Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Звіт про діяльність Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації у 2010 році Київ 2011 зміст І

Звіт про діяльність Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації у 2010 році Київ 2011 зміст І




Сторінка1/8
Дата конвертації07.06.2017
Розмір1.21 Mb.
ТипЗвіт
  1   2   3   4   5   6   7   8


Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації

ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЗВІТ

про діяльність Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації

у 2010 році

Київ

2011

ЗМІСТ



І.

Наукова, науково-технічна, інноваційна діяльність, трансфер технологій, інформатизація, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства в 2010 році (стан і тенденції розвитку)

4

ІІ.

Основні результати діяльності

11

1.

Нормотворча діяльність

11

1.1.

Перелік прийнятих у 2010 році нормативно-правових актів, розпорядчих документів

11

1.2.

Перелік розроблених у 2010 році проектів нормативно-правових актів, розпорядчих документів

13

2.

Наукова і науково-технічна діяльність

15

2.1.

Виконання державних цільових науково-технічних програм

15

2.2.

Виконання державного замовлення на розробку новітніх технологій

18

2.3.

Виконання проектів Державного фонду фундаментальних досліджень

20

2.4.

Державна підтримка інфраструктури науково-технічної сфери:

25




- Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави

25




- Наукові об’єкти, що становлять національне надбання

25

2.5.

Організація науково-технічної діяльності підпорядкованих установ:

27




- Національний антарктичний науковий центр

27




- НДІ Миколаївська астрономічна обсерваторія

31




- Український науковий центр розвитку інформаційних технологій

34

2.6.

Міжнародне науково-технічне співробітництво:

35




- Створення договірно-правової основи дво- та багатостороннього міжнародного співробітництва в галузі науки

35




- Проведення заходів щодо підготовки та супроводу міжнародних програм науково-технічного співробітництва

35




- Забезпечення представництва України в міжнародних організаціях і фондах науково-технологічного спрямування

37

2.7.

Соціальний захист працівників наукової сфери

38

3.

Інноваційна діяльність та трансфер технологій

38

3.1.

Виконання державних цільових програм

38

3.2

Розвиток інноваційної діяльності:

39




- Створення умов для діяльності суб`єктів інноваційної діяльності

39




- Формування системи трансферу технологій України

40




- Проведення семінарів, круглих столів, конференцій з проблем розвитку інноваційної діяльності та її популяризації

41




- Розвиток методологічної бази інноваційної діяльності

41

3.3.

Розробка міждержавної програми розвитку інноваційної діяльності країн СНД до 2020 року

41

3.4.

Розвиток мережі державних центрів науки, інновацій та інформатизації

43

4.

Інформатизація

45

4.1.

Стан та перспективи розвитку інформатизації та інформаційного суспільства в Україні

45

4.2.

Формування Національної програми інформатизації та забезпечення її виконання

53

4.3.

Забезпечення розвитку інформаційних ресурсів та державних електронних послуг

55

4.4.

Забезпечення розвитку програмного забезпечення та інформаційних технологій

61

4.5.

Забезпечення розвитку електронного урядування, цифрового підпису та електронного документообігу

63

4.6.

Міжнародне науково-технічне співробітництво в сфері інформатизації та інформаційного суспільства

69

5.

Фінансування

70

6.

Діяльність консультативно-дорадчих органів

71

ІІІ.

Основні завдання Державного агентства з питань науки, інновацій та інформації України на 2011 рік

72


Розділ І. Наукова, науково-технічна, інноваційна діяльність, трансфер технологій, інформатизація, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства в 2010 році (стан і тенденції розвитку)
Однією з вирішальних умов успішного проведення масштабних соціально-економічних перетворень національного господарського комплексу, якнайшвидшого опанування ним алгоритмів інноваційного зростання є формування і реалізація ефективної науково-технічної та інноваційної політики.

Інноваційна діяльність - вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт введений на ринок, в оновлений чи вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до реалізації соціальних послуг, їх адаптацію до актуальних вимог суспільства.

Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.

У свою чергу, реалізація обраного країною стратегічного курсу на інноваційний шлях розвитку економіки вимагає запровадження сучасних форм та методів управління науково-технічною й інноваційною діяльністю, що потребує змін у системі державного управління науково-технічною сферою. З цією метою в липні 2010 року було створено Державний комітет України з питань науки, інновацій та інформатизації як центральний орган виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики у сфері наукової, науково-технічної діяльності, трансферу технологій, інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, створення умов для розвитку інформаційного суспільства.

Науково-технічна діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії практичного їх використання. Наукова і науково-технічна діяльність у вищих навчальних закладах є невід'ємною складовою освітньої діяльності і здійснюється з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти.

Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.

Викона́вча вла́да - одна з трьох гілок державної влади відповідно до принципу поділу влади. Розробляє і втілює державну політику, спрямовану на забезпечення виконання законів, та керує сферами суспільного життя.

Держкомінформнауки України став правонаступником Державного комітету інформатизації та Державного комітету з питань науково-технічного та інноваційного розвитку, а також МОН у частині науково-технічної та інноваційної діяльності.

Інноваці́йні техно́логії - радикально нові чи вдосконалені технології, які істотно поліпшують умови виробництва або самі виступають товаром. Зазвичай мають знижену капіталомісткість, характеризуються більшою екологічністю й меншими енергопотребами.

У виконанні наукових та науково-технічних робіт наприкінці 2010 року в Україні було зайнято 142,1 тис. працівників у 1,3 тис. наукових організаціях. Загальна тенденція до скорочення чисельності виконавців наукових досліджень і розробок зберігається і в 2010 році.

В організаціях державного сектору економіки зосереджено 43,6% безпосередніх виконавців наукових та науково-технічних робіт, у наукових установах підприємницького сектору – 45,0%, у вищих навчальних закладах – 8,4%, в організаціях приватного неприбуткового сектору – 3,0%.

Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.

Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Відносно сталою є чисельність науковців вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук, питома вага яких у загалі дослідників становить нині близько 29%.

Кандида́т нау́к - науковий ступінь в Україні до 31 грудня 2019 року. Прирівнюється до ступеню доктора філософії. Найвищим науковим ступенем в Україні є доктор наук.

Загалом у різних галузях економіки нині працює близько 95 тис. науковців вищої кваліфікації і лише 23% безпосередньо беруть участь у науково-технічної діяльності за основним місцем роботи, близько 36% - як науково – педагогічні працівники за сумісництвом.

Із загалу докторів і кандидатів наук, зайнятих науково-технічною діяльністю за основним місцем роботи, близько 70% працюють в державному секторі, 14% - в секторі вищої освіти, 10% - в підприємницькому секторі, 2% - в приватному неприбутковому.

Нинішній показник насиченості науковими кадрами в економіці України залишається значно нижчим за рівень європейських країн і складає за попередніми оцінками 3,64 для дослідників і 5,2 для виконавців наукових і науково-технічних робіт (8,8 і 14,9 відповідно для Чеської республіки, 11,5 і 18,9 для Німеччини, 9,2 і 15,7 для Євросоюзу).

Усього на території Європи станом на 2008 рік - 45 незалежних країн та 6 залежних територій.

Че́хія (чеськ. Česko; лат. Tzechia), повна назва - Че́ська Респу́бліка (абревіатура ЧР, чеськ. Česká republika, абревіатура ČR), з 2016 року також використовується друга офіційна назва «Чехія» (англ. Czechia)- держава на території Європи, що межує на півночі і заході з Німеччиною, на північному сході - з Польщею, на південному сході - зі Словаччиною, на півдні - з Австрією.

Стан фінансового забезпечення наукової та науково-технічної діяльності погіршується як через зменшення державних витрат, так і за рахунок скорочення недержавних замовлень на виконання наукових досліджень і розробок. Загальне фінансування науки як частки ВВП постійно зменшується і складає в останні роки 0,84-0,86% ВВП. Наукоємність ВВП за рахунок коштів загального фонду державного бюджету в 2010 році становила 0,36% проти законодавчо визначеного 1,7%.

Виходячи з аналізу досвіду науково-технічного та інноваційного розвитку багатьох країн світу, можна визнати, що до значення показника наукоємності ВВП приблизно 0,9% наука є в основному витратною галуззю економіки.

Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.

Економічна віддача від інвестування у національну науку починається лише при умові досягнення зазначеного значення наукоємності ВВП. Тому країні невигідне недофінансування науки ні в економічному, ні в соціальному розрізі. Країна, яка підтримує лише соціокультурну та пізнавальну функції своєї науки, стає природним донором свого інтелектуального потенціалу для інших країн.

Відбулися певні зміни в розподілі основних джерел фінансування науки. Питома вага фінансування з державного бюджету в загальному обсязі фінансування науки в 2010 році знизилась на 2,7 в.п. У 2007-2008 роках частка бюджетного фінансування склала близько 46% і 49% відповідно.

Фінансування бізнесу - забезпечення наявним грошовим капіталом для використання в комерційних цілях. Потреби компанії в капіталі можуть бути короткостроковими і довгостроковими. Основні джерела короткострокового і довгострокового капіталу можуть бути підрозділені на внутрішні і зовнішні.

Починаючи з 2009 року відмічається зменшення частки фінансування науки з державного бюджету, яка в 2010 році очікувалася на рівні 40 відсотків.

Серед недержавних джерел фінансування слід відзначити зростання коштів іноземних замовників при зменшенні частки фінансування науково-технічної діяльності вітчизняних замовників. Збільшується частка фінансування науково-технічної діяльності за рахунок власних коштів організацій, які займаються науковою та науково-технічною діяльністю.

Нині держава залишається одним з головних замовників виконання фундаментальних і прикладних досліджень.

Прикладні́ науко́ві дослі́дження (англ. applied research) - наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей - розробка нових виробів, нових матеріалів, технологій та технологічного обладнання, нових методів лікування хвороб, медичних препаратів та медичного обладнання, нових сільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин.

Фундаментальні дослідження майже на 95 відсотків профінансовані з державного бюджету. Асигнування прикладних досліджень майже на три чверті було проведено з державного бюджету. Виконання науково-технічних розробок майже на 80% профінансовано за рахунок коштів іноземних та вітчизняних замовників.

Розподіл обсягу наукових та науково-технічних робіт за видами робіт порівняно з 2009 роком дещо змінився. Співвідношення фундаментальних (Ф), прикладних (П) досліджень та науково-технічних розробок (Р) у 2010 році становило відповідно 25,4 : 17,5 : 57,1 проти 27 : 20 : 53 в 2009 році, що залишається досить далекими від оптимального співвідношення за оцінками експертів (Ф:П:Р = 15:25:60).

За досягнутих нині обсягів фінансування наукових досліджень (орієнтовно 0,86% ВВП за рахунок коштів з усіх джерел та 0,36% ВВП за рахунок коштів державного бюджету) та практичному ігноруванні при цьому витрат, необхідних для здійснення інноваційного циклу, наука значною мірою виступає як затратна галузь економіки і не в змозі здійснювати своєї природної функції відтворення матеріально-технічної бази вітчизняного виробництва.

Активізація інноваційної діяльності – один з пріоритетів діяльності Уряду України. Українська економіка потребує термінового впровадження ефективних механізмів підтримки інновацій від етапу зародження нової ідеї до етапу практичного впровадження та організації серійного промислового випуску новітньої продукції.

За даними видання ЦРУ «The World Factbook», економіка України займає 39 місце серед всіх економік світу за загальним розміром ВВП (за паритетом купівельної спроможності) - у 2010 році він становив 305,2 млрд доларів США.

На сьогодні приріст валового продукту в першій десятці розвинутих країн світу на 75-80% визначається інноваційною складовою економіки, побудованою на унікальних технологіях. На світовому ринку високотехнологічної продукції їх частка постійно зростає і становить майже 80%, тоді як частка України стабільно знижується і становить лише 0,1%.

В Україні протягом останніх років спостерігається суттєве падіння інноваційної активності промислових підприємств, зокрема за період 1994-2009 років майже у 2,5 рази, а саме: з рівня 26 % у 1994 році до рівня 10,7% у 2009 році.

Український експорт формується переважно за рахунок сировинних галузей. Наукоємність промислового виробництва в Україні, яка наприкінці 90-х років складала біля 3%, зараз не перевищує 1%, що у десятки разів менше рівня високорозвинених країн. Приріст же валового внутрішнього продукту в розвинених державах на понад 70 % досягається за рахунок інноваційних факторів, використання патентів та «ноу-хау» в найсучасніших технологіях. В України цей показник складає менше 1%, незважаючи на те, що кількість вищих навчальних закладів та наукових установ у рази більша за показник у європейських країнах.

Науко́во-до́слідний і́нститут (НДІ) - самостійна установа, створена організовувати наукові дослідження та провадити дослідно-конструкторські роботи, різновид інституту.

Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Дохід від трансферу технологій у провідних країнах світу складає мільярди доларів щороку і перевищує за обсягами найпотужніші галузі промисловості.

Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).

За оцінками експертів, обсяг світової торгівлі ліцензіями на об’єкти інтелектуальної власності щороку зростає на 12%, у той час як темпи зростання світового виробництва не перевищують 5% на рік. За прогнозами фахівців, річний обсяг ринку високотехнологічної продукції і послуг зросте за найближчі 20 років у 5 разів, а обсяг ринку паливно-енергетичних ресурсів – усього лише у 2 рази.

Непослідовність у проведенні державної політики у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності та недостатня підтримка державою процесу впровадження, у першу чергу в Україні, результатів діяльності у науково-технічній та інноваційній сферах перетворюють Україну в державу, яка експортує сировину або продукцію з незначною часткою доданої вартості та своїми людськими ресурсами бере участь в інноваційному розвитку та підвищенні конкурентоспроможності інших країн.

Згідно з рейтингом Всесвітнього економічного форуму у Давосі Україна обіймає 89 позицію у 2010 році серед 139 країн проти 82 позиції, яку Україна мала серед 133 країн у 2009 році та 79 позиції серед 134 країн - у 2008 році.

Всесвітній економічний форум (ВЕФ) - міжнародна неурядова організація, яка базується в Женеві, діяльність якої спрямована на розвиток міжнародної співпраці. Місією організації є «прагнення до поліпшення стану світу шляхом залучення бізнесу, політичних, академічних та інших лідерів суспільства у формуванні глобальних, регіональних, галузевих і повісток дня».

Поруч з Україною у рейтингу Всесвітнього економічного форуму 2010 року розташувалися: Аргентина (87 позиція), Албанія (88 позиція), Гамбія (90 позиція) та Гондурас (91 позиція). Російська Федерація обіймає 63 позицію, Казахстан – 72 позицію.

Таке становище Української економіки цілком закономірне і пов’язане, зокрема, з тим, що механізми підтримки інновацій неефективні, а в останні п`ять років державна підтримка інноваційної сфери взагалі практично згорнута. Однак саме інновації роблять вітчизняну економіку та вітчизняну продукцію конкурентоспроможними на світовому ринку.

У Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» індикаторами реалізації завдань, зокрема щодо спрямування науково-технічного потенціалу на забезпечення потреб інноваційного розвитку економіки України та створення високотехнологічних товарів і послуг є збільшення частки інноваційно-активних промислових підприємств з 10,7 % до 25 % та підвищення наукоємності валового внутрішнього продукту за рахунок усіх джерел фінансування з 0,95 % до 1,5 %.

Для досягнення оголошених у Програмі економічних реформ показників розвитку необхідно, у першу чергу, удосконалити нормативно-правову базу регулювання науково-технічної та інноваційної діяльності та її методологічне забезпечення.

Для здійснення впливу місцевої влади на розвиток інноваційних процесів у деяких регіонах України обласними державними адміністраціями розроблено та затверджено регіональні інноваційні програми, в яких стратегічною метою діяльності цих регіонів визначено формування інноваційної моделі розвитку економіки.

З метою забезпечення єдиного методологічного підходу до розроблення регіональних інноваційних програм Держкомінформнауки підготовлено та надіслано в регіони методичні рекомендації та надавалась консультаційна допомога розробникам таких програм.

У Донецькій області реалізується Програма науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року, яка стала першою в Україні регіональною програмою науково-технічного розвитку. Програма-2020 розроблена облдержадміністрацією спільно з Національною академією наук України у 2002 році. Вона формує головні стратегічні напрями розвитку всіх сфер господарства регіону, у тому числі й основні напрями розвитку інноваційної інфраструктури.

Для забезпечення активізації інноваційного розвитку Житомирської області видано розпорядження Голови обласної державної адміністрації від 11.12.

Інноваці́йна інфраструкту́ра - весь необхідний спектр державних і приватних установ та організацій, які забезпечують розвиток і підтримку всіх стадій інноваційного циклу.

Льві́вська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця на заході України. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках.

Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні. У складі НАН України станом на початок 2017 року діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 31129 співробітників, в тому числі 15919 наукових працівників, серед яких 2402 доктори наук та 6814 кандидатів наук. На 01.01.2017 до складу НАН України входять 186 дійсних членів (академіків), 361 членів-кореспондентів та 98 іноземні члени. Керівні органи НАН України розташовані у Києві.

Кіровоградська обласна державна адміністрація - місцева державна адміністрація Кіровоградської області.

2007 № 422 «Про організацію діяльності у сфері інноваційного розвитку області», яким при обласній державній адміністрації створено регіональну раду з питань інноваційного розвитку Житомирської області, основним завданням якої є здійснення ефективної державної та регіональної політики у сфері науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки регіону.

Жито́мирська о́бласть - область на півночі України, в межах Поліської низовини, на півдні в межах Придніпровської височини. На півночі межує з Гомельською областю Білорусі, на сході з Київською, на півдні з Вінницькою, на заході з Хмельницькою та Рівненською областями України.

Івано-Франківська обласна державна адміністрація - місцева державна адміністрація Івано-Франківської області.

З метою створення сприятливих умов для розвитку та підтримки підприємництва Програмою підтримки малого підприємництва в Закарпатській області на 2011-2012 роки передбачено створення в 2011 році відповідної інноваційної інфраструктури − наукового парку «Ужгородський національний університет».

Закарпа́тська о́бласть - область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України.

В Івано-Франківській області впроваджується Програма розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності до 2015 року, затверджена рішенням обласної ради в червні 2009 року. Її реалізація вможливила збереження позитивної динаміки у цій сфері, зокрема впродовж останніх трьох років регіон посідає одне з чільних місць в Україні за питомою вагою інноваційно-активних підприємств у їх загальній кількості.

Київською міською радою затверджено Київську міську програму розвитку промисловості на інноваційній основі на 2007–2011 роки. Програмою передбачено впровадження на промислових підприємствах м. Києва наукоємних технологій за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності, техніко-технологічну модернізацію промислового комплексу, збільшення кількості реалізованих інноваційних проектів, прискорений розвиток виробництв, здатних збільшити експортний потенціал, впровадження екологічно безпечних та енергозберігаючих технологій.

У Кіровоградській області реалізується Програма науково-технічного та інноваційного розвитку Кіровоградської області на період до 2015 року.

Іннова́ція (англ. innovation - нововведення)- ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.

Кіровогра́дська о́бласть(Кропивницька область) - область в центральній частині України. Утворена 10 січня 1939 року Указом Президії Верховної Ради СРСР. Обласний центр - Кропивницький.

У Львівській області розробляється проект «Регіональна політика інноваційного розвитку Львівської області», який дасть можливість ефективно впроваджувати політику інноваційного розвитку в регіоні як рушійного фактору після кризового економічного зростання.

Розпорядженням Голови Рівненської обласної державної адміністрації затверджено Програму науково-технічного та інноваційного розвитку Рівненської області на 2008-2010 роки.

Економі́чне зроста́ння - збільшення обсягу виробленої продукції в порівнянні з минулим роком, збільшення її реальної (корегованої на інфляцію) вартості.

Рі́вненська о́бласть (до 1991 року - Ровенська область) - область в Україні. Розташована на північному заході країни. Площа області становить 20,1 тис. км² (3,3 % площі території України). Населення 1 154,2 тис.

Рівненська обласна державна адміністрація - місцева державна адміністрація Рівненської області, розташована на Майдані Просвіти.

Відповідно до рішення Черкаської обласної ради затверджено Обласну програму науково-технічного та інноваційного розвитку на 2008-2011 роки.

Черка́ська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.

Програма передбачає впровадження 37 інноваційних проектів, 5 з яких повністю виконано у 2010 році.

В Одеській області розроблено проект регіональної цільової програми «Створення в Одеській області інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки» та продовжено розроблення проекту регіональної програми інноваційного розвитку Одеського регіону на 2011-2013 роки.

Оде́ська о́бласть - найбільша за територією область України, розташована на південному заході країни. На півночі та сході межує (за годинниковою стрілкою) з Вінницькою, Кіровоградською та Миколаївською областями, омивається водами Чорного моря, на півдні - з Румунією, на заході - із Молдовою.

Серед основних особливостей звітного періоду у сфері розвитку інформатизації та розбудови інформаційного суспільства в Україні є зміни, що стосуються як самого переліку факторів впливу на цю сферу, так і специфіки їх прояву.

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

Серед позитивних факторів впливу на сферу інформатизації та розвиток інформаційного суспільства необхідно відмітити політичну стабільність, яку Україна обрала після чергових Президентських виборів, а також підвищення уваги з боку політиків до цієї сфери, що знайшло конкретне відображення в Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки, а саме: визначення 2011 року Роком освіти та інформаційного суспільства, у рішеннях Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України, насамперед у Програмі соціального та економічного розвитку України на 2010 рік, здійсненні адміністративної реформи та розбудові громадянського суспільства на базі сучасних ІКТ тощо.

Адміністративна реформа - вид політико-правової реформи, яка здійснюється у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з органами місцевого самоврядування.

Економічний розвиток - поняття економічної науки, що позначає перехід від одного етапу економіки до іншого, при якому в новому періоді не тільки збільшується виробництво тих самих товарів і послуг, що вже вироблялися раніше, а має місце й виробництво нових товарів і послуг з використанням нових технологій порівняно з попереднім періодом.

Громадя́нське суспі́льство - це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян. Воно включає в себе сім’ю і приватну сферу, тобто "третій сектор" суспільства паралельно з державою та бізнесом.

Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Водночас за минулий рік тільки за двома інтегральними показниками Україна значно погіршила свій стан: за рівнем мережної готовності (Networked Readіness Іndex 2009- 2010, NRІ) вона змістилась з 70 на 82 місце серед 134 країн світу, при тому, що в позаминулий рік вона посідала 62 місце; за індексом розвитку ІКТ (ІDІ) Україна змінила стан з 51 місця на 58 серед 154 країн світу. Україна поки що значно відстає від середньосвітового рівня з показників розвитку та доступності для населення широкосмугових мереж доступу до Інтернету, а також помітно відстає від розвинених країн світу за ступенем інтегрованості у глобальний веб-простір тощо.

Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).

Упровадження ІКТ, їх широке застосування в різних сферах життєдіяльності особи, суспільства та держави є одним з найважливіших інструментів сталого розвитку, що сприяє підвищенню рівня економічного, соціального, культурного, технологічного розвитку країни.

Відповідно до рішень, визначених в Окінавській хартії глобального інформаційного суспільства, документах Женевського та Туніського самітів, пріоритетним напрямом розвитку світового суспільства є його трансформація до його наступної стадії – інформаційного суспільства та суспільства знань, яке орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх, забезпечує встановлення партнерських відносин між державними органами, приватним сектором та громадянським суспільством.

Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

Приватна власність - одна з форм власності, яку розуміють як абсолютне, захищене законом право фізичної або юридичної особи, чи групи осіб на об’єкт власності: продукти праці, засоби виробництва, гроші та цінні папери, інше рухоме та нерухоме майно тощо.

При цьому, в Женевському Плані дій підкреслено, що органам державного управління належить провідна роль у розробленні та імплементації національних електронних стратегій.

З урахуванням загальносвітових тенденцій Україною взято курс на розбудову інформаційного суспільства та суспільства знань, що знайшло підтвердження в низці концептуальних та стратегічних документів, насамперед, у Законі України “Про основні засади розбудови інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”. Водночас залишається цілий комплекс невирішених проблем нормативно-правового, організаційно-технічного, науково-методичного, інформаційно-аналітичного, ресурсного забезпечення розбудови інформаційного суспільства. Значна кількість рішень з цих питань має декларативний характер, ресурсно не підтримані, значною мірою «запозичені» в інших країнах без урахування особливостей сучасного стану та тенденцій розвитку України. Сфера інформатизації та розбудови інформаційного суспільства в останні роки розвивається досить повільно, без належного державного управління і, як наслідок, – Україна втрачає позиції в світових рейтингах. Це вимагає формування та реалізації науково обґрунтованої та ресурсно забезпеченої відповідної державної політики. Тому основними заходами у цій сфері є:

розроблення основ національної стратегії становлення інформаційного суспільства з урахуванням його впливу на всі сфери життєдіяльності населення, підприємств, організацій, у тому числі органів влади;

налагодження системного діалогу між органами виконавчої влади та інститутами громадянського суспільства шляхом використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій;

затвердження та впровадження Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом;

Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.

Державна влада - це публічно-політичні відносини панування і підкорення між суб'єктами, що спираються на державний примус.

Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

підготовка та внесення до Верховної Ради України проектів Законів України «Про інформаційну систему «Електронний Уряд», «Про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису», «Про Технічний регламент національної системи електронного цифрового підпису», «Про Технічний регламент електронного документообігу», «Про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації»;

Техні́чний регла́мент - законодавчий акт, прийнятий органом влади, що містить обов'язкові технічні вимоги або безпосередньо, або шляхом посилання на стандарт(и), або шляхом застосування взаємопов'язаних стандартів.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, правлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Проект закону - документ з текстом закону, запропонований до прийняття законодавчому органу або на референдум.

уведення в дію та забезпечення функціонування Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;

створення та впровадження нової версії Урядового порталу;

підвищення ролі Генерального державного замовника при формуванні та організації виконання Національної програми інформатизації;

Націона́льна програ́ма інформатиза́ції (НПІ) - комплекс взаємопов'язаних окремих завдань (проектів) інформатизації, спрямованих на реалізацію державної політики та пріоритетних напрямів створення сучасної інформаційної інфраструктури України за рахунок концентрації та раціонального використання фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, виробничого і науково-технічного потенціалу держави, а також координації діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності і громадян у сфері інформатизації.

розроблення концепції та плану заходів щодо розвитку індустрії програмного забезпечення;

розроблення та прийняття проекту Державної цільової науково-технічної програми використання в органах державної влади програмного забезпечення з відкритим кодом;

запровадження Національної системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства;

реалізація пілотного проекту з впровадження технологій електронного урядування, формування пропозицій стосовно типових рішень їх упровадження в органах влади;

розроблення форматів типових електронних документів органів влади, Тимчасового регламенту електронного документообігу в органах виконавчої влади, єдиних форматів та протоколів електронного цифрового підпису, нормативно-правової та нормативно-технічної бази із забезпечення постійного зберігання електронних документів та інших електронних ресурсів, а також захисту інформації;

Електронний ресурс - це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їхні комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі.

Зáхист інформáції (англ. Data protection) - сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.

Електро́нне урядува́ння - спосіб організації державної влади за допомогою систем локальних інформаційних мереж та сегментів глобальної інформаційної мережі, що забезпечує функціонування органів влади в режимі реального часу та робить максимально простим і доступним щоденне спілкування з ними громадян, юридичних осіб, неурядових організацій.

Електро́нний цифрови́й пі́дпис (ЕЦП) (англ. digital signature) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

розроблення та впровадження програмно-апаратних засобів для забезпечення сумісності систем електронного документообігу органів державної влади;

створення та забезпечення функціонування системи загальнодержавних електронних класифікаторів і реєстрів (органів влади та державних послуг);

модернізація програмно-апаратного комплексу центрального засвідчувального органу;

створення резервного акредитованого центру сертифікації ключів для органів державної влади;

впровадження технології надання адміністративних послуг через Інтернет;

Адміністративні послуги - це публічні (державні та муніципальні) послуги, що надаються органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими суб'єктами, і надання яких пов'язане з реалізацією владних повноважень.

створення національного центру підтримки електронного урядування;

приведення системи адміністрування домену .UA до кращих світових зразків та прискорення розвитку інформаційної складової українського сегмента мережі Інтернет.

  1   2   3   4   5   6   7   8



  • Розділ І. Наукова, науково-технічна, інноваційна діяльність
  • Всесвітнього економічного форуму
  • Житомирської області
  • Черкаської обласної ради
  • Кабінету Міністрів України
  • Національної програми інформатизації