Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Звіт про результати діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим за 3 квартал 2018 року

Звіт про результати діяльності Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим за 3 квартал 2018 року




Сторінка1/12
Дата конвертації29.03.2019
Розмір3.29 Mb.
ТипЗвіт
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


Звіт про результати діяльності

Представництва Президента України

в Автономній Республіці Крим за 3 квартал 2018 року

З метою реалізації поставлених Президентом України завдань щодо забезпечення основних напрямів гуманітарної, соціальної та економічної політики України відносно населення тимчасово окупованої території (далі – ТОТ) України в Автономній Республіці Крим (далі – АРК), а також внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО) діяльність Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим (далі – Представництво) в 3 кварталі 2018 р. реалізовувалася в межах чинного законодавства, на виконання доручень Президента України, шляхом виконання заходів Плану невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки, затвердженому розпорядженням Постійного Представника Президента України в АРК (далі – Постійний Представник) № 17 від 20 червня 2018 р. (далі – ПНЗ), за наступними напрямами.



1. Взаємодія Представництва з іншими органами та населенням

Представництвом здійснюється активна взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, громадськими об’єднаннями та органами самоврядування кримськотатарського народу з питань власної компетенції, зокрема визначених Законом України від 2 березня 2000 р. №1524-III «Про Представництво Президента України в АРК» та Указом Президента України від 20 січня 2016 р. № 16/2016 «Питання Представництва Президента України в АРК» (зі змінами).

У рамках налагодження постійних робочих зв’язків та на виконання заходів ПНЗ протягом ІІІ кварталу 2018 р. Постійним Представником, Першим заступником Постійного Представника (далі – Перший заступник) та службами Представництва проведено 75 нарад та зустрічей, зокрема з народними депутатами України, із уповноваженими представниками центральних органів влади, зокрема з першим заступником та радником Міністра інформаційної політики, заступником Міністра інфраструктури України, членом Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, уповноваженими службовими особами Адміністрації Президента України, Головою Державної судової адміністрації (далі – ДСА) України, з Надзвичайним і Повноважним Послом Швейцарської Конфедерації в Україні та його заступником, з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Польща в Україні, заступником Глави місії та її Першим секретарем, з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин та делегацією його Офісу, з Представником УВКБ ООН в Україні та співробітниками Агентства, з Радником з питань права СММ ОБСЄ в Україні та представниками Херсонської групи СММ ОБСЄ в Україні, з дипломатами Державного департаменту США та Політичного відділу Посольства СШАв Україні, з представниками керівництва НАК «Нафтогаз України», ДАК «Чорноморнафтогаз», Уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини, з Уповноваженим Президента України в справах кримськотатарського народу, з головою та членами Меджлісу кримськотатарського народу, в.о. ректора Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (далі – ТНУ), з представниками громадських організацій.

Відповідно до ПНЗ, Представництвом у звітному періоді забезпечено участь Постійного Представника та його Першого заступника із доповідями у 7 засіданнях комітетів Верховної Ради України (далі – ВРУ), а саме: Комітет ВРУ з питань бюджету; Комітет ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Комітет ВРУ з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму; Комітет ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення; Комітет ВРУ з питань інформатизації та зв’язку; Комітет ВРУ з питань свободи слова та інформаційної політики, Комітет ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Аналітично-інформаційні довідки Представництва, використанні у засіданнях комітетів та під час проведення заходів за ПНЗ додаються (додаток 1).

Протягом ІІІ кварталу 2018 р., в рамках налагодження зв’язків та реалізації відповідних завдань ПНЗ, Представництвом проведено 15 нарад з питань:

- опрацювання порядку подальшої міжвідомчої взаємодії щодо зібрання доказової бази за заявами України до Міжнародного кримінального суду;

- стосовно ВПО з Криму та громадян України, які проживають в Криму, зокрема з питань оформлення паспортів та перетину КПВВ;

- загроз національним інтересам України у сфері морекористування в Азовському та Чорному морях та Керченській протоці в умовах ескалації російської агресії;

- відпрацювання спільної позиції щодо внесення змін в нормативно-правові акти, якими на сьогодні регулюється режим експорту та імпорту товарів та послуг, зокрема тих, що мають стратегічний характер, а також є товарами подвійного призначення, між тимчасово окупованим Кримом та третіми іноземними країнами, зокрема, державами, що мають з РФ угоди про єдиний митний простір або зону вільної торгівлі;

- визначення актуальних потреб залучення підрозділів Національної гвардії України до виконання завдань у районах, прилеглих до ТОТ України в Криму, опрацювання відповідних проектів доручень органам виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- щодо захисту прав національних меншин України, які традиційно проживають в Криму, та їх представників;

- санітарно-епідеміологічного стану на ТОТ України в Криму та з інших питань у галузі медицини, зокрема з урахуванням поточної екологічної кризи на півночі півострова;

- алгоритмів залучення у навчальні дисципліни середньої та вищої освіти додаткової інформації про історію та культуру Криму та його корінних народів;

- узгодження подальших дій щодо практичної реалізації обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб, та зокрема блокування їх активів, які знаходяться на території України;

- запровадження ефективного комплексного правового переслідування діяльності так званої «Пошти Криму»;

- формування спільної позиції державних органів стосовно подальшої взаємодії з РФ з питань рибальства в Азовському морі в рамках чинних міждержавних угод, з питань захисту інтересів українських рибалок на Чорному морі;

- узгодження подальших дій щодо посилення ефективності пасажирського залізничного сполучення з/до станцій, наближених до контрольних пунктів в’їзду-виїзду (далі – КПВВ) «Каланчак» та «Чонгар», та боротьби з нелегальними перевезеннями з/до КПВВ та з/до ТОТ України в Криму;

- військового обліку ВПО з ТОТ України в Криму та мешканців півострову.

-практичної реалізації обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб, зокрема щодо блокування їх активів, які знаходяться на території України.

В рамках виконання завдання 1.4 Плану сформовано Робочу групу з протидії незаконному впливу держави агресора на торгівельне судноплавство та інші форми морекористування (далі – Робоча група). На виконання завдань ПНЗ проведено два засідання робочих груп з вирішення актуальних питань ТОТ України в Криму та з протидії незаконному впливу держави-агресора на торговельне судноплавство та інші форми морекористування.

На виконання завдань ПНЗ Представництвом спільно з Національною академією державного управління при Президенті України у вересні було проведено науково-практичну конференцію «Невідкладні заходи з протидії російській агресії з Криму: політичні, юридичні, економічні, управлінські та соціальні аспекти».

Керівництво та державні службовці Представництва у звітній період також взяли участь у Другій щорічній Академії публичної дипломатії кримських татар, у

засіданні Ради ректорів вищих навчальних закладів, які тимчасово переміщені із зони проведення антитерористичної операції, міжнародній конференції «Сучасні війни та старі конфлікти у Чорноморському регіоні», у першій Україно-Арабській конференції з вищої освіти у ТНУ, в урочистих заходих з нагоди Дня Військово-Морських Сил та 80-ї річниці утворення 79-го прикордонного загону ДПС України.

Основні заходи, організовані або проведені за участю керівництва Представництва за звітний період, відображені у додатках до щомісячних звітів. Такі заходи були висвітлені у новинах офіційного веб-сайту Представництва (http://www.ppu.gov.ua/) разом із відомостями про діяльність Президента України з питань Криму та про інші події, пов’язані із Кримом, з версіями посилань англійською, кримськотатарською та російською мовами.

Резонансу серед відвідувачів сайту набули статті щодо оформлення паспортів для кримчан, заходів з протидії організації незаконного судноплавства у морських просторах навколо Криму, міжвідомчих нарад з питань пасажирського сполучення та запровадження ефективного комплексного правового переслідування діяльності так званої «Пошти Криму», засідання робочих груп з питань морекористування, удосконалення державної політики у сфері застосування санкцій, інформаційної політики, тощо.

З дати заснування веб-сайту Представництва загальна кількість переглядів склала 577 тисяч, в тому числі протягом третього кварталу 2018 р. цей показник склав майже 60 тисяч відвідувань інтернет-користувачів.

Вищевказані заходи також відображені у повідомленнях групи Представництва у соцмережі «Фейсбук» (https://www.facebook.com/ppu.gov.ua/) (119 новин) разом із відомостями про діяльність Президента України з питань Криму (15 новин) та про інші події, пов’язані із Кримом (104 новини). Загальна кількість учасників групи та осіб, які постійно слідкують у соцмережі «Фейсбук» за новинами Представництва – більше двох тисяч осіб.

У вересні розпочато інформаційне наповнення сторінки Представництва у Твіттері (https://twitter.com/ppu_gov_ua).

У рамках висвітлення діяльності Представництва Постійним Представником та його Першим заступником у звітному періоді періодично надавалися інтерв’ю таким ЗМІ як «Центр журналістських розслідувань», «РБК-Україна», «112 Україна», «АТР», «Крим.Реалії», «Обозреватель» та ін. Розміщені Представництвом матеріали на сайті та в групі у соціальній мережі «Фейсбук», інтерв’ю, заяви на вказаних заходах активно використовувалися іншими українськими медіа.

20 серпня 2018 р. в Укрінформі (м. Київ) було проведено прес-конференцію за участю Постійного Представника та його Першого заступника, із підведенням річних підсумків роботи Представництва та подальших перспектив діяльності органу відповідно до ПНЗ.

Водночас у матеріалах російських засобів масової інформації (далі – ЗМІ) та підконтрольних ЗМІ державі-агресору на ТОТ, заявах колаборантів та посадових осіб Російської Федерації (далі – РФ) триває постійна неконструктивна критика та спроби викривлення діяльності Представництва. Особливу увагу окупаційної преси у звітному періоді привертала діяльність Представництва із захисту інтересів України на морських просторах навколо Криму, екологічної ситуації, що сталася в окупованому Армянську через викиди хімічних речовин на заводі «Кримський титан» та щодо удосконалення санкційного законодавства. У цілому можна констатувати велике медійне значення діяльності Представництва у наведений період в умовах інформаційної війни, як складової російської агресії, що триває.

Скарг представників ЗМІ на неналежний розгляд Представництвом запитів (відсутність відповіді, неповнота, несвоєчасність надання інформації) протягом вказаного періоду не надходило.

Вбачається за доцільне подальша активна участь Представництва, як державного органу України, у відповідних заходах у форматі дискусій чи конференцій, за участю керівної ланки центральних органів виконавчої влади, депутатів, іноземних дипломатів, експертних та журналістських кіл України з метою обговорення та вирішення питань, пов’язаних з російською збройною агресією та незаконною окупацією Кримського півострова, та посилення уваги міжнародної спільноти до ситуації в Україні, яка склалася внаслідок тимчасової окупації Кримського півострова, та необхідності подальшого міжнародного тиску на окупанта з метою відновлення територіальної цілісності й суверенітету України.

Протягом третього кварталу 2018 р. до Представництва надійшло вхідної кореспонденції від: Верховного суду – 1 лист, Конституційного суду України -1 лист, Ради національної безпеки та оборони України (далі – РНБО) – 1 лист, Уповноваженого ВРУ з прав людини – 2 листи, Адміністрації Президента України (далі – АПУ) – 12 листів, Верховної Ради України (далі – ВРУ) – 18 листів, Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) та його Секретаріату – 10 листів, Державного управління справами (далі – ДУС) – 5 листів, центральних органів виконавчої влади – 175 листів, правоохоронних органів – 180 листів, територіальних органів виконавчої влади – 194 листи, інше – 100 листів (всього за ІІІ квартал – 699 листів).

У межах реалізації завдань Представництвом за звітний період підготовлено та надіслано 1049 листів, із них: до Президента України через Адміністрацію – 54 листа, КМУ – 21 лист, ВРУ – 61 лист, РНБО – 23 листа, ДУС – 6 листів, центральних органів виконавчої влади – 245 листів, правоохоронних органів – 350 листів, територіальних органів виконавчої влади – 122 листа, інше – 167 листів.

2.Міжнародна ситуація щодо Криму та міжнародні зв’язки Представництва

Упродовж ІІІ кварталу 2018 р. питання Криму залишалося предметом уваги представників міжнародних організацій та іноземних держав, було ключовою складовою міжнародних відносин та зв’язків України, залишалося важливим аспектом зовнішньої діяльності держави-агресора та структур його окупаційної влади на півострові.



Рішення та заяви міжнародних установ та іноземних посадових осіб

2 липня 2018 р. в Вашингтоні проголошена заява Прес-секретаря Білого дому Сари Сандерс щодо підтримки США територіальної цілісності України. Вона підкреслила, що санкції проти Москви продовжать діяти до тих пір, поки Крим не повернуть Україні.

4 липня 2018 р. відбулася заява заступника прес-секретаря Білого дому США Хогана Гідлі, що США не визнають «спроб Росії анексувати Крим».

5 липня 2018 р. Європейський Союз (далі – ЄС) прийняв рішення про продовження терміну дії антиросійських санкцій до 31 січня 2019 р. Дане рішення було прийнято шляхом письмової процедури і одноголосно. Воно аргументується відсутністю прогресу у виконанні Мінських угод.

6 липня 2018 р. відбулася заява посольства США в Україні щодо засудження Володимира Балуха в окупованому Криму за «дуже сумнівним» звинуваченнями. У відомстві зазначили, що Росія повинна звільнити українських політв'язнів. Відповідне повідомлення опубліковано на сторінці посольства в Twitter.

9 липня 2018 р. відбулася заява за результатами 20-го Саміту Україна-ЄС, Брюссель Президента Європейської Ради Дональда Туска, Президента Європейської Комісії Жан-Клода Юнкера та Президента України Петра Порошенка щодо підтримки та відданості незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

9-13 липня 2018 р. у Женеві відбулася 11-та сесія Експертного механізму з прав корінних народів ООН. На двох пленарних засіданнях виступав член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв та поінформував міжнародне співтовариство про триваючі репресії і порушення прав людини в окупованому Криму. Крім того, під час перебування на сесії передав Спеціальному доповідачу з прав корінних народів офіційне запрошення відвідати Україну.

11 липня 2018 р. на двадцять сьомій щорічній сесії Парламентської Асамблеї (далі – ПА) ОБСЄ у Берліні абсолютною більшістю голосів було схвалено резолюцію «Порушення прав людини й основних свобод в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)». У резолюції ПА ОБСЄ рішуче засуджує незаконну окупацію Росією АРК та міста Севастополя, а також вчергове закликає державу-агресора скасувати спробу анексії; знову закликає Російську Федерацію (далі – РФ) покласти край агресії проти України і повністю виконувати свої зобов’язання, що випливають з Статуту ООН, Гельсінського заключного акта, інших норм і принципів міжнародного права, а також принципів і зобов’язань в рамках ОБСЄ.

У резолюції ПА ОБСЄ засуджує порушення, зловживання, заходи і практику дискримінації з боку російської окупаційної влади щодо жителів тимчасово окупованого Криму, в тому числі кримських татар, а також українців і осіб, що належать до інших етнічних і релігійних груп. У резолюції Парламентська асамблея засуджує протиправне встановлення Росією в окупованому Криму власних законів, юрисдикції і адміністрації та вимагає, щоб держава-агресор виконувала зобов’язання за міжнародним правом щодо дотримання законів, що діяли в Криму до окупації. 

11-12 липня 2018 р. у Брюсселі відбувся саміт НАТО, в якому взяли участь представники двадцяти дев'яти країн-членів Північноатлантичного альянсу, а також лідери України, Грузії та Фінляндії. На зустрічах обговорювалось питання звільнення українських заручників та політичних в’язнів, які утримуються в тюрмах Росії та на окупованих територіях.

13 липня 2018 р. відбулася заява МЗС Великобританії, у якій Міністерство закликало владу РФ негайно звільнити українських політв'язнів, які тримають голодування, – Олега Сенцова, Володимира Балуха і Еміра-Усеіна Куку.

18 липня 2018 р. послами держав-членів ЄС, у розвиток домовленостей на Саміті Україна-ЄС, було схвалено рішення щодо запровадження індивідуальних санкцій проти 6 осіб, причетних до незаконного будівництва Керченського мосту.

19 липня 2018 р. Міжнародний Суд ООН офіційно поінформував про свою позицію щодо виконання Росією Наказу Міжнародного Суду від 19 квітня 2017 р. щодо застосування тимчасових заходів у справі щодо Застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти Росії). Цим Наказом Суд зобов’язав державу-агресора «утримуватися від обмежень на права кримськотатарського народу зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс».

23 липня 2018 р. висловлена позиція Посла Італії в Україні Давіде Ла Чечіліа Позиція Італії щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, про що Італією офіційно заявлено на всіх міжнародних майданчиках, включно з недавніми заходами, що відбулися в рамках ЄС, НАТО та «Великої Сімки».

25 липня 2018 р. відбулася заява Голови МВС Італії і Віце-прем'єра країни Маттео Сальвини, щодо нібито «законності» проведення референдуму в Криму в 2014 році. Про це вони заявили в інтерв’ю «The Washington Post».

25 липня 2018 р. Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) застосував 39 правило Регламенту Суду у справі за заявою політв’язня Олега Сенцова проти держави-агресора (Sentsov v. Russia, 48881/14). ЄСПЛ тим самим вимагає від Росії забезпечити ув’язненому режисеру Олегу Сенцову належну медичну допомогу у закладі охорони здоров’я. Водночас ЄСПЛ звернувся до Олега із проханням припинити голодування та прийняти запропоновані заходи із рятування його життя. Тривалі та умисні порушення Росією прав українських політв’язнів як жахливі злочини проти людяності тягтимуть неминуче покарання для усіх причетних посадових осіб, що не матиме терміну давності.

26 липня 2018 р. Головою Державного департаменту США Майком Помпео було оприлюднене Кримську декларацію, в якій вказано про невизнання анексії півострова РФ. Текст документа опублікований на сайті американського зовнішньополітичного відомства. На сайті посольства США в Україні опубліковано переклад тексту під грифом «Для негайного розповсюдження». США закликали РФ поважати принципи, про дотримання яких вона давно стверджує, і завершити окупацію Криму. Оскільки демократичні держави прагнуть побудувати вільний, справедливий і процвітаючий світ, а ми повинні підтримувати нашу прихильність міжнародному принципу рівності суверенних держав і поважати їх територіальну цілісність. Своїми діями РФ продемонструвала поведінку, негідну великої держави, і вибрала шлях ізоляції від міжнародного співтовариства.

26 липня 2018 р. відбулася заява заступника Міністра закордонних справ та міжнародного співробітництва Італії Гульєльмо Піккі щодо підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. Посадовець наголосив, що італійське головування в ОБСЄ готове і надалі сприяти реалізації Мінських домовленостей.

26 липня 2018 р. відбулася заява Генерального секретаря ОБСЄ та представника діючого головування ОБСЄ щодо підтримки територіальної цілісності та суверенітету України, а також готовності активізувати зусилля з метою повного виконання Мінських домовленостей на основі принципів та норм міжнародного права.

3 серпня 2018 р. відбулася заява Депутата Європарламенту, члена Комітету з питань парламентського співробітництва між Україною та ЄС Ребекки Гармс щодо підтримки України та інтересів Української держави перед європейською спільнотою.

9 серпня 2018 р. відбулася заява Комітету у закордонних справах Народної Ради Словацької Республіки проти спроб легітимізації окупації Криму Росією шляхом відвідання окремими словацькими політиками анексованого півострова. У заяві вказано, що «Комітет у закордонних справах Народної Ради Словацької Республіки відповідно до спільної позиції країн-членів ЄС і НАТО не визнає результатів незаконного референдуму в Криму у березні 2014 р. Оскільки Словацька Республіка і надалі вважає Крим територією України в її міжнародно визнаних кордонах, комітет у закордонних справах відкидає будь-які прояви легітимізації окупації і анексії Криму шляхом відвідання півострова конституційними чинниками Словацької Республіки».

9 серпня 2018 р. на честь Міжнародного дня корінних народів світу відбулася заява Посольства США в Україні щодо вагомого внеску кримських татар, кримських караїмів та кримчаків як корінних народів України у багату культуру та різноманітність України.

9 серпня 2018 р. відбулася заява Глави МЗС Швеції Маргот Вальстрьом щодо негайного звільнення незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова та інших громадян України.

9 серпня 2018 р. відбулася заява Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра щодо погіршення здоров’я утримуваного в російській колонії українського політв’язня Олега Сенцова й щодо негайного його звільнення Росією.

10 серпня 2018 р. проголошена заява представника Європейської служби зовнішніх зв’язків, у якій ЄС закликає Росію надати українському режисеру Олегу Сенцову необхідне лікування відповідно до забезпечувального заходу Європейського суду з прав людини, запровадженого 25 липня і негайно звільнити всіх незаконно затриманих громадян України.

10 серпня 2018 р. відбулася заява спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер щодо звільнення українського політв’язня Олега Сенцова.

10 серпня 2018 р. відбулася заява Посольства США щодо негайно звільнення Росією українського політв’язня Олега Сенцова.

10 серпня 2018 р. відбулася заява посольства України в РФ і Консульства України в Єкатеринбурзі до іноземного дипкорпусу в Росії з проханням допомогти отримати дозвіл на відвідання консулом українського режисера Олега Сенцова і посилити увагу світу до його повільного вбивства в російській тюрмі.

13 серпня 2018 р. відбулася заява Міністерства закордонних справ (МЗС) Фінляндії з закликом до Російської Федерації щодо забезпечення українському режисеру Олегу Сенцову медичне лікування та звільнення всіх незаконно затриманих громадян України.

15 серпня 2018 р. відбулася заява Посольства України у Британії щодо негайного звільнення українського режисера, політв’язня Кремля Олега Сенцова.

15 серпня 2018 р. відбулася заява Депутатів парламентів Естонії, Латвії і Литви до лідерів ЄС із закликом чинити тиск на російську владу з метою негайного звільнення українського політв'язня Олега Сенцова.

15 серпня 2018 р. у Женеві Спеціальний доповідач ООН з забезпечення та захисту права на свободу думки та слова Давід Кайє, Спеціальний доповідач ООН з права на фізичне та духовне здоров’я Дайніус Пурас, Спеціальний доповідач ООН щодо ситуацій з правозахисниками Майкл Форст спільно закликали владу РФ невідкладно та безумовно звільнити Олега Сенцова та висловили глибоке занепокоєння його фізичним та психічним станом. Як вказано у заяві експертів ООН Олег Сенцов був арештований як режисер та публічний критик російської окупації Криму, засуджений як «російський громадянин» та голодує три місяці на знак протесту щодо політично зумовленого ув’язнення 64 громадян України. Експерти ООН закликали владу РФ надати Олегу Сенцову необхідну медичну допомогу, засновану на його повній та усвідомленій згоді. «Життя Сенцова у неминучій небезпеці. Його голодування є наслідком вироку та ув’язнення, несумісних з міжнародним правом. Ми наполягаємо на безумовному звільненні його російською владою, як на терміновому заході», заявили експерти, відзначивши наявний у них зв’язок з цього питання з владою РФ.

16 серпня 2018 р. проголошена заява Міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевича з закликом до Росії щодо негайного і безумовного звільнення з ув’язнення голодуючого в російській колонії українського режисера Олега Сенцова.

17 серпня 2018 р. відбулася заява посольства США в Україні щодо термінового та безумовного звільнення Олега Сенцова.

17 серпня 2018 р. відбулася заява офіційного представника федерального уряду Штеффен Зайберт щодо питання українського режисера Олега Сенцова, який голодує 96-ий день у російській колонії.

18 серпня 2018 р. проголошена заява Глави Міністерства закордонних справ ФРН Гайко Маас у якій, політик категорично заперечує можливість визнання Криму російським.

20 серпня 2018 р. відбулася заява Міністра закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс напередодні 100-го дня голодування Олега Сенцова, який закликав Росію негайно звільнити українського режисера та решту політв’язнів Кремля.

21 серпня 2018 р. відбувся протест митців та політиків з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова. Про вказані вимоги учасники написали у відкритому листі. Листа підписали посол з прав людини МЗС Франції Франсуа Крокет, громадський діяч та екс-міністр юстиції Франції Крістіан Тобіра-Деланнон, французько-швейцарський режисер, кінокритик Жан-Люк Годар, французькі режисери: Франсуа Озон, Бертран Таверньє, Жак Одіар, письменники Джонатан Літтель і П’єр Леметр, філософ та письменник Мішель Ельчанінофф, словенський філософ і культуролог Славой Жижек та інші.

21 серпня 2018 р. перед російським посольством у Празі відбулася акція на підтримку Сенцова.

21 серпня 2018 р. представники української діаспори, латвійські та російські активісти провели в Ризі низку акцій на підтримку Олега Сенцова, голодування якого триває 100 днів, та до 50-річчя придушення радянським режимом «Празької весни».

21 серпня 2018 р. відбулася заява міністра Великої Британії у справах Європи й Америки Алана Данкана, щодо дотримання Росією своїх міжнародних зобов'язань та звільнення всіх українських політв'язнів.

21 серпня 2018 р. відбулася заява Посла України в США Валерія Чалого щодо підтримки петиції Білого Дому із закликом порятунку українського політв'язня Олега Сенцова.

21 серпня 2018 р. відбулася заява голови представництва ЄС в Україні Хюга Мінгареллі щодо звільнення українського режисера Олега Сенцова та інших незаконно затриманих українців.

22 серпня 2018 р. відбулася заява МЗС Латвії щодо негайного звільнення РФ Сенцова.

24 серпня 2018 р. відбулася заява депутата від опозиційної Консервативної партії Канади Джеймса Безана щодо звільнення Олега Сенцова й негайного припинення незаконної окупації Криму.

24 серпня 2018 р. відбулася офіційна заява радника Трампа з питань національної безпеки щодо не визнання анексії Криму РФ.

28 серпня 20018 р. відбулася заява Екс-президента Польщі Лєха Валенса щодо включення кандидатури українського режисера Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру.

28 серпня 2018 р. у Празі під посольством РФ пройшла акція «Тихий протест» на підтримку українського режисера, політв'язня Олега Сенцова.

30 серпня 2018 р. відбулася заява Генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша щодо критичного стану незаконно засудженого в РФ українського режисера Олега Сенцова.

30 серпня 2018 р. Спікер Державного департаменту США Хезер Науерт оголосила офіційну заяву «Переслідування Росією міжнародного судноплавства у Керченській протоці та в Азовському морі». У заяві США засуджує переслідування Росією міжнародного судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці та вказує, що Росія зупинила сотні торговельних суден з квітня, а за останні тижні зупинила як мінімум 16 комерційних суден, що намагалися увійти до українських портів. У заяві США констатується, що дії Росії із перешкоджання морському транзиту є черговими прикладами кампанії підриву та дестабілізації України, що триває, та неповаги РФ до міжнародних норм. Підкреслюється, що США підтримують суверенітет та територіальну цілісність України у її міжнародно визнаних кордонах, що простягаються на її територіальні води. США закликає Росію припинити переслідування Росією міжнародного судноплавства у Керченській протоці та в Азовському морі.

31 серпня 2018 р. проголошена заява постійного представництва ЄС при ОБСЄ щодо негайного звільнення українського політв'язня режисера Олега Сенцова.

31 серпня 2018 р. Трибунал, який розглядає справу України проти РФ відповідно до Конвенції ООН по морському праву 1982 р., оприлюднив процесуальний наказ, який встановлює, що Трибунал спочатку буде виносити рішення щодо певних заперечень з приводу юрисдикції, висловлених РФ. РФ 22 травня 2018 р. подала свої заперечення щодо юрисдикції Трибуналу, що допускається Регламентом Трибуналу. Відповідно до звичайної практики Трибунал вирішив розглядати ці заперечення, перш ніж розглядати справу по суті. Основне заперечення Росії полягає в тому, що претензії України фактично не стосуються Конвенції ООН з морського права, а є спробою отримати рішення, що підтверджує суверенітет України над Кримським півостровом.

Це заперечення явно хибно тлумачить позов України. Україна передала спір в арбітраж щодо прав прибережної держави у Чорному та Азовському морях та Керченській протоці, які закріплені та визначені у Конвенції ООН з морського права. Те, що Україна користується такими морськими правами, визнається міжнародним співтовариством - протягом більше ніж двох десятиліть після проголошення незалежності, можливість реалізації Україною своїх прав, які зараз є предметом спору, не викликало жодних суперечок. Це і є головною функцією системи врегулювання спорів в рамках Конвенції ООН з морського права - розглядати претензії такого роду, як подані Україною, включаючи спробу однієї держави-учасниці втрутитись та узурпувати морські права іншої держави-учасниці. Більше того, суверенітет України над АРК та м. Севастополь не потребує подальшого підтвердження: він повністю визнається міжнародною спільнотою в цілому, і це тричі було підтверджено Генеральною Асамблеєю ООН (у 2014, 2016 й 2017 рр.).

Інші юрисдикційні заперечення Росії полягають в тому, що Азовське море та Керченська протока не підпадають під дію Конвенції ООН з морського права, тому що Україна та Росія домовились підтримувати ці території як «спільні внутрішні води».

3 вересня 2018 р. відбулася заява Віце-президента Німецького Бундестагу Вольфганга Кубікі (Вільна демократична партія Німеччини) під час зустрічі із Заступником Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Оленою Зеркаль щодо підтримки суверенітету і територіальної цілісності України, та систематичного порушення Росією прав людини на тимчасово окупованому Криму.

4 вересня 2018 р. відбувся коментар Міністра закордонних справ Королівства Норвегія Іне Сьорейде за результатами переговорів з Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним щодо репресивної політики Кремля в окупованому Криму, насамперед по відношенню до кримських татар.

13 вересня 2018 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (далі – УВКПЛ) оприлюднило датовану 10 вересня Доповідь щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованій АРК та місті Севастополь (Україна) за період з 13 вересня 2017 р. по 30 червня 2018 р.

У Доповіді відображено ситуацію в Криму у сфері правосуддя та права на справедливий суд, прав на фізичну і психічну недоторканність, прав на свободу та безпеку, зокрема у вимірі свавільних арештів, тримання під вартою та насильницьких зникнень в умовах окупації.

УВКПЛ ООН висвітлило, із конкретними прикладами, порушення свобод пересування, думки, совісті та релігії, поглядів та їх вираження, мирних зібрань, свободи об’єднання, права на здоров’я, на власність та на освіту рідною мовою. Особливу увагу автори Доповіді звернули на примусовий призов до російської армії та незаконне переселення з Криму та в Крим, яке організовує держава-агресор, висвітлили аспекти доступу до державних послуг у материковій частині України. Під час складання Доповіді представники Моніторингової місії ООН з прав людини активно взаємодіяли з Представництвом Президента України в АРК.

Як вказано у Доповіді упродовж охопленого нею періоду на мешканців Криму, як і раніше, поширювалася дія системи врядування та права Росії, що є порушенням міжнародного гуманітарного права. На цьому тлі загальна ситуація щодо прав людини у Криму продовжувала характеризуватися обмеженнями здійснення основних свобод і відсутністю ефективних засобів правового захисту, які б дозволили захищати свої права і домогтись правосуддя, констатовано у цьому документі ООН.

З метою покращення становища в галузі прав людини у Криму УВКПЛ рекомендував урядові РФ:

– дотримуватися прав людини у Криму й виконувати зобов’язання, покладені на окупаційну державу відповідно до норм міжнародного гуманітарного права;

–забезпечити належний і безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій з прав людини й правозахисних неурядових організацій до Криму згідно з резолюціями Генасамблеї ООН 71/205 і 72/190;

– додержуватися законів, що діяли у Криму в 2014 р. до початку окупації, зокрема утримуючись від примусового застосування у Криму законодавства РФ відповідно до резолюцій Генасамблеї ООН 68/262, 71/205 і 72/190;

– утримуватися від примушування мешканців Криму до служби у збройних силах РФ;

– покласти край практиці депортації та примусового переселення з окупованої території осіб, що перебувають під захистом, зокрема затриманих;

– утримуватися від переміщення власного цивільного населення до Криму та припинити практику заохочення такого переміщення;

– припинити дискримінаційні практики, а також порушення прав, зокрема катування, жорстоке поводження, насильницькі зникнення, свавільні арешти і тримання під вартою;

– утримуватися від арештів або судових переслідувань мешканців Криму за дії і точки зору, скоєні чи висловлені до початку окупації, і звільнити з-під варти всіх мешканців Криму, заарештованих або позбавлених волі за такі дії;

–забезпечити, щоб адвокати могли виконувати свої обов’язки без залякування, утисків або невиправданого втручання;

–забезпечити ефективне розслідування скарг про жорстоке поводження, катування і насильницькі зникнення, особливо у випадках, де можливими порушниками є державні суб’єкти; притягнути до відповідальності винних і забезпечити відшкодування шкоди жертвам та їхнім сім’ям;

–припинити кримінальне переслідування осіб за коментарі чи дописи у соціальних мережах, які не є закликами до дискримінації чи насильства;

–припинити свавільні обшуки в об’єктах приватної власності, які належать кримським татарам;

– забезпечити надання належної медичної допомоги особам, які тримаються у пенітенціарних установах, незалежно від їхнього громадянства і будь-яких інших дискримінаційних підстав, ефективно розслідувати всі випадки смерті у місцях тримання під вартою;

–забезпечити безперешкодну свободу пересування між Кримом і материковою частиною України;

– повідомити кількість осіб, переведених із Криму до Російської Федерації для відбуття кримінальних покарань, і вжити негайних заходів для повернення таких осіб до Криму;

– вжити всіх необхідних заходів із метою забезпечення, щоб права на свободу вираження поглядів, мирних зібрань, об’єднання, думки, совісті та релігії могли здійснюватися всіма особами в Криму, без дискримінації за будь-якими ознаками;

–сприяти створенню безпечних умов для незалежних і плюралістичних засобів масової інформації та організацій громадянського суспільства; забезпечити безперешкодний доступ до Криму українських та іноземних журналістів, правозахисників й інших представників громадянського суспільства;

– поважати право на свободу мирних зібрань; скасувати невиправдані вимоги про отримання попередніх дозволів; припинити практику адміністративного і кримінального переслідування за здійснення цього права;

–дозволити вільне виявлення традицій та культурної ідентичності особи, зокрема безперешкодну діяльність общин та відзначення важливих подій;

– виконати постанову Міжнародного суду від 19 квітня 2017 р.; скасувати обмеження на право кримськотатарської громади мати свої представницькі установи, зокрема скасувати заборону на діяльність Меджлісу; забезпечити доступність освіти українською мовою;

– відновити майнові права всіх осіб, позбавлених права власності у результаті конфіскації нерухомого майна, проведеної у Криму та Севастополі;

–забезпечити наявність і доступність послуг охорони здоров’я для всіх мешканців Криму; скасувати заборону на використання замісної терапії для лікування споживачів ін’єкційних наркотиків.

18 вересня 2018 р. у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відкрилася 73-я сесія Генеральної Асамблеї ООН, на тему: «Зробимо ООН ближчою до інтересів усіх людей: глобальне лідерство та спільна відповідальність у підтримці мирних, справедливих і стійких суспільств». До порядку денного сесії було включено понад 175 питань у таких сферах, як підтримка міжнародного миру та безпеки, роззброєння, сталий розвиток, права людини, гуманітарна допомога, сприяння правосуддю та розвитку міжнародного права тощо.

19 вересня 2018 р. УВКПЛ ООН оприлюднило Доповідь про ситуацію з правами людини в Україні за період з 16 травня по 15 серпня 2018 р. У Доповіді обговорено ситуацію в Криму у сфері прав на фізичну і психічну недоторканність, прав на свободу та безпеку, зокрема у вимірі свавільних арештів, тримання під вартою та насильницьких зникнень в умовах окупації. У доповіді УВКПЛ ООН висвітлило, із конкретними прикладами, понад 160 порушень прав людини, протиправне тримання під вартою, обшуки, затримання, катування, жорстоке поводження від яких постраждали 282 жертви, в т.ч в окупованому Криму. У Криму офіційно задокументовано 47 порушень прав людини, 25 з яких були скоєні протягом звітного періоду, за 22 порушення з яких несе відповідальність Уряд РФ.

20 вересня 2018 р. відбувся коментар Віце-міністра закордонних справ Литовської Республіки Дарюса Скусявічюса під час зустрічі із Заступником Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Оленою Зеркаль щодо активної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України Литовською Республікою.

21 вересня 2018 р. опубліковано чергову доповідь Генерального директора ЮНЕСКО О. Азулє щодо актуальної інформації стосовно ситуації в тимчасовому окупованому Криму. У оприлюдненому документі наводяться факти брутальних порушеннях з боку окупаційної влади прав українців та кримських татар у сфері освіти, використання рідної мови та забезпечення свободи ЗМІ. Попри Наказ Міжнародного суду ООН від 19 квітня 2017 року, який зобов’язав Росію забезпечити доступність освіти українською мовою, окупаційна влада продовжує знищення системи освіти для україномовного населення Криму. Так, кількість учнів, які навчаються українською мовою, зменшилась на 98 % у порівнянні з 2014 роком.

У доповіді констатується відсутність можливості для України доступу до своїх об’єктів культурної спадщини, історичних та архітектурних пам’яток, музеїв, біосферних резерватів, наукових центрів тощо. Фіксуються факти незаконних археологічних розкопок, вивезення культурних цінностей з території Криму. Особливе занепокоєння викликає стан збереження Ханського палацу в Бахчисараї, внесеного до Попереднього списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Внаслідок т.зв. «реставраційних робіт», що здійснюються окупаційною владою на його території, існує реальна загроза втрати історичної та культурної автентичності цього об’єкта.

У документі наголошується на необхідності налагодження ефективного моніторингового механізму ситуації в окупованому Криму та повідомляється про консультації між Україною та Секретаріатом ЮНЕСКО щодо формату запровадження прямого моніторингу у сфері компетенції Організації. Доповідь Генерального директора буде розглянута на 205-й сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО, що відбудеться з 3 по 17 жовтня 2018 року у Парижі.

У звітах Спеціальної моніторингової місії (далі – СММ) ОБСЄ за ІІІ квартал 2018 р. питання, пов’язані із Кримом підіймалися неодноразово. Зокрема СММ у звітах було відображено інформацію про судове засідання щодо риболовецького судна «Норд» (звіт 28/2018 від 17 липня 2018 р. за період з 9 по 15 липня 2018 р.) та блокування танкера «Механік Погодін», яке пришвартоване на причалі № 4 (нафтовий термінал) в порту м. Херсону, зокрема вказано, що місії нібито було відмовлено співробітником Служби безпеки України в доступі в порт (звіт 33/2018 від 21 серпня 2018 р. за період з 13 по 19 серпня 2018 р.).

23 серпня 2018 р. СММ констатувала, що танкер залишився пришвартованим на причалі №4 порту (нафтовий термінал), і що район був під охороною військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Капітан танкера разом з трьома членами екіпажу, повідомили СMM, що їхнє судно було заблоковано на причалі з 10 серпня 2018 року. Вони заявили, що умови їх життя були задовільними (звіт 33/2018 від 21 серпня 2018 р. за період з 13 по 19 серпня 2018 р.).

Крім того, СММ у звітах було відображено два великих зібрання людей у Києві та Львові на підтримку 100-го дня з початку голодування українського режисера Олега Сенцова, які відбулися 21 серпня 2018 р. (звіт 33/2018 від 21 серпня 2018 р. за період з 13 по 19 серпня 2018 р.).

Також СММ було констатовано небезпечне хімічне забруднення повітря в районах Першокостянтинівки (93 км. на південний схід від Херсона) та Преображенки (90 км. на південний схід від Херсона), які походять з хімічного заводу «Титан», що знаходиться в Криму. 5 та 6 вересня 2018 р. на КПВВ «Каланчак» та районах с. Преображенка, СММ ОБСЄ відзначила особливий шкідливий запах. 11 вересня 2018 р. представник Херсонської обласної державної адміністрації повідомив СMM, що забруднення повітря в регіоні знаходиться на безпечному рівні; проте він додав, що перевірені фрукти та овочі показують рівень кислоти в 6-7 разів вище, ніж звичайно (звіт 36/2018 від 11 вересня 2018 р. за період 3-9 вересня 2018 р., звіт 37/2018 від 18 вересня 2018 р. за період з 10 по 16 вересня 2018 р. та звіт 39/2018 від 2 жовтня 2018 р. за період з 24 по 30 вересня 2018 р.).

У Щотижневому звіті 38/2018 від 25 вересня 2018 р. за період 17-23 вересня 2018 р. СMM ОБСЄ відзначила брак кадрів і брак ресурсів у системі правосуддя, особливо в зв'язку з переміщенням судів і прокуратури. Судді в судах кількох регіонів, в тому числі в Херсоні повідомили СММ ОБСЄ, що нестача кадрів в судах і важке навантаження є серйозною перешкодою для ефективного здійснення правосуддя в цих судах; серед іншого це очевидно впливає на доступ кримчан до правосуддя. Крім того, СММ задокументували події, пов’язані з призупиненням виплат пенсій ВПО в Україні. Відповідно до постанови Верховного Суду від 4 вересня 2018 р., вимоги, передбачені постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) № 365, більше не становлять законних підстав для припинення пенсійних виплат. Відповідно до постанови № 365 всі пенсіонери, які є резидентами ТОТ, були зобов’язані зареєструватися як ВПО, щоб продовжувати отримувати свої пенсії та пройти процедуру верифікації, щоб підтвердити місце свого проживання, що становило проблему для ВПО.

Також СММ ОБСЄ фіксувалася заборона допуску представників місії на території наближені до ТОТ України в АРК з боку представників влади України (звіт 32/2018 від 14 серпня 2018 р. за період 6 -12 серпня 2018 р. та звіт 35/2018 від 4 вересня 2018 р. за період з 27 серпня по 2 вересня 2018 р.).

Отже, на міжнародній арені можна спостерігати підтримку територіальної цілісності України, засудження окупації РФ Криму. Рівень уваги іноземних посадових осіб та міжнародних організацій до кримської проблематики залишався високим, зокрема під особливо пильною увагою залишалися питання дотримання прав і свобод на тимчасово окуповані території та звільнення політичних бранців Кремля. На міжнародній арені активно підіймається питання брутальних порушень з боку окупаційної влади прав українців та кримських татар у сфері освіти, використання рідної мови та забезпечення свободи ЗМІ. З’являються нові, важливі та позитивні для України резолюції універсальних та регіональних міжнародних організацій щодо Криму, рішення міжнародних арбітражів, є позитивна динаміка проваджень у ЄСПЛ пов’язаних із захистом прав під час тимчасової окупації Криму.




  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



  • 1. Взаємодія Представництва з іншими органами та населенням
  • 2.Міжнародна ситуація щодо Криму та міжнародні зв’язки Представництва
  • Рішення та заяви міжнародних установ та іноземних посадових осіб