Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інтернет та Інтернет-послуги в світі та в Україні

Інтернет та Інтернет-послуги в світі та в Україні




Сторінка4/19
Дата конвертації07.06.2017
Розмір3.89 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19

1.3. Інтернет та Інтернет-послуги в світі та в Україні

Україна разом із провідними світовими державами невпинно наближається до психологічно важливої дати 2020-го року, який, радше всього, людство зустріне в зовсім іншому форматі, коли ті процеси, які сьогодні лише намітилися як перспективні тренди будуть впроваджені в реальне життя. Передусім мова йде про концепції «Великих даних», «Інтернету речей» та «хмарових обчислень». За оцінками Міжнародного союзу електрозв’язку в 2020 році кількість приєднаних до мережі пристроїв буде перевищувати в 6 разів кількість підключених до мережі людей (25 мільярдів пристроїв проти близько 4,5 мільярдів «підключених» людей). Це створить реальну інфраструктуру «Інтернету речей» та значно збільшить M2M-трафік («трафік від машини до машини», тобто фактично без участі людини.

Більшість з цих технологій – як принципово нових так і тих, що є результатом конвергенції вже існуючих, залежать від доступності ресурсів Інтернет та всіх пов’язаних з нею сервісів, надійністю та стабільністю підключення до неї на дедалі зростаючих швидкостях. Саме від стабільності таких з’єднань до мережі, їх пропускних можливостей та потенціалу зростання (фактично – стратегічної можливості постійної модернізації) залежатиме конкурентоспроможність держави в новому цифровому світі. На більш практичному рівні мова йде про масштаби впровадження широкосмугового доступу.

Широкосмуговий Інтернет. За даними Міжнародного союзу електрозв’язку до кінця 2013 року Інтернетом буде користуватися 2,7 мільярда людей або 39% світового населення. Разом з цим, у країнах, що розвиваються, доступ в Інтернет залишиться обмеженим, при цьому, згідно з прогнозом, в кінці 2013 року тільки 31% населення цих країн буде мати з'єднання, у порівнянні з 77% населення розвинених країн. Європа збереже статус найбільш з'єднаного регіону, в якому проникнення Інтернету становить 75%, що набагато випереджає Азіатсько-Тихоокеанський регіон (32%) і Африку (16%).

Згідно з глобальним дослідженням Household Download Index, станом на лютий 2013 р. швидкість Інтернету найвищою була у Гонконзі (49,2 Мбіт/с), Сінгапурі (40,60 Мбіт/с), Андоррі (39,27 Мбіт/с), Литві (36,78 Мбіт/с) й Південній Кореї (35,33 Мбіт/с). Шоста позиція належала Японії. У першу десятку, крім Литви, потрапили ще чотири європейських країни (Люксембург, Швейцарія, Нідерланди, Румунія). Показник Румунії – 28,21 Мбіт/с. Середні показники бродбенду у країнах ЄС, де балтійські й балканські країни не є правилом, а радше винятками, порівняно з показниками «тигрів» Східної Азії, є нижчими в 2-2,5 рази (у середньому 16,69 Мбіт/с). В Африці менш, ніж у 10% контрактів на фіксований широкосмуговий зв'язок надаються швидкості не нижче 2 Мбіт / с.

У квартальних звітах компанія Akamai1 оприлюднила наступні дані: середня швидкість Інтернет-з'єднання по всьому світу перейшла за межу в 3Мбіт/с і збільшення склало 4% в проміжку між кінцем 2012 і початком 2013 р.. За рік швидкість збільшилася на 17%. Багато в чому збільшенню показників сприяло зростання трафіку з мобільних пристроїв.

Триває зростання проникнення Інтернету в домашніх господарствах, яке нерідко вважається найбільш важливим показником доступу в Інтернет. До кінця 2013 року 41% домашніх господарств у всьому світі буде підключений до Інтернету.

За останні чотири роки найвищий ріст рівня доступу домашніх господарств спостерігався в Африці, при цьому річний темп росту склав 27%. Однак, незважаючи на загальну позитивну тенденцію, 90% з 1,1 мільярда домашніх господарств по всьому світу, які ще не мають з’єднання, перебувають у країнах, що розвиваються.

Дві третини населення Землі – близько 4,5 мільярдів людей, все ще не мають Інтернет-з’єднання.

Водночас на загальносвітовому рівні відмічається важливий тренд хоч і поступової, однак рішучої відмови від технологій DSL (і в меншій мірі - DOCSIS), які поки що залишаються найбільш поширеними в контексті охоплення населення широкосмуговим доступом (ШСД) (на загальносвітовому рівні показник охоплення технологіями на базі DSL сягає більше 60%, а в структурі ШСД Європейського Союзу – близько 37%). Водночас вони з кожним роком зазнають все більшого морального та фізичного старіння і, відповідно, стрімкої заміни на інші, більш сучасні системи - різні варіанти волоконно-оптичного (FTTx) зв’язку та мобільного ШСД (мереж 3G та 4G, а також заявлених розробок із розвитку 5G-мереж). Врахування цього тренду є важливим з огляду на формування державного стратегічного бачення розвитку ШСД в Україні на віддалену перспективу.

Кажучи про розвиток ШСД в Україні, маємо звернути увагу на декілька моментів.

Передусім важливим є той факт, що Україна з точки зору фіксованого ШСД знаходиться у загальноєвропейському тренді. Незважаючи на очевидну доступність та поширеність технології xDSL, найбільш розповсюдженою стають волоконно-оптичні лінії зв’язку (FTTx) – майже 50% користувачів ШСД підключені саме завдяки впровадженому FTTx. Досягнення України були відмічені і на міжнародному рівні - згідно з даними Всесвітнього форуму з широкосмугових технологій, який пройшов у Парижі у вересні 2012 року, Україна займає 16 місце у світі за розвитком мереж FTTH.

В цьому контексті цікавим є той факт, що у «The Global Information Technology Report 2013»1 підготовленому Світовим економічним форумом2, Україна займає 6 у позицію зі 144 за показником тарифів на ШСД (у 2012 р. – 2-ге місце), тобто українські громадяни мають чи не найдешевший ШСД до мережі Інтернет у світі.

Незважаючи на подібне загальне зростання рівня проникнення ШСД маємо констатувати все ще неоднозначну ситуацію із ШСД на важливих соціальних об’єктах. Так, з більш, ніж 20 тис. шкіл – 13 тис. (тобто 70%) підключені до мережі Інтернет на швидкості від 256 кбіт/с3, що можна вважати ШСД лише досить умовно. Проблема посилюється тим, що не всі заклади освіти взагалі мають відповідну техніку – за даними НКРЗІ рівень забезпеченості загальноосвітніх навчальних закладів І - ІІІ ступенів навчальними комп’ютерними комплексами становить 87,2% (міських – до 91%, сільських – до 73%).

Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.

Ця ситуація ускладнюється і загальним станом економічного розвитку: згідно з результатами соціологічних досліджень, для значної кількості українських родин (до 75%) вища за 2000 гривень ціна ПК вже є вищою за прийнятну.

Низький рівень проникнення доступності мережі Інтернет і в закладах медичної сфери. Станом на 2012 рік було підключено 6 обласних лікарень та 5 провідних закладів охорони здоров’я, хоча в планах до кінця 2012 року було підключення як мінімум всіх обласних лікарень.

Мобільний зв’язок. Широкосмуговий Інтернет на сьогодні є не єдиним засобом доступу до мережі, великого поширення набуває також мобільний Інтернет, особливо у місцевостях, де імплементація дротового Інтернет є неможливою технічно чи недоцільно дорогою. Проводячи аналіз тенденцій поширення мобільного Інтернету, розглянемо тенденції поширення мобільного зв’язку як такі, що корелюють з першими.

Згідно з даними Міжнародного союзу електрозв’язку4 від 27 лютого 2013 року, кількість контрактів на рухомий зв'язок в 2013 році зрівняється з кількістю населення планети. Більше половини всіх контрактів на рухомий зв'язок сьогодні припадає на Азію, яка залишається локомотивом ринкового зростання, і до кінця 2013 року загальний коефіцієнт проникнення рухомого зв'язку досягне 96% у всьому світі, 128% у розвинених країнах і 89% в країнах, що розвиваються.

Подібні тенденції спостерігаються і в Україні. За підсумками першого кварталу 2013 року, за даними дослідницької компанії GfK Ukraine5, 89% українців старше 16 років користуються мобільним зв'язком. Це на 3% вище показника за аналогічний період 2012 року.

Найбільш істотно кількість користувачів мобільного зв'язку зросла в містах з населенням до 50 тис. жителів - на 4,3% до 91,2%. Крім цього, помітно збільшилася частка користувачів у віковій групі старше 60 років, рівень проникнення для якої збільшився на 5,5% до 69,4%.

Водночас маємо відмітити і тренд щодо поступової заміни традиційного стільникового зв’язку різними форматами його інтеграції із можливостями мережі Інтернет. Наприклад у форматі VoIP (та перспективних технологій на кшталт WebRTC) або заміни стандартних SMS можливостями Інтернет-мессенджерів (такими як WhatsApp). Все це вже зараз змушує провідних операторів мобільного зв’язку шукати альтернативи та корегувати стратегічні моделі свого розвитку.

Мобільний Інтернет. У першому кварталі 2013 року, за даними дослідницької компанії GfK Ukraine, в Україні збільшилася кількість користувачів мобільного Інтернету. Всього мобільним Інтернетом зараз користуються 12,6% населення країни, в порівнянні з 10% за результатами першого кварталу 2012 р. 10,2% українців користуються мобільним Інтернетом на екрані мобільного телефону або смартфона. У 2012 цей показник становив 6,9%.

Чоловіки дещо активніше використовують свої мобільні телефони або смартфони для виходу в Інтернет - 12,5% проти 8,3% у жінок.

Мобільна телефонія (англ. mobile telephony) - Впровадження переносних телефонних пристроїв у сучасний побут. Дослідження вказують, що мобільна телефонія суттєво впливає на зміни у способі життя і мисленні сучасних людей.
Хоча активність чоловіків і жінок у цьому контексті за минулий рік зросла однаково.

Вікова структура користувачів мобільного Інтернету за допомогою мобільного телефону залишилася незмінною. Молодь віком 16 - 19 років є найбільш активними користувачами - 37,7%. При цьому найбільше зростання демонструють вікові групи користувачів 16 - 19 і 20 - 29 років.

Найінтенсивніше росли групи користувачів мобільного Інтернету за допомогою мобільного телефону в селах та невеликих містах з населенням до 50 тис., де дротове підключення до Інтернет набагато менш доступно, ніж у більш великих населених пунктах.

На початок 2013 р. абоненти в середньому витрачали на послуги мобільного зв'язку 45 грн., що перевищує середній рівень витрат за підсумками першого кварталу 2012 на 4 грн.

Отже, темпи зростання кількості користувачів мобільного Інтернету (2,6%) дещо нижчі за темпи зростання кількості абонентів мобільного зв’язку (3%), але можна говорити про кореляцію цих величин та про існування можливостей для подальшого зростання кількості користувачів мобільного Інтернету.

Частка Інтернет-трафіку в мобільних пристроях. Зважаючи на зростання кількості користувачів мобільного Інтернету, постає питання щодо тенденцій розподілу трафіку, чи частки Інтернет-трафіку в мобільних пристроях.

Мобільні телефони та планшети успішно завойовують віртуальну реальність - частка Інтернет-трафіку по мобільних пристроях з кожним роком збільшується. Дослідження Gemius показують1, що найбільша частка переглядів сторінок з мобільних пристроїв зареєстрована в Данії. Але, незважаючи на те, що в Данії мобільний ринок найбільш розвинений (більше 31% всього Інтернет-трафіку генерується з використанням мобільних пристроїв, зростання в порівнянні з квітнем 2012 року - 86%), у Словаччині і Чехії зареєстрований найбільший ріст частки переглядів сторінок з мобільних телефонів і планшетів (зростання порівняно з квітнем 2012 року - більше 200%).

Словаччина, Угорщина, Хорватія та Литва - чотири країни, які перевищили середній показник по частці переглядів сторінок з мобільних пристроїв в регіоні Центральної та Східної Європи (6,6%). Експерт з досліджень мобільного Інтернету Gemius, пояснив, що причиною такої великої частки переглядів сторінок з мобільних пристроїв в цих країнах є вплив сильних локальних брендівах.

Подальший аналіз показав, що є чотири країни, де зростання частки переглядів сторінок з мобільних пристроїв збільшився менше, ніж на 100% протягом останнього року - Білорусь (34%), Росія (50%) Литва (81%) і Польща (87%) . Зростання кількості переглядів сторінок з мобільних пристроїв на інших ринках регіону складає від 100% до 200%; в Україні - 105%.



Таблиця2

Країна

Частка (%) переглядів сторінок мобільних пристроїв в Інтернет-трафіку (Квітень 2012)

Частка (%) переглядів сторінок мобільних пристроїв в Інтернет-трафіку (Квітень 2013)

Відносне зростання (%) частки переглядів сторінок мобільних пристроїв в Інтернет-трафіку *

Середній показник по регіону

2,80%

6,60%

135%

Словаччина

6.29%

20.08%

219%

Хорватія

5.51%

12.51%

127%

Литва

3.86%

6.99%

81%

Польща

2.89%

5.40%

87%

Білорусь

2.89%

3.86%

34%

Угорщина

2.80%

6.72%

140%

Латвія

2.58%

5.37%

108%

Словенія

2.77%

6.24%

125%

Чехія

2.08%

6.38%

207%

Естонія

1.96%

4.57%

133%

Україна

1.55%

3.18%

105%

Болгарія

1.40%

3.56%

154%

Молдова

0,27%

0,63%

133%

Данія

16,80%

31,24%

86%

Росія

4,26%

6,38%

50%

* відносне зростання у відсотках - розраховується як [(Y-X) / X] * 100, де:

X - частка (%) переглядів сторінок c мобільних пристроїв в Інтернет-трафіку (квітень 2012);

Y - частка (%) переглядів сторінок c мобільних пристроїв в Інтернет-трафіку (квітень 2013).

В країнах, що розвиваються, послуги фіксованого широкосмугового зв'язку для населення залишаються дорогими і складають понад 30% від середньомісячного ВНД на душу населення, у порівнянні з 1,7% середнього національного доходу в багатих країнах.

На шляху дійсно стрімкого розвитку зростання частки мобільного зв’язку в структурі користування українцями ресурсами всесвітньої мережі стоїть проблема невирішеності розподілу радіочастотного ресурсу в діапазоні 2100 МГц для організації надання послуг зв’язку третього покоління стандарту UMTS. Аналогічно не вирішеною проблемою залишається і впровадження технологій мереж 4-го покоління. І це при тому, що на сьогоднішній день немає жодної країни ЄС, в якій би не було або 3G або 4G, або обох одночасно.

Отже, темпи поширення доступу до Інтернет в світі і в Україні зростають. У порівнянні з багатьма країнами, українська Інтернет-інфраструктура непогано розвинена: доступ до мережі є навіть у селах. Інтернет легко підключити, не потрібно одержувати складних дозволів або мати прописку саме в точці підключення, як іноді вимагають провайдери за рубежем. Середня швидкість Інтернет гарна, а ціни за користування - все ще недорогі як для кінцевих споживачів, так і для провайдерів. Ринок мобільного Інтернет жорстко контролюється державою та вимагає проходження складного процесу ліцензування, що гальмує його розвиток. Головною проблемою українського мобільного Інтернет є низька швидкість, що теж гальмує мобільну електронну комерцію. Однак її прогнозована частка ринку через три роки складе 5-10%.

З початку нинішнього року і станом на 21 липня в Україні було зареєстровано 1508 суб'єктів господарювання, що вказали роздрібну торгівлю так званими «фірмами поштового замовлення» або через Інтернет основним видом своєї діяльності. З них 94 юридичних особи та 1414 фізичних осіб-підприємців1.

При цьому за весь минулий рік Україну було зареєстровано 1075 суб'єктів господарювання з таким видом діяльності. Таким чином, тільки з початку року вже зареєстровано майже в 1,5 рази більше суб'єктів господарювання, що здійснюють торгівлю через пошту та Інтернет, ніж за весь минулий рік. Додамо також, що всього за даними Укрдержреєстру з початку нинішнього року по 21 липня в Україні зареєстровано понад 117 тис. суб'єкт господарської діяльності, з яких 26,4 тис. юридичних і 90,7 тис. фізичних осіб-підприємців. При цьому 45% новостворених суб'єктів господарювання декларують основним видом своєї діяльності торгівлю. Найвищі показники реєстрації бізнесу з початку року зафіксовано у Києві, Донецькій, Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях.



Висновки. Впровадження Інтернету та його доступність вплинули на зміну якості життя, започаткувавши нову еру спілкування. Інтернет од­ночасно є середовищем для співпраці та спілкування, засобом всесвітнього мовлення та розповсюдження інформації, віртуаль­ним економічним середовищем та потужним інструментом ве­дення бізнесу. Він динамічно розвивається, представляє більшість провідних фірм світу та широкі маси користувачів, формує нові рушійні економі­чні сили та є найбільш привабливою сферою для інвестицій.

Рівень доступу до Інтернету в українському суспільстві чітко відображає таку тенденцію як цифрова нерівність, проте вона має тенденцію до зменшення разом із збільшенням темпів росту кількості населення, що має доступ до Інтернету.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19



  • Широкосмуговий Інтернет .
  • Мобільний зв’язок.
  • Мобільний Інтернет .
  • Частка Інтернет-трафіку в мобільних пристроях .
  • Висновки .