Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Засоби візуальної розробки програм

Засоби візуальної розробки програм




Сторінка1/4
Дата конвертації12.04.2017
Розмір0.51 Mb.
  1   2   3   4

Дисципліна:Інформатика

Заняття

Тема:Засоби візуальної розробки програм

Мета:

  • сформулювати поняття алгоритму, програми, об’єкта, події та обробника події, мови програмування, програмного коду, середовища розробки програм, компілятора, форми й елемента керування, їх властивості;

    Елеме́нт (лат. elementum - стихія, первинна речовина) - нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.

    Компілятор (англ. Compiler від англ. to compile - збирати в ціле) - комп'ютерна програма (або набір к. програм), що перетворює (компілює) вихідний код, написаний певною мовою програмування (мова джерела, англ. source language)

    Інтегроване середовище розробки (ІСР, англ. Integrated development environment або англ. IDE) - комплексне програмне рішення для розробки програмного забезпечення. Зазвичай, складається з редактора початкового коду, інструментів для автоматизації складання та відлагодження програм.

    Початковий код (англ. source code; також перекладається українською як вихідний код, програмний код, джерельний код, первинний код, текст програми, у професійному середовищі також сирцевий код, у контексті код або сирці) - будь-який набір інструкцій або оголошень, написаних комп'ютерною мовою програмування у формі, що її може прочитати і модифікувати людина.

    Мо́ва програмува́ння (англ. Programming language) - це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.



  • оволодіти навичками використовувати об’єкти в середовищі програмування змінювати їх властивості до поставленої задачі, вивчити режими роботи в середовищі;

  • розвивати в студентів творчі здібності, аналітичне, синтетичне та логічне мислення;

    Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.

    Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.

    Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.



  • виховувати зацікавленість дисципліною, прагнення отримувати знання самостійно;

    Бажання - прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння. Помірний ступінь прояви волі, між звичайним хотінням, та виваженим рішенням чи вибором. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь, побажання.

    сприяти формуванню
    інформаційної культури;прививати культуру спілкування і поведінки.

Вид заняття: інтерактивна лекція

Очікувані результати: після цього заняття студенти зможуть:

  • дати визначення поняттям алгоритму, програми, об’єкта, події та обробника події, мови програмування, програмного коду, компілятора, форми й елемента керування,

  • описати властивості алгоритмів, об’єктів, призначення середовища програмування, наводити приклади мов програмування, середовищ розробки програм, елементів керування, властивостей форм та елементів керування, подій, заданих стандартно для таких елементів керування, як кнопка, текстове поле,

  • відкривати середовище розробки програм, створювати новий проект, відкривати, зберігати й закривати проект, компілювати й виконувати програму;

Тип заняття:вивчення нового матеріалу.

Методи:бесіда, мікрофон, лото, практична робота, робота із роздатковими матеріалами, робота в парах, мозковий штурм, незакінчені речення.

Форми роботи:індивідуальна, групова, фронтальна, самостійна.

Дидактичні засоби:карточки, презентація, інструкція, критерії оцінювання.

Крите́рій (від лат. critērium, яке зводиться до грец. χριτήριον - здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов'язаного з грец. χρινω - розділяю, розрізняю) - мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.

Інструкція - правовий акт, який створюється органами державного управління для встановлення правил, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносин установ, закладів, підприємств, службових осіб.

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.

Оцінювання - (фр. evaluation від value ціна, вартість) оцінка, визначення ціни, вартості, визначення кількості, якості продукції, якості ресурсів, придатності тощо; аналіз даних, обстановки.



ТЗН:мультимедійний комплекс, редактор VisualBasic

Література:

  1. І.О. Завадський, Р.І.Заболотний. Основи візуальної розробки програм.

  2. Я. М. Глинський.

    Зава́дський (пол. Zawadzki) - польське прізвище. Виникло на ґрунті польської та української мов на означення людини, що приїхала з містечка Завада, Завадів, Завадівка. В основі цих топонімів лежить слово «завада» (перепона, перешкода).

    Глинські - княжий рід Великого князівства Литовського і Московського Великого князівства.

    Бейсік.

  3. І.Л. Володіна, В.В.Володін, "Інформатика, 7" , Харків , Гімназія,2009. Глава ІІІ. Основи алгоритмізації та програмування.

    Алгоритмізація (algorithmization) - розділ інформатики, метод опису систем або процесів шляхом створення алгоритмів їх функціонування. Алгоритмізація процесів - опис процесів мовою математичних символів для одержання їх алгоритму.



  4. О.Ю. Гаєвський, "Інформатика, 7-11" , Київ, "А.С.К." , 2005. частина VI. Основи алгоритмізації та програмування.,

  5. В.Д.Руденко, О.М. Макарчук, М.О. Патланжоглу "Базовий курс інформатики", Книга 2.Інформаційні технології, 8-11. Київ, видавнича група BHV. Частина 1.Основи програмування.

  6. Я.М.Глинський, "Інформатика, 10-11.Алгоритмізація і програмування". Львів, 2008, Розділ 2. Алгоритмізація і програмування.

…………………………. Структура заняття ………………………….…………


І. Організаційна частина заняття. ……………………………….…..…..…..

Інформа́тика (англ. Computer Science, нім. Informatik) - наукова дисципліна, що вивчає методи та процеси створення, перетворення, зберігання, передачі інформації та використання її в різних галузях людської діяльності.

Організа́ція (від грец. ὄργανον - інструмент) - цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.

1-2 хв.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності студента………………………………3 хв.

Мотива́ція (з лат. movere) - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

IІІ. Вивчення нового матеріалу. ……………………………………………..45 хв.

IV. Осмислення знань . …………………………………………….……......…15 хв.

V. Узагальнення і систематизація знань.……………………….…………….10 хв.

VI. Підведення підсумків заняття …………………….……………………......3 хв.

VII. Домашнє завдання. . …………………………………….…………..…..….3 хв.
……………………………..…. Хід заняття …………………………………….
І. Організаційна частина заняття. Привітання. Підготовка аудиторії до заняття.

Узага́льнення - основний елемент логіки та міркувань людини. Узагальнення бере за основу існування множини елементів та однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Це є основою дедуктивних міркувань.

Систематиза́ція - процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності. С. є відображенням матеріальної єдності світу і ґрунтується на вивченні суттєвих зв'язків, які об'єднують ці предмети (явища).

Аудитóрія або авдито́рія (лат. auditorium, від лат. auditor - «слухач») - у збірному сенсі: це публіка, соціальна спільність людей, об’єднана взаємодією з комунікатором (індивідом або групою), які володіють інформацією та доводять її до цієї спільності.



Девіз заняття:

Наш світ корабель, на якому розум – вітрило, а думки – кермо.

Міркуємо, працюємо разом.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності студента.

Передивіться відеосюжети (Перегляд відеосюжетів).

У своїй практиці люди мають справу з інструкціями, правилами…..


  • Як користуватися телефоном;

    Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).

    Телефо́н - вид електрозв'язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів.



  • Пошук слова у словнику;

  • Приготування страви за рецептом;

  • Розв'язування математичної задачі та інше.


Що спільного ви бачите між сюжетами?

Дії відбуваються в певній послідовності вказівок.

Це алгоритми.
IІІ. Вивчення нового матеріалу.


  1. Поняття алгоритму, властивості алгоритмів.

Алгоритм – це чітко визначена для конкретного виконавця послідовність дії, які спрямовані на досягнення поставленої мети або розв'язування задачі певного типу.

Як і коли виникло поняття алгоритми?


Термін “ алгоритм ” виник в результаті перекладу на європейські мови імені арабського математика ІХ ст. Аль – Хорезмі, який писав правила (алгоритми) виконання основних арифметичних операцій в десяткові системі числення.

Послідо́вність - функція визначена на множині натуральних чисел яка набуває значення на об'єктах довільної природи. f : N → X \,\rightarrow \,\!X} .

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

Арифме́тика (дав.-гр. ἀριϑμητική - мистецтво лічби, вчення про числа, від дав.-гр. αριθμός - число) - наука про числа, їх властивості й операції над ними.

Пере́клад - відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі.

Арифметичні дії є двомісними операціями на множині чисел - на вході беруть два числа (операнда), і повертають одне число як результат.

Системою числення, або нумерацією, називається сукупність правил і знаків, за допомогою яких можна відобразити (кодувати) будь-яке невід'ємне число. До систем числення висуваються певні вимоги, серед яких найбільш важливими є вимоги однозначного кодування невід'ємних чисел 0, 1,… з деякої їх скінченної множини - діапазону Р за скінченне число кроків і можливості виконання щодо чисел арифметичних і логічних операцій. Крім того, системи числення розв'язують задачу нумерації, тобто ефективного переходу від зображень чисел до номерів, які в даному випадку повинні мати мінімальну кількість цифр. Від вдалого чи невдалого вибору системи числення залежить ефективність розв'язання зазначених задач і її використання на практиці.






Приклад: Опишіть алгоритм поділу відрізка АВ навпіл за допомогою циркуля і лінійки.

  1. Установіть ніжку циркуля в т. А.

  2. Другу ніжку циркуля установіть у т. В.

  3. Окресліть коло.

  4. Установіть ніжку циркуля в т. В, не змінюючи його розхил.

  5. Окресліть коло.

  6. Через точки перетину кіл за допомогою лінійки проведіть пряму.

  7. Серединою відрізка АВ є точка перетину проведеної прямої з цим відрізком.

Які властивості алгоритму ми можемо назвати?
Технологія «Мікрофон»

Різновидами загально групового обговорення є технологія «Мікрофон», що надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи, на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Питання - форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка непитальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.


Властивості алгоритму

  1. Скінченність.Виконання кожного алгоритму повинно завершуватись за скінченне число кроків.

  2. Результативність. Виконання алгоритму повинно приводитись до певного результату.

  3. Формальність . Виконавець відповідно до алгоритму повинен одержати результат, не вникаючи в його суть, але має особливе значення для автоматизації виконання алгоритмів.

  1. Визначеність. Будь-який алгоритм повинен бути описаний так, щоб при його розшифруванні у виконавця не виникало двозначних вказівок.

  2. Масовість. За допомогою складеного алгоритму повинен розв'язуватись цілий клас задач.

  3. Зрозумілість. В алгоритмі повинні бути лише операції, які знайомі виконавцеві (людині, комп'ютеру, роботу, тощо).

    Автоматиза́ція - один з напрямів науково-технічного прогресу, спрямований на застосування саморегульованих технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, що звільняють людину від участі в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів чи інформації, істотно зменшують міру цієї участі чи трудомісткість виконуваних операцій.

    Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.



Способи опису алгоритмів:

  1. Словесний

  2. Словесно-формульний (опис здійснюється в словесній формі з використанням формул);

  3. Графічний (за допомогою блок-схеми або структур програм (діаграм));

  4. У вигляді програм, написаних певною мовою програмування.




  1. Поняття програми як автоматизованої системи.Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Способи зберігання даних.

Створюючи спрощений аналог людського розуму, винахідники комп’ютера «навчили» цей пристрій аналізувати дані й робити прості логічні висновки.

Інтелéкт - це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини. По відношенню до суспільства використовуються терміни: "Інтелект планети", "Інтелект нації", "Інтелект країни", "Інтелект установи" і тому подібне.

Блок-схема (рос. блок-схема, англ. block scheme, flowchart, block diagram, flow diagram; нім. Block-schema) - Представлення задачі для її аналізу або розв'язування за допомогою спеціальних символів (геометричних образів), які позначають такі елементи, як операції, потік, дані тощо.

Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.

Винахідник - людина, яка створює нові винаходи, головним чином, технічні пристрої або методи. Хоча деякі винахідники можуть бути також вченими, більшість з них - інженери, які створюють технічні новинки на базі відкриттів інших вчених.

Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) - сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина. АС являє собою організаційно-технічну систему, що забезпечує вироблення рішень на основі автоматизації інформаційних процесів у різних сферах діяльності (управління, проектування, виробництво тощо) або їх поєднаннях.

Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos - слово, значення, думка, мова) - наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.

Наприклад, коли під час роботи в Microsoft Word ми натискаємо клавішу Del, комп’ютер аналізує, чи виділено у цей момент фрагмент тексту.

Фрагмент (лат. fragmentum - уламок, шматок, скалка) - яка-небудь частина цілого.

Microsoft Word (повна назва Microsoft Office Word, часто вживаються - MS Word, WinWord або просто Word) - текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету «Microsoft Office».

Якщо ні, то буде видалено лише один символ, якщо фрагмент виділений, то видалений буде він увесь.

Таким чином, комп’ютер реалізує певну логіку дій, і ця логіка, звичайно, «записана» у програмах.

Іншою важливою складовою програм є структури даних.

Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.

В програмуванні та комп'ютерних науках структу́ри да́них - це способи організації даних в комп'ютерах. Часто разом зі структурою даних пов'язується і специфічний перелік операцій, що можуть бути виконаними над даними, організованими в таку структуру.

Дані, які програма обробляє, надходять до неї і зберігаються в спеціально організованих структурах. Від того, якими саме будуть ці структури, значною мірою залежить і програмна логіка, і можливості програми в цілому.
А хто керує самими програмами, хто створює ті ситуації та події, від яких залежить поведінка програм?

Поведі́нка - родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.

Вказівки програмам дають або користувачі, або інші програми. Засоби, за допомогою яких з програмою взаємодіє користувач або інші програми, називаються інтерфейсом — це третя важлива складова програмного забезпечення.

Взаємодія - широкий загальний термін, що позначає таку сумісну дію кількох об'єктів або суб'єктів (тіла, елементарної частинки, біологічної істоти, людини, співтовариства), при якій результат дії одного з них впливає на інші, що змінює їхню динамічну поведінку.



Основні складові програми — логіка, структури даних та інтерфейс.

Логіка визначає поведінку програми, структури даних — спосіб зберігання даних, а інтерфейс є засобом взаємодії програми з користувачем та іншими програмами.

  1   2   3   4



  • Вид заняття
  • Тип заняття
  • Форми роботи
  • . Структура заняття ………………………….…………
  • Узагальнення і систематизація
  • ..…. Хід заняття ……………………………………. І. Організаційна частина заняття.
  • Девіз заняття
  • Що спільного ви бачите між сюжетами
  • Поняття алгоритму, властивості алгоритмів. Алгоритм – це чітко визначена для конкретного виконавця послідовність
  • Поняття програми як автоматизованої системи
  • Microsoft Word
  • А хто керує самими програмами, хто створює ті ситуації та події, від яких залежить поведінка
  • Основні складові програми