Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Застосування опорних конспектів схем на уроках екології профільного рівня

Скачати 78.17 Kb.

Застосування опорних конспектів схем на уроках екології профільного рівня




Скачати 78.17 Kb.
Дата конвертації31.03.2017
Розмір78.17 Kb.

ЗАСТОСУВАННЯ ОПОРНИХ КОНСПЕКТІВ - СХЕМ НА УРОКАХ ЕКОЛОГІЇ ПРОФІЛЬНОГО РІВНЯ
Макуха Тетяна Миколаївна
Провідною метою педагогіки як науки про навчання завжди була підготовка кадрів для здійснення всіх технологічних операцій на будь якій ділянці функціонування суспільства як соціальної і виробничої структури.

Її́ Імпера́торська Висо́кість, Вели́ка княжна́ Тетя́на Микола́ївна (рос. Татьяна Николаевна Романова; нар. 29 (11) травня 1897(18970511), Петергоф - пом. 17 липня 1918, Єкатеринбург) - друга донька імператора Миколи II і Олександри Федорівни.

Основна задача школи – виховання всебічно розвиненої, компетентної, творчої, з високими моральними якостями особистості, випуск такого продукту який зможе задовольнити сучасний професійний ринок.

В період індустріального суспільства головним напрямком навчання було визначено передачу учневі певного обсягу знань, що дозволяли б йому працювати з оточуючими об’єктами.

Виробни́ча структу́ра (підприє́мства) - це просторова форма організації виробничого процесу, яка включає склад і розміри виробничих підрозділів підприємства, форми їх взаємозв'язків між собою, співвідношення підрозділів за потужністю (пропускною спроможністю устаткування) та чисельністю працівників, а також розташування підрозділів на території підприємства.

Опера́ція технологі́чна (рос. операция технологическая, англ. production operation, нім. technologische Operation f) - окрема частина технологічного процесу, сукупність робочих дій (прийомів), що характеризується однорідністю технологічного змісту і єдністю предмету праці, застосовуваного інструмента (устаткування) і робочих пристосувань.

Індустріа́льне суспі́льство - суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).

Останні десятиліття двадцятого століття та перші двадцять першого стрімко вдосконалюються технології у всіх сферах науки й техніки.

XX століття - століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття. Населення світу на початку століття становило 1,6 мільярдів, а до кінця століття збільшилося до 6 мільярдів.

Людство зробило гігантський крок на інформаційний рівень свого розвитку. За даними вчених кількість інформації кожні п’ятнадцять років зростає вдвічі. Такий темп науково – технічного прогресу призводить до того, що знання дуже швидко старішають й виникає постійна потреба набуття нових знань, умінь і навичок.

Сучасному суспільству необхідна випереджувальна педагогіка – система інтелектуального й психологічного розвитку, формуюча в особистості стійкі компоненти творчого стилю мислення – уміння аналізувати, встановлювати системні зв’язки, виявляти протиріччя, знаходити рішення на рівні ідеальних, прогнозувати можливі варіанти розвитку таких рішень.

В теорії інформації вла́сна інформ́ація (англ. self-information), або несподі́ваність (англ. surprisal), - це міра кількості інформації, пов'язаної з подією в імовірнісному просторі, або зі значенням дискретної випадкової величини.

Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Психологія розвитку або вікова психологія - галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя. Психологія розвитку вивчає стадії розвитку, закономірності їх зміни, періодизацію психічного розвитку та розвитку особистості, залежність психічного розвитку від культурно-історичних і соціальних умов тощо.

Особистість з таким мисленням не лише готова до постійних змін в технологіях, а й навпаки, розглядає їх як можливість отримати життєво необхідне моральне задоволення від рішення виникаючих інтелектуальних задач.

В зв’язку з необхідністю формувати у особистості творчі якості змінюються форми і методи педагогічної діяльності. Вчитель повинен не вчити, тобто передавати знання, а допомагати вчитися й розвиватися, бути не джерелом інформації, а організатором розумової діяльності. Така направленість навчання характерна для інформаційної сходинки розвитку суспільства. А головним фактором перебудови навчального процесу виступає здатність вчителя мислити творчо.

Розум (лат. ratio; грец. νους) - сукупність пізнавальних та аналітичних здібностей людини, завдяки яким формується інтелект особистості. Не існує загальноприйнятого визначення, що саме є розумом, тому що у релігійних, філософських і наукових текстах це поняття сприймається по різному, і у кожній з цих галузей існує довга традиція того чи іншого використання.

Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Використання опорних конспектів – схем на уроках вважаю важливим моментом у моїй роботі. Чому я звернулася до цієї теми? На мій погляд, одне з найважливіших сучасних умінь учня – це вміння кодувати великий обсяг інформації, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати новими способами діяльності, чого так не вистачає в сучасному, багатому великим об'ємом інформації освіті.

Достатня кількість різного роду «підказок» гальмує як мовленнєвий розвиток, так і грамотність школяра і далі не розвиваються такі вміння як здатність самостійно мислити, висловлювати свої думки, відтворювати навчальний матеріал, доводити свою точку зору. Важко домогтися результатів при вивченні екології та хімії якщо школярі не активні на уроках. Отже, у них пропадає мотивація до вивчення предмета, що веде до зниження якості знань.

Я́кості знань - в педагогіці - співвіднесення видів знань (закони, теорії, прикладні, методологічні, оцінювальні знання) з елементами змісту освіти й тим самим з рівнями засвоєння.

Як допомогти учням? Як полегшити сприйняття теоретичного матеріалу і сприяти швидкому його запам'ятовуванню, осмисленому і більш міцному? Як змусити їх мислити, розмірковувати, зіставляти і, більше того, самостійно робити певні висновки?

Свою роль учителя бачу в тому, щоб допомогти учням активізувати свою діяльність, формувати вміння використовувати теоретичні відомості в практиці. Пропоную власні розробки конспектів – схем з предмету «Екологія»:

11 клас
Розділ ІІІ. Провідні екологічні проблеми


Тема. Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень.

Урок 23. Категорія “забруднення”. Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Забруднення'>Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами.



Урок 24. Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми.

Урок 25. Стійкість природних компонентів, геосистем до антропогенних забруднень.


Тема. Проблема забруднення природного середовища та стійкості геосистем до антропогенних навантажень.

Урок 23. Категорія “забруднення”. Основні антропогенні джерела забруднення навколишнього середовища.
Забруднення - це зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.
Забруднення


Природні Антропогенні

(природні причини) (результат людської діяльності)



Забруднення

(за масштабами)



Глобальні: Регіональні: Локальні:

-озонові дірки; -забруднення окремих -невеликих

-кислотні дощі; частин країни,басейну масштабів

-парниковий ефект; окремої річки,моря. від локальних

-забруднення Світового океану;

Океа́н - водний простір земної кулі за межами суходолу. Староруська назва - Море-Окіян або Окіян-Море. Назва ймовірно походить від латинської назви oceanus або від аналогічної грецької.

джерел

-підвищення рівня радіації. забруднення.




Забруднення

(за втручанням людини)


Інгредієнтне Параметричне Біоценотичне Соціально-

диструкційне

Основні антропогенні джерела забруднень:

-промисловість;

-енергетика;

-військова діяльність;

-транспорт;

-сільське господарство;

-комунальні стоки;

-джерела фізичного забруднення.




Урок.24. Види забруднень та їх вплив на компоненти природи, живі організми.
Види забруднень





Механічні

(механічними відходами без хіміко-фізичних наслідків).



Біологічні

(це проникнення в екосистеми чи техногенні системи живих істот, ворожих певним співтовариством).



Фізичні

(зміна фізичних параметрів навколишнього середовища).



Хімічні

(зміна хімічних властивостей середовища).

Хімічні властивості - властивості речовин, що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході хімічної реакції. До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу.

Світлове

Електромагнітне Температурно-енергетичне



(теплове)
Радіоактивне Шумове
С
Природне

тло


Штучне

тло
пів птахів

Дзюркіт струмка Шуми Створюється

господарською,

Гуркіт грому технічною й культурною

діяльністю людини.


Шум вимірюють за шкалою сили звуку:

Припустимий:

-шум у зимовому лісі в безвітряну погоду - 0-5дб;

-шепіт від 10-20 дб;

-сільська місцевість 20-30дб;

-читальна зала 40-50 дб;

-машбюро 60-70 дб;

-салон автомобіля 80дб.

Гранично припустимий:

-відбійний молоток 80-90 дб;

-важка вантажівка 90-100 дб.

Неприпустимий:

-оркестр поп-музики 110-120 дб;

-зліт реактивного літака 130-140 дб;

Реактивний літак - літак, що приводиться в рух повітряно-реактивним двигуном (турбореактивним двигуном, прямоточним повітряно-реактивним двигуном, пульсуючим повітряно-реактивним двигуном, рідинним реактивним двигуном тощо).

-гуркіт грому 120-130 дб;

-постріл із гвинтівки 160-170 дб.

Радіоактивні забруднення

Зовнішні Опромінення Внутрішні

Джерело впливу знаходиться Радіоактивні речовини з їжею чи повітрям

поза організмом потрапляють у середину організму
Урок.25. Стійкість природних компонентів,геосистем до антропогенних забруднень.
Форми стійкості геосистем


Пластичність

- наявність у геосистемі кількох областей станів у рамках інваріанта та її здатність переходити в разі дії факторів з однієї такої області до інших, не залишаючи при цьому інваріантної області протягом певного часу.




Інертність

-здатність геосистеми в разі дії факторів не виходити із заданої області станів протягом певного інтервалу часу.



Відновлюваність

-здатність геосистеми повертатися за певний час до області станів після виходу з неї під впливом певного фактора.





Види відмов геосистем


Голоморфізація Гідроморфізація Дегумініфікація ґрунту

геосистеми геосистеми


Показники пасивності геосистем
Дисперсія Коефіціент варіації Ексцес

Показники відновлюваності геосистеми




Показник імовірності відновлення геосистеми за певний проміжок часу.

Показник цілісності відновлення.

Показник інтенсивності відновлення в момент часу.

Момент часу - точка на часовій осі. Про події, що відповідають одному моменту часу, говорять як про одночасні.



Показник середнього часу відновлення після відмови.

Середню швидкість відновлення геосистеми характеризує її еластичність.

Учні й самі із задоволенням пробують складати опорні конспекти – схеми, багато з них я використовую в роботі. З досвіду роботи знаю, що систематичне і цілеспрямоване використання конспектів – схем на уроках екології й хімії здатне не тільки закласти певний рівень знань, а й добре розвиває пам'ять, мислення, увагу. Ці якості останнім часом недостатньо розвинені у більшості учнів.

Вимога уникати в схемі зайвих слів, непотрібної інформації ні в якому разі не перешкоджає включенню в неї матеріалу, що має важливе значення для засвоєння поточної навчальної інформації, а також відомостей, які обов'язково стануть у нагоді в майбутньому.

Список використаних джерел:

1.Білявський Г.О., Бутченко Л.І., Навроцький В.М. Основи екології: теорія та практикум. – К.: Лібра, 2002. – 352 с.

2. Глазовська М.А. Геохімія природних і техногенних ландшафтів СРСР: Навч. Посібник для студентів геогр..спец.вузів. – М.: Вища школа,1988.- 328с.

3. Сытник К.М. Биосфера. Экология. Охрана природы. Справочное пособие / К.М.Ситник, А.В.Брайон, А.В.Гордецький – К.: Наукова думка, 1987. – 524 с.

Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

4. Топчиев А.Г. Геоэкология: географические основы природопользования. – Одесса: «Астропринт», 1996. – 392 с.

5. Злобін Ю.А. Основи екології. – К.: Лібра. 1998. – 248 с.



6. Руденко В.П. Географія природно – ресурсного потенціалу України. – К.: К.- М. Академія – Чернівці: Зелена Буковина, 1999. – 568 с.

7. Эхо. Экология, хозяйство, окружающая среда. Вып. 1 /сост. А.И.Козырев, А.М.Костин,- М.: Прогресс, 1990.- 360 с.


Скачати 78.17 Kb.

  • Тема.
  • Урок 24
  • Забруднення
  • Забруднення (за масштабами)
  • Забруднення (за втручанням людини)
  • Основні антропогенні джерела забруднень
  • Шум вимірюють за шкалою сили звуку: Припустимий
  • Гранично припустимий
  • Радіоактивні забруднення Зовнішні Опромінення
  • Форми стійкості геосистем Пластичність
  • Показники пасивності геосистем Дисперсія Коефіціент варіації Ексцес Показники відновлюваності геосистеми