Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів : 200 000 м-37-хііі (Бєлгород) в межах України, м-37-хіх (Харків) І східної половини аркуша м-36-xviii (Богодухів) в межах України у книгах

Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів : 200 000 м-37-хііі (Бєлгород) в межах України, м-37-хіх (Харків) І східної половини аркуша м-36-xviii (Богодухів) в межах України у книгах




Сторінка1/8
Дата конвертації25.03.2017
Розмір1.53 Mb.
ТипЗвіт
  1   2   3   4   5   6   7   8




Ю.А. Борисенко та ін. Геологічна будова і корисні копалини межиріччя Сіверського Дінця і Ворскли: Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів 1:200 000 М-37-ХІІІ (Бєлгород) в межах України, М-37-ХІХ (Харків) і східної половини аркуша М-36-XVIII (Богодухів) в межах України у 3 книгах.

Масштаб, мірило (від нім. Maß - міра, і нім. Stab - палка) - відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворень, до інших номінальних значень. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри об'єкту ненадійні, креслення дрібних деталей) - це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення.

Борисенко - українське прізвище на -енко, утворене від особового імені Борис.

Сі́верський Доне́ць[Прим. 1] (також Дінець) - річка півдня Східноєвропейської рівнини, що тече через Бєлгородську область Росії, Харківську, Донецьку й Луганську області України, і Ростовську область Росії; права й найбільша притока Дону.

Геоло́гія (від грец. γῆ - земля, і грец. λογος - наука) - комплекс наук про тверду оболонку Землі, історію її розвитку та процеси, що її створили.

2006


Перелік умовних позначень, скорочень та термінів

АН (НАН) – Академія наук (Національна академія наук)

відс. – відслонення

впп – втрати при прожарюванні

ГДК – гранично допустима концентрація

ГДП – геологічне довивчення площі

ГІС - геологічно-інформаційна система

ГКР – газоконденсатне родовище

ГК –гамма-каротаж

гл.

Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Відсло́нення гірськи́х порі́д (рідко «Оголення гірських порід»,,) - вихід корінних гірських порід на земну поверхню.

глибина

ГФМ – геофізичні матеріали

ДВК – Державний водний кадастр

ДГП «Геопрогноз» - державне геологічне підприємство «Геопрогноз»

ДДЗ – Дніпровсько-Донецька западина

ДКЗ – державна комісія по запасах

ДСТУ – державний стандарт України

зал.

Глибина - оціночна категорія для об'ємних тіл. Вживається в прямому та переносному сенсі.

Підприє́мство - самостійний суб'єкт господарювання, зареєстрований компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом України та іншими законами.

Водний кадастр - систематизоване зведення відомостей про водні ресурси країни. Включає відомості про річки, озера, болота, моря, льодовики та підземні води, реєстрацію водокористувань, а також відомості обліку використання вод.

Газоконденсатне родовище (рос.газоконденсатное месторождение, англ. gas condensate field; нім. Gaskondensatlagerstätte f) - один або декілька газоконденсатних покладів, приурочених до єдиної пастки. Може містити і нафтові поклади, причому останні є самостійними скупченнями або великими облямівками промислового значення.

Дніпро́всько-Доне́цька запа́дина, (ДДЗ) - геоструктурний елемент, складова частина Сарматсько-Туранського лінеаменту, один з крупних від'ємних тектонічних елементів Східноєвропейської платформи.

Державні стандарти України (ДСТУ) - стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.

ст. – залізнична станція

ЗУКН – збірник укрупнення кошторисних норм

ІГН – інститут геологічних наук

інт. – інтервал

КМПХ – кореляційний метод переломних хвиль

КП – казенне підприємство

МАКЗ – матеріали аерокосмічних зйомок

МДЗ – матеріали дистанційного зондування

НСК – національний стратиграфічний комітет

НРР – науково-редакційна рада

НТР – науково-технічна рада

св.

Зондування (рос. зондирование, англ. sounding, нім. Sondieren n, Vertikalprofilierung f) - в геофізиці - методика геофізичного дослідження головним чином геофізичних полів, які штучно збуджуються з метою отримання вертикального перетину земних надр.

Стратигра́фія (лат. stratum - пласт, шар; грец. γραφο - пишу) розділ історичної геології, який охоплює питання історичної послідовності, первинних взаємовідносин і географічного розповсюдження осадів, вулканогенних і метаморфічних утворень, що складають земну кору і відображають природні етапи розвитку Землі та її біосфери.

Казе́нне підприє́мство - юридична особа, створена державою як єдиним засновником. Майно юридичної особи цього виду належить не самій особі, а засновнику, тобто державі. Розпорядження основними фондами казенного підприємства можливо лише з дозволу органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном.

- свердловина

СФЗ – структурно-формаційна зона

ТЕС – теплоелектростанція

УкрДГРІ – Український державний геологорозвідувальний інститут

УкрНДІгаз – Український науково-дослідний інститут природних газів

УРСК – Український регіональна стратиграфічна комісія

УТКЗ – українська територіальна комісія по запасах

ХГРЕ (ХКГРЕ) – Харківська геологорозвідувальна експедиція (Харківська комплексна геологорозвідувальна експедиція)

ХКГП - Харківська комплексна геологічна партія

ЦКЗ – центральна комісія по запасах

РЕФЕРАТ
УДК 550.8:528 (084.3М200)(477.

Регіо́н (англ. region, нім. Gebiet n, Region f; від лат. regio - царина, царство) - в давнину земля, царство, сьогодні - велика земельна одиниця. У фізичній географії - узагальнена назва одиниць фізико-географічного районування будь-якого таксономічного рангу.

Науко́во-до́слідний і́нститут (НДІ) - самостійна установа, створена організовувати наукові дослідження та провадити дослідно-конструкторські роботи, різновид інституту.

Приро́дний газ (англ. gas; нім. Gas n, Erdgas n) - суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин. Як правило, це суміш газоподібних вуглеводнів (метану, етану, пропану, бутану тощо), що утворюється в земній корі та широко використовується як високоекономічне паливо на електростанціях, у чорній та кольоровій металургії, цементовій та скляній промисловості, у процесі виробництва будматеріалів та для комунально-побутових потреб, а також як сировина для отримання багатьох органічних сполук.

54)

Ю.А. Борисенко Геологічна будова і корисні копалини межиріччя Сіверського Дінця і Ворскли: Звіт про геологічне довивчення площ масштабу аркушів 1:200 000 М-37-ХІІІ (Бєлгород) в межах України, М-37-ХІХ (Харків) і східної половини аркуша М-36-XVIII (Богодухів) в межах України у 3 книгах, сторінок тексту 295, рисунків 20, таблиць 38, сторінок текстових додатків 355, графічних додатків 29 на 44 аркушах, бібліографічних назв 346. Харківська КГП КП „Південукргеологія” Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Гра́фіка (нім. Graphik, грец. graphikos «написаний») - вид образотворчого мистецтва, для якого характерна перевага ліній і штрихів, використання контрастів білого і чорного та менше, ніж у живописі, використання кольору.

Бібліогра́фія (грец. βιβλιον - книжка і γραφω - пишу) - галузь знання про книгу, газету або інший бібліотечний документ, завданнями якої є: виявлення, облік, опис, систематизація і якісний аналіз творів друку; складання різних бібліографічних посібників, які полегшують і сприяють кращому використанню друкованої продукції з науковою, практичною і виховною метою; розробка принципів і методів бібліографування друкованих творів і організації бібліографічної роботи.

Текст (від лат. textus - тканина, з'єднання) - загалом зв'язана і повністю послідовна сукупність знаків. Наука, що вивчає тексти називається герменевтикою.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

Державна геологічна служба України Державна геологічна служба України - колишній орган виконавчої влади, що існував з 24 вересня 2005 року до 28 березня 2011 року.

61004,

м. Харків, вул. Жовтневої революції, 93, ГДП „Геоінформ”, КП „Південукргеологія”, Харківська КГП.

У звіті викладені результати робіт про геологічне довивчення масштабу 1:200 000 площі аркушів М-37-ХІІІ (Бєлгород) в межах України, М-37-ХІХ (Харків) і східної половини аркуша М-36-XVIII (Богодухів) в межах України. Мета роботи – довивчення геологічної будови вказаної площі, оцінка її перспектив на корисні копалини, оцінка геолого-екологічного стану.

Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Перспекти́ва (фр. perspective, від лат. perspicio - ясно бачу) - система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.

Основна мета ГДП-200 досягнута.

Звіт знаходиться у фондах “Південукргеологія” за адресою: м.Днепропетровськ,
вул. Чернишевського, 11.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ПАЛЕОЗОЙ, МЕЗОЗОЙ, КАЙНОЗОЙ;

Мезозо́йська е́ра, мезозой (від грец. μεσο - середній і ζωον - життя) - друга з трьох геологічних ер фанерозойського еону, що настала після палеозойської і змінилася кайнозойською ерою.

Палеозой або палеозойська ера (ератема) (від дав.-гр. παλαιός, «старий» і ζωή, «життя», тобто ера «стародавнього життя») (рос. палеозой; англ. Palaeozoic (Era), нім. Paläozoikum n, Erdaltertum n) - геологічна ера протяжністю від 541,0 до 252,2 млн років тому, що підрозділяється на шість геологічних періодів; від найранішого до найпізнішого: кембрій, ордовик, силур, девон, карбон і перм.

ДЕВОНСЬКА, КАМ’ЯНОВУГІЛЬНА, ПЕРМСЬКА, ТРІАСОВА, ЮРСЬКА, КРЕЙДОВА, ПАЛЕОГЕНОВА, НЕОГЕНОВА І ЧЕТВЕРТИННА СИСТЕМИ; ДОКЕМБРІЙСЬКИЙ КРИСТАЛІЧНИЙ ФУНДАМЕНТ, ФАНЕРОЗОЙСЬКИЙ ОСАДОВИЙ ЧОХОЛ, ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКА ЗАПАДИНА, БРАХІАНТИКЛІНАЛЬНІ СТРУКТУРИ; ВОДОДІЛИ, РІЧКОВІ ТЕРАСИ, ЗАПЛАВИ; ПІСКОВИКИ, ПІСКИ, АЛЕВРОЛІТИ, АЛЕВРИТИ, АРГІЛІТИ, ГЛИНИ; ТИТАНО-ЦИРКОНІЄВІ РОЗСИПИ, БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ, ПІДЗЕМНІ ВОДИ, ГЕОЛОГО-ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН СЕРЕДОВИЩА.

Аргілі́т (лат. argilla - глина, рос. аргиллит, англ. argillyte, нім. Tonschiefer, Argillit m) -

Алеври́т (рос. алеврит, англ. aleurite, silt; нім. Aleurit) - дрібнозерниста пухка осадова гірська порода.

Запла́ва - частина річкової долини, що лежить вище меженевого рівня води в річці і періодично затоплюється під час повені.

Перм - місто в європейській частині Росії, адміністративний центр Пермського краю, річковий порт на Камі.

Кайнозойська ера, кайнозой (грец. καινός новітній + ζωή життя); (рос. кайнозойская эратема (эра), кайнозой; англ. Cainozoic, Cenozoic, Kainozoic era; нім. Känozoikum n, känolithisches Ärathem n, Erdneuzeit f) - найновіша ера в геологічній історії Землі.

Гли́нисті поро́ди - група порід, що складені головним чином глинистими мінералами (каолініт, гідрослюди, монтморилоніт, палигорськіт та інші), розмір часток яких не перевищує 0,01 мм у діаметрі, та тонкими уламками інших мінералів.

Піскови́к (рос. песчаник, англ. sandstone, нім. Sandstein m) - осадова гірська порода, що складається з зерен піску, зцементованого глинистим, кременистим та іншим матеріалом.

Фанерозой або Фанерозойський еон - сучасний геологічний еон, що починається з моменту, коли на Землі поширилися тваринні форми життя.

Криста́л (англ. crystal, нім. Kristall m) - тверде тіло з упорядкованою внутрішньою будовою, що має вигляд багатогранника з природними плоскими гранями: впорядкованість будови полягає у певній повторюваності у просторі елементів кристала (атомів, молекул, йонів), що зумовлює виникнення т.зв.

Вододі́л - лінія, межа, що розділяє басейни суміжних водойм (річок, озер та інше) або скупчень підземних вод. Зазвичай вододіли проходять по гірських хребтах або через найвищі точки певної місцевості.

Неоге́новий пері́од (рос. неогеновая система (период), неоген, англ. Neogene, нім. Neogen n, Jungtertiär n) - другий період кайнозойської ери історії Землі. Тривав від 23,03 до 2,588 млн років тому. Як самостійний стратиграфічний підрозділ неоген був виділений австрійським геологом Моріцем Гьорнесом у 1856 році.

Доке́мбрій (англ. Pre-Cambrian, Eozoic, нім. Präkambrium n) - загальна назва того історичного періоду Землі, що передував Кембрію. Це найдавніший і найтриваліший етап розвитку земної кори від виникнення перших геологічних формацій до початку фанерозою; найдавніші товщі земної кори.

Річкові́ тера́си (долинні тераси, надзаплавні тераси) - частини річкових долин, які є відносно рівними, мало нахиленими (за течією та в бік річищ) східцеподібними утвореннями, що виникають у результаті спільної акумулятивно-денудаційної діяльності постійних водотоків.

Осадовий чохол, платформний чохол (рос. осадочный чехол, англ. sedimentary cover, sedimentary mantle; нім. Sedimentmantel m, Tafeldecke f, Sedimentüberzug m, Deckgebirge n) - верхній структурний ярус платформи, складений, як правило, неметаморфізованими осадовими гірськими породами.

Підземні води - води, що містяться у верхній частині земної кори. Заповнюють проміжки, пори, тріщини, пустоти. У ґрунті заповнюють капіляри. Поділяються на води зони аерації, ґрунтові і артезіанські.

Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.


ЗМІСТ





КНИГА 1. ТЕКСТ ЗВІТУ







ВСТУП

10

1

МЕТОДИКА РОБІТ

17

2

ГЕОЛОГІЧНА ВИВЧЕНІСТЬ РАЙОНУ

35

3

СТРАТИФІКОВАНІ УТВОРЕННЯ

47

4

НЕСТРАТИФІКОВАНІ УТВОРЕННЯ

171

5

ТЕКТОНІКА

175

6

ІСТОРІЯ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ

189

7

ГЕОМОРФОЛОГІЯ ТА РЕЛЬЄФОУТВОРЮЮЧІ ПРОЦЕСИ

193

8

ГІДРОГЕОЛОГІЯ

220

9

КОРИСНІ КОПАЛИНИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ЇХ РОЗМІЩЕННЯ

233

10

ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РАЙОНУ

267

11

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

274




ВИСНОВКИ

280




ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

283













Список ілюстрацій







Оглядова карта району робіт

11

2.1

Схема геологічної вивченості

36

2.2

Схема пошукової вивченості

40

2.3

Схема екологічної вивченості

44

2.4

Схема геофізичної вивченості

45

3.1

Конгломерати (знизу) і мергелі (зверху) в основі київської світи в кар’єрі біля с. Мілова

110

3.2

Контакт нижньоберецької підсвіти (зверху) і межигирської світи (знизу) у кар’єрі біля с. Сиваші

121

3.3

Контакт нижньоберецької підсвити (темне) і межигирської свити (світле) у відслоненні «Козача гора» біля с. Коропове

122

3.4

Розріз верхньої частини тераси a8P1bd р. Гомільша. Відслонення 32

156

3.5

Розріз тераси a8P1bd у пригирловій частині р. Бишкин. Відслонення 27-30

157

3.6

Відслонення 10 на південній околиці с. Верхній Бишкин на правому схилі яру

158

3.7

Мерзлотні зім’яття на терасі a3P1IItb р. Харків у м. Харків

158

3.8

«Льодові клинки» на північній околиці м. Харків

159

7.1

Узагальнена схема геологічної будови терас річок на плато міжріччя Лопань-Харків

207

7.2

Розріз терасованого правого схилу р. Вільшанка біля с. Жаданівка

209

9.1

Графік розподілу проб із різним вмістом умовного ільменіту в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

242

9.2

Середньозважений вміст ільменіту в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

242

9.3

Середній вміст рутилу в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

243

9.4

Середній вміст циркону в пісках полтавської серії в залежності від структурного положення

243

9.5

Середні значення гранулометричного складу титано-цирконієвих пісків полтавської серії в залежності від структурного положення

244






Список таблиць







Проектні і виконані обсяги основних робіт

15

1.1

Види та обсяги опробування

20

1.2

Види аналітичних досліджень і кількість проаналізованих проб

20

1.3

Зведена таблиця методів і засобів вимірювання та параметрів і характеристик вимірювання (фізико-хімічні методи)

29

1.4

Нормативні та метрологічні документи, використані під час роботи

33

3.1

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід псельської світи

96

3.2

Середні значення (%) хімічного складу алевролітів псельської світи

98

3.3

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід мерлинської світи

100

3.4

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків костянецької світи

104

3.5

Середні значення (%) хімічного складу пісків костянецької світи

105

3.6

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід і мергелів київської світи

107

3.7

Середні значення (%) хімічного складу теригенних порід і мергелів київської світи

107

3.8

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід та глин опокоподібних обухівської світи

113

3.9

Розподіл уламків порід, мінералів і органічних решток (%) у гранулометрич-них фракціях пісковиків обухівської світи

113

3.10

Середні значення (%) хімічного складу теригенних порід обухівської світи

114

3.11

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків межигірської світи

119

3.12

Середні значення (%) мінералогічного складу пісків межигірської світи

119

3.13

Середній мінералогічний склад важких фракцій пісків межигірської світи (перерахунок 9 аналізів для частинок розміром 0,01 мм )

123

3.14

Середні значення (%) хімічного складу пісків межигірської світи

123

3.15

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків верхньої (сиваської) підсвіти

128

3.16

Середні значення (%) гранулометричного складу теригенних порід новопетрівської світи

132

3.17

Середні значення (%) хімічного складу пісків і піскуватих каолінітових глин новопетрівської світи

132

3.18

Середні значення (%) гранулометричного складу субаеральних верхньоміоценових відкладів

136

3.19

Середні значення (%) хімічного складу субаеральних верхньоміоценових відкладів

136

3.20

Середні значення (%) гранулометричного складу пісків субаквальних верхньоміоценових відкладів

137

3.21

Середні значення (%) гранулометричного складу субаеральних відкладів червоно-бурих глин

138

3.22

Середні значення (%) хімічного складу супісків і суглинків товщі червоно-бурих глин

140

3.23


Середні значення (%) гранулометричного складу пісків субаквальних пліоценових відкладів

141

3.24

Середні значення (%) гранулометричного складу еолово-делювіальних неоплейстоценових відкладів

143



3.25

Середні значення (%) хімічного складу еолово-делювіальних неоплейстоценових відкладів

144

3.26

Середні значення (%) гранулометричного складу алювіальних неоплейстоценових пісків

144

5.1

Показники активності неотектонічних односпрямованих (вертикальних) рухів на морфоструктурах ІІІ порядку

185

7.1

Геолого-геоморфологична характеристика терас

217

9.1

Запаси родовищ нафти, газу, конденсату

236

9.2

Середній вміст рудних мінералів (в кг/м3) титано-цирконієвих розсипів в пісках полтавської серії в залежності від гранулометричного складу пісків (в дужках кількість проб)

241

9.3

Якісна характеристика цементних компонентів на родовищі Шебелинське-1

258

11.1

Надходження забруднюючих речовин у навколишнє середовище від найбіль-ших підприємств

275

11.2

Надходження забруднюючих речовин від промислових підприємств по адміністративних районах Харківської області

276
  1   2   3   4   5   6   7   8



  • Перелік умовних позначень, скорочень та термінів
  • Дніпровсько-Донецька западина
  • Державної геологічної служби
  • ПАЛЕОЗОЙ , МЕЗОЗОЙ , КАЙНОЗОЙ
  • ПЕРМСЬКА
  • ВОДОДІЛИ , РІЧКОВІ ТЕРАСИ , ЗАПЛАВИ ; ПІСКОВИКИ