Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Зарубіжна література

Скачати 144.18 Kb.

Зарубіжна література




Скачати 144.18 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації13.06.2017
Розмір144.18 Kb.
  1   2

Зарубіжна література

9 клас ( зі змінами 2016 року)

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 58 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 2 години;

резервний час – 6 години.


№№

К-ть

год.


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

(за темами)



1




2


ВСТУП

Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі.



(ТЛ) Жанр, стиль.

(ЛК) Жанри і стилі як органічні елементи культури. Загальне і національне в структурі жанрів і стилів.

(УС) Жанрово-стильові тенденції в українській та зарубіжних літературах на етапах літературного процесу.
Літерату́рний проце́с - різноманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній і жанровій своєрідності творів тощо.


(ЕК) Специфіка жанрів у різних національних літературах (оповідання, роман, сонет та ін.). Розмаїття індивідуальних стилів митців.


Учень (учениця):

дає визначення поняття «жанр», розуміє його зв’язок із родовим поділом літератури;

називає жанри, які належать до різних родів (епос, лірика, драма), а також міжродові утворення (наприклад, балада, поема та ін.);

визначає жанрові ознаки творів (на прикладі прочитаних текстів);

дає визначення поняття «стиль», розрізняє стилі загальні (епох, напрямів, течій) та індивідуальні (стилі письменників);

знає складники стилю (тематика, образотворчість, сюжетно-композиційні особливості, поетична мова);

порівнює окремі жанри в національних літературах (на прикладі прочитаних творів).





2


9



ПРОСВІТНИЦТВО

Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм).



Джонатан Свіфт (16671745). «Мандри Лемюеля Гуллівера» (1 частина). Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини. Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики).
Дидакти́чне мисте́цтво (фр. art didactique, англ. didactic art), моралізуюче мистецтво - художній напрям у європейському та світовому мистецтві доби Просвітництва (XVIII сторіччя). Термін «дидактичне мистецтво» був запропонований одним з представників напряму - Жан-Жаком Руссо у 1750 році; авторство визначення «моралізуюче мистецтво» належить Дені Дідро.
Соціальна фантастика Соціальна фантастика, соціально-філософська фантастика, соціальна наукова фантастика - піджанр наукової фантастики, головний акцент у якому ставиться на розвиток і взаємовідносини у людському суспільстві, менше зацікавлений у присутності технологій та космічної опери і більше у соціологічних спекуляціях.
Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.
Езо́пова мо́ва - замаскований спосіб думок з натяками, недомовками (інакомовлення, алюзії, іронії, алегорії) задля уникнення цензурних чи будь-яких інших заборон, переслідувань. Поняття "езопова мова" виникло в ХІХст.


Йоганн Вольфганг Ґете (17491832). Поезії «Вільшаний король», «Травнева пісня», «Прометей». Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король». Ідея кохання й щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору. Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у «Прометеї». Образ Прометея.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (17591805). «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу.

(ТЛ) Поглиблення понять про роман, оду. Композиція.

(ЛК) Європейське мистецтво доби Просвітництва.
Йо́ганн Крістоф Фрі́дріх фон Ши́ллер(нім. Friedrich Schiller; нар. 10 листопада 1759 - пом. 9 травня 1805) - німецький поет, філософ, теоретик мистецтва і драматург, професор історії і військовий лікар, представник напрямків «Буря і натиск» і романтизму в літературі, автор «Оди до радості», змінена версія якої стала текстом гімну Європейського союзу.
Просвітництво Просві́тництво - широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII -XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, - вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого - переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права.


(УС) Ідеї Просвітництва в Україні.

(ЕК) Порівняння оригіналів і художніх перекладів (у фрагментах і цілісно за умови володіння учнями іноземною мовою).



Учень (учениця):

розкриває чинники (історичні, філософські, естетичні) розвитку європейської літератури доби Просвітництва;

знає основні художні напрями розвитку літератури й мистецтва Просвітництва, називає їхні ознаки, представників;

називає ключові ідеї Просвітництва, виявляє їх у прочитаних творах;

визначає особливості сюжету й композиції роману Дж. Свіфта «Мандри Гуллівера»;

розкриває жанрову своєрідність роману «Мандри Гуллівера» (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики);

знаходить приклади езопової мови у творі Дж. Свіфта;

характеризує образ Гуллівера, визначає художні засоби його створення;

знаходить у романі Дж. Свіфта приклади гумору, іронії, сатири, сарказму, визначає їхні функції у творі;

розкриває ідеї, аналізує мотиви й образи в ліричних творах Й. В.
Лі́рика (грец. lyrikós - лірний; твір, виконаний під акомпанемент ліри) - один із трьох, нарівні з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття.
 Ґете;

пояснює, чому ода «До радості» Ф. Шиллера стала гімном Євросоюзу.





3



18


РОМАНТИЗМ

Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах.



Генріх Гейне (17971856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). Специфіка німецького романтизму і творчість Г. Гейне. «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.).
Ліричний герой - суб'єкт висловлювання у ліричному творі, свого роду персонаж лірики. «Ліричний герой» - це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів.
Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів.

Джордж Ноел Гордон Байрон (17881824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Поема «Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона.

Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.).

Відображення духовного життя особистості та суспільства, історії та культури Європи в поемі «Паломництво Чайльд Гарольда». Герой і автор: схожість і відмінність. Особливості віршової організації поеми (спенсерова строфа).
ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ

Олександр Сергійович Пушкін (17991837). Лірика («До А. П. Керн» («Я пам’ятаю мить чудову…»), «Я вас кохав…», «Я пам’ятник собі поставив незотлінний…»). «Євгеній Онєгін».

Значення творчості О. С. Пушкіна для розвитку російської та світової літератури.

Світова́ літерату́ра- сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення. Зародження літератури в кожній країні пов’язане з виникненням писемності і художньої творчості в царині мистецтва слова, що відбувалося неодночасно в різних регіонах, державах тощо.
Провідні мотиви його лірики. Тема кохання і призначення мистецтва у віршах митця.

Взаємодія романтизму і реалізму в романі О. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін». Реалістичне висвітлення романтичних тем (кохання, відчуження особистості, життя і смерті, розладу мрії та дійсності тощо) і образів (Онєгін – Тетяна, Ленський – Ольга). Традиції світової літератури і культури у творі (вплив Дж. Байрона та ін.). Дзеркальна композиція (лист Тетяни – відповідь Онєгіна – дуель – лист Онєгіна – відповідь Тетяни). Зображення різних сфер життя (історії і сучасності, столиці і провінції, народних звичаїв і кола культурних інтересів суспільства тощо). Художнє новаторство О. С. Пушкіна (у жанрі, мові, авторській позиції, підході до зображення дійсності). Образ автора.

Михайло Юрійович Лермонтов (18141841). Лірика («Сосна», «І нудно і сумно…», «На дорогу йду я в самотині…»). «Герой нашого часу» (огляд, 3-4 уривки за вибором учителя).

Мотиви світової скорботи у ліриці М. Ю. Лермонтова. Зв’язок творчості митця із традиціями європейського романтизму (Дж. Байрона, Г. Гейне та ін.).



Особливості розвитку сюжету й композиції в романі «Герой нашого часу». Зв’язок твору з історичною та духовною атмосферою доби. Складність образу Печоріна, його духовна трагедія. Новаторство М. Ю. Лермонтова в жанрі роману.

(ТЛ) Поглиблення понять про поему (романтична), роман (роман у віршах, філософсько-психологічний), віршовий розмір. Строфа (онєгінська).

(ЛК) Романтизм у різних видах мистецтва (живопис, музика та ін.).
Віршо́вий ро́змір, або Ме́тр (грец. metron - міра) - не поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне - міра вірша, його загальна схема, з якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо).
Мистецтво Мисте́цтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.


(УС) Україна в житті й творчості зарубіжних митців. (ЕК) Порівняння віршів «На півночі кедр одинокий…» Г. Гейне й «Сосна» М. Ю. Лермонтова. Трансформація байронічних мотивів у творчості О. С. Пушкіна і М. Ю. Лермонтова. Порівняння образів Євгенія Онєгіна і Печоріна. Тема «пам’ятника» у творчості Горація, О. С. Пушкіна. Порівняння оригіналів, художніх перекладів, переспівів.

Завершення І семестру

Учень (учениця):

визначає специфічні ознаки романтизму як художнього напряму в літературі й мистецтві, чинники його розвитку (історичні, естетичні, філософські), національну специфіку в різних країнах;

розповідає про основні віхи життя і творчості митців, їхній внесок у духовну скарбницю світової та національних літератур;

визначає провідні теми й мотиви ліричних творів письменників-романтиків;

аналізує романтичні образи, засоби їхнього створення;

знаходить у тексті, інтерпретує зміст романтичних символів;

виявляє зв’язок романтичних творів із фольклором, знаходить відповідні елементи (образи, символи, мотиви, жанрові ознаки тощо);

виявляє зв’язок творів із традиціями світової культури (Біблією, філософією, мистецтвом тощо);

аналізує (цілісно) ліричні вірші поетів-романтиків, поему («Мазепа» або «Паломництво Чайльд Гарольда» Дж. Байрона);

виявляє жанрові ознаки поеми й роману доби романтизму та взаємодії романтизму з реалізмом (на прикладі творів Дж. Байрона, О. С. Пушкіна, М. Ю. Лермонтова);

визначає особливості віршового розміру, строфічної організації поетичних творів (на прикладах прочитаних текстів);

виявляє художнє новаторство митців – відкриття нових тем і мотивів, збагачення художньої мови, нові рішення в галузі образотворчості, жанрів тощо;

порівнює оригінали (за умови володіння іноземною мовою), художні переклади, переспіви творів письменників;

установлює трансформацію байронічних мотивів у російському романтизмі (О. С. Пушкін, М. Ю. Лермонтов);

виявляє схожість і відмінності в підходах митців у розкритті теми «пам’ятника» (Горацій, О. С. Пушкін);

порівнює образи Євгенія Онєгіна та Печоріна;

розповідає про роль України в житті й творчості митців, пояснює посилення інтересу Європи до України в добу романтизму;

знає імена українських перекладачів творів європейських романтиків;

розповідає про відкритість романтизму як художнього напряму, його взаємодію з іншими напрямами, демонструє формування реалістичних тенденцій у межах романтизму (на прикладі прочитаних творів);

виявляє особливості індивідуальних стилів митців (на прикладі прочитаних творів).

4

  1   2


Скачати 144.18 Kb.

  • Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
  • Йоганн Вольфганг Ґете (1749
  • Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер
  • Генріх Гейне (1797
  • Джордж Ноел Гордон Байрон (1788
  • ВЗАЄМОДІЯ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ Олександр Сергійович Пушкін (1799
  • Михайло Юрійович Лермонтов (1814