Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Зміни до програми «Українська мова. 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою» Здійснено компетентнісний підхід щодо навчання української мови в контексті положень «Нової української школи»

Зміни до програми «Українська мова. 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою» Здійснено компетентнісний підхід щодо навчання української мови в контексті положень «Нової української школи»




Сторінка1/8
Дата конвертації18.05.2017
Розмір1.69 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Зміни до програми «Українська мова. 5-9 класи для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою»

  1. Здійснено компетентнісний підхід щодо навчання української мови в контексті положень «Нової української школи» згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти.
    Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.
    Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
    Респу́бліка Молдо́ва або Молдо́ва (молд./рум. Republica Moldova) - держава у Східній Європі, столиця - місто Кишинів. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході - з Румунією. Площа країни - 33 843 км² (136 місце у світі).
    Держа́ва - це особлива форма організації суспільства з визначеною територією, економікою, політичною владою.
    Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.
    Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
    Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.


  2. Створено проект Пояснювальної записки до програми – визначено цілі навчання, мета навчального предмета узгоджена із галузевою та освітньою.
    Галузі - сукупність підприємств, які виготовляють однорідну продукцію, або надають однорідні послуги. У галузевій структурі господарства виділяють дві сфери - виробничу і невиробничу. Виробнича сфера забезпечує країну різноманітними товарами, невиробнича сфера - послугами матеріального і нематеріального характеру.
    Пояснювальна записка - документ, в якому: офіційна (юридична) доповідь про певні дії в певний проміжок часу (на яку може даватись позитивна або негативна оцінка, якщо пояснювальна залишилась без відповіді - це адміністративне порушення керівництва); міститься додаток чи доповнення до основного документа, в якому пояснюється зміст окремих його положень (мета, актуальність, структура, зміст призначення та ін. плану, звіту, проекту тощо). Пояснювальні записки можуть бути службовими (відтворюються, як правило, на бланках) й особистими (відтворюються на аркушах паперу за підписом автора). Пояснювальна записка до законопроекту - документ, який подається разом з законопроектом його автором до парламенту і містить (в Україні): обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства; обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття; інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.


  3. Змінено структуру програми: мовна та мовленнєва змістові лінії подаються паралельно. Види робіт у мовленнєвій лінії мають практичне спрямування й демонструють знання учнів з мовних тем.

  4. У мовленнєвій змістовій лінії запропоновано орієнтовні актуальні теми, пов’язані з інтересами сучасних учнів. Додано цікавий вид творчої роботи - есе.

  5. Змінено послідовність тем у 5 класі відповідно до дидактичного принципу доступності і вікових особливостей учнів (1.Лексикологія. 2.Будова слова. Орфографія. 3.
    Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.
    Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
    Актуа́льність (від лат. actualis - справжній, теперішній, сучасний, важливий у даний момент, злободенний, назрілий) - абстрактний іменник до прикметника «актуальний». Актуальність - важливість, значимість чого-небудь на сьогодні, сучасність, злободенність.
    Послідо́вність - функція визначена на множині натуральних чисел яка набуває значення на об'єктах довільної природи. f : N → X \,\rightarrow \,\!X} .
    Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
    Географічна паралель або рівнобі́жник (грец. παράλληλος - уздовж одне одного) - лінія перетину поверхні земної кулі площиною, паралельною (рівнобіжною) до площини екватора.
    Орфогра́фія (грец. ὀρθογραφία, від ὀρθός - правильний і γράφω - писати) - історично сформована й загальноприйнята система правил національної мови щодо способів передачі мовлення на письмі, яка поряд із пунктуацією становить правопис певної мови.
    Фонетика. Орфоепія. Орфографія. 4.Синтаксис).

  6. Спрощено формулювання окремих тем мовної змістової лінії та мовленнєвознавчих понять.

  7. Додано в 5 класі до розділу «Повторення вивченого в початкових класах» тему «Текст, його ознаки: задум, тема й основна думка, зв’язність, завершеність. Поділ тексту на абзаци».

  8. У 6 класі до розділу «Іменник» додано тему «Правопис складних іменників», до розділу Прикметник» - «Перехід прикметника в іменник», до розділу «Числівник» - «Узгодження числівника з іменником».
    Право́пис - сукупність загальновизнаних і загальнообов'язкових правил, що встановлюють способи передання мови на письмі. Правопис охоплює орфографію та пунктуацію. Інколи терміни «орфографія» і «правопис» уживаються як тотожні.
    Орфоепі́я (грец. ορθος - правильний, грец. επος - мова, мовлення) - це розділ мовознавчої науки, що вивчає сукупність правил про літературну вимову. Предметом орфоепії є звукові особливості мовлення, однак усне мовлення розглядається в цьому випадку не взагалі, а тільки з погляду його відповідності сучасним літературним нормам.
    Числ́івник - самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їхній порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?


  9. З метою створення українськомовного середовища в колі носіїв молдовської мови рекомендовано до кожного розділу такий вид роботи, як переклад для усвідомлення необхідності вільного володіння державною мовою.
    Пере́клад - відтворення оригіналу засобами іншої мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним відтворенням ідейного змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній своєрідності на іншій мовній основі.
    Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.


  10. Вилучено в 5 класі з розділу «Відомості з синтаксису й пунктуації. Другорядні члени речення» тему «Узгоджені та неузгоджені види означень».

  11. Вилучено в 5 та 6 класах такий вид роботи, як складний план.

  12. У мовленнєвій змістовій лінії в 6 класі вилучено «Відгук на відповідь товариша», у 8 класі – «Усне повідомлення на лінгвістичну тему».

  13. Перенесено в 5 класі до розділу «Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі» із розділу «Будова слова.
    Мовозна́вство, також лінгві́стика - наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників. Це гуманітарна наука, яка є розділом культурології (нарівні з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (нарівні з літературознавством), а також галуззю семіотики.
    Приголосний звук, шелестівка - звук, що твориться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.
    Словотвір. Орфографія» тему «Найпоширеніші випадки чергування голосних у коренях слів о-а, е-и, е-і».

  14. У 5 класі з розділу «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія» перенесено тему «Написання слів іншомовного походження» в 6 клас до розділу «Іменник».

Пояснювальна записка

Володіння державною мовою є одним з найважливіших обов’язків кожного громадянина України. Саме тому вивченню української мови в загальноосвітніх навчальних закладах з молдовською мовою навчання надається особлива увага й відводиться важлива роль у процесі здобуття повноцінної лінгвістичної освіти.

Громадя́нин - людина певної країни. Ця приналежність є формально юридично оформленою. Як член певного соціуму громадянин має певні права та обов'язки, щодо цього соціуму і підпорядковується певним (прийнятим в громаді) нормам поведінки.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Вивчення державної мови відкриває підростаючому поколінню шляхи максимальної особистісної реалізації в різних сферах людської діяльності й формує внутрішній світогляд громадянина України, незалежно від національності та соціального статусу. Мова є кодом доступу в найрізноманітніші галузі знань, опанування яких забезпечує молодому поколінню відповідне самовизначення в професійному та соціальному аспектах практичної життєдіяльності. Неабияке значення надається українській мові в процесі набуття освіти на різних рівнях, що є визначальним фактором у розвитку та соціалізації молодої людини.
Світо́гляд - сукупність переконань, оцінок, поглядів та принципів, які визначають найзагальніше бачення та розуміння світу і місце особистості у ньому, а також її життєві позиції, програми поведінки та діяльності.
Націона́льність - приналежність особи до нації, держави або народу. Поняття «національність» може мати різноманітні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне, повсякденно-побутове тощо.
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
Життєдіяльність - сукупність процесів, які відбуваються у живому організмі, слугують підтримці в ньому життя та є проявами життя. Для життєдіяльності характерний обмін речовин.
Соціаліза́ція - комплексний процес засвоєння індивідом певної системи знань, норм і цінностей, які дозволяють йому бути повноправним членом суспільності. Соціалізація виступає одним із основоположних соціальних процесів, що забезпечує існування людини в середині суспільства.
Соціальний статус - досить чітко визначене положення індивіда в соціальній ієрархії групи або групи у взаємостосунках з іншими групами.
Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.
Від усвідомлення важливості оволодіння державною мовою сьогоднішніми школярами багато в чому залежить інтелектуальний та соціокультурний рівень формування, розвитку і функціонування майбутньої еліти українського суспільства.

Програму з української мови для загальноосвітніх навчальних закладів з молдовською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню освіту" й нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р.

Інтелéкт - це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини. По відношенню до суспільства використовуються терміни: "Інтелект планети", "Інтелект нації", "Інтелект країни", "Інтелект установи" і тому подібне.
Українське суспільство - це таке суспільство, яке самовизначається як кровно-духовна спільнота українського походження і будує своє життя за українським стилем.
Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.
Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.
Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.
№ 1392) та стратегічного документу «Нова школа», який ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів до навчання, що зумовлює чітке визначення результативного складника засвоєння змісту базової й повної загальної середньої освіти.
Зміст - значення чогось (слів, дії, стану), його лінгвістичне наповнення, філософська категорія. Смисл - цілісний вміст виразу, що сам визначає значення елементів та частин цього виразу.
Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.
Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.

Компетентність сьогодні вважається передумовою успішної самореалізації випускника в суспільстві та передумовою успішного та інтенсивного розвитку українського суспільства, адже компетентнісний підхід передбачає активну участь школярів у процесі навчання, зокрема, широке використання самостійної пізнавальної діяльності, а також роботу в парах, невеликих групах, проектну діяльність, тобто спрямування освітнього процесу на формування та розвиток ключових і предметних компетентностей особистості.

Сино́німи (грец. synonymos - «однойменний») - це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, що мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.
Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні
Пізнáння - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного голату. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).
Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).
Самоактуалізація (від лат. actualis - дійсний, справжній), самореалізація - прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей. У деяких напрямках сучасної західної психології самоактуалізація висувається на роль головного мотиваційного фактора, на противагу біхевіоризму і фрейдизму, за якими поведінкою особистості рухають біологічні сили.
Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.

Компетентісний підхід має докорінно змінити призначення та практичну реалізацію набутих у період навчання знань, умінь і навичок з лінгвістики. Критерії вибору мовного матеріалу та його зміст мають бути підпорядковані подальшій діяльності сьогоднішнього школяра в активному розвитку українського суспільства на різних соціальних та професійних рівнях. Особливу увагу слід приділяти розвитку картини світу громадянина України, його особистісній та громадянській самореалізації та комфортним умовам для процесу самоствердження: у суспільстві, громаді, професійній та соціальній групах, родині тощо.

Мотива́ція (з лат. movere) - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.
Соціа́льне (лат. socialis - товариський, громадський) - одна з основних категорій соціології та соціальної філософії. Вперше вона була введена до наукового обігу К. Марксом для позначення характеристики однієї із сторін суспільного життя.
Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.
Карти́на сві́ту - складно структурована цілісність, що включає три головні компоненти - світогляд, світосприйняття та світовідчуття. Ці компоненти об'єднані в картині світу специфічним для даної епохи, етносу чи субкультури чином.

Навчальний предмет «Українська мова» посідає особливе місце серед шкільних предметів, бо є не лише об’єктом вивчення, а й засобом навчання, а отже, і потребує рішучішого переорієнтування процесу оволодіння учнями знаннями про мову й формування мовних, мовленнєвих умінь і навичок до повноцінного засвоєння всіх ліній змісту мовної освіти, визначених Державним стандартом, – мовленнєвої, мовної, соціокультурної і діяльнісної (стратегічної). Саме ці лінії формують комунікативну компетентність особистості, сприяють розвиткові громадянської самосвідомості, патріотичному, морально-етичному та естетичному вихованню учнів. Відповідно до цього в 5-9-х класах формуються мовна, мовленнєва, соціокультурна й діяльнісна компетентності як складники цілісної комунікативної компетентності.

Патріоти́зм (грец. πατριώτης - співвітчизник, грец. πατρίς та лат. patria - батьківщина) - громадянське почуття, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, готовність діяти в інтересах вітчизни та постати на її захист у разі необхідності.
Компете́нція (лат. competentia, від compete - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) - сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
Самосвідо́мість (англ. Self-consciousness, рос. Самосознание, нім. Selbstbewusstsein) - рефлекторна (відображувана) свідомість, за допомогою якої особа конкретно усвідомлює себе у своїх власних розумових діях і станах; самоусвідомлення.
Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.
Есте́тика (грец. αισθητικός - чуттєво пізнавальний, від aisthēta - відчутні речі та aisthanesthai - пізнавати) - філософська наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне.
Комунікати́вна компете́нтність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями.

На відміну від інших шкільних предметів, для яких комунікативна компетентність є ключовою, для мовних курсів вона є водночас і ключовою, і предметною, що формується в школярів у процесі навчання мови, зокрема української, і передбачає сформованість в учнів умінь в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Письмо́ - знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних ідеографічних елементів двох вимірів для передачі інформації на відстані й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яної доби).

Результатом такого процесу є формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості, яка має сформуватися в процесі навчання й містити знання, уміння, ставлення, досвід діяльності та особистісні моделі поведінки. Визначальною ознакою цього підходу є зміщення акцентів на готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що виникають у реальному житті.

У програмі враховано державний статус української мови, її суспільні функції, взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя суспільства, формувати навички самостійної навчальної діяльності, самоосвіти й самореалізації;

Проблема - складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження. Проблема - об'єкт (питання, недолік чи потреба чогось,завада від надлишку чи наявності чогось, процес) явище збуджуючого характеру як стимул діяльності спонукаючого характеру - незадоволений попит чи нереалізовані потреби (нестача або відсутність, надлишок або наявність чого-небудь), дефект, вада, чи загроза що змушує цілеспрямовано ліквідувати проблему шляхом уникнення взаємодії чи зміни стану об'єкту, себе чи свого ставлення до подій.
Політик - особа, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади. Як правило, нині політиків обирає електорат; на відміну від політиків, чиновників призначають.
Самоосвіта - самостійний спосіб отримання знань в певній галузі науки, мистецтва, техніки, політичного життя, культури, ремесла.
Статус української мови Украї́нська мо́ва (вимовляється [ukrɑ'jınʲsʲkɑ 'mɔwɑ]) - мова, поширена у Південносхідній Європі, у Північному Причорномор'ї, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини.
використано сучасні організаційні форми, методи й технології навчання української мови в загальноосвітніх навчальних закладах, враховано національні та геополітичні умови навчання української мови в умовах романо-слов’янського білінгвізму.

Новий варіант програми відповідає нині чинному Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Змістовий компонент узгоджений з механізмами реалізації завдань компетентнісного підходу, синхронізовано мовну і мовленнєву змістові лінії.

Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.
Геополітика (від грец.γη - земля + πολιτική - мистецтво управління державою); політологічна концепція, що вбачає у політиці засадничу, визначальну роль географічних факторів: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженість природних ресурсів, клімат, кількість населення.
Механі́зм (грец. μηχανή mechané - машина) - система тіл, що призначена для перетворення руху одного або декількох тіл у потрібний рух інших тіл. Механізм складає основу більшості машин і застосовується в різноманітних технічних об'єктах.
Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.
Їх змістове наповнення розглядається крізь призму практичної доцільності для розвитку та самореалізації учнів на різних рівнях соціальної та громадської систем українського суспільства.


  1   2   3   4   5   6   7   8



  • Пояснювальної записки
  • Орфоепія . Орфографія
  • Пояснювальна записка
  • Кабінету Міністрів України