордість за особисті інтелектуальні і творчі досягнення, навчитися реалізовувати свої замисли. Позашкільна діяльність в творчих колективах відкриває багато різних можливостей для задоволення індивідуальних запитів, з урахуванням їх інтересів і здібностей.

Компетентністний підхід в навчально-виховному процессі творчого колективу позашкільного закладу припускає чітку орієнтацію на майбутнє. Термін “відображає” сучасні вимоги до результатів освіти і нерозривно пов'язаний з філософією успіху. Саме успішна професійна діяльність являється сьогодні очікуваним результатом і критерієм якості освіти.

Професі́йна дія́льність - діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець. Функції професійної діяльності полягають у тому, щоб матеріально забезпечити робітника, який працює.

Нині мета позашкільної освіти – це потреба в пізнанні і творчому розвитку особистості, а також здатність цієї особистості орієнтуватися в нових умовах життя. Компетентністний підхід у навчально-виховному процессі позашкільного закладу передбачає соціальну зрілість його випускників, як найважливіший параметр розвитку креативної особистості й збереження індивідуальності. Навчально-виховний процес в позашкільному закладі дає можливість кожному учаснику ділитися один з одним знаннями, враженнями, інтересами, розвивати уміння, здібності, навички, які він отримав саме тут, та сприяє вирішенню питань морального, розумового, естетичного виховання. На нашу думку компетентністний підхід – принцип організації навчання, який виходить з об’єктивної необхідності цілісного формування особистості, її всебічного розвитку. При цьому компетентністний підхід не лише містить в собі окремі результати, але й забезпечує якісно новий, системний, цілісний результат.


1.3. Предмет і завдання позашкільних компетентностей
Одне з завдань сучасної позашкільної освіти – виявлення обдарованих (здібних) дітей і творчо розвивати їхні природні таланти у галузі мистецтва, культури, науки, техніки, тощо. Виховний потенціал технологій навчання і розвитку в творчому колективі позашкільного навчального закладу забезпечує формування таких компетентностей:

пізнавальних – уміння самостійно планувати свою діяльність, здібність до самоосвіти, активність у виборі діяльності, володіння навиками продуктивної діяльності;

творчих – формування творчих здібностей, можливість самореалізуватися через участь у творчих конкурсах, уміння оцінювати свої можливості, сформованість мотивації в здобутті знань для подальшої освіти, розуміння особистісного росту;

загальнокультурних – прояв особистісних якостей (громадянських, моральних, інтелектуальних, загальної культури);

інформаційних – здатність самостійно шукати, аналізувати і збирати необхідну інформиацію;

комунікуативних - уміння працювати в творчому колективі, виконувати соціальні ролі, уміти виходити з конфліктних ситуацій;

здоров’язберігаючих – зміцнення здоров’я, навичок дотримання режиму та розпорядку дня, укріплення емоційної сфери, виховання вольових якостей.

Педагоги нашого центру постійно працюють над вирішенням проблеми розвитку творчої особистості, своєчасного виявлення здібних дітей шляхом діагностики, використання засобів, які стимулюють розвиток їхніх творчих потенційних можливостей та життевих компетентностей. Для цього в нашому закладу створені всі необхідні умови: ретельне вивчення інтересів, потреб та здібностей дітей; забезпечення різноманітними видами діяльності та освітніми програмами різних напрямів.

Наш позашкільний навчальний заклад має величезний потенціал для роботи в цьому напрямі та пропонує широкий спектр видів творчої діяльності серед яких кожна датина знаходить собі справу по душі, яка, можливо, у майбутньому стане професією.

Ко́ле́дж або коле́ж (англ. college, фр. collège) - вищий (в Англії та США) або середній (у Франції, Бельгії, Швейцарії та Канаді) навчальний заклад. У XIX столітті слово перекладалося з англійської як Колегія або Колегіум і у цьому широкому змісті може означати групу людей, які живуть за своїми внутрішніми правилами.

Займаючись творчістю вихованці отримують артистичні уміння та навики високого рівня, що дозволяє їм гідно представляти Центр творчості на багаточисельних конкурсах та виставках, фестивалях, де вони по праву стають переможцями та призерами.

На думку вчених, потенційною обдарованністю володіє кожна дитина, але не кожна виявляє її через сукупність впливу середовища та особистістних якостей. Ми вважаємо, що саме позашкільний навчальний заклад надає дитині можливості для забезпечення прояву її обдарованності повною мірою. Виходячи з важливості проблеми компетентністного розвитку дитини, Центром творчості був взятий курс на підтримку та розвиток обдарованих дітей та направлений на особистістне зростання і успішність цієї категорії вихованців через їх участь у різноманітних конкурсах,виставках, фестивалях різного рівня. Юні таланти є, з ними лише треба талановито працювати, краще і не скажеш.



Розділ 2

Професійні компетентності керівника гуртка – як необхідна умова ефективності навчально-виховного процесу в позашкільному закладі

Сприяння формуванню у дітей та учнівської молоді цілісноїх картини світу, розвиток їхніх творчих здібностей, надання допомоги в професійному самовизначенні вимагає особистісно-діяльнісного та компетентністного підходу до організації навчально-виховного процессу в позашкільному закладі.

Карти́на сві́ту - складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином.

Позашкільні педагогічні методики не лише стимулюють пізнавальну та творчу активність вихованців, а й сприяють формуванню в них життєвих компетентностей, зокрема сукупності здібностей (знань, умінь, досвіду) для успішної творчої діяльності.

Ефективність формування компетентностей вихованців забазпечується завдяки виконанню завдань, що стоять перед керівником дитячого колективу:


  • створення креативного, інноваційного середовища, у якому формується творча компетентність вихованців;

  • збереження і розвиток народних традицій, національної спадщини народу;

  • популяризація досягнень вихованців на міському, обласному, всеукраїнському, міжнародному рівнях;

  • залучення вихованців до створення авторських зразків виробів, постановок, тощо;

  • використання творчо-розвивальних технологій і методів навчання;

  • досягнення успіхів в конкурсах, виставках закладу;

  • мотивація вихованців до розвитку власних творчих здібностей, формування творчого стилю діяльності;

  • сприяння у просуванні творчих проектів вихованців.

Діяльність гуртків, які приймають участь у конкурсах різних рівнів спрямована на формування у вихованців таких основних компетентностей: пізнавальної, творчої, загальнокультурної, інформаційної, комунікативної, здоров’язберігаючої. Кожен керівник гуртка визначає для себе декілька пріоритетних компетенцій і працює в цьому напрямку.

Формуючи ці компетентності керівник допомагає вихованцям розкрити власний потенціал, стати унікальним, знайти свій стиль, сприяє їхньому професійному самовизначенню та вибору правильних життєвих орієнтирів. Стимулює творчий розвиток вихованців і різноманіття форм роботи: відвідування та проведення майстер класів, участь у екскурсіях, підготовка і проведення свят, творчі зустрічі з іншими спорідненими колективами та позашкільними закладами. Не менш важливим чинником розкриття потенціалу дітей, їх спонукання до подальшого творчого й особистісного зростання є можливість презентувати результати своєї роботи під час проведення різноманітних конкурсів, фестивалів, виставок. Загалом творчі дитячі колективи позашкільних навчальних закладів дають можливість задовольняти різноманітні унікальні пізнавальні інтереси вихованців, не втратити жодної обдарованої і талановитої дитини, підняти її на якісно новий рівень індивідуального розвитку, відкрити нові можливості для самореалізації, вселити віру в себе.

Онтогене́з (від грец. οντογένεση: ον - буття й γένηση - походження, народження) - індивідуальний розвиток організму з моменту утворення зиготи до природної смерті.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Сучасний позашкільний навчальний заклад є навчально-виховним мікросоціумом (соціально-педагогічним середовищем), де вихованці можуть відвідувати гуртки та інші об’єднання різних напрямів. Могутнім соціо-культурним пластом, що впливає на формування життєвої компетентності підростаючого покоління, є декоративно-ужиткове мистецтво, що сприяє розвитку естетичних смаків, володінню секретами народних ремесел.

Декоративно-ужиткове мистецтво - один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.

Дослідниками виявлено понад 100 технік вишивок, десятки технік української писанки, ткацтва, кераміки, килимарства, художнього розпису, в’язання, лозоплетіння, роботи з природними матеріалами, тощо.

Пи́санка - яйце, декороване традиційними символами, які пишуться за допомогою воску й барвників.

Споконвічні традиції декоративно-ужиткового мистецтва мають бути продовженими в дитячій та юнацькій творчості. Творчі компетентності розвивають в гуртках декоративно-ужиткового мистецтва, які працюють в ЦДЮТ за оновленими програмами не один рік. Серед них гуртки, які носять звання “Зразковий дитячий колектив”: гуртки “Природа і творчість”, “Художня вишивка”, “Юні умільці”, та гуртки Арт-студія “Барвінок”, “Клубок”, “Хобі-Арт”, “Умілі руки”, “Текстильна майстерня”, “Креативний дизайнер”, “Технічний дизайн”, Творча лабораторія ’’Дивосвіт”, “Юний дизайнер”. Робота в декоративно-ужитковому напрямі є важливим засобом духовного, громадського, художнього розвитку особистості. Користь занять декоративно-ужитковим мистецтвом беззаперечна. По-перше, на заняттях вихованці отримують необхідні додаткові мистецтвознавчі, народознавчі, краєзнавчі знання. По-друге, результати творчої діяльності підвищують самооцінку дитини, розкривають її талант, надихають на подальше самовдосконалення. Формування позитивної мотивації до оволодіння техніками декоративно-ужиткового мистецтва починається з ознайомлення дітей із мистецтвом рідного краю, виставками творчих робіт вихованців, педагогів, батьків. Важливою складовою цієї роботи є проведення днів відкритих дверей, екскурсій і пізнавально-розважальних програм, виставок, проведення майстер-класів. Окрім навчальних занятть в гуртках цього напрямку, навчально-виховний процес доповнюється різноманітними заходами (творча майстерня, виставка-презентація, творчй звіт, портрет гуртка). Наявність висококваліфікованих творчих педагогів і належна матеріально-технічна база позашкільного закладу забезпечила діяльність різнопланових гуртків та творчих об’єднань:



  • робота з природним матеріалом (виготовлення композицій, картин з соломки, сухих квітів, листя, коренева пластика);

  • вишивка (вишивка нитками, стрічками, бісером);

  • рукоділля (вироби з солоного тіста, бісероплетіння, плетіння з газетних трубочок, робота з холодним фарфором);

  • допрофесійна підготовка (моделювання та конструювання одягу, креативне рукоділля, клаптикова пластика);

  • робота з текстилем (виготовлення оберегів – мотанок, ляльок у народному вбранні, ляльок – казкових героїв, тощо);

  • ізостудія

  • паперова пластика – квілінг, орегамі, кірігамі, макраме;

  • плетіння спицями та гачком, виготовлення іграшок-сувенірів, в’язання одягу на себе.

Навчання в цих гуртках сприяє виявленню та розвитку інтересів, природних задатків і здібностей; створенню оптимальних умов для комунікативно-творчої діяльності, соціальної адаптації;

Адапта́ція соціа́льна - активне пристосування індивіда до умов середовища і результату цього процесу.

визначенню сфер можливого використання дитячого творчого потенціалу.

Анкетування наших вихованців показало, що діти, які частіше всього приймають участь в різноманітних виставках, конкурсах, фестивалях мають певні особливості і нахили :



  • вони нестандартно підходять до вирішення питань;

  • сміливо висловлюють свої думки, відстоюють свою точку зору;

  • активні у творчій діяльності;

  • можуть порівнювати твори мистецтва;

  • здатні до самостійної імпровізації;

  • добре контактують з ровесниками;

  • вони наполегливі і відповідальні.

Кожного навчального року керівники гуртків оновлюють банк даних талановитих та обдарованих вихованців своїх колективів.

Отже, діяльність керівників гуртків, творчих об’єднань спрямована на виховання соціально активної творчої особистості, якій притаманні активність, творча уява, здатність до пошуку шляхів розв’язання проблем, отримання задоволення від процесу творення та його результатів.



Розділ 3

Формування компетентностей гуртківців через участь їх у творчих конкурсах різного рівня

Декоративно-ужиткова творчість – це і радість відкриття краси навколишнього світу, і задоволення від праці, і цікаве дозвілля. Для обдарованих школярів проводяться обласні, всеукраїнські, регіональні конкурси та виставки з різноманітних тематик. Серед них обласні конкурси: “Подаруй мені казку”, “Берегиня роду українського”, “Квітуча Україна”, “Моя новорічна мрія”, “Безпека та мир в Україні”, обласні конкурси в рамках Всеукраїнських: “Космічні фантазії”, “Писанковий рай”, “Знай і люби свій край”, “Скарбничка природи”, “Просто небилиці” та інші.

Декоративно-ужиткове мистецтво має значний пізнавальний, виховний, креативний потенціал. Про це свідчать перемоги вихованців колективів декоративно-ужиткового напрямку в конкурсах, виставках, фестивалях, які вони здобули у:

2013-2014 н/ р. – 15 нагород;

2014-2015 н/р. – 12 нагород;

2015-2016 н/р. – 21 нагорода (За 1-ше, 2-ге, 3-те місця та Гран прі).

Порівняльна характеристика участі і перемог вихованців дає можливість педагогу проаналізувати отримані результати, скорегувати свою діяльність, визначити пріоритетні компетентності і рухатися по накресленому шляху.

Кінцевою метою практичної діяльності гуртків, творчих об’єднань в позашкільному закладі мають бути такі результати:



  • підвищення освітнього рівня вихованців;

  • формування вміння практично використовувати здобуті знання на практиці, у власній пізнавальній і творчій діяльності;

  • формування активної культурної позиції;

  • формування високої моральності;

  • формування вмінь аналізувати і систематизувати культурні явища;

  • розвиток творчих здібностей, формування індивідуального стилю.

Ми розглядаємо навчально-виховний процес в позашкільному закладі за такими параметрами:

  • З погляду змісту: чого навчають в гуртках? (аналіз навчальних програм).

  • З погляду процесу навчання: як вихованці навчаються? (як протікає навчальний процес і в чому він полягає).

  • З погляду результатів (набір компетентностей: знань, умінь, навичок, ставлень, якими володіють випускники ЦДЮТ).

Методичне забезпечення компетентністного підходу пов’язане із творчою діяльністю (участь гуртків і окремих вихованців в олімпіадах, конкурсах, наукових конференціях, виставках, змаганнях і т.д.

Наукова конференція - форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції.

), як складові компетентністної моделі освіти. Зміна середовища викликає необхідність засвоєння нових знань і компетенцій. Критеріїв успішності багато, але одним з найголовніших є те, що статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Тобто учень повинен розуміти необхідність постійної роботи над собою за- для можливості досягнення життєвого успіху. Наші творчі дитячі колективи ведуть літопис гуртків, оформляють в холах ЦДЮТ фотовернісажі, фотозвіти, випускники ЦДЮТ ведуть свої портфоліо, щорічно оновлюється Дошка пошани кращих вихованців. Найкращий ефект з формування компетентностей має така форма навчання, за якої учень навчає інших того, чого хоче навчитися сам. На відміну від наукових знань, компетентності можна набути тільки через діяльність та ситуацію, важливо, щоб це,.

Дошка пошани (рос. Доска почёта) - агітаційно-пропагандистський винахід радянської цивілізації, що являв собою стенд з іменами і світлинами передовиків виробництва, який, зазвичай, розташовували біля прохідної або у вестибюлі підприємства.

Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.

якомога раніше зрозуміли наші вихованці.

Позашкільні заклади маючи певні особливості роботи можуть виконувати випереджальну роль у становленні ряду якостей особистості, особливо підліткового віку. Зокрема, це стосується становлення музично-естетичної компетентності дітей. Дослідження свідчать, що музика є найулюбленішим видом мистецтва для підлітків. Музично-естетична компетентність підлітків – це здатність розуміти роль музики в житті людини, вміти виконувати музичні твори, мати елементарні знання з історії музичного мистецтва, бути знайомим з класичною, фольклорною, та кращими зразками сучасної музики, з її різноманітними стилями і жанрами.

Пі́дліток - юнак або дівчина в перехідному від дитинства до юності віці. Сучасна наука визначає підлітковий вік в залежності від країни (регіону проживання) і культурно-національних особливостей, а також статі (від 12-14 до 15-17 років).

Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.

Психологи стверджують, що це складний період у житті вихованців, в яких розвивається здатність до усвідомлення свого внутрішнього світу, особистістних якостей, все це спонукає підлітка до творчої діяльності, до пошуку та реалізації своїх здібностей. В ЦДЮТ гуртки художньо-естентичного напрямку різножанрові, у нас працює два Народних художніх дитячих колектива: ансамбль Народного танцю “Сонечко”, ансамбль естрадного танцю “Марлен”, а також Зразкові дитячі художні колективи: ансамбль сучасного бального танцю ’’Натхнення’’, вокально-хоровий колектив “Полум’я”, ансамбль інструментальної музики, гурток “Юний актор”, та гуртки “Ляльковий театр”, “Смайлик”, Плани і програми в позашкільних закладах зорієнтовані на інтереси, вікові особливості та індивідуальні можливості учня, його здібності і нахили.

Інструментальна музика - музика, що виконується на інструментах, без участі людського голосу.

Народний танець - фольклорний танець, який побутуює у своєму природному середовищі і має певні традиційні для даної місцевості рухи, ритми, костюми тощо. Фольклорний танець - це стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій і виконується в першу чергу для себе, а потім - для глядача (товариства, гурту, громади).

Гнучкість структури позашкільної діяльності відповідає потребам підлітків, що приваблює їх до участі у роботі колективів, у яких вони розкривають свою творчу потенційність. Розмаїття сфер спілкування в позашкільному музичному колективі, теж подобається дітям, які прагнуть розширювати коло своїх відносин з новими однолітками. Самі музичні колективи можна вважати засобами музично-естетичного спілкування, внаслідок яких вони збагачуються не тільки вміннями і навичками виконання музичних творів, але й художніми знаннями.

Музичний колектив або музичний гурт (англ. musical band, англ. Band) - колектив людей, об'єднаних якоюсь спільною метою або роботою, які так чи інакше пов'язані з музикою. Зазвичай музичний колектив складається з музикантів, але в нього можуть входити і інші музичні діячі (продюсери, звукорежисери) або люди, безпосередньо до створення музики не причетні (художники, поети).

Дієвою формою прилучення підлітків до цінностей музичної культури є музично-виконавські колективи. До них відносяться ВІА, хори, оркестри, гуртки сольного співу та інструментального виконавства. Вони покликані активізувати особистістний саморозвиток учнів, розширити їх музичний світогляд, розвивати музичну грамотність.

Особливістю роботи гуртків музично-хореографічного профілю є те, що вони здатні розвивати музичні індивідуальні інтереси, художньо-творчі здібності, музичну грамотність, музичний смак, підвищувати рівень самооцінки, врівноважити переживання, формувати як суспільні так і особистістно значимі потреби та інтереси.

Участь у конкурсах цих гуртків є виправданним для вирішення одного з актуальних педагогічних завдань – формування життєвих компетентностей вихованців.

Вражає кількість і назва конкурсів, в яких приймають участь вихованці нашого центру (див.дод.1). Серед них можна назвати такі:


  • Всеукраїнський конкурс-змагання бальних колективів ’’Промінь’’;

  • Всеукраїнський дитячо-юнацький фестиваль театральних колективів ’’Краса і гордість козацього краю’’;

  • Всеукраїнський фестиваль дитячої творчості “Топ-Топ”;

  • Всеукраїнський фестиваль дитячої творчості “Біла ластівка”;

  • Всеукраїнські змагання спортивних бальних танців “Inter-Cup”;

    Бальні танці - різновид парних танців, упорядкованих та кодифікованих для спортивних змагань. Спортивні танці визнаються Міжнародним олімпійським комітетом як кандидат в олімпійські види спорту. Нарівні зі спортивним аспектом бальні танці мають також соціальне значення, оскільки їх танцюють у всьому світі для розваги й задоволення і широко використовують у сценічному мистецтві: в театрі, кіно, на телебаченні.



  • Всеукраїнський фестиваль-конкурс “Зоряна осінь”;

  • Всеукраїнський театральний фестиваль-конкурс “Українська коляда”;

  • Всеукраїнський фестиваль талантів “Діамант”;

  • Всеукраїнський фестиваль дитячих театрів “Маски Мельпомени”;

  • Міжнародний конкурс юних журналістів ’’Прес-весна на Дніпрових хвилях’’;

  • Міжнародний фестиваль дитячої творчості “Азовські вітрила”;

  • Міжнародний фестиваль дитячої творчості “Три кити”;

  • Міжнародний фестиваль естрадної творчості “Золоті обереги вічності”;

  • Міжнародний фестиваль творчості “Срібна хвиля”;

  • Міжнародний фестиваль-конкурс “Театру та мистецтва слова”;

  • Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв “Співограй”;

  • Міжнародний фестиваль-конкурс “Майбутнє країни”;

  • Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв “Зірки Пекторалі”;

  • Міжнародний фестиваль творчих досягнень “Золотий апельсин”;

  • Обласний фестиваль-конкурс “Таланти твої, Запорізький край”;

  • Обласний хореографічний конкурс “Веселі закаблуки”;

  • Обласний фестиваль-конкурс “Натхнення Хортиці”;

  • Регіональний фестиваль патріотичної пісні “Спадщина”;

  • Обласний шаховий турнір “Біла тура”;

  • Обласний фестиваль інструментальної музики “Музична веселка”;

  • Обласний фестиваль-конкурс патріотичної пісні “Україна-це Ми”;

  • Відкритий благодійний фестиваль-конкурс дитячої та юнацької творчості “Таланти Хортиці”;

  • Регіональний фестиваль естрадної творчості “Зорепад” та ін.

Отже гуртки музично-хореографічного напрямку в позашкільному закладі є важливим дієвим осередком по формуванню музично-естетичної компетентності вихованців. Сучасний період розвитку дитячої хореографії характеризується різноманітністю підходів до навчально-тренувальної роботи, та різноманіттям репертуару.

Педагоги, хореографи та керівники гіртків дитячих танцювальних колективів організують заняття так, щоб фізичне навантаження виступало в єдності з розумовою працею та емоційною насиченістю.

Програми роботи гуртків хореографічних напрямків передбачають на кожному етапі розвиток техніки танцю, музично-ритмічні тренування, вивчення азбуки музичного руху, основ музичної грамоти, елементів класичного, народного, сучасного танців. Така різножанровість програми обумовлена необхідністю задоволення широкого спектру культурно-освітніх потреб дітей і підлітків. Ознайомлення гуртківців з різними танцювальними жанрами та стилями, створення хореографічних композицій на основі поєднання декількох видів дозволяє розширити можливості для творчої самореалізації вихованців, урізноманітнити навчально-виховний процес, сформувати стійкий інтерес до хореографічного мистецтва. Основними критеріями відбору танців до репертуарів є їх художня цінність, змістовність, відповідність сучасним естетичним вимогам, інтересам дітей, іх віковим особливостям та виконавському рівню. Підсумком постановчо-репетиційної роботи є концертно - виконавська діяльність. Протягом кожного навчального року діти мають опанувати певний мінімум умінь, навиків, відомостей з хореографії. Складність та обсяг навчального матеріалу зростає відповідно до року навчання. Але вирішальну роль у досягненні позитивних результатів є зацікавленість гуртківців, їх особисте прагнення до досконалості, до самореалізації в обраній справі.

Атмосфера доброзичливості і творчого натхнення в позашкільному закладі сприяє духовному збагаченню дітей, їхній самореалізації в навчально-творчій діяльності. Про це свідчать показники участі вихованців ЦДЮТ в конкурсах, виставках, фестивалях, святах.

Показники участі гуртків художньо-естетичного напрямку свідчать про те, що найбільшу кількість перемог проносять саме визхованці цього напрямку, наприклад: (див. додаток 2,3)

2013-2014 н/ р. – 32 перемоги;

2014-2015 н/р. – 14 перемог;

2015-2016 н/р. – 32 перемоги (Це перші, другі, треті місця та Гран- прі).

Як свідчать показники - позашкільна освіта є важливою сходинкою в духовному, моральному й інтелектуальному розвитку підростаючого покоління. Художньо-естетичний напрямок позашкільної освіти допомагає дітям визначитись з майбутньою професією. Значна кількість випускників профільних творчих об’єднань (гуртків, студій) продовжує навчання за спеціальностями, з основами яких вони познайомилися під час навчання в нашому закладі.

Одним з показників сформованості базових компетентностей вихованців можна вважати і той факт, що починаючи з 2012 року самі достойні випускники ЦДЮТ отримали документ встановленого зразка про закінчення нашого позашкільного закладу:

2011-2012 н/р. – 14 вихованців;

2012-2013 н/р. – 30 вихованців;

2013-2014 н/р. – 31 вихованець;

2014-2015 н/ р. – 30 вихованців;

2015-2016 н/р. - 43 вихованця.

Організація навчально-виховної діяльності в творчих об’єднаннях Центру є важливою складовою формування загальнокультурних компетентностей, розвитку творчих здібностей особистості. Цей напрямок заслуговує поваги, вдосконалення і поширення.



Висновки

На підставі аналізу теоретичних і практичних аспектів впливу позашкільного навчального закладу на формування базових компетентностей вихованців пропонуємо застосовувати системний підхід, а саме:



  • визначати на ранньому етапі розвитку особистості творчий потенціал;

    Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.



  • стимулювати і мотивувати розвиток творчих здібностей засобами участі дітей в різних видах конкурсів, виставок,фестивалей.

Готовність до конкурентноздатності, до вдосконалення себе, до пошуку нового, дадуть можливість дітям відкрити дорогу у широкий світ професій і захоплень, занятості, практичної самореалізації. Головне, щоб це усвідомили якомога раніше не тільки педагоги, але й самі гуртківці та їх батьки.
Література

1. Бех І.Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу у педагогіці // Виховання і культура. – 2009. -№12(17,18). –с.5-7.//

2. Єрмаков І. Навчання і компетентність: пошуки сенсу і змісту //Завуч(Шкільний світ).-2005.-№19.-с.3-4.

3. Биковська О.В. Теоретико-методичні основи позашкільної освіти в Україні: монографія /О.В.Биковська – К.: ІВЦ АЛКОН, 2006. -356с./

4. Овчарук О. Компетентності як ключ оновлення змісту освіти //Стратегіїреформування освіти в Україні : Рекомендації з освітньої політики.-К., 2003. -13-42с.

Освітня політика - діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування із законодавчого, фінансового, організаційного забезпечення функціонування й розвитку галузі освіти.

//

5. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти //Рідна школа. -2005. -2005. -№1. –с.65-69.//

6. Равен Дж. Компетентность в современном обществе : выявление, развитие и реализация /Дж. Равен-М.: Когито-Центр, 2002.-396с./

7. Сущенко Т.І. Концепція позашкільного педагогічного процесу /Т.І.Сущенко //Директор школи, ліцею, гімназії. –К.,2012. -№2.-С.40-43).

8. Тихенко Л.В. Формування і розвиток позашкільного навчально-виховного мікросоціуму : практичний аспект /Л.В.Тихенко,Л.М.Бондар //Формування та розвитоктворчих здібностей дітей та учнівської молоді в креативному освітньому соціумі : збірник матеріалів всеукраїнської науково-практичної конференції. – Суми : Університетська книга. -2008.с.78-84.//

9. Формування базових компетентностей у вихованців ПНЗ :матеріали міжнародної науково-практичної конференції.(25-27.02.2013р.,м. Київ) (За ред.І.Д.Беха, С.Л.Даханова, С.Г.Мартової, В.В.Мачуського).-К.:Гранмна,2013.-255с.

11. Миропольська Н.Є. Формувати почуття прекрасного /Н.Є.Миропольська. – К.:Знання 1999, 32с.-(Сер.7 «Педагогічна»;13).

12. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблеме эстетического воспитания: кн.для учителя /Б.М.Неменский. -2-еизд.,перераб.и доп.-М:Просвещение, 2000.-253./



Додатки
Додаток 1

Порівняльна характеристика участі вихованців ЦДЮТ в конкурсах, фестивалях, виставках різних рівнів

Додаток 2


Кількість перемог вихованців ЦДЮТ за напрямками діяльності



Додаток 3


Показники кількості призових місць вихованців ЦДЮТ





Скачати 239.35 Kb.

  • Вступ «Юні таланти є, з ними лише треба талановито працювати».
  • Розділ 1 Теоретичне обгрунтування поняття «компетентність» 1.1. Понятійний апарат термінів – «компетентність», «компетенція»
  • Компетенція
  • Компетентність
  • 1.2. Компетентністний підхід в освітньому процесі позашкільного навчального закладу Спрямованість системи освіти
  • 1.3. Предмет і завдання позашкільних компетентностей
  • Розділ 2 Професійні компетентності керівника гуртка – як необхідна умова ефективності навчально-виховного процесу в позашкільному закладі
  • Розділ 3 Формування компетентностей гуртківців через участь їх у творчих конкурсах різного рівня
  • Дошка пошани
  • Додатки Додаток 1 Порівняльна характеристика участі вихованців ЦДЮТ в конкурсах, фестивалях, виставках різних рівнів
  • Кількість перемог вихованців ЦДЮТ за напрямками діяльності
  • Показники кількості призових місць вихованців ЦДЮТ