Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Застосування теорії систем у менеджменті формулювання цілей та актуальності роботи

Скачати 63.04 Kb.

Застосування теорії систем у менеджменті формулювання цілей та актуальності роботи




Скачати 63.04 Kb.
Дата конвертації10.06.2017
Розмір63.04 Kb.

Пархомук Ігор Вікторович, магістрант, parkhomuk@rambler.ru

Одеський державний економічний університет (Україна)
ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ СИСТЕМ У МЕНЕДЖМЕНТІ
Формулювання цілей та актуальності роботи. Нині необхідним є застосування комплексного набору заходів щодо утримання існуючих, а також завоювання нових клієнтів підприємствами у ринковій ситуації, яка характеризується швидкістю та багатогранністю своєї мінливості.

Проблемою систем в менеджменті займалися такі вчені як Норберт Віннер, У. Рос Ешбі, Стффорд Бір і, звичайно ж, Ф. Капра. На підставі робіт цих учених в 40–60 роки ХХ ст. сформувався системний підхід в менеджменті.

Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.
Однак, засновником самої теорії систем по праву вважається австрієць Л. фон Берталанфі. Основною метою написання даної статті є висвітлення сучасного стану теорії систем та спроб її застосування у менеджменті.



Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогоднішній день можна таким чином представити стан теорії систем:

  1. теорія систем (загальна теорія систем) — спеціально-наукова і логіко-методологічна концепція дослідження об'єктів, що є системами. Метою досліджень в рамках цієї теорії є вивчення:

- різних видів і типів систем;

- основних принципів і закономірностей поведінки систем;

- функціонування і розвитку систем [1, с. 23-82] .


  1. В даний час активним напрямом є системоорієнтований менеджмент, що розробляється в Сент-галленській (St. Hallen) школі менеджменту (Швейцарія) під керівництвом Фредмунда Маліка (F. Malik). Переклади робіт цього ученого українською або російською мовами, як не дивно, відсутні.
    Російська мова Росі́йська мова (рос. русский язык) - слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами; одна з шести офіційних мов ООН.
    Малік висунув наступні принципи ефективного менеджера в рамках системного підходу:

- націленність на результат;
- внесок у загальну справу;
- концентрація на обмеженому колі задач;
- опора на сильні сторони;
- довіра;
- позитивне мислення.

При цьому необхідно позбутись наступних недоліків:

- недостатність знань;
- недостатність навичок;
- нерозуміння сутності інших професій;
- шкідливі звички.

Позити́вна психоло́гія - галузь психології, яка займається дослідженням позитивних аспектів психіки людини. На відміну від орієнтації класичної науки на психологічні проблеми та патології, основними темами досліджень галузі є щастя, оптимізм, потік, довіра, прощення та солідарність.
Шкідливі звички Шкідливі звички - ряд звичок, що є шкідливими для організму людини. Вони перешкоджають людині розвиватися як розумово, так і фізично. Серед цих звичок виділяють декілька найбільш шкідливих - це наркоманія, алкоголізм, токсикоманія та тютюнопаління.

Витоки цієї школи лежать в дослідженнях її засновника Ханса Ульріха (H. Ulrich). Подальший розвиток даного напряму пов'язаний з тим, що Ф. Малік, один з учнів Ульріха, сприйняв ідеї англійського кібернетика С. Біра, об'єднався з ним і навіть отримав права на його спадщину.



  1. Стаффорд Бір (S. Beer) створив власний системний підхід до менеджменту, розглядаючи соціальну організацію за аналогією з живим організмом.
    Соціа́льна організа́ція (від пізньолат. organizio - «формую», «надаю узгодженого вигляду», лат. organum - «знаряддя, інструмент») - одне з засадничих соціологічних та соціально-філософських понять. У широкому сенсі, соціальна організація - це встановлений у суспільстві нормативний соціальний порядок, а також діяльність, спрямована на його підтримання або приведення до нього.
    Він назвав його «модель життєздатної системи» (Viable System Model) і детально описав в своїй відомій книзі «Мозок фірми». МЖС встановлює принципи, дотримуючись яких організація виявляється «гідною виживання», до них відносяться: керованість, здатність до навчання, а також здатність до адаптації і розвитку. МЖС відповідає організації, що побудована на п’яти управлінських функціях: здійснення операцій, координації, контролі, інтелектуальному розвитку й виробленню політики. С. Бір приписує цим системам відповідні номера від одного до п’яти.

Для організацій ключовим є питання про закони взаємозв’язків, що реалізуються у вигляді контурів управління й передачі інформації.
Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
МЖС також використовує підсилювачі — для збільшення у випадку необхідності впливу тих або інших видів діяльності; атентюатори — види діяльності, що призначені для зниження багатоманітності; перетворювачі — для зміни форми представлення інформації, що передається, прикладом, від однієї системи до іншої. В МЖС застосовується закон про те, що всі інші організації утримують самі себе, що С. Бір називав рекурсією. Основний принцип полягає в тому, що для кожної організації, яка утримує себе і кожній з п’яти систем, які вона в себе включає, повинно бути надано стільки автономії, скільки це можливо без порушення загальної цілісності. [2]. Цей підхід цілком актуальний і може розглядатися як перспективний.

  1. Окремий новий напрям системного підходу в менеджменті представлений у виданій російською мовою книзі співзасновника Інституту інтерактивного управління (США) Джамшида Гараєдаги (J. Gharajedaghi) "Системне мислення. Як управляти хаосом і складними процесами. Платформа для моделювання архітектури бізнесу". Джамшид Гараєдаги пише про мистецтво спрощувати складне, керувати взаємозв’язками й робити вибір, використовуючи альтернативне моделювання. Автор розкриває питання філософії, теорії, методології і практичного застосування систем, переплітаючи останні розробки в нелінійній термодинаміці, теорію хаосу, квантову механіку, менеджмент, психологію й соціологію.
    Квантова механіка Ква́нтова меха́ніка - фундаментальна фізична теорія, що в описі мікроскопічних об'єктів розширює, уточнює і поєднує результати класичної механіки і класичної електродинаміки. Ця теорія є базою для багатьох напрямів фізики та хімії, включаючи фізику твердого тіла, квантову хімію та фізику елементарних частинок.
    Ілюструються конкретні реалізовані проекти и демонструється розв’язання глобальних задач, соціальних і культурних питань. У ній викладена комплексна системна методологія інтерактивного моделювання, за допомогою якої здійснюється об'єднання ітеративного підходу, системної динаміки (Джея Форрестера, J.
    Систе́мна дина́міка - напрямок у вивченні складних систем, який досліджує їх поведінку у часі і в залежності від структури елементів системи і взаємодії між ними. В тому числі: причинно-наслідкових зв'язків, зворотних зв'язків, затримок реакції (запізнень), впливу середовища та інше.
    Forrester
    ) і самоорганізації соціокультурних систем. Основою запропонованої там платформи є праці Рассела Л. Акоффа (R.L. Ackoff), який розробив в 70-і роки ХХ ст. концепцію моделювання цілеспрямованих систем .

  2. Ще один відомий напрям системного підходу розвиває Пітер Сенге (P. Senge). У своїй книзі "П'ята дисципліна. Мистецтво і практика організації, яка самонавчається" він зробив системне мислення інструментом аналізу проблем менеджменту і лідерства і запропонував використовувати системні архетипы для вирішення проблем бізнесу.

У руслі його ідей і інструментарію системного моделювання працювали і консультанти-психологи Джозеф О'коннор (J. O'Connor) та Іан Макдермотт (I.M. cDermott). В їх роботі "Мистецтво системного мислення: необхідні знання про системи і творчий підхід до вирішення проблем" зроблено особливий акцент на ситуаціях, що виникають в особистому житті і соціальній практиці.

З більш ранніх праць цієї гілки виділяється робота Станфорда Л. Оптнера (S.L. Optner) "Системний аналіз для вирішення проблем бізнесу і промисловості".



  1. Ефективним напрямом менеджменту з використанням системного підходу визнана "Теорія обмежень Голдратта" (Theory of Constraints, E .Goldratt)[3].

  2. Найбільш загальним підходом до вивчення еволюціонуючих систем можна вважати дослідження американського Інституту Санта-Фе (SFI). Корисні рекомендації для менеджерів в питаннях створення адаптивної організації в мінливому середовищі представлені представниками цього інституту Крістофером Мейєром (Ch .Meyer) і Стеном Девісом (S. Davis).

  3. Загальна теорія систем була запропонована Л. фон Берталанфі в 30-і роки XX-го століття. Його попередником був, зокрема, Богданов зі своєю тектологією. Основною ідеєю Загальної теорії систем, запропонованою Берталанфі, є визнання ізоморфізму законів, що керують функціонуванням системних об'єктів.
    Інститут Санта-Фе (SFI) - незалежний інститут теоретичних досліджень, розташований у Санта-Фе, Нью-Мексико, США, є некомерційною організацією і займається міждисциплінарним дослідженням фундаментальних властивостей складних адаптивних систем, включаючи фізичні, математичні, біологічні та соціальні системи.
    XX століття - століття, яке розпочалося 1 січня 1901 року і закінчилося 31 грудня 2000 року; двадцяте століття нашої ери і десяте століття II тисячоліття. Населення світу на початку століття становило 1,6 мільярдів, а до кінця століття збільшилося до 6 мільярдів.
    Теорія систем (загальна теорія систем) - спеціально-наукова і логіко-методологічна концепція дослідження об'єктів, які є системами. З розвитком системології теорія систем набула необхідної уніфікації та універсальності, вичерпної однозначності та завершеності.
    Фон Берталанфі також ввів поняття і досліджував відкриті системи — системи, що постійно обмінюються речовиною і енергією із зовнішнім середовищем.

Вважається, що наступні наукові дисципліни мають (частково) загальні цілі або методи з теорією систем:

- кібернетика, що базується на принципі зворотного зв'язку.

- теорія інформації, що вводить поняття інформації як деякої вимірюваної кількості і що розвиває принципи передачі інформації.

- теорія ігор, що аналізує в рамках особливого математичного апарату раціональну конкуренцію двох або більше протидіючих сил з метою досягнення максимального виграшу і мінімального програшу.



  • теорія ухвалення рішень, що аналізує раціональні вибори усередині людських організацій.

  • топологія, що включає неметричні області, такі, як теорія мереж і теорія графів.
    Математичний апарат - сукупність математичних знань, понять і методів, що застосовуються в деякій області науки, а тому необхідних для її розуміння й успішної в ній роботи. Наприклад, математичним апаратом класичної механіки є математичний аналіз та теорія диференціальних рівнянь, математичним апаратом квантової механіки є функціональний аналіз, математичним апаратом статистики є теорія ймовірності тощо.
    Тео́рія і́гор - теорія математичних моделей прийняття оптимальних рішень в умовах конфлікту. Оскільки сторони, що беруть участь в більшості конфліктів, зацікавлені в тому, щоб приховати від супротивника власні наміри, прийняття рішень в умовах конфлікту, зазвичай, відбувається в умовах невизначеності.
    Теорія графів - розділ математики, що вивчає властивості графів. Наочно граф можна уявити як геометричну конфігурацію, яка складається з точок (вершини) сполучених лініями (ребрами). У строгому визначенні графом називається така пара множин G = (V, E), де V є підмножина будь-якої зліченної множини, а E - підмножина V × V.
    Теóрія інформáції - це розділ математики, який досліджує процеси зберігання, перетворення і передачі інформації. Теорія інформації тісно пов'язана з такими розділами математики як теорія ймовірностей і математична статистика.
    Теорія мереж - це галузь комп'ютерних та мережевих наук, яка є частиною теорії графів. Вона застосовується у багатьох дисциплінах, включаючи статистичну фізику, фізику елементарних частинок, інформатику, біологію, економіку, дослідження операцій та соціологію.


- факторний аналіз, тобто процедури виділення чинників в багатозмінних явищах в психології і інших наукових областях.

- загальна теорія систем у вузькому сенсі, що намагається вивести із загальних визначень поняття «система», ряд понять, характерних для організованих цілих, таких, як взаємодія, сума, механізація, централізація, конкуренція, фінальність і т.д., і що застосовує їх до конкретних явищ.

Виділяється корелят теорії систем в прикладній науці, який іноді називають наукою про системи, або системною наукою (Systems Science). Цей напрям пов'язаний з автоматикою. У прикладній науці про системи виділяються наступні області:

- системотехніка (Systems Engineering), тобто наукове планування, проектування, оцінка і конструювання систем «людина - машина»;

- дослідження операцій (Operations research), тобто наукове управління існуючими системами людей, машин, матеріалів, грошей і так далі;

- інженерна психологія (Human Engineering);

- теорія польової поведінки Курта Льовіна;

Дослі́дження опера́цій (ДО) - це дисципліна, що займається розробкою й застосуванням методів знаходження оптимальних рішень на основі математичного моделювання у різних областях людської діяльності. ДО тісно пов'язане з системним аналізом, математичним програмуванням, теорією оптимальних рішень.
Тео́рія польо́вої поведі́нки (теорія психологічного поля) - психологічна теорія, яка вивчає зразки взаємодії між індивідумом і оточуючим полем, тобто середовищем. Поняття ввів і розвивав гештальт-психолог Курт Левін, в 40-50-х роках ΧΧ століття.

- на основі систем Берталанфі заснована теорія інтегральної індивідуальності (Вольф Соломонович Мерлін);



Висновки. Результати проведеного дослідження показують, що на сьогоднішній день більше, ніж десяток видатних вчених сучасності досліджують та популяризують системний підхід у менеджменті. У той самий час, сама теорія систем та її корелят нараховує більше двох десятків напрямів у найрізноманітніших галузях науки. Сьогодні поступ менеджменту у напрямі теорії систем є беззаперечним. Етап становлення проходять десятки наукових шкіл. Однак, не можна виключити можливість появи нових шкіл та імен у найближчому майбутньому, що пояснюється невпинним розвитком менеджменту як науки про управління.
Список використаної літератури:


  1. Л. фон Берталанфи. Исследования по общей теории систем.. – М.: Прогресс, 1969. . –

  2. БИР С. Мозг фирмы. – М.: ЛИБРОКОМ, 2009. – 416 с.

  3. Голдратт Э., Кокс Д. Цель. Процесс непрерывного улучшения. Цель-2. Дело не в везенье. Кейсы о внедрении Теории Ограничений Голдратта.. – М.: Максимум ИД, 2005. – 778 с.







Скачати 63.04 Kb.

  • Виклад основного матеріалу дослідження.
  • XX-го століття
  • Список використаної літератури