Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Звукові технічні засоби навчання. Звукова інформація. Історична довідка

Скачати 209.87 Kb.

Звукові технічні засоби навчання. Звукова інформація. Історична довідка




Скачати 209.87 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації24.05.2017
Розмір209.87 Kb.
  1   2

ІНСТРУКЦІЯ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: №5.01010101 Дошкільна освіта

№5.02020401 Музичне мистецтво


ДИСЦИПЛІНА: Інформаційні технології та технічні засоби навчання
КІЛЬКІСТЬ ГОДИН: 2
ТЕМА: Звукові технічні засоби навчання.
Музика Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.
Технічні засоби навчання (ТЗН) - система засобів, що складається з двох взаємопов'язаних частин: специфічних навчальних посібників (носіїв навчальних повідомлень) і апаратури, за допомогою якої може бути подано навчальне повідомлення, що застосовуються в навчальному процесі з метою підвищення його ефективності..
Звукова інформація. Історична довідка.

МЕТА: Знати звукові технічні засоби навчання, що використовуються в дитячих садочках. Звукову інформацію, способи її зберігання, передачі та відтворення, програми для роботи зі звуковою інформацією. Знати історію виникнення звукозапису та звуковідтворюючих пристроїв.

Вміти використовувати звукові технічні засоби навчання.

ЛІТЕРАТУРА:


  1. А.М.Гуржій, Ю.О.Жук, В.П.Волинський Засоби навчання: навчальний посібник. –К.
    Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.
    , ІЗМН, 1997. –208 с.

  2. П.К. Гороль., м.Г. Вороліс. Технічні засоби навчання. Навчальний посібник. – Вінниця. – 1996. – 99с...



Послідовність виконання роботи

  1. Ознайомитись з матеріалом підручників з даної теми.

  2. Скласти опорний конспект за даною темою.

  3. Відповісти на контрольні питання:

  • Що є звук, носії звукової інформації;

  • Які є програми для роботи зі звуковою інформацією, що за допомогою них можна зробити зі звуком;

  • Історія виникнення звуку.

Контроль: Практичне заняття

Структура навчальної програми
Звукові технічні засоби — це комплекси апаратури, що забезпечують запис і відтворення звуку. Носіями інформації є грампластинки, магнітофонні касети, гнучкі магнітні диски, лазерні (оптичні) диски, міні-лазерні диски для плеєра, компакт-касети для диктофонів, радіо.

Грамзапис (грамофонний запис) — це механічний запис звуку на диску (платівці) із синтетичних матеріалів.
Синтетичні матеріали - речовини, що виготовляються з інших, більш простих речовин методом органічного синтезу. Синтетичні матеріали являють собою високомолекулярні органічні сполуки - полімери. Сировиною для синтетичних матеріалів є продукти сухої перегонки (коксування) вугілля, сублімації нафти, переробки деревини.
Механі́чний за́пис зву́ку - система запису звуку за допомогою зміни форми носія при механічній дії на нього. Механічний запис звуку є першою практичною системою звукозапису. Ще в початку 19 ст. при дослідженні звукових сигналів фізики стали записувати коливання деяких джерел звуку.
Для вивчення окремих тем шкільного курсу біології вчителі використовують грамзаписи голосів тварин у природі (розділ «Царство Тварини», 7 клас), тонів серця, звукових зовнішніх подразників (розділ «Людина», 8 клас). В умовах класу учні можуть слухати за допомогою електрофона (програвача) голоси птахів, земноводних, плазунів та ссавців. Прослуховування голосів доцільне під час підготовки учнів до екскурсії в природу.

Магнітні записи робляться на магнітну стрічку: запис і відтворення здійснюються за допомогою магнітофона (диктофона).
На даний час як магнітні носії систем і пристроїв ЦМЗ найчастіше використовуються магнітні стрічки і диски. В системах ЦМЗ, що застосовуються в інформаційно-вимірювальній техніці, в основному використовуються магнітні стрічки.


Гнучкі магнітні, або флоппі-диски, — це поширені носії інформації для відтворення на комп 'ютері. Найпопулярніші гнучкі (пластикові) диски розміром 3,5" (дюйма). Обсяг інформації, що може зберігатися на диску, невеликий — 1,44 мегабайта.

Оптичні, або компакт-диски (абревіатура СD — від анг. Compact Disk) — пластикові диски (діаметром 120 мм), інформація на яких записана в цифровому коді. Найпоширенішими є СD-audio — компакт-диски зі звукозаписами. В 90-ті роки XX ст. поширення дістали диски групи СD-RОМ (Compact Disk Read Only Memory) — СD-video, СD-R., СD-RW тощо. Обсяг інформації, що зберігається на СD-ROM, становить 700 мегабайтів (це відповідає обсягу інформації, що міститься приблизно в 4000 книжкових томах). Останнім часом швидко завойовують популярність компакт-диски групи DVD (Digitai Versatile Disk) — DVD-video (для запису відео), DVD-ROM (для запису мультимедії та програм), DVD-RW (заготовка, що дає змогу робити свої записи й перезаписи, тобто стирати старі записи й робити нові на тому самому місці). Обсяг інформації, що зберігається на DVD, становить від 3 до 9 гігабайтів (це відповідає обсягу інформації, що міститься в 5—13 СО-КОМ).

Останніми роками набули поширення навчальні СD-ROM із матеріалами до різних шкільних курсів. На ринку електронних видань і ресурсів представлені навчальні CD-ROM для шкільного курсу біології російських видавництв, а саме: «Биология. Серия Репетитор», «Атлас морфологии человека», «Уроки общей биологии, 10 и 11 классьі», «Уроки ботаники, 6 и 7 классьі», «Уроки анатомии, 9 класе», «Репетитор по биологии», «Биология человека», «Визуальная анатомия».

Крім навчальних, є чимало СD-ROM інформаційно-довідкового характеру, серед яких «Знциклопедия животного мира», «Знциклопе- 
дия подводного мира», «Знциклопедия птиц», «Знциклопедия хищников», «Первая медицинская помощь» та ін. Ці електронні видання/ресурси можна використовувати в навчально-виховному процесі для демонстрацій, фронтальної та індивідуальної роботи учнів на уроці, для домашньої та позакласної робіт. Вони допомагають забезпечити інтерактивність взаємодії учня з навчальним матеріалом, індивідуальну траєкторію його засвоєння, інтенсифікувати зворотний зв'язок «учень-учитель».

Цифрова технологія мі ні-дисків (МD) забезпечує високу якість звуку в поєднанні з кращими можливостями для запису. На сьогодні МБ є найуніверсальнішими носіями цифрового звукозапису. Можна до мільйона разів записувати звук, стирати, перезаписувати й монтувати записи без втрати якості звучання. Один міні-диск забезпечує 74 хв. високоякісного звучання.

Своєрідним звуковим технічним засобом є радіо. На жаль, нині навчальних радіопередач практично немає. Однак у навчально-виховному процесі можна використовувати уривки з деяких пізнавальних радіопередач, записавши їх за допомогою сучасних звукозаписувальних засобів на магнітну стрічку або диск. На сучасні радіопередачі в студію запрошуються відомі вчені, натуралісти, педагоги; інформація є оперативною й має інтерактивний характер, оскільки можна зателефонувати в студію й поставити запитання запрошеному. Записані на магнітну стрічку радіопередачі або якась інша інформація називаються магнітофільмами.

Радіопередачі, побудовані у формі інсценувань, літературно-музичних композицій, бесід і лекцій з ученими-біологами, можуть стати для учнів джерелом нових знань, допомагають їм проникнути в творчу лабораторію вченого тощо.

Найважливіші критерії вибору аудіотехніки — діапазон відтворюваних частот і вихідна потужність підсилювача. Техніка класу Ні-Еnd — це високоякісні акустичні системи, підсилювач, еквалайзер, двокасетна дека, СD-плеєр.

Акусти́чна систе́ма - пристрій або система пристроїв для відтворення звуку, що складається з однієї або кількох динамічних головок, розташованих у корпусі (акустичному оформленні). Акустична система перетворює електричні коливання у звукові.
Аудіоапарати класу Ні-Fі також характеризуються якісним звуком, але простіші в керуванні й значно дешевші. Є три основні групи цієї аудіотехніки: міді ( Sony LTB-A 590, LTB-390, Sharp CMS-R 500 CD тощо), міні (Sony FH-G 50,Technics SC-CA 1060, Panasonic SC-CH 72, Philips FW 650 c, Sharp CD-S 3460 h  тощо) та мікро (Panasonic SС-СН 150, Sharp XL 12 h, Samsung ММ 11 тощо).
Програми для роботи з аудіоінформацією (звуком). Ці програми дозволяють записувати живий звук і перетворювати його, змінюючи тембр, покращуючи якість звучання, додаючи ефекти і т.д. У попередньому розділі вже було розказано про те, що сучасні програми-секвенсери мають можливість запису не тільки MIDI, але і звукових доріжок.
Звукова́ дорі́жка (англ. soundtrack, розм. саундтрек) - звукове оформлення будь-якого матеріалу, наприклад, фільму, мультфільму або комп'ютерної гри, а також інформація з цим оформленням, записана на фізичному носії інформації.
Однак для серйозної роботи зі звуковою інформацією, як правило, потрібно викликати зовнішній аудіоредактор, тобто саме програму для роботи зі звуком. На відміну від MIDI-секвенсером, тут якість програми визначається не тільки зручністю і функціональністю інтерфейсу, не тільки наявністю додаткових утиліт, але і власне алгоритмами обробки. При одних і тих же умовах і параметрах на одному і тому ж звуковому матеріалі різні програми можуть дати зовсім несхожі результати. Взагалі кажучи, звукова інформація - річ «невловима»: деколи незначна зміна одного з багатьох параметрів обробки може дати зовсім новий на слух результат. Так що, отримавши гарні звукові результати, не полінуєтеся зайвий раз записати отриманий файл на диск. 

Перспективи розвитку і використання цифрового аудіо бачаться авторам статті дуже широкими.

Цифровий звук Цифрови́й звук (англ. Digital audio) - спосіб зберігання звуку у формі цифрового сигналу. У ширшому сенсі - цифрові технології обробки, зберігання та відтворення звуку.
Здавалося б, усе, що можна було зробити в цій області, вже зроблено. Однак це не так. Залишається маса ще зовсім незачеплених проблем. 

Наприклад, область розпізнавання мовлення ще дуже не розвинена. Давно вже робилися і робляться спроби створити програмне забезпечення, здатний якісно розпізнавати мову людини, однак всі вони поки не приводять до бажаного результату. Адже довгоочікуваний прорив в цій області міг би неймовірно спростити введення інформації в комп'ютер. Тільки уявіть собі, що замість набору тексту його можна було б просто надиктовувати, попиваючи каву десь неподалік від комп'ютера.

Тільки уявіть (англ. Just Imagine) - американський комедійний мюзикл режисера Девіда Батлера 1930 року.
Є безліч програм нібито здатних надати таку можливість, однак всі вони не універсальні і збиваються при незначному відхиленні голоси читає від заданого тону. Така робота приносить не стільки зручностей, скільки прикростей. Ще куди більш складним завданням (цілком можливо, що і нерозв'язною зовсім) є розпізнавання загальних звуків, наприклад, звучання скрипки в звуках оркестру або виділення партії рояля. Можна сподіватися, що коли-небудь таке стане можливим, адже людський мозок легко справляється з такими завданнями, однак сьогодні говорити про хоча б найменших зрушення в цій області рано.
Головний мозок людини - головний орган центральної нервової системи (ЦНС), що складається з маси взаємозалежних нервових клітин.
 

В області синтезу звуку також є простір для вивчення. Способів синтезу звуку сьогодні існує декілька, проте жоден з них не дає можливості синтезувати звук, який не можна було б відрізнити від справжнього. Якщо, скажімо, звуки рояля або тромбона ще більш-менш піддаються реалізації, до правдоподібного звучання саксофона або електрогітари домогтися ще так і не змогли - існує маса нюансів звучання, які майже неможливо відтворити штучно. 

Таким чином, можна сміливо сказати, що в області обробки, створення та синтезу звуку та музики ще дуже далеко до того вирішального слова, яке поставить крапку на розвитку цієї галузі людської діяльності. 

Як і графіка, комп'ютерний звук буває двох основних типів: 

Цифровий звук - аналог фотографії, точна цифрова копія введених ззовні звуків. Це може бути зроблена з мікрофону запис вашого голосу, копія звукових доріжок з компакт-диска і т. д. Як і фотографія, такий звук займає багато місця ... втім, апетити фотографії в порівнянні із звуком просто мізерні! Одна хвилина цифрового звуку, записаного з максимальною якістю, займає близько 10 Мбайт. 

Синтезований звук - точніше, музика в форматі MIDI. 

Суть MIDI-технології можна викласти так: комп'ютер не просто програє потрібну вам мелодію, а синтезує її за допомогою звукової карти.

Звукова́ пла́та (також звукова карта, аудіоплата, аудіокарта, звуковий контролер, аудіоконтролер) (англ. sound card) - електротехнічний пристрій, що дозволяє працювати зі звуком на комп'ютері (виводити на акустичні системи та записувати в комп'ютер).
MlDI-мелодії - це всього лише системи команд, що управляють звуковою картою, коди нот, які вона повинна "зобразити". Ця технологія ідеальна для комп'ютерних композиторів, оскільки дозволяє з легкістю змінювати будь-які параметри створеної на комп'ютері мелодії - замінювати інструменти, додавати або видаляти їх, змінювати темп і навіть стиль композиції. І файли з MIDI-музикою - крихітні, усього в кілька десятків кілобайт. Але й недоліки у MIDI є - голос в MIDI-файлі не запишеш, та й музика добре звучить лише на дуже якісною звуковою карті. 

Можна виділити два основних типи музичних програм, з якими доведеться працювати: 

1. Програми для запису і обробки цифрової музики (Sound Forge, WaveLab, CoolEdit, SAW Plus); 

2.Секвенсори - редактори синтезованої (MIDI) музики (MidiStudio, MIDI Orchestrator Plus, Cakewaik Pro, Cubase). 

До речі кажучи, більшість сьогоднішніх MIDI-програм вміють працювати і з звичайним цифровим звуком - наприклад, ви можете накласти поверх MIDI-доріжки власний вокал і, зберігши отриманий результат у вигляді звичайного WAV-файлу (стандартний формат цифрового звуку), отримаєте готову пісню, яку потім можна і на компакт-диск записати

  1   2


Скачати 209.87 Kb.

  • Вміти
  • Послідовність виконання роботи
  • Що є звук, носії звукової інформації; Які є програми для роботи зі звуковою інформацією, що за допомогою них можна зробити зі звуком;